Консультації
Консультації органам місцевого самоврядування надають регіональні консультанти Офісів реформ в РВ АМУ перейти до контактів.
Процес розроблення та прийняття Програми приватизації комунального майна, чи являється вона регуляторним актом?
Закон України «Про приватизацію державного і комунального майна» не передбачає розроблення Програми приватизації комунального майна як окремого документу чи регуляторного акту. Зокрема його РОЗДІЛОМ ІІ "Порядок і способи приватизації" визначено порядок приватизації.
Уланівська сільська рада Хмільницького району Вінницької області
Який механізм малої приватизації ліквідованих закладів освіти?
Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо використання майна ліквідованих комунальних закладів загальної середньої освіти у сільській місцевості» № 1839 від 02.11.2021 року, де зазначено, що майно, у тому числі земельні ділянки, ліквідованих державних, комунальних закладів загальної середньої освіти або тих, діяльність яких зупинена, не може бути предметом застави, стягнення, джерелом погашення боргу, щодо такого майна не можуть вчинятися будь-які дії, наслідком яких може бути припинення державної (комунальної) власності на таке майно.
Волинська область, виконавчий комітет Ковельської міської ради: Просимо надати роз'яснення щодо можливості надання керівником самостійного структурного підрозділу (окрема юридична особа) відпустки працівникам даного структурного підрозділу, якщо така норма буде прописана у внутрішніх нормативних актах як то регламент виконавчого комітету чи розпорядження міського голови.
Якщо міською радою створено структурний підрозділ як окремий виконавчий орган ради зі статусом юридичної особи, то відповідно можливий варіант, що керівник такого органу може надавати відпустку працівникам цього органу.
Відповідно до частини третьої статті 7 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» на посадових осіб місцевого самоврядування поширюється дія законодавства України про працю з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом. Зокрема, однією з особливостей трудових відносин в органах місцевого самоврядування є спеціальний порядок прийняття на службу та проходження служби. При цьому порядок надання відпусток регулюється загальним законодавством про працю.
У даному випадку структурний підрозділ є роботодавцем у розумінні законодавства, оскільки є окремою юридичною особою з власним бюджетом, повноваженнями, керівником тощо. Трудове законодавство визначає, що роботодавцем може бути або власник або уповноважений ним орган. У випадку зі структурним підрозділом він є уповноваженим органом, а власником, відповідно, міська рада. При цьому міська рада як власник, затверджуючи положення про відповідний виконавчий орган, визначає йому перелік повноважень (частини перша та четверта статті 54 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»). Саме у положенні про структурний підрозділ має бути визначено, що у ньому ведеться кадрова робота по підрозділу, а керівник здійснює управління персоналом, зокрема, видає накази про надання відпусток. Наділяючи керівника структурного підрозділу такими повноваженнями варто враховувати,що організація обліку відпусток працівників такого структурного підрозділу покладається або на власника, або на сам структурний підрозділ (частина дванадцята статті 10 Закону України «Про відпустки»).
Скажіть, будь ласка, коли начальник відділу освіти має право працювати вчителем в школі? В робочий час чи у вільний від основної роботи час?
Посадова особа органу місцевого самоврядування може займатися викладацькою діяльністю виключно у вільний від основної роботи час. Відсутність на робочому місці може бути розцінене як неявка, невихід на роботу без поважної причини.
Разом з тим звертаємо Вашу увагу, що 8 липня Парламент прийняв ЗУ «Про внесення змін до Закону Україні» «Про запобігання корупції» «Щодо особливостей застосування законодавства у сфері запобігання корупції в умовах воєнного стану» (законопроект за № 7280).
Законом визначено, що на період дії воєнного стану державним службовцям (крім державних службовців категорії ""А"") та посадовим особам ОМС (крім посадових осіб, посади яких віднесені до першої – третьої категорій) дозволено займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю, якщо такі особи перебувають у відпустці без збереження заробітної плати або у разі простою."
Добрий день. При створенні територіальної громади відбулася реорганізація. Заробітну плату, як роботодавець, працівникам платить міська рада. З 01.01.23 є необхідність перевести (перемістити) працівників міської ради на виконавчий комітет, тобто роботодавець, платник заробітної плати, буде виконком. Як юридично правильно сформувати рішення міськради?
При формуванні бюджету на 2023 рік необхідно додати виконавчий комітет в додаток з переліком головних розпорядників коштів. Після затвердження бюджету на сесії міськради, виконком буде мати право здійснювати оплату праці відповідним працівникам.
