Консультації

Консультації органам місцевого самоврядування надають регіональні консультанти Офісів реформ в РВ АМУ перейти до контактів.

 

Підкажіть, будь ласка, чи можна використовувати кошти державної освітньої субвенції на оплату праці педагогічним працівникам, які викладають у класах, де наповнюваність учнів менша розрахункової (менше 17 учнів)?

Відповідно до частини першої статті 1032 Бюджетного кодексу України освітня субвенція спрямовується на оплату праці з нарахуваннями педагогічних працівників у таких типах закладів освіти:

1) початкові школи, гімназії, ліцеї (крім дошкільних підрозділів (відділень, груп);

2) спеціальні школи, санаторні школи;

3) спеціалізовані мистецькі школи (школи-інтернати), школи-інтернати (ліцеї-інтернати) спортивного профілю, військові (військово-морські) ліцеї, ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою, наукові ліцеї, наукові ліцеї-інтернати, гімназії та ліцеї, у складі яких є інтернати з частковим або повним утриманням учнів;

4) дитячі будинки, навчально-реабілітаційні центри, інклюзивно-ресурсні центри;

5) заклади професійної (професійно-технічної) освіти державної та комунальної власності в частині забезпечення видатків на здобуття повної загальної середньої освіти;

6) заклади фахової передвищої освіти і коледжі державної та комунальної власності в частині забезпечення видатків на здобуття повної загальної середньої освіти.

Згідно з частиною третьою статті 1032 Бюджетного кодексу України освітня субвенція освітня субвенція розподіляється між місцевими бюджетами на основі формули, яка розробляється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти, та затверджується Кабінетом Міністрів України і має враховувати, зокрема, такі параметри:

1) кількість учнів закладів загальної середньої освіти, учнів, які здобувають повну загальну середню освіту в закладах професійної (професійно-технічної) освіти державної та комунальної власності, студентів, які здобувають повну загальну середню освіту в закладах фахової передвищої освіти і коледжах державної та комунальної власності, у міській та сільській місцевості, гірських населених пунктах;

2) розрахункова наповнюваність класів;

3) навчальні плани.

Відповідно до пункту 3 Формули розподілу освітньої субвенції між місцевими бюджетами, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 р. № 1088 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 6 лютого 2019 року № 65), розрахункова наповнюваність класів учнями закладів загальної середньої освіти становить для:

бюджетів міст обласного значення - обласних центрів, м. Києва та приватних закладів загальної середньої освіти - 27;

бюджетів міст обласного значення, що не є обласними центрами, - 25;

бюджетів міст обласного значення, що не є обласними центрами, в яких відсоток сільського населення становить від 10 до 25 включно, - 22,5;

бюджетів міст обласного значення, що не є обласними центрами, в яких відсоток сільського населення становить більш як 25, - 21;

обласних бюджетів - 20;

районних бюджетів та бюджетів об’єднаних територіальних громад з урахуванням щільності учнів закладів загальної середньої освіти та відсотка населення, що проживає в сільській місцевості, - згідно із таблицею:

Щільність учнів

Відсоток населення, що проживає в сільській місцевості

від 0 до 25

від 25 до 46

від 46 до 57

від 57 до 64

від 64 до 67

від 67 до 75

від 75 до 89

від 89 до 100

100

Від 0 до 1,3

13,5

11,5

11,5

11,5

11

10,5

10

10

10

Від 1,3 до 1,5

13,5

13,5

13,5

13

12

11,5

11,5

11

11

Від 1,5 до 2,2

15

15

14

13

13

12,5

12

11,5

11

Від 2,2 до 2,6

15

15

14

14

13,5

12,5

12

11,5

11,5

Від 2,6 до 3,6

17

16

15

14

13,5

13

12,5

12,5

12

Від 3,6 до 3,7

19

16

15,5

14

13,5

13

12,5

12,5

12

Від 3,7 до 9,4

19

17

16,5

15

14

14

14

14

13

9,4 і більше

20,5

18

18

17,5

15

15

15

15

14,5;

У той же час звертаємо увагу, що ця розрахункова наповнюваність класів закладів загальної середньої освіти враховується відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 р. № 1088 виключно під час розподілу освітньої субвенції з державного бюджету між місцевими бюджетами та не визначає обмеження розподілу коштів між закладами освіти в межах однієї громади.

