Консультації

Консультації органам місцевого самоврядування надають регіональні консультанти Офісів реформ в РВ АМУ перейти до контактів.

 

10 травня 2022 року закінчується договір оренди на земельну ділянку з цільовим призначенням 03.07. Орендар має намір продовжити договір оренди земельної ділянки. Чи потрібно прийняти рішення омс на сесії міської ради (під час військового стану) якщо умови договору не міняються?
Керуючись статтею 126-1 Земельного кодексу України, якщо договір містить умову про його поновлення після закінчення строку, на який його укладено, цей договір поновлюється на такий самий строк і на таких самих умовах. Поновленням договору вважається поновлення договору без вчинення сторонами договору письмового правочину про його поновлення в разі відсутності заяви однієї із сторін про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору. Вчинення інших дій сторонами договору для його поновлення не вимагається.
У разі відсутності заяви про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору до дати закінчення дії такого договору після настання відповідної дати закінчення дії договору державна реєстрація речового права продовжується на той самий строк.
В такому випадку потреби у прийнятті рішення ради немає.
У разі відсутності в договорі умов про його поновлення після закінчення строку, міська рада має прийняти відповідне рішення про його продовження чи припинення.
 
P.S. Звертаю увагу, що за відсутності будівель на такій земельній ділянці та відсутності істотної умови поновлення договору оренди, подальша передача вільної земельної ділянки здійснюється на конкурентних засадах відповідно до ст. 136 Земельного кодексу України.
Заборон щодо проведення аукціонів з продажу прав на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в період військового стану не встановлено.
Договір оренди земель водного фонду (для рибогосподарських потреб) закінчився 22 квітня 2022 року (під час військового стану). Площа на яку укладено договір оренди 10,0 га. Але у зв’язку з підняттям дамби площа ставка збільшилася до 20,0 га. Омс було надано дозвіл на проведення інвентаризації вищевказаної земельної ділянки, але технічна документація не виготовлена в зв’язку з введенням військового стану. Орендар має намір продовжити оренду даного водного об’єкта. ОМС зареєстрував за собою право власності на вказану земельну ділянку (10.0 га) (була за межами населеного пункту. державна власність). Орендар направив до омс заяви (лист-повідомлення) про продовження договору оренди земель водного фонду. Яким чином омс може продовжити договір оренди земель водного фонду під час військового стану? Та текст договору необхідно привести до типового (чи можливо укласти «новий договір»).
Статтею 33 Закону України «Про оренду землі» визначено, що у разі зміни меж або цільового призначення земельної ділянки вимоги цієї статті не застосовуються.
Тобто, якщо змінюється площа з 10,0 га на 20,0 га, то переважне право орендаря на продовження договору не може бути застосовано. У такому випадку дію таких договірних відносин має бути припинено (Угода у зв’язку із закінченням терміну дії договору). А подальша передача земельної ділянки водного фонду (окрім тих, на які видано дозвіл на спеціальне водокористування) здійснюється  згідно ст.136 Земельного кодексу України (через земельні торги).
Частиною 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення порядку передачі в оренду водних об’єктів у комплексі з земельними ділянками» №963-ІХ від 04.01.2020, визначено, що договори оренди водних об’єктів, укладені в порядку, визначеному законодавством, до набрання чинності цим Законом діють у строки та на умовах, визначених такими договорами. Поновлення таких договорів здійснюється без проведення земельних торгів у порядку укладення договорів оренди землі.
Сторони договорів оренди водних об’єктів, договорів оренди земельних ділянок під водними об’єктами, укладених до набрання чинності цим Законом, які не містять умов щодо розміру орендної плати за земельну ділянку, на якій розташований водний об’єкт, або щодо розміру орендної плати за водний об’єкт, зобов’язані визначити такі умови протягом року з дня набрання чинності цим Законом.
Отже, договір може бути продовжено за рішенням міської ради з приведенням у відповідність до типової форми із визначенням і уточненням всіх умов, визначеної Урядом, але у тих самих межах і площі. Інформація про таке поновлення орендарем може бути внесена до Державного реєстру речових прав (після військового стану) після відкриття ДРРП.