Більше матеріалів щодо організації діяльності органів місцевого самоврядування знаходиться в бібліотеці АМУ- https://www.auc.org.ua/library?field_subject_tid=378&type=375
Доброго дня! Шановні експерти підкажіть будь ласка, чи виникає у працівника обов'язок подачі декларації, якщо його 26 липня 2022 року прийняли на посаду посадової особи місцевого самоврядування (5 категорія посад) відповідно до абзацу першого частини п’ятої статті 10 Закону України “Про правовий режим воєнного стану” із внесеними змінами згідно Закону України № 2259 — IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо функціонування державної служби та місцевого самоврядування у період дії воєнного стану» на період перебування у відпустці по догляду за дитиною до досягнення 3-х річного віку основного працівника. Основний працівник вирішила перервати відпустку по догляду за дитиною та достроково вийти на роботу 03.10.2022р. Працівника тимчасово прийнятого 26.07.2022 звільняємо відповідно до п.2 ст36 КЗпП України 02.10.2022р. Чи має він подавати декларацію і якщо так, то в які терміни.
Декларація при звільненні, якщо звільнення відбулось під час дії воєнного стану, подається у період з 00 годин 00 хвилин дня, наступного за днем припинення чи скасування воєнного стану, до 00 годин 00 хвилин відповідного числа третього місяця від такого дня.
Така декларація подається за період, який не був охоплений деклараціями, раніше поданими суб’єктом декларування, та містить інформацію станом на останній день такого періоду, яким є останній день здійснення діяльності, яка передбачає обов’язок подання декларації, перебування на посаді, яка зумовлює здійснення такої діяльності.
Під раніше поданими деклараціями розуміються декларації, що були подані до Реєстру, крім декларації кандидата на посаду (абз. 2 п.п. 2 п. 2 розд. ІІ Порядку № 449/21).
Доброго дня, Вас турбує управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради з приводу приватизації комунального майна. Законом №2468-ІХ від 28.07.2022, було доповнено п.7, яким на період дії правового реживу воєнного стану, заборонено проведення приватизації об’єктів, розташованих на територіях у зоні бойових дій або наближених до зони бойових дій, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України. На сьогодні, таких документ відсутній. Наявний лише наказ Мінреінтеграції від 27.07.2022 №169, але це не документ КМУ. Як бути?
Відповідь
Постановою КМУ №952 від 23.08.2022 року, а саме ст. 2 (констатуючої частини) визначено, що на період дії правового режиму воєнного стану та протягом трьох місяців з дня його припинення або скасування не проводиться приватизація об’єктів, які розташовані на територіях адміністративно-територіальних одиниць, перелік яких затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій.
Тобто, Наказ Мінереінтеграції є поки основним документом, який визначає зони бойових дій та наближені території.
Бучанська міська рада
Київської області
1. Чи застосовується норма статті 124-1 Земельного кодексу України, яку доповнено Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення процедури приєднання до електричних мереж» від 15.07.2021 №1657-ІХ (далі Закон №1657), до всіх видів земельного сервітуту зазначених у статті 99 ЗКУ, а особливо: «..в) право на розміщення тимчасових споруд (малих архітектурних форм).»?
2. Чи дана норма статті 124-1 ЗКУ стосується виключно спрощеної процедури приєднання до електричних мереж, бо на виконання підп.3 п.3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1657 постановою КМУ від 26.01.2022 за №49 прийнято «Про затвердження Типової форми договору про встановлення земельного сервітуту для розміщення об’єктів енергетики та передачі електричної енергії», типова форма договору про встановлення земельного сервітуту стосується виключно розміщення об’єктів енергетики та передачі електричної енергії?
Норми Земельного кодексу України конкретизують положення Конституції України щодо регулювання земельних відносин, визначають основний зміст практично всіх інститутів земельного права.
Статтею 124-1 ЗКУ визначено загальний порядок встановлення земельних сервітутів на землях державної та комунальної власності. Тобто, застосовується дана норма до всіх видів земельних сервітутів, визначених ст. 99 ЗКУ.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 12 ЗКУ до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України від 21.05.1997 № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради. (Далі - Закон № 280).
Необхідно відмітити, що в чинному законодавстві спеціальних норм, які б встановлювали форму договору про встановлення земельного сервітуту та перелік істотних умов договору, немає (окрім постанови КМУ №49 від 26.01.2022).