Особливості використання освітньої субвенції розпорядниками субвенції за місцевими бюджетами визначені Порядком та умовами надання освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року № 6. Відповідно до абзацу п’ятого пункту 6 Порядку та умов надання освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам за рахунок субвенції не здійснюється з 1 січня 2019 року фінансування закладів загальної середньої освіти (крім закладів початкової школи та приватних закладів загальної середньої освіти), кількість учнів у яких становить менше 25 осіб. У такому разі ці заклади або підпадають під оптимізацію мережі, або ж фінансуються виключно з бюджету громади.

У той же час у зазначених вище нормативно-правових актах обмеження щодо фінансування з освітньої субвенції закладів освіти, наповнюваність учнів у класах яких складає менше 17 учнів, відсутні.

Звертаємо увагу, що наявність у закладах освіти кількості класів із меншою наповнюваністю учнів, ніж визначено у постанові Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 р. № 1088 розрахунковою наповнюваністю класів, може призвести до дефіциту освітньої субвенції у місцевому бюджеті наприкінці 2020 року та потреби спрямувати власні кошти на виплату заробітної плати педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти. Зважаючи на це, нормативи Формули розподілу освітньої субвенції між місцевими бюджетами є рекомендаційними під час затвердження мережі закладів освіти та класів відповідним органом місцевого самоврядування, а також під час прийняття рішень щодо оптимізації цієї мережі.

Аналітичний центр АМУ

Заклади освіти обслуговуються централізованою бухгалтерією Відділу освіти ОТГ. Чи повинні заклади освіти на веб-сайтах публікувати інформацію про публічні кошти, які були витрачені на заклад протягом календарного року (зарплата, електроенергія тощо)?

Відповідно до частини третьої статті 30 Закону України «Про освіту» заклади освіти, що отримують публічні кошти, та їх засновники зобов’язані оприлюднювати на своїх веб-сайтах кошторис і фінансовий звіт про надходження та використання всіх отриманих коштів, інформацію про перелік товарів, робіт і послуг, отриманих як благодійна допомога, із зазначенням їх вартості, а також про кошти, отримані з інших джерел, не заборонених законодавством.

При цьому законодавчо не встановлюється залежність оприлюднення такої інформації від того, чи має заклад освіти власну бухгалтерію, чи обслуговується в централізованій.

Отже, на сайті закладу освіти в обов’язковому порядку мають бути оприлюднена зазначена в частині третьої статті 30 Закону України «Про освіту» інформація.

Аналітичний центр АМУ

Чи може майстер виробничого навчання будівельного ліцею ще викладати в цьому навчальному закладі години спецдисциплін з професій: штукатур, маляр, лицювальник-плиточник, якщо у нього вища освіта - за дипломом Кам’янець-Подільського вищого військово-інженерного командного училища (спеціальність «командна тактична інженерних військ» кваліфікація «інженер з експлуатації машин інженерного озброєння») і диплом середнього професійно-технічного училища з професії «маляр (будівельний); штукатур»?

Відповідно до частини другої статті 45 Закону України «Про професійно-технічну освіту» педагогічною діяльністю у закладах професійної (професійно-технічної) освіти та установах професійної (професійно-технічної) освіти можуть займатися особи, які мають відповідну професійну освіту та професійно-педагогічну підготовку, моральні якості і фізичний стан яких дає змогу виконувати обов'язки педагогічного працівника.

Отже, майстер виробничого навчання, який має освіту «маляра, штукатура» може викладати ці дисципліни.

Аналітичний центр АМУ

Чи може директор ІРЦ працювати за сумісництвом чи суміщенням посад методистом відділу освіти на 0,5 чи хоча б 0,25 ставки?

