Консультації
Повідомляємо, що Асоціація максимально докладає зусиль щодо включення всіх ОТГ в прямі міжбюджетні відносини з Держбюджетом (у нашому списку їх 26, а не 24). При цьому не обмежуємося захистом лише своїх членів - відстоюємо інтереси всіх.
На сьогодні 01.10.2019 року за результатами проведених заходів (Бюджетні консультації з Мінфіном - 12.09, бюджетні консультації з Комітетом ВРУ з питань бюджету 30.09) спільно з Міністерством розвитку громад та територій, Комітетом ВРУ з питань бюджету напрацьовано механізм щодо включення 26 ОТГ, ОТГ, в яких відбулися додаткові вибори, містах обласного значення, які здійснили приєднання в прямі міжбюджетні відносини з Державним бюджетом.
Виходячи з формулювання, яке зазначене в додатку 50 до Постанов № 268 «у містах, населених пунктах об'єднаних територіальних громад із чисельністю (загальною чисельністю) населення, тис. осіб», вважаємо, що посадовий оклад старости має встановлюватися виходячи із загальної чисельності населення усієї об’єднаної територіальної громади. У вашому випадку посадовий оклад старости має встановлюватися на рівні 9000 грн.
Аналітичний центр АМУ
Затверджений наказом Мінрегіону від 12.09.2018 року № 239 «Порядок розгляду органами місцевого самоврядування розрахунків тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, а також розрахунків тарифів на комунальні послуги, поданих для їх встановлення» передбачає, що суб’єкт господарювання, який надає (має намір надавати) комунальні послуги, звертається до органу місцевого самоврядування відповідної територіальної громади, на території якої має намір здійснювати відповідну діяльність, з заявою про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, комунальні послуги.
Таким чином, відповідним наказом передбачається обов’язок надавача комунальних послуг (незалежно від форми власності) звернутися з заявою про встановлення тарифів виключно до органу місцевого самоврядування, на території якого він планує здійснювати свою діяльність.
Інклюзивно-ресурсний центр (далі ‒ ІРЦ) діє на підставі Положення про Інклюзивно-ресурсний центр (далі ‒ Положення), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2017 року № 545.
Насамперед відповідно до підпункту 1 пункту 8 Положення завданням ІРЦ, зокрема, є проведення комплексної оцінки з метою визначення особливих освітніх потреб дитини, в тому числі коефіцієнта її інтелекту (здійснюється практичними психологами інклюзивно-ресурсного центру), розроблення рекомендацій щодо освітньої програми, надання психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг відповідно до потенційних можливостей дитини. Таким чином, дитина має пройти таку комплексну оцінку з метою здобуття освіти в системі інклюзії.
Також звертаємо увагу, що згідно з підпунктом 2 пункту 8 Положення у випадку не одержання дитиною з особливими освітніми потребами психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг (як у Вашому випадку у зв’язку з відсутністю відповідних фахівців у штаті закладів освіти), ІРЦ надає відповідну допомогу.
Окрім того, відповідно до Примірного положення про команду психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами в закладі загальної середньої та дошкільної освіти (далі ‒ Примірного положення), затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 08.06.2018 року № 609. Згідно з пунктом 5 Загальних положень Примірного положення заклад освіти на підставі цього Примірного положення затверджує власне положення про команду психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами. Згідно з Типовим положенням заклад освіти має право залучати до команди зовнішніх працівників.
При цьому відповідно до пункту 47 Положення про Інклюзивно-ресурсний центр на педагогічних працівників інклюзивно-ресурсних центрів поширюються умови оплати праці, умови надання щорічних відпусток та інші пільги, встановлені законодавством для педагогічних працівників спеціальних закладів загальної середньої освіти.
Аналітичний центр АМУ
Відповідно до підпункту «г» пункту 2 частини першої статті 90 Бюджетного кодексу України до видатків, що здійснюються з бюджету Автономної Республіки Крим і обласних бюджетів, належать, зокрема, видатки на післядипломну освіту (на оплату послуг з підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів на умовах регіонального замовлення). Таким чином, на підставі сформованого в області замовлення на підвищення кваліфікації педагогічних працівників кошти спрямовуються у 2019 року з обласного бюджету напряму до закладів вищої післядипломної освіти, що надають відповідні послуги. Замовлення на рівні області формується на підставі відповідного замовлення, сформованого на рівні органів управління освітою міст, ОТГ та районів. Заклад освіти подає свої пропозиції у відповідний орган управління освітою (для цього окремо звертатись до облдержадміністрації не потрібно).
