Консультації

Консультації органам місцевого самоврядування надають регіональні консультанти Офісів реформ в РВ АМУ перейти до контактів.

Надані консультації
Запитай експерта

Чи може спеціаліст відділу освіти в ОТГ бути не посадовою особою?

Відповідно до статті 2 ЗУ «Про службу в органах місцевого самоврядування» посадовою особою місцевого самоврядування» є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, які є органами, як зазначено у ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», що створені сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування та має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій. Відповідно отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.

Тобто якщо «спеціаліст» - це назва посади у відділі освіти, а не загальна назва працівників, що розуміються на певних питаннях, то однозначно посади спеціалістів управлінь, відділів чи інших структурних підрозділів органів місцевого самоврядування є посадовими особами, які відповідно до статті 14 відносяться до тієї чи іншої категорії.

Технічні працівники, обслуговуючий персонал, згідно з ЗУ «Про службу в органах місцевого самоврядування» не є посадовими особами місцевого самоврядування.

Хочемо звернути Вашу увагу на те, що згідно зі змінами, внесеними у червні цього року до ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» термін ОТГ вже не вживається.

Чи можна скасувати рішення районної ради щодо припинення діяльності та ліквідації Центру позашкільної освіти. Які дії звільнених працівників? Які можливі заходи недопущення припинення діяльності закладів позашкільної освіти?

Найперше необхідно зазначити, що зі змісту заданого запитання неможливо дати повну й вичерпну відповідь.

Разом з тим для розгляду цього питання необхідно звернути увагу на кілька моментів, а саме:

щодо можливості прийняття рішення про припинення діяльності закладу позашкільної освіти, то ліквідація закладів освіти, як і створення, перепрофілювання та реорганізація дійсно належить до повноважень районних рад (ст. 66 ЗУ «Про освіту», ст. 14 «Про позашкільну освіту»);
щодо скасування рішення місцевих рад, то відповідно до законодавства рішення районної ради можуть бути скасовані в судовому порядку, чи рішенням самої районної ради. Необхідною умовою для скасування такого рішення у суді є порушення ним чинного законодавства;
щодо можливостей утримання закладів позашкільної освіти, то відповідно до вимог бюджетного законодавства (ст. 89 Бюджетного кодексу України із змінами внесеними ЗУ «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» у вересні 2020 року) позашкільна освіта з 1 січня 2021 року, не належить до видатків районного бюджету, а належить до видатків, що здійснюються з бюджетів сіл, селищ, міст. Також, згідно з пунктом 10 Розділу V «Прикінцеві та перехідні положення» ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» районні ради зобов’язані передавати сільським, селищним та міським радам об’єкти спільної власності територіальних громад, до яких належать і заклади позашкільної освіти, що знаходяться на їх території і задовольняють колективні потреби виключно цих територіальних громад – за зверненням відповідної сільської, селищної або міської ради.

Конструктивним шляхом вирішення питання збереження закладу позашкільної освіти вбачається проведення перемовин з громадою, на території якої знаходиться заклад, та заручившись підтримкою відповідної ради, яка зобов’язується звернутись до районної ради щодо передачі у власність громади Центру позашкільної світи та забезпечити його необхідним фінансуванням, просити про перегляд і скасування рішення районної ради та передачу закладу цій місцевій раді.

Найперше необхідно зазначити, що зі змісту заданого запитання неможливо дати повну й вичерпну відповідь.

Разом з тим для розгляду цього питання необхідно звернути увагу на кілька моментів, а саме:

