Консультації

Консультації органам місцевого самоврядування надають регіональні консультанти Офісів реформ в РВ АМУ перейти до контактів.

 

Коростенська міська рада Житомирської області просить надати роз'яснення з наступних питань: 1. Чи потрібно суб’єкту господарювання при зміні виду використання земельної ділянки в межах однієї категорії розробляти проект землеустрою по зміні цільового призначення, якщо змінюється вид використання земельної ділянки в межах однієї категорії земель , якщо земельна ділянка уже відведена, має кадастровий номер? Чи достатньо рішення міської ради для переведення земельної ділянки з одного виду в інший в межах однієї категорії у відповідності до ч.5 ст. 20 ЗК та яким чином мають бути внесені зміни в Держгеокадастрі? 2. Чи потрібно розробляти детальний план території у відповідності до ст. 24 ЗУ Про регулювання містобудівної діяльності при розробці проекту землеустрою по зміні цільового призначення земельної ділянки з однієї категорії в іншу, якщо зміна відповідає плану зонування (Наприклад, з виду 03-07 на 11.2, якщо згідно плану зонування розміщені землі категорії 11 (промисловість).
Аналітичний Центр Асоціації міст України розглянув Ваше звернення та повідомляє наступне.
1. Зміна виду використання земельної ділянки в межах однієї категорії земель не є зміною її цільового призначення, а отже, не потребує проходження процедур, які відповідно до земельного законодавства України застосовуються при зміні цільового призначення (розробки проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, його затвердження тощо).
Норма, яку встановлює ч.5 ст. 20 ЗК України при визначені власником (користувачем) виду використання земельної ділянки - це дотримання вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії та необхідність урахування містобудівної документації та документації із землеустрою.
В такому випадку, якщо зміна виду використання земельної ділянки відповідає містобудівній документації,  приймається відповідне рішення власником.
Довідково. Існує судова практика із запитуваного питання  - Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 31.07.2019 року №806/5308/15 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/83378826).
Які ж документи потрібно для внесення змін до бази ДЗК, розглянемо детальніше.
Пунктом 118 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою КМУ №1051 від 17.10.2012 року зазначається, що внесення до Поземельної книги відомостей (змін до них) про зареєстровану земельну ділянку (крім випадків, зазначених у пункті 119 цього Порядку) здійснюється за заявою власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності відповідно до документації, що є підставою для внесення відповідних відомостей (змін до них) (крім випадків внесення відомостей про зміну виду використання).
Тобто, органу місцевого самоврядування для зміни виду використання достатньо подати до кадастрового реєстратора:
  • Заяву/клопотання про внесення змін до Державного земельного кадастру про зареєстровану земельну ділянку в частині зміни виду використання;
  • Рішення ради про зміну виду використання земельної ділянки;
  • Електронний документ (файл обміну інформацією), розроблений і підписаний електронним підписом (ЕЦП) сертифікованого інженера-землевпорядника.   
Додатково звертаємо Вашу увагу, що з 10 червня 2020 року вступила в дію постанова КМУ «Деякі питання реалізації пілотного проекту із запровадження принципу екстериторіальності в державній реєстрації земельних ділянок та внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України», якою впроваджено онлайн екстериторіальну реєстрацію земельних ділянок та зміни до них. Тобто, сертифікований інженер-землевпорядник самостійно може замовити внесення змін до інформації про земельну ділянку через свій електронний кабінет (на замовлення власника ділянки, якщо таке передбачено договором).
 
2. Містобудівним законодавством України, зокрема, Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», встановлено вичерпний перелік підстав для відмови у видачі погоджень, умов і обмежень відведення ділянок для містобудівних потреб.
Відповідно до частини 1 статті 17 зазначеного Закону, Генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. На його основі уповноважений орган визначає всі необхідні умови відведення і обмеження земельної ділянки на місцевому рівні.
Також, частиною 2 статті 17 Закону чітко визначено, що Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.  Для населених пунктів з чисельністю населення до 50 тисяч осіб Генеральні плани можуть поєднуватися з детальними планами всієї території таких населених пунктів. У Вашому випадку, місто Коростень за останнім переписом  (інформація з інтернету) має населення 63 000 чоловік (більше ніж 50 тис.чол., тобто таке поєднання не можливе).
Ураховуючи також, частину 3 ст.24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», у разі відсутності плану Зонування або Детального плану території, затвердженого відповідно до вимог цього Закону, передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб забороняється.
У Вашому випадку є існуючий Зонінг, отже, проект землеустрою щодо зміни цільового використання земельної ділянки із однієї категорії в іншу, має містити вихідну інформацію (витяг з плану Зонування) щодо наявної містобудівної документації, яка розроблена з дотриманням Порядку розроблення містобудівної документації, затвердженого наказом Мінрегіону України від 16.11.2011 року №290.
Добрий вечір. Коли і в яких випадках працівників попереджають про зміну умов праці? Дякую