Які дії повинні бути омс якщо договір оренди на земельну ділянку загальною площею 95.0 га призначення (01.01) закінчився 10 лютого 2022 року ( до введення військового стану). Орендар завчасно подав лист-повідомлення та проект додаткової угоди про поновлення договору оренди землі. Земельним відділом було підготовлено проект рішення про поновлення договору оренди землі (оприлюднено на сайті), але на сесії міської ради 24 лютого 2022 року депутати не підтримали даний проект. Інших рішень омс про припинення не приймалися. Орендар продовжує користуватися вищевказаними земельними ділянками. Заяв щодо не продовження договору оренди землі до реєстратора речових прав ні від орендаря ні від орендодавця не надходило.
Згідно пункту 1 частини 27 Розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України визначено, що вважаються поновленими на один рік без волевиявлення сторін відповідних договорів і без внесення відомостей про поновлення договору до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно договори оренди, суборенди, емфітевзису, суперфіцію, земельного сервітуту, строк користування земельними ділянками щодо яких закінчився після введення воєнного стану, щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення.
Ураховуючи таку норму, строк дії договору вже закінчився 10 лютого, а введення військового стану розпочато 24 лютого 2022 року (Указ Президента №64).
Отже, для поновлення договірних відносин у такий спосіб рада не має права за строком початку військових дій.
Але відповідно до статті 33 Закону України «Про оренду землі» після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов’язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.
Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов’язаний повідомити про це орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніш як за один місяць до закінчення строку дії договору оренди землі. Саме такі дії і вчинив Ваш добросовісний орендар.
Також, необхідно врахувати норми статті 126-1 Земельного кодексу України, якщо договір містить умову про його поновлення після закінчення строку, на який його укладено, цей договір поновлюється на такий самий строк і на таких самих умовах. Поновленням договору вважається поновлення договору без вчинення сторонами договору письмового правочину про його поновлення в разі відсутності заяви однієї із сторін про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору. Вчинення інших дій сторонами договору для його поновлення не вимагається. Тобто, рішення ради в такому випадку не обов’язкове.
Також, сторона договору, яка бажає скористатися правом відмови від поновлення договору не пізніш як за місяць до дати закінчення дії такого договору, подає до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно заяву про виключення з цього реєстру відомостей про поновлення договору. Ваша рада повідомлень про відмову не надавала.
У разі відсутності заяви про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору до дати закінчення дії такого договору після настання відповідної дати закінчення дії договору державна реєстрація речового права продовжується на той самий строк.
Якщо в договорі відсутня  умова про його поновлення після закінчення строку, то в такому випадку рада вчиняє «бездіяльність», не розглядаючи (не проголосувавши) чи не даючи відмову на звернення орендаря без обґрунтованих пояснень. Не дійшовши спільної згоди, орендар та орендодавець мають право вирішити орендні відносини у судовому порядку.
3 листопада 2021 року Кабінет Міністрів України затвердив Постанову №1147 "Про затвердження Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок", запровадження нової нормативно грошової оцінки землі займе певний час , як в такий період буде нараховуватися плата за землю юридичним особам, чи буде застосовуватися коефіцієнт цільового призначення земельної ділянки для нарахування плати за землю для Укрзалізниці?
Доброго дня шановний заявнику!
Розглянувши Ваше звернення, Асоціація розділила його на частини.
  1. В який період буде нараховуватись плата за землю юридичним особам?
10 листопада 2021 року набула чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 03 листопада 2021 №1147 «Про затвердження Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок».
В той же час, затверджена до набрання чинності новою методикою технічна документація з нормативної грошової оцінки земель або земельних ділянок зберігатиме чинність до початку застосування рішення відповідного органу місцевого самоврядування про затвердження нової технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок.
НГО земель громад по новій Методиці застосовуватиметься не раніше 2023 року – в міру того, як громади затверджуватимуть нову технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель на свою територію. Без затвердженої нової технічної документації сплата податків відбувається «по-старому».
 