Відповідно до статті 1021 Кодексу законів про працю України працівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу. Умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій визначаються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з абзацом другим пункту 1 Положення про інклюзивно-ресурсний центр, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2017 р. № 545, «інклюзивно-ресурсний центр є установою».

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України № 245 від 03.04.1993 року «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» робітники, спеціалісти і службовці державних підприємств, установ і організацій мають право працювати за сумісництвом, тобто виконувати, крім своєї основної, іншу роботу на  умовах  трудового договору. На умовах сумісництва працівники можуть працювати на тому ж або іншому підприємстві, в установі, організації або у громадянина у вільний від основної роботи час.

Звертаємо увагу, що згідно з пунктом 4 цієї постанови, крім працівників, яким законодавчими актами заборонено працювати за сумісництвом, не мають права працювати за сумісництвом також керівники державних  підприємств, установ і організацій.

Отже, таке обмеження й стосується також директора ІРЦ, який є керівником установи.

Аналітичний центр АМУ

За яким документом визначається тарифний розряд для завідувача методичним кабінетом Відділу освіти ОТГ і який тарифний розряд встановлено? Чи належить завідувачу методичним кабінетом доплата 10 відсотків до тарифного розряду як педагогічним працівникам? Чи передбачено законодавством виплата надбавки за престижність завідувачу методичним кабінетом ОТГ?
Щодо тарифного розряду завідувача методичним кабінетом
Відповідно до п. 13 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти України від 15.04.1993 року № 102, завідувачу методичного кабінету міста (району) встановлюється 20 тарифний розряд.
Щодо відповідності оплати праці завідувача методичного кабінету оплаті праці педагогічних працівників
Відповідно до абзацу першого Переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 року № 963, посада завідувача методичної установи належить до посад педагогічних працівників. Отже, на нарахування оплати праці завідувача методичного кабінету розповсюджуються норми, визначені законодавством для педагогічних працівників.
Звертаємо увагу, що відповідно до примітки 2 до п. 13 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти України від 15.04.1993 року № 102, «посадові оклади методистів районних і міських навчально-методичних (методичних) кабінетів (центрів) підвищуються на 10 відсотків ставки заробітної плати викладача вищої категорії». Інші види доплат та надбавок передбачені у додатку 8 до Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти України від 15.04.1993 року № 102.
 
Щодо надбавки за престижність
Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.03.2011 року № 373 «Про встановлення надбавки педагогічним працівникам закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної), вищої освіти, інших установ і закладів незалежно від їх підпорядкування» надбавка за престижність встановлюється в граничному розмірі 30 відсотків посадового окладу (ставки заробітної плати), але не менше 5 відсотків, педагогічним працівникам закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної), вищої освіти, інших установ і закладів незалежно від їх підпорядкування. При цьому відповідно до абзацу другого постанови Кабінету Міністрів України від 23.03.2011 року № 373 розмір надбавки встановлюється керівником закладу (установи) у межах фонду оплати праці.
Відповідно до статті 75 Закону України «Про освіту» до установ освіти належать методичні установи. Таким чином, на працівників методичних установ також поширюються норми постанови Кабінету Міністрів України від 23.03.2011 року № 373 «Про встановлення надбавки педагогічним працівникам закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної), вищої освіти, інших установ і закладів незалежно від їх підпорядкування».
Аналітичний центр АМУ
Яку освіту повинен мати асистент учителя?
Відповідно до абзацу третього Переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 року № 963, посада асистента вчителя належить до посад педагогічних працівників.
Відповідно до частини другої статті 58 Закону України «Про освіту» на посади педагогічних працівників приймаються особи, фізичний і психічний стан яких дозволяє здійснювати педагогічну діяльність та які мають освітню та/або професійну кваліфікацію, що відповідає встановленим законодавством, зокрема професійним стандартом (за наявності), кваліфікаційним вимогам до відповідних посад педагогічних працівників.
Згідно з частиною першою статті 24 Закону України «Про загальну середню освіту» педагогічним працівником повинна бути особа з високими моральними якостями, яка має відповідну педагогічну освіту та/або професійну кваліфікацію педагогічного працівника, належний рівень професійної підготовки, здійснює педагогічну діяльність, забезпечує результативність та якість своєї роботи, фізичний та психічний стан здоров’я якої дозволяє виконувати професійні обов’язки в закладах системи загальної середньої освіти.