Питання зміни істотних умов праці врегульовано в статті 32 Кодексу законів про працю України. Так, відповідно до частини третьої цієї статті «у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці».

Аналітичний центр АМУ

До відділу соціального захисту ОТГ (об'єднаної територіальної громади) звернулася жінка з документами на отримання соціальної допомоги при народженні дитини (по законодавству вона втратила право на її отримання), чи зобов'язані спеціалісти прийняти пакет документів для розгляду та передачі до районного УСЗН чи достатньо усної відмови у прийнятті документів?

Відповідно до пункту 2 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми призначення і виплата державної допомоги сім’ям з дітьми здійснюються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських (маються на увазі міста обласного значення), районних у містах рад. Відповідні заяви з необхідними документами приймаються уповноваженими особами, що визначені виконавчими органами ради ОТГ, та передаються органам соцзахисту. Тобто, повноваження виконавчих органів рад ОТГ зводяться виключно до прийому та передачі відповідних документів.

Чи може після 01.09.2020 року в складі Відділу освіти бути посада методиста?

Відповідно до абзацу другий частини третьої статті 52 Закону України «Про повну загальну середню освіту» держава започатковує діяльність центрів професійного розвитку педагогічних працівників. Пунктом 5 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону визначено завдання органам місцевого самоврядування та місцевим державним адміністраціям до 1 вересня 2020 року «забезпечити створення районних, міських (районних у містах) центрів професійного розвитку педагогічних працівників шляхом реорганізації науково-методичних (методичних) установ (центрів, кабінетів), крім закладів післядипломної освіти, та організувати і забезпечити відбір працівників до зазначених центрів на конкурсних засадах».

Звертаємо увагу на те, що засади формування та функціонування мережі центрів професійного розвитку педагогічних працівників, їх основні функції та завдання будуть визначені відповідним Положенням, що має затвердити Кабінет Міністрів України. 1 червня 2020 року проєкт такого Положення пройшов громадське обговорення і готується до затвердження на Уряді.

Оскільки змінами, що пропонуються внести проєктом постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про центр професійного розвитку педагогічних працівників», передбачено, зокрема, заміну назви посади «методиста районних і міських|навчально-методичних (методичних) кабінетів (центрів)» на посаду «консультанти центрів професійного розвитку педагогічних працівників», імовірність існування посад методистів як таких, які працювали в методичних кабінетах органів місцевого самоврядування, незначна.

Для забезпечення виконання певних функцій на рівні органу управління освітою, що виконували методисти і що не будуть передані до компетенцій центрів професійного розвитку, орган місцевого самоврядування може скористатись нормами пункту 5 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» і ввести до штату свого виконавчого органу з питань освіти, у Вашому випадку Відділу освіти, потрібну штатну одиницю.