Тобто, застосовувати типову форму договору, затверджену постановою КМУ №49 від 26.01.2022, можливо виключно для розміщення об’єктів енергетики та передачі електричної енергії.
Для решти випадків типові форми не затверджувались Урядом.
Разом з тим, нагадуємо, що відповідно до статті 59 Закону №280 ради в межах своїх повноважень приймають нормативні та інші акти у формі рішень. Також, територіальні громади, органи та посадові особи місцевого самоврядування самостійно реалізують надані їм повноваження (стаття 71).
Відповідно до статті 73 цього ж Закону №280 акти ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території. Тобто, Бучанська міська рада має право затверджувати власні типові документи, що будуть застосовуватись при регулюванні земельних відносин на її території.
Чорноморська міська рада
1. Чи можуть виконавчі органи Чорноморської міської ради користуватись Методикою розрахунку орендної плати за майно, що перебуває в комунальній власності Чорноморської територіальної громади, яка була затверджена ще рішенням виконавчого комітету Чорноморської міської ради від 29.12.2011 року №961, який не є представницьким органом місцевого самоврядування?
2. Якщо Типовим договором оренди нерухомого майна, затвердженого рішенням виконавчого комітету Чорноморської міської ради від 29.12.2011 року №962, передбачено, що розмір орендної плати підлягає перерахунку у разі зміни чинного законодавства та зміни Методики розрахунку орендної плати за майно – чи необхідно в такому випадку вносити зміни до чинних договорів оренди, які укладались до набрання чинності Закону №157, та якою при цьому Методикою необхідно керуватись: старою, затвердженою рішенням виконкому від 29.12.2011 року №961 або новою, новою, затвердженою постановою КМУ №630 від 28.04.2021 року?
3. Якщо представницький орган місцевого самоврядування не затвердив власну Методику розрахунку орендної плати – чи може розмір орендної плати в нових договорах оренди бути менше, ніж вказаний в Методиці, затвердженої постановою КМУ №630 від 28.04.2021 року?
4. Чи обов’язково користуватись Методикою розрахунку орендної плати за державне майно, затвердженою постановою КМУ №630 від 28.04.2021 року?
5. Якщо об’єкт комунального майна передається на аукціоні, чи може оренда плата бути менша, ніж ставки для договорів оренди державного майна, затвердженої постановою КМУ №630 від 28.04.2021 року?
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Орендні відносини комунального майна регулюються Законом України «Про оренду державного та комунального майна» №157-ІХ від 03.10.2019 року (далі - Закон №157), Порядком передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №483 від 03.06.2020 року, Методикою розрахунку орендної плати за державне майно, затвердженою постановою КМУ №630 від 28.04.2021 та іншими законодавчими актами.
Відповідно до Закону №157 орендна плата визначається за результатами аукціону. У разі передачі майна в оренду без проведення аукціону орендна плата визначається відповідно до Методики розрахунку орендної плати, яка затверджується Кабінетом Міністрів України щодо державного майна та представницькими органами місцевого самоврядування - щодо комунального майна.
У разі якщо представницький орган місцевого самоврядування не затвердив Методику розрахунку орендної плати, застосовується Методика, затверджена Кабінетом Міністрів України.
Ураховуючи вище викладене, Асоціація роз’яснює за Вашими питаннями:
1. Чи можуть виконавчі органи Чорноморської міської ради користуватись Методикою розрахунку орендної плати за майно, що перебуває в комунальній власності Чорноморської територіальної громади, яка була затверджена ще рішенням виконавчого комітету Чорноморської міської ради від 29.12.2011 року №961, який не є представницьким органом місцевого самоврядування?
Ні. Не можуть. Відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» №280/97-ВР від 21.05.1997 року представницький орган місцевого самоврядування – це виборний орган (рада), який складається з депутатів і відповідно до закону наділяється правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення.
2. Якщо Типовим договором оренди нерухомого майна, затвердженого рішенням виконавчого комітету Чорноморської міської ради від 29.12.2011 року №962, передбачено, що розмір орендної плати підлягає перерахунку у разі зміни чинного законодавства та зміни Методики розрахунку орендної плати за майно – чи необхідно в такому випадку вносити зміни до чинних договорів оренди, які укладались до набрання чинності Закону №157, та якою при цьому Методикою необхідно керуватись: старою, затвердженою рішенням виконкому від 29.12.2011 року №961 або новою, новою, затвердженою постановою КМУ №630 від 28.04.2021 року?