Аналітичний центр АМУ

До міської ради надійшов запит щодо публічної інформації, в якому необхідно надати дані щодо надходження рентної плати за користування надрами для видобування природного газу. Чи має право міська рада надавати інформацію щодо платників, а саме код ЄДРПОУ та його назву?

Правове регулювання відносин у сфері доступу до публічної інформації врегульовано Законом України «Про доступ до публічної інформації». Зокрема частиною п’ятою статті 6 Закону визначено, що не може бути обмежено доступ до інформації про … володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно.

Відповідно до положень частини першої статті 11 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними (крім реєстраційних номерів облікових карток платників податків та паспортних даних) та у випадках, передбачених цим Законом, за їх надання стягується плата.

Виходячи з викладеного, а також з того, що код платника податків юридичної особи не віднесено законодавством до конфіденційної інформації, міська рада зобов’язана надати таку інформацію, якщо вона нею володіє.

При розпаюванні Фермерського господарства чи потрібна нотаріальна згода користувача? В ст.118 ЗКУ не прописано в який перелік документів необхідно надавати до ОМС.
Відповідно до статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені у приватизації земельної ділянки, для ведення фермерського господарства у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).
Звертаємо увагу, що статтею 5 Закону України «Про адміністративні послуги» (далі – Закон) визначено основні вимоги та підстави для одержання вище зазначеної адміністративної послуги. Також статтею 8 Закону зазначається, що суб’єктом надання адміністративних послуг на кожну адміністративну послугу, яку він надає відповідно до закону, затверджуються інформаційна і технологічна картки, а у разі якщо суб’єктом надання є посадова особа, - органом, якому вона підпорядковується. Саме в технологічна картка уточнює перелік та деталізує порядок подачі документів на отримання адмінпослуг.
Вимоги до підготовки технологічної картки адміністративної послуги визначені постановою Кабінету Міністрів України №44 від 30.01.2013 року.
Тобто, при зверненні до Центру надання адміністративних послуг органу місцевого самоврядування, Вам необхідно враховувати норми статті 118 Земельного кодексу України, де згода на вилучення є обов’язковою. А щодо нотаріального посвідчення, то таку вимогу ОМС може зазначити у технологічній картці, затвердженою відповідним рішенням.  
Довідка. 5 грудня 2019р. Верховна Рада України прийняла в другому читанні та в цілому Закон України «Про внесення змін до Земельного кодексу України та деяких інших законодавчих актів щодо протидії рейдерству» (перебуває на підписі у Президента). Даним документом Закон надає власнику чи громаді інструменти боротьби з рейдерством шляхом оформлення відповідної нотаріальної вимоги. Вказані вимоги будуть внесені в якості обтяжень до державних реєстрів, і з цього моменту - без нотаріального посвідчення відповідного правоустановчого документу ніяка реєстраційна дія вчинена не може бути. Це своєрідне обмеження за ініціативою (за бажанням) власника. В майбутньому така вимога може бути скасована тим же власником чи громадою.