  1. Чи буде застосовуватися коефіцієнт цільового призначення земельної ділянки для нарахування плати за землю для Укрзалізниці?
Застосування Нової Методики із зазначеним коефіцієнтом не розділяє окремо такого виду як «земля для Укрзалізниці».
Натомість, новою Методикою замість коефіцієнту функціонального призначення земельної ділянки (Кф), передбачається два коефіцієнти: Кпц – коефіцієнт, який враховує цільове призначення за даними Державного земельного кадастру, Кмц – коефіцієнт, який враховує особливості використання в межах категорії земель за основним цільовим призначенням.  
Значення Кпц згідно з додатком 8 Методики встановлені залежно від коду цільового призначення, визначеного Класифікатором видів цільового призначення земельних ділянок, затвердженим Наказом Держкомзему №548 від 23.07.2010 року, і фактично повторюють значення колишнього коефіцієнту Кф (за старими правилами розрахунку).
Новою Методикою не прийнято норм, які б передбачали застосування підвищеного коефіцієнту у випадку відсутності відомостей в ДЗК, які зазвичай застосовувались до земель що не зареєстровані. Тобто, такий коефіцієнт цільового призначення буде застосовуватись у вигляді двох коефіцієнтів – Кпц та Кмц.
Доброго дня. Згідно листа ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ГЕОДЕЗІЇ, КАРТОГРАФІЇ ТА КАДАСТРУ "Про індексацію нормативної грошової оцінки земель за 2021 рік" Відповідно значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 2021 рік становить: для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) – 1,0; для земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення – 1,1. Чи є необхідність укладання нових додаткових угод до існуючих договорів оренди щодо перерахунку орендної плати з урахуванням коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки землі?
Доброго дня шановна громадо!
Відповідно до ст. 286.2. Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.
Також, ураховуючи Типовий договір оренди землі, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 року №220, вже враховано істотну умову (п.13) щодо необхідності перегляду розміру орендної плати у разі індексації нормативної грошової оцінки землі.
Тобто, якщо укладений договір оренди землі Вашою громадою відповідає чинному законодавству, то в укладанні додаткових угод не має потреби.
Добрий день! Мене цікавить таке питання. Я хочу розпочати будівництво не земельній приватизованій ділянці, я можу отримати адресу земельній ділянці перед початком повідомлення про будівництво? Роман
27 березня 2019 року Кабінет Міністрів України ухвалив комплексну постанову №367 "Деякі питання дерегуляції господарської діяльності".
Постанова встановила Тимчасовий порядок реалізації експериментального проекту з присвоєння адрес об’єктам будівництва та об’єктам нерухомого майна, який вступив в дію з 1 липня 2019 року.
Раніше наданням поштових адрес займались органи місцевої влади. Відсутність чіткої процедури із надання адрес часто призводить до зловживань: штучного затягування процедури та подальшого створення перепон на шляху реєстрації нових об’єктів нерухомості.
Відповідно до Порядку, рішення про присвоєння або зміну адреси об’єкта будівництва, об’єкта нерухомого майна приймає уповноважений орган містобудування та архітектури (уповноважений орган з присвоєння адреси).
Уповноваженим органом з присвоєння адреси може бути:
  • виконавчий орган сільської, селищної, міської ради — якщо об’єкт розташований у межах території, на яку поширюються повноваження сільської, селищної, міської ради;
  • районні в м. Києві державні адміністрації — якщо об’єкт розташований у межах території, на яку поширюються повноваження районної у м. Києві державної адміністрації;
  • місцева державна адміністрація — якщо об’єкт розташований у межах території, на яку не поширюються повноваження сільської, селищної, міської ради або районних у м. Києві державних адміністрацій.
Звертаємо увагу! Термін надання такого рішення про присвоєння адреси становить 5 робочих днів. Тобто, органу місцевого самоврядування потрібно заздалегідь подбати про створення такого уповноваженого органу (якщо він відсутній) для вчасного надання такої адміністративної послуги.  
Прийнятим Порядком також визначається, що:
  • адреса об’єкта будівництва, адреса об’єкта нерухомого майна – унікальна структурована сукупність реквізитів, яка використовується для ідентифікації об’єкта та визначення місця його розташування на місцевості.
  • адреса об’єкта будівництва присвоюється під час надання будівельного паспорта забудови земельної ділянки або містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки.
  • адреса об’єкта будівництва, об’єкта нерухомого майна не присвоюється тимчасовим спорудам, а також лінійним об’єктам інженерно-транспортної інфраструктури, перелік яких визначається Мінрегіоном.
  • за присвоєння адреси об’єкта будівництва, об’єкта нерухомого майна плата не стягується.
  •  з дати прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта присвоєна відповідно до цього Порядку адреса об’єкта будівництва автоматично вважається адресою об’єкта нерухомого майна та не потребує прийняття додаткових розпорядчих документів відповідними уповноваженими органами з присвоєння адреси.
Звертаємо увагу! Якщо замовнику будівництва надано будівельний паспорт або містобудівні умови та обмеження до набрання чинності Постанови №367, такий замовник може звернутися до відповідного уповноваженого органу з присвоєння адреси із заявою про присвоєння адреси:
  • об’єкту будівництва (до прийняття закінченого будівництвом об’єкта в експлуатацію);
  • об’єкту нерухомого майна (після прийняття об’єкта в експлуатацію).
Індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, які будуються (збудовані) на земельній ділянці, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та яким не присвоєно адресу об’єкта будівництва під час надання будівельного паспорта або містобудівних умов та обмежень у порядку, не потребують прийняття рішення про присвоєння адреси.
Адресою такого об’єкта вважається місце розташування земельної ділянки, на якій споруджено відповідний будинок згідно з документом, який посвідчує право власності на земельну ділянку.
 