Пунктом 2 Перехідних положень Закону №157 зазначено, що договори оренди державного та комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, зберігають свою чинність та продовжують діяти до моменту закінчення строку, на який вони були укладені.
Типовий договір оренди нерухомого майна та Методика розрахунку орендної плати, що були затверджені рішенням виконавчого комітету Чорноморської міської ради, втратили свою чинність з прийняттям Закону №157 (це не повноваження виконавчого комітету).
У разі відсутності прийнятого нового рішення представницького органу, Чорноморській міській раді потрібно користуватись нормами постанови Кабінету Міністрів України №630 від 28.04.2021 року.
3. Якщо представницький орган місцевого самоврядування не затвердив власну Методику розрахунку орендної плати – чи може розмір орендної плати в нових договорах оренди бути менше, ніж вказаний в Методиці, затвердженої постановою КМУ №630 від 28.04.2021 року?
Так. Пунктом 2 Перехідних положень Закону №157 зазначено, що договори оренди державного та комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, зберігають свою чинність та продовжують діяти до моменту закінчення строку, на який вони були укладені.
4. Чи обов’язково користуватись Методикою розрахунку орендної плати за державне майно, затвердженою постановою КМУ №630 від 28.04.2021 року?
Так, якщо представницький орган місцевого самоврядування не затвердив власну Методику розрахунку орендної плати щодо комунального майна.
5. Якщо об’єкт комунального майна передається на аукціоні, чи може оренда плата бути менша, ніж ставки для договорів оренди державного майна, затвердженої постановою КМУ №630 від 28.04.2021 року?
Так, на думку Асоціації, може. Методика розрахунку орендної плати за державне майно, затверджена постановою КМУ №630 від 28.04.2021 року орієнтована на визначення орендної плати за договорами, що укладаються (продовжуються) без аукціону. Тому, порядок визначення орендної плати майна (як нерухомого, так й іншого окремого індивідуально визначеного майна) у разі аукціону тут не слід шукати. Нагадаємо, що при передачі майна в оренду на аукціоні спочатку в оголошенні про передачу майна в оренду зазначається стартова орендна плата (п. 55 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №483 від 03.06.2020 року).
Потім за результатами аукціону визначається орендна плата і фіксується в договорі оренди (інформація про орендну плату розміщена в п. 9 розд. І «Змінювані умови договору» Примірного договору) без ПДВ. Але це не означає, що орендна плата буде платитися саме в такому розмірі до кінця дії договору. Асоціація звертає увагу, що не слід забувати про ще одну вимогу у Законі №157 — індексацію орендної плати.
Індексація Згідно з ч. 3 ст. 17 Закону №157 орендна плата підлягає коригуванню на індекс інфляції згідно з Методикою розрахунку орендної плати.
Отже, представницькі органами місцевого самоврядування мають право самостійно приймати власні Методики розрахунку орендної плати щодо комунального майна та відповідно визначати ставки договорів оренди до такого майна.
Управління держконтролю за використанням та охороною земель Львівської міської ради просить надати роз'яснення із наступних питань, пов'язаних із започаткуванням здійснення державного контролю за використанням та охороною земель.
Частиною шостою статті 5 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - Закон), встановлено, що виконавчі органи міських рад, що здійснюють державний нагляд (контроль) у межах делегованих законом повноважень органів виконавчої влади в частині використання та охорони земель, здійснюють планові заходи державного нагляду (контролю) відповідно до річних планів проведення заходів державного нагляду (контролю) на відповідний плановий період та планів проведення комплексних заходів державного нагляду (контролю), затверджених відповідно до цієї статті.
Уніфіковані форми актів з переліком питань, що затверджені відповідно до цієї статті, є обов'язковими для виконавчих органів міських рад, що здійснюють державний нагляд (контроль) у межах делегованих законом повноважень органів виконавчої влади в частині використання та охорони земель.
Згідно із абзацом 14 частини 1 статті 5 Закону, річні плани проведення заходів державного нагляду (контролю) на відповідний плановий період затверджуються відповідно до цього Закону з урахуванням відомостей про суб'єктів господарювання, які підлягають плановим заходам державного нагляду (контролю), внесених до інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю) виконавчими органами міських рад, що здійснюють державний нагляд (контроль) у межах делегованих законом повноважень органів виконавчої влади в частині використання та охорони земель, відповідно до цього Закону.
