Консультації

Консультації органам місцевого самоврядування надають регіональні консультанти Офісів реформ в РВ АМУ перейти до контактів.

Надані консультації
Запитай експерта

Які механізми співпраці ОТГ з КП «Лісгосп АПК», що є обласною комунальною власністю?

Відповідно до норм статті 5 Лісового кодексу України до земель лісогосподарського призначення належать лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства. Стаття 7. Лісового кодексу України визначає ліси як об'єкт права власності. Суб'єктами права власності на ліси є держава, територіальні громади, громадяни та юридичні особи. Ліси, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності Українського народу, від імені якого права власника на ліси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Ліси можуть перебувати в державній, комунальній та приватній власності. Право державної власності на ліси набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій відповідно до закону. У комунальній власності перебувають ліси в межах населених пунктів, крім лісів, що перебувають у державній або приватній власності. Стаття 9 Закону визначає право комунальної власності на ліси реалізується територіальними громадами безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування. Земельним кодексом України статтею 56 визначено, що землі лісогосподарського призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

Починаючи ще з 2000років, на виконання наказу Мінагрополітики від 26.06.2000 № 106/60 «Про ліси сільськогосподарських підприємств» та наказу Мінагрополітики №156 від 11.06.2001 «Про прискорення передачі земель лісового фонду, що перебували у користуванні реформованих колективних сільськогосподарських підприємств», обласним радам було доручено створення спеціалізованих лісогосподарських підприємств та надання їм у постійне користування земель лісового фонду. Таким чином утворилися комунальні підприємства АПК обласних та районних рад. У зв’язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності», який набув чинності 1 січня 2013 року, всі землі в Україні розмежовано. Згідно пункту 3 Перехідних положень Закону визначено, що з дня набрання чинності цим Законом землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються: земельні ділянки: на яких розташовані будівлі, споруди, інші об’єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади; які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій. Органам місцевого самоврядування протягом року з дня опублікування цього Закону необхідно забезпечити оформлення комунальними підприємствами, установами, організаціями права постійного користування земельними ділянками. Підприємства, установи, організації які використовують земельні ділянки комунальної власності без документів, що посвідчують право користування ними повинні забезпечити визначення будівель, споруд, інших об’єктів нерухомого майна комунальної власності, право власності на які не зареєстровано, та забезпечити здійснення державної реєстрації такого права. І в подальшому оформити право користування землею.