щодо можливості прийняття рішення про припинення діяльності закладу позашкільної освіти, то ліквідація закладів освіти, як і створення, перепрофілювання та реорганізація дійсно належить до повноважень районних рад (ст. 66 ЗУ «Про освіту», ст. 14 «Про позашкільну освіту»);
щодо скасування рішення місцевих рад, то відповідно до законодавства рішення районної ради можуть бути скасовані в судовому порядку, чи рішенням самої районної ради. Необхідною умовою для скасування такого рішення є порушення ним чинного законодавства;
щодо можливостей утримання закладів позашкільної освіти, то відповідно до вимог бюджетного законодавства (ст. 89 Бюджетного кодексу України із змінами внесеними ЗУ «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» у вересні 2020 року) позашкільна освіта з 1 січня 2021 року, не належить до видатків районного бюджету, а належить до видатків, що здійснюються з бюджетів сіл, селищ, міст. Також, згідно з пунктом 10 Розділу V «Прикінцеві та перехідні положення» ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» районні ради зобов’язані передавати сільським, селищним та міським радам об’єкти спільної власності територіальних громад, до яких належать і заклади позашкільної освіти, що знаходяться на їх території і задовольняють колективні потреби виключно цих територіальних громад – за зверненням відповідної сільської, селищної або міської ради.

Чи може у відділі освіти ОТГ бути посада "Інспектор відділу освіти", якщо Законом України " Про освіту" функції інспектування зняті?

Назва будь-якої посади в організації визначається колом функціональних обов’язків та повноважень, що покладаються на посадову особу, в межах повноважень, які покладені на саму організацію.

Повноваження органів місцевого самоврядування у сфері освіти є чітко визначеними у Законі України «Про освіту» та Законі України «Про місцеве самоврядування в Україні», що є спеціальним законом, який регулює питання місцевого самоврядування, і не можуть бути розширеними Ці повноваження стосуються переважно виконання сервісних функцій: забезпечення діяльності закладів освіти, розвиток мережі закладів освіти, доступність освіти, підвезення учнів а також аналіз статистичної інформації, прогнозування, планування (детальніше у ст. 32 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», ст 66 ЗУ "Про освіту").

Прийнятий у 2017 році Закон України «Про освіту» суттєво змінив систему управління освітою: зменшив обсяг державного регулювання, розширив автономію закладів освіти та трансформував функції органів управління освітою, скасувавши функцію інспектування шкіл, а здійснювати контроль у сфері освіти – уповноважив центральний орган виконавчої влади із забезпечення якості освіти (Держслужбу з якості освіти) та його територіальні органи (ст 69 ЗУ «Про освіту»).

Оскільки, посада «Інспектор відділу освіти» за колом виконання своїх обов’язків передбачає, що посадовою особою здійснюватимуться заходи контролю: інспектування, перевірки закладів освіти тощо, то така назва посади у структурному підрозділі виконавчих органів територіальної громади, суперечить тим повноваженням, які визначені чинним законодавством для органів місцевого самоврядування у сфері освіти. Натомість, відповідно до ст. 14 ЗУ «Про службу в органах місцевого самоврядування», у виконавчих органах передбачені посади спеціалістів.

В ОТГ планується утворити Центр надання соціальних послуг. Згідно норм законодавства керівника такого закладу необхідно призначити на конкурсній основі. Буде прийматися рішення міської ради про утворення ЦНСП та одразу ж рішення про проведення конкурсного відбору. Питання: чи можна провести конкурсний відбір на посаду керівника до моменту реєстрації новоутвореної юридичної особи?

Відповідно до Положення про конкурсну комісію, умови та порядок проведення конкурсу на зайняття посади керівника надавача соціальних послуг державного/комунального сектору, затверджену Урядовою постановою від 03.03.2020 № 200, в оголошенні про проведення конкурсу зазначаються, зокрема, відомості про надавача соціальних послуг та найменування посади та умови оплати праці. Без юридично наявної установи неможливо надати вищезазначену інформацію. Тому, рекомендуємо прийняти рішення про проведення конкурсу після прийняття рішення про утворення нового надавача соціальних послуг.

Коростенська міська рада Житомирської області просить надати роз'яснення з наступних питань: 1. Чи потрібно суб’єкту господарювання при зміні виду використання земельної ділянки в межах однієї категорії розробляти проект землеустрою по зміні цільового призначення, якщо змінюється вид використання земельної ділянки в межах однієї категорії земель , якщо земельна ділянка уже відведена, має кадастровий номер? Чи достатньо рішення міської ради для переведення земельної ділянки з одного виду в інший в межах однієї категорії у відповідності до ч.5 ст. 20 ЗК та яким чином мають бути внесені зміни в Держгеокадастрі? 2. Чи потрібно розробляти детальний план території у відповідності до ст. 24 ЗУ Про регулювання містобудівної діяльності при розробці проекту землеустрою по зміні цільового призначення земельної ділянки з однієї категорії в іншу, якщо зміна відповідає плану зонування (Наприклад, з виду 03-07 на 11.2, якщо згідно плану зонування розміщені землі категорії 11 (промисловість).