Згідно п. 3 Розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Державний земельний кадастр» у разі якщо на земельній ділянці, право власності (користування) на яку не зареєстровано, розташований житловий будинок, інші об’єкти нерухомого майна (будівлі, споруди, лінійні об’єкти енергетичної інфраструктури), право власності на які зареєстровано, кадастровий номер на таку земельну ділянку присвоюється за заявою власників таких об’єктів на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Забороняється вимагати для присвоєння земельній ділянці кадастрового номера інші документи. Такий кадастровий номер є чинним з моменту його присвоєння. Згідно ст. 14 Податкового кодексу України об’єкти житлової нерухомості - будівлі, віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду, дачні та садові будинки. Будівлі, віднесені до житлового фонду, поділяються на такі типи: • дачний будинок - житловий будинок для використання протягом року з метою позаміського відпочинку. Таким чином, чинним законодавством передбачено, що ДАЧНИЙ БУДИНОК це ЖИТЛОВИЙ БУДИНОК. Згідно ч. 1 ст. 118 Земельного кодексу України громадянин, заінтересований у приватизації земельної ділянки у межах норм безоплатної приватизації, що перебуває у його користуванні, у тому числі земельної ділянки, на якій розташовані жилий будинок, господарські будівлі, споруди, що перебувають у його власності, подає клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. До клопотання додається розроблена відповідно до Закону України «Про землеустрій» технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), що замовляється громадянином без надання дозволу на її розроблення. Чи можливо присвоювати кадастрові номери земельним ділянкам на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) під ДАЧНИМИ БУДИНКАМИ право власності на які зареєстровано в державному реєстрі прав на нерухоме майно?
Так, можливо, з урахуванням зазначених Вами норм Закону України «Про Державний земельний кадастр» та наступних норм, а саме:
Стаття 55 Закону України «Про землеустрій» визначає склад технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Встановлено, що технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) розробляється за рішенням власника (розпорядника) земельної ділянки, землекористувача.
У Вашому випадку власник дачного будинку є користувачем земельної ділянки і може бути замовником технічної документації без дозвільного рішення ради.
Також, додатково звертаємо Вашу увагу, що 28.10.2021 року набули чинності зміни до частини 9 статті 120 Земельного кодексу України (Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо єдиної правової долі земельної ділянки та розміщеного на ній об’єкта нерухомості» №1174-ІХ від 02.02.2021 року):
 
«…9. Якщо об’єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), інша будівля або споруда), об’єкт незавершеного будівництва розміщений на земельній ділянці державної або комунальної власності, що не перебуває у користуванні, набувач такого об’єкта нерухомого майна зобов’язаний протягом 30 днів з дня державної реєстрації права власності на такий об’єкт звернутися до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про передачу йому у власність або користування земельної ділянки, на якій розміщений такий об’єкт, що належить йому на праві власності, у порядку, передбаченому статтями 118, 123 або 128 цього Кодексу.
Орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, зобов’язаний передати земельну ділянку у власність або оренду набувачу в порядку, встановленому цим Кодексом.
Пропущення строку подання клопотання, зазначеного в абзаці першому цієї частини, не може бути підставою для відмови набувачу (власнику) такого об’єкта у передачі йому у власність або користування земельної ділянки, на якій розміщений такий об’єкт. …».
 
Після присвоєння кадастрового номеру такій земельній ділянці, власнику дачного будинку необхідно звернутись до ради про затвердження такої документації та передачі земельної ділянки у власність або оренду.
 