У зв’язку з прийняттям Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» та створенням об’єднаних територіальних громад по всій країні, виникає питання майна комунальних підприємств АПК, які були створені обласними або районними радами і діють на певній території ОТГ. Стаття 8 Закону передбачає, що ОТГ є правонаступником всього майна, прав та обов’язків територіальних громад, що об’єдналися, з дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною такою ОТГ. На нашу думку, у разі об’єднання всіх територіальних громад одного району в одну ОТГ все майно спільної власності територіальних громад такого району є комунальною власністю ОТГ, а пов’язані з таким майном права та обов’язки належать ОТГ з дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною такою ОТГ. В той же час, відповідно до статті 7 Конституції України в нашій державі визнається і гарантується місцеве самоврядування. ОМС, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, є районні та обласні ради. Районна рада є ОМС, функціонування якого передбачено Конституцією України (ст. 140, 141, 143) і до повноважень якого, серед іншого, віднесено затвердження районних бюджетів (ст. 143 Основного Закону України). Саме районні та обласні ради (а не ради ОТГ) конституційними положеннями визначені як ОМС, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст. Згідно з п. 15 ч. 1 ст. 92, ст. 146 Основного Закону України. Розпорядженням КМУ «Деякі питання реалізації Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні» від 22.09.2016 р. № 688-р затверджено план заходів щодо реалізації Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні, а Мінрегіону України доручено здійснити заходи щодо внесення змін до деяких законів України щодо функціонування районних рад. Термін виконання не визначено, лише вказано «до прийняття Закону». Станом на 01.07.2018 р. у Верховній Раді України зареєстровано законопроект «Про внесення змін до деяких законів України щодо функціонування районних рад» № 4165, який не пройшов перше читання.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 19 Конституції України). Повертаючись до комунальних підприємств АПК що мають у постійному користуванні земельні ділянки лісогосподарського призначення, вважаємо, що перехід майна (у нашому випадку юридичних осіб публічного права) зі спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області або району до комунальної власності територіальної громади ОТГ буде відбуватися шляхом внесення змін до установчих документів комунальних підприємств АПК. Питання державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу врегульовано ч. 4 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань». З моменту оприлюднення нових відомостей комунальне підприємство продовжує своє «життя» й починає перебувати в управлінні ради ОТГ. Таким чином, разом зі зміною засновників комунального підприємства (вихід обласної або районної ради та вхід ради ОТГ) відбувається й перехід майна, яке входить до складу статутного капіталу, обліковується на балансі та закріплено на праві господарського відання за комунальним підприємством, зі спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст району до комунальної власності ОТГ. Разом з тим слід враховувати вимоги чинного законодавства, а саме п. 10 розд. V Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» , де зазначено, що відчуження майна, яке знаходиться в управлінні обласних і районних рад, здійснюється лише за рішенням власника або уповноваженого органу. За пропозицією сільських, селищних, міських рад районні, обласні ради повинні приймати рішення про передачу до комунальної власності відповідних територіальних громад окремих об'єктів, спільної власності територіальних громад, які знаходяться на їх території і задовольняють колективні потреби виключно цих територіальних громад. У такому разі, ми вважаємо, що доцільно було б у рішенні обласної або районної ради після зазначення про вихід зі складу засновників підприємства додати наступний пункт, де зазначити про передачу майна зі спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст району до комунальної власності ОТГ, яке становить статутний капітал, обліковується на балансі та закріплено на праві господарського відання за комунальним підприємством. Додатково необхідно зазначити, що оскільки відбувається лише зміна засновників підприємства, то питання передачі первинної бухгалтерської документації, податкової документації, договорів та іншої організаційно-розпорядчої документації, що стосується діяльності комунального підприємства, не повинно викликати ніяких труднощів, оскільки вся зазначена документація залишається на самому підприємстві. Такий варіант є простим через те, що зміна засновників комунальних підприємств та проведення відповідних реєстраційних дій жодним чином не вплинуть на надання послуг лісогосподарського підприємства. Таким чином рада ОТГ має прийняти рішення звернення до обласної або районної ради, щодо заміни власника комунального підприємства та відповідно передачі майна.

Яку документацію має вести керівник філії дошкільного закладу?

У кожному закладі освіти затверджують перелік документів, які зобов’язаний формувати і зберігати той чи той працівник. У процесі освітньої діяльності кожен працівник дошкільного закладу створює документи, які дають йому змогу: організовувати роботу з кадрами, фіксувати виконання своїх посадових обов’язків, підбивати підсумки, звітувати, планувати діяльність, готуватися до занять тощо.

З-поміж багатьох документів вирізняють частину обов’язкових. Під час документування і керівник закладу (філії), який є відповідальним за організацію діловодства, і його працівники зобов’язані дотримуватися вимог Примірної інструкції з діловодства у дошкільних навчальних закладах, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 01.10.2012 № 1059.

Текст Примірної інструкції можна переглянути за посиланням http://osvita.ua/legislation/doshkilna-osvita/32471/

Аналітичний центр АМУ

Чи правильно, якщо прописати в положенні про конкурс на посаду директора комунального закладу загальної середньої освіти, що «рішення про проведення конкурсу та затвердження складу конкурсної комісії приймається сільським головою»?

Відповідно до абзацу другого пункту 1 Типового положення про конкурс на посаду керівника державного, комунального закладу загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 28.03.2018 № 291, засновники закладів загальної середньої освіти на підставі цього Типового положення розробляють і затверджують власні положення про конкурс на посаду керівника закладу загальної середньої освіти.

Згідно з пунктом 3 Типового положення рішення про проведення конкурсу приймає засновник державного, комунального закладу загальної середньої освіти або уповноважений ним орган (посадова особа).

Сільський голова представляє раду (засновника), а отже, як посадова особа органу місцевого самоврядування може приймати рішення про проведення конкурсу та затвердження конкурсної комісії.

Аналітичний центр АМУ

Хто надає відпустки керівникам навчальних закладів (школам)? Вони є юридичними особами.

Відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997 р. № 346 «Про затвердження Порядку надання щорічної основної відпустки тривалістю до 56 календарних днів керівним працівникам навчальних закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічним, науково-педагогічним працівникам та науковим працівникам» керівникам установ щорічна основна відпустка надається за погодженням з вищестоящим органом управління.

Отже, як правило, якщо трудові книжки керівників закладів освіти зберігаються в органі управління освітою (управлінні, відділі), то й наказ на відпустку видається органом управління освітою. У внутрішніх документах з діловодства має бути це передбачено. У будь-якому разі відпустка керівника закладу освіти має бути погоджена керівником вищого рівня.

Аналітичний центр АМУ

Така ситуація: вчитель написав в січні заяву на відпустку на 56 днів з 06.06.2018 по 31.07.2018 року. Цей період був врахований у графіку відпусток. У травні цей же вчитель пише нові заяви на відпустки: одна заява на 14 к.д., кожна наступна заява на 3-5 к.д., які припадають тільки на робочі дні. Чи має право керівник відмовити в поділі відпустки таким чином?

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про відпустки» щорічну відпустку на прохання працівника може бути поділено на частини будь-якої тривалості за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менше 14 календарних днів. При цьому невикористану частину щорічної відпустки має бути надано працівнику, як правило, до кінця робочого року, але не пізніше 12 місяців після закінчення робочого року, за який надається відпустка.

Звертаємо увагу на те, що ділить відпустку не працівник, а роботодавець. Законом передбачено, що щорічна відпустка може бути поділена на прохання працівника, а тому працівник може лише попросити про поділ відпустки, а роботодавець може задовольнити або не задовольнити це прохання. Це передбачено статтею 10 Закону України «Про відпустки»: конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, узгоджується між працівником і власником або уповноваженим ним органом.

У разі, коли працівник за відповідний робочий рік уже використав 14 календарних днів щорічної відпустки, інші дні цієї відпустки на прохання працівника роботодавець може поділити на декілька частин будь-якої тривалості, навіть по одному календарному дню. В будь-якому разі цей поділ визначає роботодавець.

Аналітичний центр АМУ

На школу надіслано розпорядження про розподіл території за школами міста. Відповідно до нього вчителі проводитимуть перепис дітей за закріпленими вулицями. Чи законно це?

Відповідно до частини першої статті 13 Закону України «Про освіту» для забезпечення дітям територіальної доступності до повної загальної середньої освіти органи місцевого самоврядування закріплюють за закладами загальної середньої освіти територію обслуговування. Таким чином, Законом закріплено право дитини здобувати освіти в наближеному до місця проживання закладі освіти.

У той же час діє Порядок ведення обліку дітей шкільного віку та учнів (далі ‒ Порядок), затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 684 від 13 вересня 2017 року. Відповідно до пункту 4 Порядку облік дітей шкільного віку ведеться в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці. Таким чином, орган місцевого самоврядування визначає уповноважений орган, який здійснюватиме облік дітей шкільного віку.

Зауважуємо, що в межах закладу загальної середньої освіти ведеться облік учнів, тобто здобувачів освіти, які навчаються у закладі освіти. Відповідальність за облік учнів конкретного закладу освіти несе його керівник або уповноважена цим керівником особа. При цьому необхідність проведення «перепису» відсутня, оскільки в закладі освіти наявні особові справи всіх учнів.

Зауважуємо, що відповідно до абзацу четвертого пункту 7 Положення залучення працівників навчальних закладів до організації та ведення обліку дітей шкільного віку забороняється.

Аналітичний центр АМУ

Чи потрібно обов'язково приймати рішення про створення освітнього округу, якщо вже є рішення про визначення опорного закладу із філіями?

Відповідно до пункту 2 Положення «Про освітній округ», затвердженого постановою кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 р. № 777 (далі ‒ Положення), засновниками (співзасновниками) освітнього округу, опорного закладу та його філій можуть бути представницькі органи місцевого самоврядування об’єднаних територіальних громад, районні ради.