Аналітичний центр АМУ

Добрий день. При попередній тарифікації встановлено класне керівництво у заступників директорів, які працюють на 1 ставку та 0,5 ставки заступника директора. Чи правомірні ці дії?
Згідно з пунктом 2.1. Положення про класного керівника навчального закладу системи загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 06.09.2000 року № 434, обов'язки класного керівника покладаються на педагогічного працівника навчального закладу системи загальної середньої освіти, який  має педагогічну освіту або відповідну професійну освіту та професійно-педагогічну підготовку, здійснює педагогічну діяльність, фізичний та психічний стан здоров'я якого дозволяє виконувати ці обов'язки. Таким чином, керівні кадри можуть здійснювати педагогічну діяльність, тобто викладати навчальні предмети.
У той же час відповідно до пункту 36 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти України від 15.04.93 року № 102, додаткова оплата за класне керівництво провадиться вчителям, викладачам, старшим викладачам, майстрам виробничого навчання та іншим педагогічним працівникам (крім керівних) загальноосвітніх навчальних закладів, вищих навчальних закладів I-II рівнів акредитації та професійно-технічних навчальних закладів. Тобто додаткова оплата за класне керівництво керівним кадрам не передбачена.
При цьому звертаємо увагу, що згідно з пунктом 6.3.5. Сторони Галузевої Угоди між Міністерством освіти і науки України та ЦК Профспілки працівників освіти і науки України на 2016 - 2020 роки рекомендують керівникам закладів та установ освіти і науки здійснювати відповідні доплати керівним працівникам навчальних закладів, які виконують на підставі норм чинного законодавства викладацьку роботу, за умови покладення на них у випадках виробничої необхідності обов'язків з завідування відповідними навчальними кабінетами чи класних керівників.
Таким чином, як правило, керівні працівники закладів загальної середньої освіти не виконують обов’язки класних керівників. У той же час у випадку виробничої необхідності керівник закладу освіти може прийняти рішення про призначення своїх заступників класними керівниками. При цьому, вважаємо, що такому педагогу саме як учителю допустимо виплачувати доплату за класне керівництво (від ставки заробітної плати вчителя).
Аналітичний центр АМУ
 
Доброго дня. Скажіть, будь ласка, чи буде виплачена одноразова допомога молодим учителям? Чи вона відтермінована, чи взагалі скасована? Дякую.

У зв’язку із необхідністю вивільнення фінансового ресурсу Фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками Парламент прийняв підготовлений Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету разом із Міністерством фінансів України Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет на 2020 рік» № 553-ІХ від 13 квітня 2020 року. Йшлось про скорочення видатків Міністерства освіти і науки із 131,6 млрд грн до 126,6 млрд грн, у тому числі за рахунок скорочення бюджетної програми «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на покращення соціального захисту окремих категорій педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти» на 1,553 млрд гривень. Це були кошти на зазначену Вами виплату одноразової допомоги.

Отже, передбачені постановою Кабінету Міністрів України № 1028 від 15 листопада 2019 року «Про виплату допомоги вчителям закладів загальної середньої освіти» кошти на виплати допомоги у десятикратному розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня 2020 року, вчителям закладів загальної середньої освіти, які мають стаж педагогічної роботи до 10 років, у Державному бюджеті України 2020 року наразі відсутні.

Аналітичний центр АМУ

Добрий день, надайте, будь ласка, роз'яснення з приводу переведення працівників із дистанційного режиму у звичний. Якою має бути форма наказу і чи потрібні заяви від працівників? Дякую

У наказі «Про переведення працівників на дистанційний режим» роботи мали бути чітко вказані терміни. У такому разі повернення до звичайного режиму роботи не потребує підготовки окремих наказів та збору заяв від працівників.

Аналітичний центр АМУ

Добрий день. Підкажіть, будь ласка, чи маю я, як учитель-пенсіонер, (мені 55 років, пенсія призначена в 50 років, мамі, яка виховала дитину інваліда), укладати строковий договір у зв’язку з прийняттям нового Закону «Про освіту», де сказано, що всі вчителі пенсіонери, що отримують пенсію за віком, мають укласти строкові договори на 1 рік. Дякую
Відповідно до підпункту 2 пункту 3 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про повну загальну середню освіту» «набрання чинності цим Законом є підставою для припинення безстрокового трудового договору з педагогічними працівниками державних і комунальних закладів загальної середньої освіти, яким виплачується пенсія за віком, згідно з пунктом 9 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України. До 1 липня 2020 року керівники державних і комунальних закладів загальної середньої освіти зобов’язані припинити безстрокові трудові договори з педагогічними працівниками таких закладів освіти, яким виплачується пенсія за віком, з одночасним укладенням з ними трудових договорів строком на один рік.
Таким чином, на строковий трудовий договір переводяться особи, які отримують пенсію за віком.
Відповідно до пункту «а» статті 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є такі види трудових пенсій: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років. Згідно з статтею 12 цього Закону право на пенсію за віком мають: чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років; жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років. У той же час згідно зі статтею 17 Закону України «Про пенсійне забезпечення» матері інвалідів з дитинства мають право на пенсію за віком після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 15 років із зарахуванням до стажу часу догляду за дітьми.
Отже, Ви скористались своїм законним правом і отримуєте пенсію за віком. Зважаючи на це, норма підпункту 2 пункту 3 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про повну загальну середню освіту» є такою, що застосовується до Вас.
Аналітичний центр АМУ
 