При цьому звертаємо увагу, що у 2020 році вносяться зміни до Бюджетного кодексу України, якими може бути змінений механізм фінансування підвищення кваліфікації педагогічних працівників. Так, у Верховній Раді України зареєстровано проєкт Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» (реєстр. № 2144 від 16.09.2019 року, Кабінет Міністрів України). Підпунктом «ґ1» пункту 2 частини першої статті 89 Законопроєкту пропонується до видатків, що здійснюються з бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, районних бюджетів, бюджетів об’єднаних територіальних громад, включити видатки на післядипломну освіту (на оплату послуг з підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів на умовах регіонального замовлення). У разі прийняття акта у такій редакції, свої пропозиції щодо обсягу коштів, необхідних закладу освіти для підвищення кваліфікації педагогічних працівників, Ви подаватимете засновнику, тобто відповідній міській, селищній чи сільській раді.
Аналітичний центр АМУ
Повноваження органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо регулювання цін (тарифів) визначено постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.1996 р. №1548 (зі змінами). Змінами внесеними 27.02.2019 р. визначено, що повноваження, центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін і тарифів на окремі види продукції, товарів і послуг не поширюються на тарифи, що встановлюються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до статті 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", а також на тарифи, що встановлюються для комунальних підприємств, які уклали договір про медичне обслуговування населення з Національною службою здоров’я.
Згідно з п.12 Додатку до цієї постанови тарифи на платні послуги, що надають лікувально-профілактичні державні і комунальні заклади охорони здоров'я регулюють (встановлюють) Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації. А вартість платних послуг визначає сам лікувально-профілактичний заклад виходячи з тих витрат, які фактично він несе на надання відповідної послуги.
Отже, тарифи на платні медичні послуги, що надаються державними і комунальними закладами охорони здоров’я, визначаються лікувально-профілактичними закладами, які безпосередньо надають такі послуги. Рада міністрів АР Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації затверджують визначені тарифи, а також здійснюють їх регулювання шляхом установлення граничного розміру рентабельності.
Звичайно спочатку ціни затверджуються наказом керівника установи відповідно до розрахунку усіх витрат, які пов’язані з наданням платної медичної послуги. А потім уже вони подаються на затвердження місцевим держадміністраціям. Є випадки, коли тарифи на платні послуги затверджуються місцевими радами.
Звісно, головне технічне питання, — це якісне розроблення тарифів на медичні послуги, котрі мають бути економічно обґрунтованими й уніфікованими на всій території країни. Орієнтуватися можна на відповідну методику затверджену постановою Кабінету Міністрів від 27.12.2017 р. №1075. Вона визначає методологію та порядок обліку фактичних витрат, які здійснюють заклади охорони здоров’я і які враховують для встановлення єдиних тарифів на медичні послуги, що надаються за договорами про медичне обслуговування населення в межах програми державних гарантій. Такі витрати обліковуються на основі методу стандартного аналізу витрат шляхом їх покрокового розподілу «згори донизу».
Господарська діяльність КНП визначається відповідно до вимог Господарського кодексу України (ч. 10 ст. 78 ГК). Особливості діяльності КНП також визначає законодавство про державні підприємства та інші законодавчі акти (ч. 9 ст. 77 ГК).
Порядок розподілу та використання надходжень КНП визначає фінансовий план. Він затверджується в порядку, який установлює стаття 75 ГК для державних комерційних підприємств (ч. 8 ст. 77 ГК). Фінансовий план — основний документ, відповідно до якого комунальне підприємство отримує доходи та здійснює видатки, а також визначає обсяг та спрямування коштів, аби протягом року виконувати функції, які визначає статут. КНП належать до комунальної власності територіальної громади, тому їх діяльність має певні обмеження та особливості. Комунальні підприємства не мають прямого обов’язку складати фінплан. Але на автономізовані заклади поширюються норми статей 75 та 77 ГК.
Чи складати фінансовий план та як саме це робити, вирішує засновник КНП — орган місцевого самоврядування.
КНП може обійтися й без фінплану, але саме в цьому документі керівництво підприємства погоджує із засновником напрями й темпи свого розвитку на рік. Крім того, саме фінплан обґрунтовує відповідність витрат до статутної діяльності та допомагає зберегти статус неприбутковості. Засновник має затвердити власний порядок складання фінплану (далі — Порядок). Оскільки на законодавчому рівні такого порядку для комунальних підприємств немає, за основу можна взяти Порядок складання, затвердження та контролю виконання фінансового плану суб’єкта господарювання державного сектору економіки, затверджений наказом Мінекономрозвитку від 02.03.2015 № 205 (далі — Порядок № 205), про який Ви зазначили у запитанні.