Згідно з абзацом другим пункту першого Положення округ ‒ об’єднання навчальних закладів, закладів культури, фізичної культури і спорту (далі - суб’єкти округу). До складу округу можуть входити навчальні заклади незалежно від типу та форми власності, у тому числі загальноосвітні навчальні заклади, що є опорними (далі ‒ опорні заклади), та міжшкільні навчально-виробничі комбінати. До діяльності округу можуть залучатися також інші юридичні особи, їх відокремлені підрозділи.

Отже, оскільки у Вас визначено опорну школу та її філії, і до опорної школи не приєднано інші заклади, наприклад культури, достатньо рішення ради про створення опорного закладу освіти із філіями.

Аналітичний центр АМУ

Відбувся конкурс на заміщення вакантних посад керівників ДНЗ. Один конкурс 2 посади. Переможців визначено. Рішення сесії про призначення на посади. За кандидатуру одного переможця депутати проголосували, за іншого - ні, рішення не призначати. Як бути в подальшому? Оголошувати новий конкурс (це вже буде 3 раз), чи можливо далі призначати особу, яку затвердили рішенням сесії? Чи оголошувати конкурс лише на посаду, яку не погодили депутати. чи можливо такий варіант, що допустити ту особу-учасника конкурсу, яка за незатвердженою кандидатурою набрала найбільшу кількість голосів?

Відповідно до абзацу третього частини другої статті 19 Закону України «Про дошкільну освіту» органи місцевого самоврядування виконують функцію засновника закладів дошкільної освіти на відповідній території. Згідно з частиною третьою статті 31 Закону України «Про дошкільну освіту» керівника закладу дошкільної освіти призначає на посаду та звільняє з посади засновник (засновники) або уповноважений ним (ними) орган. Якщо за аналогією до призначення керівників закладів загальної середньої освіти Ви проводите конкурсний відбір на посаду керівників закладів дошкільної освіти, то маєте користуватись нормами власного розробленого та затвердженого радою положення. Цей документ готується з урахуванням специфіки дошкільної освіти та наказу Міністерства освіти і науки України від 28.03.2018 № 291 «Про затвердження Типового положення про конкурс на посаду керівника державного, комунального закладу загальної середньої освіти» (далі ‒ Положення).

Відповідно до пункту 5 Положення «для проведення конкурсу засновник затверджує персональний склад конкурсної комісії», а отже, до такого складу можуть входити представники ради (депутати та голова ради). Таким чином рада делегує свого представника до роботи в конкурсній комісії. Поряд із тим зауважуємо, що згідно з пунктом 12 Положення засновник протягом трьох днів з дня визначення переможця конкурсу призначає його на посаду й укладає з ним строковий трудовий договір. Отже, процедури окремого погодження радою призначення на посаду переможця конкурсу за результатами конкурсу не передбачено законодавством. Переможець конкурсу має бути в триденний термін призначений на посаду за строковим трудовим договором. Оскільки відповідно до частини третьої статті 12 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільський, селищний, міський голова очолює виконавчий комітет відповідної сільської, селищної, міської ради, головує на її засіданнях, то він призначає керівника закладу освіти відповідним розпорядчим документом (за умови, якщо рада не делегувала ці повноваження уповноваженому органу, тобто відділу/управлінню освіти, що має бути передбачено у затвердженому радою положенні).

Повторний конкурс оголошується лише тоді, коли відповідно до умов пункту 11 Положення сама конкурсна комісія визнає конкурс таким, що не відбувся.

Аналітичний центр АМУ

Як підготувати рішення міської ради "Про встановлення ставок та пільг по сплаті за землю" за новою формою відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №483 від 24.05.2017 ?

Постанова Кабінету Міністрів України від 24.05.2017 року № 483 «Про затвердження форм типових рішень про встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки» носить рекомендаційний характер та не зобов’язує органи місцевого самоврядування встановлювати ставки та пільги із сплати земельного податку та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за встановленою формою. В той же час при використанні запропонованої форми орган місцевого самоврядування в рішенні зазначає код і найменування виду цільового призначення земель відповідно з Класифікацією видів цільового призначення земель, затвердженою наказом Держкомзему від 23 липня 2010 р. № 548.