Керівник закладу загальної середньої освіти переводиться з безстрокового трудового договору на строковий договір(контракт) до 01.07 2020 року, пенсія за віком настає у вересні 2020 року договір має передбачати шестирічний термін чи 1 рік? Дякую.
Згідно з підпунктом 1 пункту 3 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про повну загальну середню освіту» «набрання чинності цим Законом є підставою для припинення безстрокового трудового договору з керівниками державних і комунальних закладів загальної середньої освіти згідно з пунктом 9 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України. До 1 липня 2020 року засновники державних і комунальних закладів загальної середньої освіти або уповноважені ними органи зобов’язані припинити безстрокові трудові договори з керівниками таких закладів та одночасно укласти з ними (за їх згодою) трудові договори строком на шість років (з керівниками, які отримують пенсію за віком, – на один рік) без проведення конкурсу.
У разі їх незгоди з продовженням трудових відносин на умовах строкового трудового договору – звільнити їх згідно з пунктом 9 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України.
Після завершення строку трудового договору такі особи мають право обиратися на посаду керівника того самого закладу освіти на ще один строк відповідно до статті 39 цього Закону. З особою, яка отримує пенсію за віком, але стала переможцем конкурсу, контракт укладається строком на шість років (або на два роки, якщо ця особа обійматиме посаду керівника закладу загальної середньої освіти вперше). Досягнення пенсійного віку керівником закладу освіти, з яким укладено контракт на визначений строк, не є підставою дострокового припинення строку дії контракту.
Отже, виконуючи підпункт 1 пункту 3 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про повну загальну середню освіту» Ви до 1 липня 2020 року маєте припинити безстроковий трудовий договір із керівником закладу та одночасно укласти з ним (за його згодою) трудовий договір строком на шість років. У вересні 2020 року цей працівник почне отримувати пенсію за віком і вже на цей час працюватиме за строковим трудовим договором, тому вносити зміни у цей договір не потрібно. Після завершення шестирічного віку керівник має право брати участь у конкурсі на посаду керівника цього закладу й, у разі перемоги, бути призначеним на ще один строк.

Аналітичний центр АМУ

 

Добрий день. Підкажіть, будь ласка, згідно з новим Законом «Про повну загальну середню освіту» від 16.01.2020 року. Чи переводити на строковий трудовий договір педагога соціального?
Відповідно до підпункту 2 пункту 3 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про повну загальну середню освіту» «набрання чинності цим Законом є підставою для припинення безстрокового трудового договору з педагогічними працівниками державних і комунальних закладів загальної середньої освіти, яким виплачується пенсія за віком, згідно з пунктом 9 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України. До 1 липня 2020 року керівники державних і комунальних закладів загальної середньої освіти зобов’язані припинити безстрокові трудові договори з педагогічними працівниками таких закладів освіти, яким виплачується пенсія за віком, з одночасним укладенням з ними трудових договорів строком на один рік. У разі незгоди з продовженням трудових відносин на умовах строкового трудового договору педагогічні працівники, яким виплачується пенсія за віком, звільняються згідно з пунктом 9 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України. Після закінчення строку трудового договору з такими педагогічними працівниками можуть укладатися строкові трудові договори відповідно до абзацу третього частини другої статті 22 цього Закону».
Відповідно до абзацу третього Переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 року № 963, посада соціального педагога належить до посад педагогічних працівників.
Зважаючи на це, норма підпункту 2 пункту 3 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про повну загальну середню освіту» стосується також і соціальних педагогів, які отримують пенсію за віком.

Аналітичний центр АМУ

Вертикальні вкладки

 

 

  

Сторінку розроблено в рамках проекту
«Розробка курсу на зміцнення місцевого самоврядування в Україні» (ПУЛЬС)