Відповідно до абзацу дев'ятого частини першої статті 5 Закону, виконавчі органи міських рад, що здійснюють державний нагляд (контроль) у межах делегованих законом повноважень органів виконавчої влади в частині використання та охорони земель, визначають перелік суб'єктів господарювання, які підлягають плановим заходам державного нагляду (контролю) у плановому періоді, відповідно до критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), що затверджуються відповідно до цього Закону.
Абзацом 6 частини 2 статті 5 Закону встановлено, що критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням органу державного нагляду (контролю).
Критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності, пов'язаної з використанням та охороною земель, і визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) Державною службою з питань геодезії, картографії та кадастру затверджено постановою Кабінету Міністрів від 03.10.2018 р. №801.
Річний план здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру на 2022 рік, затверджений наказом Держгеокадастру від 19.11.2021 № 543.
Уніфіковану форму акта, що складається за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері використання та охорони земель, та інші форми розпорядчих документів затверджено наказом Мінагрополітики від 06.11.2018 N538, зареєстрованим в Мінюсті 22.11.2018 р. за №1321/32773.
Інструкцію з оформлення державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель матеріалів про адміністративні правопорушення затверджено наказом Мінагрополітики від 19.01.2017 №6, зареєстрованим в Мінюсті 07.02.2017 за № 173/30041.
Пунктом 7 Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, псування земель, порушення режиму, нормативів і правил їх використання, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007 р. N 963 встановлено, що розрахунок розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, псування земель, порушення режиму, нормативів і правил їх використання, здійснюється Держекоінспекцією та її територіальними органами або Держгеокадастром та його територіальними органами, а розміру шкоди, заподіяної юридичним особам та громадянам, - територіальними органами Держгеокадастру.
Пунктами 2 та 3 Методики розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю), затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10 травня 2018 р. N 342 встановлено, що уніфікована форма акта перевірки розробляється органом державного нагляду (контролю) та оприлюднюється на його офіційному веб-сайті протягом п'яти робочих днів з дня її затвердження.
У разі коли органами, уповноваженими здійснювати державний нагляд (контроль) у відповідних сферах, є місцеві держадміністрації та/або органи місцевого самоврядування, уніфіковані форми актів перевірок затверджуються центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах.
Перелік питань для здійснення заходу державного нагляду (контролю) визначається органом державного нагляду (контролю) залежно від ступеня ризику шляхом проведення аналізу вимог законодавства, яких повинен дотримуватися суб'єкт господарювання у відповідній сфері, за формою згідно з додатком 1 в електронному вигляді та оприлюднюється на офіційному веб-сайті відповідного органу державного нагляду (контролю).
Тому, на підставі вищенаведеного, просимо надати роз'яснення із наступних питань:
1. Як Львівській міській раді затвердити Річний план перевірок на 2022 рік, чи можливо на поточний рік слід керуватись Річним планом здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру на 2022 рік, затвердженим наказом Держгеокадастру від 19.11.2021 № 543?
Відповідь
1. Згідно із статтею 140 Конституції України місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, тобто через певний структурно-організаційний механізм, який іменується системою місцевого самоврядування.
Відповідно до ст.12 Земельного кодексу України, до повноваження сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів у галузі земельних відносин належить:
а) розпорядження землями комунальної власності, територіальних громад;
…
д) організація землеустрою;
ж) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства;
…
й) вирішення земельних спорів;
к) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
Також належить:
а) надання відомостей з Державного земельного кадастру відповідно до закону;
б) здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у межах та порядку, встановлених законом;
в) здійснення інших повноважень у галузі земельних відносин відповідно до закону.
Відповідно до ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад належить:
«..34) вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин;
34-1) прийняття рішень щодо здійснення виконавчим органом сільської, селищної, міської ради державного контролю за використанням та охороною земель;..».
Відповідно до ст. 6-1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» виконавчі органи сільських, селищних, міських рад:
а) вносять до органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування клопотання щодо:
- приведення у відповідність із законодавством прийнятих ними рішень з питань регулювання земельних відносин, використання та охорони земель;
- припинення будівництва та експлуатації об’єктів у разі порушення вимог земельного законодавства України до повного усунення виявлених порушень і ліквідації їх наслідків;
- припинення права користування земельною ділянкою відповідно до закону;
б) звертаються до суду з позовом:
- про відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва,
- повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився,
- про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок та використання земельних ділянок не за цільовим призначенням;
в) вживають відповідно до закону заходів щодо повернення самовільно зайнятих земельних ділянок їх власникам або користувачам;
г) здійснюють інші повноваження відповідно до закону.