 

Чи мають право органи місцевого самоврядування надавати пільги по орендній платі за землю?
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оренду землі», орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.
Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.
Статтею 288.5. Податкового кодексу України зазначаються граничні розміри (мінімальні та максимальні)  плата за землю.
Звертаємо увагу, що розмір орендної плати не може бути нижчим за ставку земельного податку та не може бути меншим за розмір, встановлений пп.288.5.1. ст.288 Податкового кодексу України.
Пунктами 28 та 35 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» віднесено до виключної компетенції сільських, селищних та міських рад повноваження щодо прийняття рішень відповідно до чинного законодавства, а саме:
  • про пільги по місцевих податках і зборах, а також земельному податку;   
  • затвердження ставок земельного податку.
Ураховуючи вище викладене, орган місцевого самоврядування керується вище зазначеними нормами та може встановлювати пільги по земельному податку, а по орендній платі – регулювати ставками, які будуть визначені у локальному нормативному документі ради, що пройшов регуляторну процедуру відповідно до Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».
Виконавчий Комітет Курахівської міської ради просить надати роз’яснення щодо: 1. Відповідно до якого порядку та методики органам місцевого самоврядування визначається розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу та інших збитків, передбачених Постановою від 19.04.1993 року №284. 2. Чи можливе прийняття органами місцевого самоврядування власних нормативно-правових актів, якими встановлюються додаткові підстави відшкодування збитків, які не врегульовані чинним законодавством? 3. Необхідність проведення виконавчим комітетом міської ради процедури визначеної Законом України від 11.09.2003 р. №1160-IV (далі – Закон №1160) «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» в процесі підготовки та прийнятті рішення «Про затвердження Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам на території Курахівської міської ради.

1. Відповідно до якого порядку та методики органам місцевого самоврядування визначається розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу та інших збитків, передбачених Постановою від 19.04.1993 року №284.

Зазначаємо, що Методика визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007 р. № 963.
Постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 року №284 затверджено (із змінами №522 від 19.06.2019р.) «Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам» (далі – Порядок). Пунктом 2 Порядку встановлено, що розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими,  районними державними адміністраціями, виконавчими органами сільських, селищних, міських рад. 
Комісії створюються за рішенням виконавчих комітетів у складі міських, районних державних адміністрацій, виконавчих органів сільських, селищних, міських  рад  (голови комісій),  власників  землі  або  землекористувачі (орендарі), яким заподіяні збитки, представників підприємств, установ, організацій та громадян, які будуть їх відшкодовувати, представників територіальних органів Держгеокадастру, Держекоінспекції, фінансових органів, органів у справах містобудування і архітектури.
Відповідно до статті 4 Порядку, розміри збитків визначаються в повному обсязі відповідно до реальної вартості майна в момент заподіяння збитків, проведених або необхідних витрат на поліпшення якості земель (з урахуванням ринкової або відновної вартості).
 
2. Чи можливе прийняття органами місцевого самоврядування власних нормативно-правових актів, якими встановлюються додаткові підстави відшкодування збитків, які не врегульовані чинним законодавством?
Органи місцевого самоврядування та їх виконавчі комітети в своїй діяльності повинні не тільки керуватись Порядком, а можуть приймати свої локальні нормативні акти, які унормують процедуру створення таких комісій, їх склад та порядок роботи. Такі акти затверджуються органами, що створили таку комісію.
Нагадаємо, що статтею 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 року № 280/97-ВР (далі – Закон №280) визначено повноваження виконавчих органів, в тому числі делеговані повноваження:
«… здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів;..».
Статтею 73 Закону №280 встановлено обов'язковість актів і законних вимог органів та посадових осіб місцевого самоврядування, а саме:
рішення виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.
 
3. Необхідність проведення виконавчим комітетом міської ради процедури визначеної Законом України від 11.09.2003 р. №1160-IV (далі – Закон №1160) «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» в процесі підготовки та прийнятті рішення «Про затвердження Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам на території Курахівської міської ради.
Регуляторний акт – це прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб’єктами господарювання – відповідно до ст. 1 Закону №1160.
В даному випадку, Порядком, затвердженим постановою КМУ №284 зазначено шляхи застосування Порядку, але не конкретизовано визначення заподіяних збитків (стаття 4 Порядку). Тому рішення «Про затвердження Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачем на території Курахівської міської ради» потребує проведення регуляторної процедури.

Вертикальні вкладки

 

 

  

Сторінку розроблено в рамках проекту
«Розробка курсу на зміцнення місцевого самоврядування в Україні» (ПУЛЬС)