Консультації
Правові, організаційні та фінансові засади регулювання суспільних відносин, що виникають у процесі відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності визначаються Законом України «Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності».
Так, відповідно до частини першої статті 12 цього Закону викуп земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, здійснюється шляхом укладення договору купівлі-продажу, що підлягає нотаріальному посвідченню. У разі надання особі у власність земельної ділянки чи іншого майна замість викупленого може укладатися договір міни. Таким чином, укладання договору міни будинку, що є у комунальній власності територіальної громади, на житловий будинок, що є у приватній власності, для суспільних потреб територіальної громади не суперечить чинному законодавству.
При цьому, відповідно до статті 9 цього Закону міські ради в межах території здійснення їх повноважень приймають рішення про викуп земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, у порядку, визначеному цим Законом, для таких суспільних потреб:
- будівництво, капітальний ремонт, реконструкція та обслуговування лінійних об'єктів та об'єктів транспортної і енергетичної інфраструктури, пов'язаних з обслуговуванням відповідної територіальної громади села, селища, міста (доріг, мостів, естакад, газо- та водопроводів, ліній електропередачі, зв'язку, аеропортів, нафтових та газових терміналів, електростанцій), та об'єктів, необхідних для їх експлуатації;
- розташування об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення;
- створення міських парків, будівництво дошкільних навчальних закладів, майданчиків відпочинку, стадіонів та кладовищ.
Відповідно до частини першої статті 35 Закону України «Про запобігання корупції» правила врегулювання конфлікту інтересів в діяльності міських, сільських, селищних голів, секретарів міських, сільських, селищних рад, депутатів місцевих рад визначаються законами, які регулюють статус відповідних осіб та засади організації відповідних органів. Щодо вказаних осіб, таким Законом є Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Відповідно до статті 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено такі правила врегулювання конфлікту інтересів.
Сільський, селищний, міський голова, секретар, депутат сільської, селищної, міської ради бере участь у розгляді, підготовці та прийнятті рішень відповідною радою за умови самостійного публічного оголошення про це під час засідання ради, на якому розглядається відповідне питання.
Здійснення контролю за дотриманням вимог щодо публічного оголошення, надання зазначеним консультацій та роз’яснень щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, поводження з майном, що може бути неправомірною вигодою та подарунками, покладається на постійну комісію, визначену відповідною радою.
Інших положень щодо вказаної ситуації законами не передбачено.
На посадових осіб місцевого самоврядування, які не є сільським, селищним, міським головою, секретарем, депутатом відповідної місцевої ради, на час розгляду, підготовки та прийняття рішень відповідною радою поширюються загальні вимоги врегулювання конфлікту інтересів, передбачені Законом України «Про запобігання корупції».
Чи є конфліктом інтересів голосування посадових осіб місцевого самоврядування за питання, яке визначає умови оплати праці цих осіб?
Чи є конфліктом інтересів голосування депутата місцевої ради з питання, яке визначає умови оплати праці секретаря місцевої ради, якщо його було обрано на цій сесії попереднім рішенням на дану посаду, але призначено на цю посаду розпорядженням міського голови пізніше?
Посадові особи місцевого самоврядування, які є одночасно депутатами відповідної ради, при розгляді питання про їх особисті умови оплати праці мають конфлікт інтересів. Відповідно до частини першої статті 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» вони можуть брати участь у розгляді, підготовці та прийнятті таких рішень радою за умови самостійного публічного оголошення про це під час засідання ради, на якому розглядається відповідне питання.
Чи є конфліктом інтересів голосування депутатів місцевої ради з питань встановлення місцевих податків, зборів, орендної плати на нерухоме та рухоме майно, земельні ділянки тощо, якщо депутати або члени їх сімей є власниками такого майна?
Чи є конфліктом інтересів голосування депутатів з питань, які є загальними щодо регулювання взаємовідносин місцевої влади та приватного бізнесу, якщо депутати або члени їх сімей є підприємцями?
Якщо йдеться про нормативно-правові акти, то вони стосуються не окремих фізичних чи юридичних осіб, пов’язаних з депутатом, а певного знеособленого кола осіб. Тобто дії депутата лише у своїх інтересах виключається. Вважаємо, що не може бути визнано конфліктом інтересів конкретного депутата певні дії, які торкаються інтересів великої групи осіб, а не лише такого депутата.
Подібні та інші види нормативно-правових актів сільських, селищних, міських рад об’єктивно стосуються у тій чи іншій мірі більшості депутатів місцевих рад. Тому на нашу думку розгляд, підготовка та прийняття рішень нормативно-правових актів не повинно кваліфікуватися як конфлікт інтересів також суто з організаційної точки зору.
Однак законом прямо не застережно такого випадку. Оскільки є велика ймовірність віднесення правоохоронними органами таких випадків до конфлікту інтересів, радимо дотримуватися загального порядку, передбаченого частиною першою статті 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». З огляду на масовість таких повідомлень, їх можна робити перед початком розгляду радою відповідного питання порядку денного шляхом внесення головою пропозиції про повідомлення присутніми депутатами про наявність у них конфлікту інтересів з відповідного питання. Вважаємо прийнятним якщо таке повідомлення здійснюватиметься шляхом підняття рук із фіксуванням цього у протоколі пленарного засідання ради.
У випадках прийняття індивідуального-правових актів стосовно орендної плати на нерухоме та рухоме майно, земельні ділянки необхідно діяти відповідно до частини першої статті 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Чи є конфліктом інтересів голосування депутатами місцевої ради з питань, які стосуються комунальних підприємств, якщо депутати або члени їх сімей є керівниками або працівниками даних підприємств?