Отже, саме Львівська міська рада (орган місцевого самоврядування) затверджує річний план перевірок за поданням виконавчого органу ради (управління держконтролю за використанням та охороною земель), на який покладено повноваження щодо використання та охорони земель.
2. Чи повинна Львівська міська рада затверджувати свої:
- Критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності, пов'язаної з використанням та охороною земель, і визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) виконавчим органом міської ради державного контролю за використанням та охороною земель.
- Уніфіковану форму акта, що складається за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері використання та охорони земель,.
- Форми розпорядчих документів:
а). Повідомлення про проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері використання та охорони земель;
б). Посвідчення на проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері використання та охорони земель;
в). Припису про усунення порушень, виявлених під час проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері використання та охорони земель;
г). Акта про відмову у проведенні планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері використання та охорони земель.
- Інструкцію з оформлення державними інспекторами з контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель міської ради матеріалів про адміністративні правопорушення.
- Перелік питань для проведення заходів державного нагляду (контролю) у сфері використання та охорони земель.
Або чи можна користуватись такими вищезгаданими документами та формами, затвердженими для Держгеокадастру?
Відповідь
Відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» ради в межах своїх повноважень приймають нормативні та інші акти у формі рішень (ст. 59).
Також, територіальні громади, органи та посадові особи місцевого самоврядування самостійно реалізують надані їм повноваження (ст.71). Органи виконавчої влади, їх посадові особи не мають права втручатися в законну діяльність органів та посадових осіб місцевого самоврядування, а також вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до повноважень органів та посадових осіб місцевого самоврядування, крім випадків виконання делегованих їм радами повноважень, та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ст. 73 цього ж Закону акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.
Отже, Львівська міська рада має право затвердити власні нормативні документи щодо комунальної власності та типові зразки Актів, критеріїв, повідомлень і інше, які не повинні суперечити чинному законодавству. А у разі їх відсутності, може використовувати типові зразки, що затверджені Центральними органами влади.
3. Яким чином державним інспекторам з контролю за використанням та охороною земель управління державного контролю за використанням та охороною земель департаменту містобудування Львівської міської ради здійснювати розрахунок розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним особам та громадянам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, псування земель, порушення режиму, нормативів і правил їх використання?
Відповідь
Порядок визначення розміру шкоди, здійснюється відповідно до:
• Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою КМУ №284 від 19.04.1993 (із внесеними змінами постановою КМУ №522 від 19.06.2019);
• Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, псування земель, порушення режиму, нормативів і правил їх використання, затвердженої постановою КМУ №963 від 25.07.2007.
4. Яким чином слід розуміти розбіжність у повноваженнях виконавчих органів сільських, селищних, міських рад із здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлених статтею 6-1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" та КУпАП в частині державного контролю за самовільним зайняттям земель?
Так, згідно із статтею 6-1 Закону до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, а саме за:
- виконанням власниками і користувачами земель комплексу необхідних заходів із захисту земель від заростання бур'янами, чагарниками;
- дотриманням режиму експлуатації протиерозійних, гідротехнічних споруд, а також вимог законодавства щодо збереження захисних насаджень і межових знаків;
- виконанням землевласниками та землекористувачами вимог щодо використання земель за цільовим призначенням, розміщенням, проектуванням, будівництвом, введенням в дію об'єктів, що негативно впливають на стан земель, експлуатацією, збереженням протиерозійних гідротехнічних споруд, захисних лісонасаджень.
Але, згідно із частиною 4 статті 219 КУпАП від імені виконавчих комітетів (виконавчих органів) сільських, селищних, міських рад розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені частиною другою статті 52, статтями 53, 53-1 (Самовільне зайняття земельної ділянки), 54, частиною першою статті 56, статтею 188-56, та накладати адміністративні стягнення мають право посадові особи виконавчих комітетів (виконавчих органів), уповноважені здійснювати державний контроль за використанням та охороною земель, - державні інспектори з контролю за використанням та охороною земель сільських, селищних, міських рад.