Чи можна визначити виконавчий комітет органом приватизації селищної ради? Тоді всі рішення щодо приватизації буде приймати виконавчий комітет?
Відповідно до пунктів 30-31 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» №280/97-ВР від 21.05.1997 року, виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна; затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об'єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об'єктів права комунальної власності.
Також,  прийняття рішень про передачу іншим органам окремих повноважень щодо управління майном, яке належить до комунальної власності відповідної територіальної громади, визначення меж цих повноважень та умов їх здійснення, теж визначається на пленарних засіданнях рад.
Додатково такі повноваження визначено пунктом 5 статті 7 Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна» №2269-VIII від 18.01.2018 року, де зазначається, що повноваження органів місцевого самоврядування у сфері приватизації визначаються законами України і правовими актами органів місцевого самоврядування.
Тобто, підсумовуючи, на думку Асоціації, виконавчий комітет селищної ради може бути визначеним органом приватизації (має бути юридичною особою та мати власну печатку), готувати всі необхідні документи до приватизації та приймати інші рішення, якщо такі повноваження були визначені рішенням селищної ради за окремим положенням.
Чи відповідає дійсності той факт, що при продовженні договорів оренди майна НА АУКЦІОНІ погодження такого продовження уповноваженим органом управління не передбачено законом взагалі, а застосування ст. 6 Закону та п. 20, 21, 24 Порядку в цьому випадку є неправильным, оскільки порядок продовження договорів оренди на аукціоні регулюється ч. 1, 3, 9-11 ст. 18 Закону та п. 134, 142-144 Порядку, а порядок продовження договорів оренди без проведення аукціону регулюється ч. 1, 2-8 ст. 18 Закону та п. 134-142 Порядку? Посібник "Оренда державного та комунального майна через систему "Prozorro.Продажі" (стор. 72) та Алгоритм дій при продовженні договору оренди шляхом проведення аукціону, підготовлений DOBRE, також не містять такого етапу. Дякую.
Доброго дня шановна громадо!
 
Пропоную розділити запитання на частини, щоб було зрозуміліше:
Чи відповідає дійсності той факт, що при продовженні договорів оренди майна НА АУКЦІОНІ погодження такого продовження уповноваженим органом управління не передбачено законом взагалі,...
 
У разі якщо відповідно до законодавства, статуту або положення балансоутримувача уповноважений орган управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач, має надавати згоду на розпорядження майном балансоутримувача, то погодження обов'язкове!
 
Але за Законом та Порядком дійсно уповноважений орган управління не уповноважений на здійснення перевірки заяви потенційного орендаря щодо продовження договору у випадках, коли орендодавцем виступає балансоутримувач.
 
А застосування ст. 6 Закону та п. 20, 21, 24 Порядку в цьому випадку є неправильным, оскільки порядок продовження договорів оренди на аукціоні регулюється ч. 1, 3, 9-11 ст. 18 Закону та п. 134, 142-144 Порядку, а порядок продовження договорів оренди без проведення аукціону регулюється ч. 1, 2-8 ст. 18 Закону та п. 134-142 Порядку?
Посібник "Оренда державного та комунального майна через систему "Prozorro.Продажі" (стор. 72) та Алгоритм дій при продовженні договору оренди шляхом проведення аукціону, підготовлений DOBRE, також не містять такого етапу.
 
Асоціація міст України звертає Вашу увагу, що центральний орган виконавчої влади, який впроваджує і регулює політику у сфері розпорядження державним та комунальним майном - це Фонд державного майна України.
Посібники, що надсилаються Вам, як методична допомога, мають мати офіційне джерело походження та узгодження з таким органом.
 АМУ не може коментувати правильність таких друкованих матеріалів, а керується виключно офіційними інформаційними джерелами.
 
 
 
Дякуємо за Ваше звернення!
 
З повагою
Аналітичний Центр АМУ
Які види порушень земельного законодавства вважаються адміністративним порушенням та караються штрафом? Розміри штрафів.

Відповідальність за порушення земельного законодавства визначена статтею 211 Земельного кодексу України.

Згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення передбачена адміністративна відповідальність згідно зі статтями 52-56 за:

  • псування і забруднення сільськогосподарських та інших земель (громадян від 20 до 80 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності - від 50 до 100);
  • порушення правил використання земель (громадяни 5-25 та посадові особи 15-20);
  • самовільне зайняття земельної ділянки (громадяни10-50 та посадові 20-100);
  • перекручення або приховування даних державного земельного кадастру (посадові особи 5-20 );
  • зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок без спеціального дозволу (громадяни 10-20 та посадові 20-50);
  • незаконне заволодіння ґрунтовим покривом (поверхневим шаром) земель (громадяни 30-70 та посадові 30-100);
  • порушення строку погодження (відмови у погодженні) документації із землеустрою (посадова особа Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування 30-50);
  • порушення законодавства про Державний земельний кадастр (державні кадастрові реєстратори 20-50);
  • порушення строків повернення тимчасово зайнятих земель або неприведення їх у стан, придатний для використання за призначенням (громадяни 10-20 та посадові особи 15-30); непроведення рекультивації порушених земель (громадяни 5-10 та посадові особи 10-30);
  • порушення правил землеустрою (відхилення від затверджених в установленому порядку проектів землеустрою (громадяни 5-20 та посадові особи 5-30);
  • знищення межових знаків (громадяни від 5 до 10).

Вертикальні вкладки

 

 

  

Сторінку розроблено в рамках проекту
«Розробка курсу на зміцнення місцевого самоврядування в Україні» (ПУЛЬС)