У разі встановлення органом місцевого самоврядування різних ставок земельного податку для земельних ділянок, які перебувають у власності та постійному користуванні, вважаємо за доцільне до рішення про встановлення ставок земельного податку додавати окремий додаток про встановлення ставок земельного податку для земельних ділянок, які перебувають у постійному користуванні.

Для ділянок, цільвое використаня яких було встановлене до прийняття Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Держкомзему від 23 липня 2010 р. № 548 (тобто цільове призначення яких не відповідає цьому Клафікатору) вважаємо за доцільне до рішення про встановлення ставок земельного податку додавати окремий додаток про встановлення ставок земельного податку для земельних ділянок з такими цільвоим призначеннями.

Таким чином, на нашу думку, рішення про встановлення ставок земельного податку може мати такі додатки:

Ставки земельного податку за цільвоми призначеннями відповідно до Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженою наказом Держкомзему від 23 липня 2010 р. № 548, та які перебувають у приватній власності
Ставки земельного податку за цільвоми призначеннями відповідно до Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженою наказом Держкомзему від 23 липня 2010 р. № 548, та які перебувають у постійному користуванні
Ставки земельного податку за цільовим призначенням, яке не відповідає Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Держкомзему від 23 липня 2010 р. № 548, та які перебувають у приватній власності.
Ставки земельного податку за цільовим призначенням, яке не відповідає Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Держкомзему від 23 липня 2010 р. № 548, та які перебувають у постійному користуванні.

Зауважуємо, що оподаткування земельних ділянок має відбуватися відповідно до встановленних ставок земельного податку з врахуванням цільовго призначення, а не кодів економічної діяльності підприємств.

Підготовлено Аналітичним центром АМУ

Учитель початкових класів, стаж 41 рік, повинна атестуватися у березні 2018 року. Але відмовилась від проходження курсів підвищення кваліфікації. Учитель не був атестований згідно з Положенням про атестацію та переведений на іншу посаду. Чи можливий варіант повернення учителя на попередню посаду? Які посади, окрім учителя початкових класів, можна їй запропонувати?

Відповідно до пункту 1.8 Типового положення про атестацію педагогічних працівників (далі – Положення), затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 06.10.2010 № 930, умовою чергової атестації педагогічних працівників є обовʼязкове проходження не рідше одного разу на пʼять років підвищення кваліфікації на засадах вільного вибору форм навчання, програм і навчальних закладів.

Згідно з пунктом 3.20 Положення атестація педагогічного працівника, який підлягає черговій атестації, може бути перенесена на один рік у випадку тривалої тимчасової непрацездатності або при переході працівника у рік проведення чергової атестації на роботу до іншого навчального закладу та з інших поважних причин. За такими працівниками до наступної чергової атестації зберігаються встановлені попередньою атестацією кваліфікаційні категорії (тарифні розряди), педагогічні звання.

Вважатимемо, що вчитель не пройшов підвищення кваліфікації з поважної причини, тому рішенням атестаційної комісії можливо було перенести атестацію на наступний рік (але вже терміни пройшли).

Згідно з пунктом 3.16 педагогічний працівник визнається таким, що відповідає займаній посаді, якщо: 1) має освіту, що відповідає вимогам, визначеним нормативно-правовими актами у галузі освіти; 2) виконує посадові обов'язки у повному обсязі; 3) пройшов підвищення кваліфікації.

Відповідно до пункту 6.3. у разі прийняття атестаційною комісією рішення про невідповідність педагогічного працівника займаній посаді керівником навчального чи іншого закладу або органу управління освітою може бути прийнято рішення про розірвання трудового договору з додержанням вимог законодавства про працю (працівника слід письмово попередити за два місяці).

Розірвання трудового договору за таких підстав допускається у разі, якщо неможливо перевести працівника за його згодою на іншу роботу, яка відповідає його кваліфікації, у тому самому закладі (установі). При цьому звертаємо увагу, що всі працівники, які працюють на педагогічних посадах, мають обовʼязково проходити підвищення кваліфікації. Отже, ви можете запропонувати зазначеній особі перейти на непедагогічну посаду. Умовою повернення вчителя на попередню посаду може бути проходження ним підвищення кваліфікації та прийняття рішення атестаційною комісією про визнання педагога таким, що відповідає займаній посаді.

Аналітичний центр АМУ

Вертикальні вкладки

Пошукова форма