Пунктом 15 частини 1 статті 255 КУпАП встановлено, що у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 - 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати:
15) державні інспектори з контролю за використанням та охороною земель виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад (частина друга статті 52, статті 53, 53-1 (Самовільне зайняття земельної ділянки), 54, частина перша статті 56, стаття 188-56).
Відповідь
Виконавчий комітет (далі – виконком) може розглядати і вирішувати питання, що віднесені Законом №280/97-ВР (статті 27-39) - це два види:
власні (самоврядні) – такі, що належать до компетенції органів місцевого самоврядування;
делеговані – такі, що входять до компетенції органів виконавчої влади, якими держава «поділилася» із виконавчими органами рад. В даному випадку відповідно до Закону №280/97-ВР повноваження виконавчого комітету поширюються на сферу регулювання земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища (стаття 33). Гілка виконкому формується через нормативне закріплення як самостійного органу, де до їх складу входять/можуть входити особи, які виконують відповідні службові обов’язки.
Виконком наділений функціями як органу місцевого самоврядування, так і повноваженнями органу виконавчої влади (наприклад, у сфері державного контролю за охороною земель, тощо). А створені виконавчі органи сільських селищних та міських рад одночасно координують і контролюють діяльність своїх працівників. В даному випадку працівниками є державні інспектори з контролю за використанням та охороною земель.
Також, в статті 6-1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" визначено, що виконавчі органи сільських, селищних, міських рад набувають установлених законом повноважень із здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у разі прийняття відповідною радою рішення про здійснення такого контролю і реалізують функцію державного контролю за використанням та охороною земель через державних інспекторів з державного контролю за використанням та охороною земель відповідних рад
Тобто, статтею 6-1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" визначаються загальні поняття щодо повноважень, а норми частини 4 статті 219 КУпАП їх деталізують.
На нашу думку, це не суперечить одне одному.
5. Статтею 6-1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" встановлено, що сільські, селищні, міські ради після прийняття ними рішення про здійснення державного контролю за використанням та охороною земель зобов'язані протягом місяця забезпечити призначення державних інспекторів з контролю за використанням та охороною земель відповідних рад, але у додатку 51 до постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 р. N 268 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 28 липня 2021 р. N 783) відсутні посади державних інспекторів з контролю за використанням та охороною земель.
Тому виникає питання на які посади призначати працівників?
Відповідь
Оскільки у додатку 51 до постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 р. №268 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 28 липня 2021 р. N 783) відсутні посади державних інспекторів з контролю за використанням та охороною земель, але є наявні інші посади «спеціаліст», «спеціаліст ІІ категорії» і т.д., то вбачаємо за можливе (не суперечить чинному законодавству) дописати через дефіс необхідне уточнення.
Наприклад, «завідувач сектору - державний інспектор з контролю за використанням та охороною земель» чи «головний спеціаліст - державний інспектор з контролю за використанням та охороною земель відділу/сектору….».
Зміни, що відбулись у земельному законодавстві (з приводу передачі повноважень у сфері здійснення контролю за використанням та охороною земель) вступили в дію лише з 26.05.2022 року на підставі Закону №1423. Враховуючи воєнний стан та ряд інших проблем у нашій державі, зміни та доповнення до зазначеного підзаконного акту (постанови №268) Урядом не вносились.
Додатково звертаємо увагу, що закони – це нормативно-правові акти вищого представницького органу державної законодавчої влади (парламенту) або самого народу, що регулюють найбільш важливі суспільні відносини та мають найвищу юридичну силу щодо інших нормативно-правових актів. А постанови Кабінету Міністрів зазвичай приймаються на виконання Законів.
Також, враховуючи ст.10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", визначено, що державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства про охорону земель можуть мати й інші повноваження відповідно до закону.
Отже, працівник може бути призначеним на будь яку з перелічених посад, визначених у додатку 51 постанови №268 з додатковим визначенням у назві посади: « - державний інспектор у сфері державного контролю за використанням та охороною земель».
6. Чи можуть на державних інспекторів з контролю за використанням та охороною земель покладатись обов'язки (повноваження), не передбачені статтями 6-1 та 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель"?
Наприклад:
- контроль за створенням водоохоронних зон і прибережних захисних смуг, а також за додержанням режиму використання їх територій;
- здійснення інвентаризації та обліку земельних ділянок зайнятих інженерними мережами;
- аналіз своєчасності та повноти сплати орендної плати за використання земельних ділянок, зайнятих інженерними мережами.
Відповідь
Так, відповідно до Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель".