Якщо рішення стосується комунального підприємства як юридичної особи в цілому, а не його чітко визначених працівників, то конфлікт інтересів не вбачаємо. Діяльність комунальних підприємств здійснюється в інтересах територіальної громади, а не їх керівників, інших працівників. Інші випадки потребують індивідуального підходу у залежності від рішення, яке приймається.
Яким чином (усно чи письмово) посадові особи місцевого самоврядування та депутати місцевої ради повинні самостійно публічно оголосити про запобігання та врегулювання конфлікту інтересів і де дана заява повинна бути зафіксована?
Частиною першою статті 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено лише самостійне публічне оголошення про конфлікт інтересів під час засідання ради, на якому розглядається відповідне питання. Тобто відповідний депутат повинен однозначно, відкрито і доступно донести для інших депутатів відповідну інформацію. Найбільш простим способом є усна форма, але залежно від обставин можлива письмова і конклюдентна (дії депутата, що виражають його волевиявлення, - прикладом є голосування підняттям руки або за допомогою електронної системи) форми. Усі юридично значимі факти, які відбуваються під час пленарного засідання ради повинні фіксуватися у протоколі пленарного засідання.
Чи мають право посадові особи місцевого самоврядування та депутати місцевої ради приймати участь у розгляді, підготовці та голосувати «за» з питань, що відносяться до конфлікту інтересів, після самостійного публічного оголошення про це?
Відповідно до частини першої статті 35 Закону України «Про запобігання корупції», частини першої статті 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільський, селищний, міський голова, секретар, депутат сільської, селищної, міської ради бере участь у розгляді, підготовці та прийнятті рішень відповідною радою за умови самостійного публічного оголошення про це під час засідання ради, на якому розглядається відповідне питання. Вважаємо, що вказані особи мають таке право у разі дотримання вказаної умови.
На посадових осіб місцевого самоврядування, які не є сільським, селищним, міським головою, секретарем, депутатом відповідної місцевої ради, на час розгляду, підготовки та прийняття рішень відповідною радою поширюються загальні вимоги врегулювання конфлікту інтересів, передбачені Законом України «Про запобігання корупції».
Підготовлено експертами Проекту ПУЛЬС на запит Кремінського міського голови Прокопенка Ю.О.
Відповідно до пункту 30 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до виключної компетенції сільської, селищної, міської ради відноситься прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна. Відповідно до частини п’ятої статті 60 цього ж Закону, органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.
У зверненні зазначено, що право комунальної власності на житловий будинок набуто як відумерла спадщина. В такому разі житловий будинок не відноситься до майна, відчуження якого здійснюється згідно з Законом України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» (частина перша статті 1 «Сфера застосування Закону»). Таким чином законодавством не встановлено спеціального порядку продажу органом місцевого самоврядування саме такого майна. В цьому випадку, на нашу думку варто користуватися загальними нормами Цивільного кодексу України (Параграфом 1 Глави 54 ). Зокрема, звертаємо увагу на норми статті 657 Цивільного кодексу України, відповідно до яких договір купівлі-продажу житлового будинку укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.
Разом з тим, відповідно до частини шостої статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» доцільність, порядок та умови відчуження об'єктів права комунальної власності визначаються відповідною радою. Таким чином рекомендуємо розробити Положення (порядок) про порядок передачі в оренду, відчуження та списання комунального майна, що є комунальною власністю територіальної громади, та затвердити його на сесії сільської ради. Таке положення може включати наступні розділи:
1. Загальні положення (визначення термінів, сфери застосування положення)
2. Порядок передачі в оренду комунального майна, що є комунальною власністю територіальної громади (визначення термінів; формування конкурсної комісії, оцінка майна, вимоги до оголошення, умови проведення конкурсу; укладання договору оренди; суборенда; умови ремонту об’єкта, переданого в оренду; припинення та розірвання договору оренди; контроль за використання майна, переданого в оренду)
3. Порядок продажу (відчуження) об’єктів комунальної власності (визначення термінів; формування конкурсної комісії; підготовка та проведення конкурсу, аукціону; оцінка майна; відчуження комунального майна)
Разом з тим, якщо такий продаж це одиночний випадок, таке положення можна не приймати, а врегулювати це питання окремим рішенням ради. При відчужені житлово будинку, звертаємо увагу на необхідність врахування вимог частини сьомої статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»: майнові операції, які здійснюються органами місцевого самоврядування з об'єктами права комунальної власності, не повинні ослаблювати економічних основ місцевого самоврядування, зменшувати обсяг та погіршувати умови надання послуг населенню. З метою дотримання таких норм, радимо відчуження майна проводити на аукціонах або конкурсах самостійно або через спеціалізований суб’єкт господарювання, який здійснює продаж таких об’єктів (товарну біржу).
Враховуючи практику інших органів місцевого самоврядування, пропонуємо такий продаж житлового будинку комунальної власності доручити здійснити товарній біржі, яка зможе професійно надати допомогу з організації та проведення оцінки майна та його продажу. Визначення такого спеціалізованого суб’єкта господарювання не потребує спеціальної процедури, окрім випадків на які розповсюджуються норми Закону України «Про здійснення державних закупівель».
Підготовлено експертами Проекту ПУЛЬС
на звернення Яськівської сільської ради Одеської області