Аналітичний Центр Асоціації міст України розглянув Ваше звернення та повідомляє наступне.

1. Зміна виду використання земельної ділянки в межах однієї категорії земель не є зміною її цільового призначення, а отже, не потребує проходження процедур, які відповідно до земельного законодавства України застосовуються при зміні цільового призначення (розробки проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, його затвердження тощо).

Норма, яку встановлює ч.5 ст. 20 ЗК України при визначені власником (користувачем) виду використання земельної ділянки - це дотримання вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії та необхідність урахування містобудівної документації та документації із землеустрою.

В такому випадку, якщо зміна виду використання земельної ділянки відповідає містобудівній документації, приймається відповідне рішення власником.

Довідково. Існує судова практика із запитуваного питання - Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 31.07.2019 року №806/5308/15 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/83378826).

Які ж документи потрібно для внесення змін до бази ДЗК, розглянемо детальніше.

Пунктом 118 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою КМУ №1051 від 17.10.2012 року зазначається, що внесення до Поземельної книги відомостей (змін до них) про зареєстровану земельну ділянку (крім випадків, зазначених у пункті 119 цього Порядку) здійснюється за заявою власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності відповідно до документації, що є підставою для внесення відповідних відомостей (змін до них) (крім випадків внесення відомостей про зміну виду використання).

Тобто, органу місцевого самоврядування для зміни виду використання достатньо подати до кадастрового реєстратора:

Заяву/клопотання про внесення змін до Державного земельного кадастру про зареєстровану земельну ділянку в частині зміни виду використання;
Рішення ради про зміну виду використання земельної ділянки;
Електронний документ (файл обміну інформацією), розроблений і підписаний електронним підписом (ЕЦП) сертифікованого інженера-землевпорядника.

Додатково звертаємо Вашу увагу, що з 10 червня 2020 року вступила в дію постанова КМУ «Деякі питання реалізації пілотного проекту із запровадження принципу екстериторіальності в державній реєстрації земельних ділянок та внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України», якою впроваджено онлайн екстериторіальну реєстрацію земельних ділянок та зміни до них. Тобто, сертифікований інженер-землевпорядник самостійно може замовити внесення змін до інформації про земельну ділянку через свій електронний кабінет (на замовлення власника ділянки, якщо таке передбачено договором).

2. Містобудівним законодавством України, зокрема, Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», встановлено вичерпний перелік підстав для відмови у видачі погоджень, умов і обмежень відведення ділянок для містобудівних потреб.

Відповідно до частини 1 статті 17 зазначеного Закону, Генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. На його основі уповноважений орган визначає всі необхідні умови відведення і обмеження земельної ділянки на місцевому рівні.

Також, частиною 2 статті 17 Закону чітко визначено, що Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів. Для населених пунктів з чисельністю населення до 50 тисяч осіб Генеральні плани можуть поєднуватися з детальними планами всієї території таких населених пунктів. У Вашому випадку, місто Коростень за останнім переписом (інформація з інтернету) має населення 63 000 чоловік (більше ніж 50 тис.чол., тобто таке поєднання не можливе).

Ураховуючи також, частину 3 ст.24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», у разі відсутності плану Зонування або Детального плану території, затвердженого відповідно до вимог цього Закону, передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб забороняється.

У Вашому випадку є існуючий Зонінг, отже, проект землеустрою щодо зміни цільового використання земельної ділянки із однієї категорії в іншу, має містити вихідну інформацію (витяг з плану Зонування) щодо наявної містобудівної документації, яка розроблена з дотриманням Порядку розроблення містобудівної документації, затвердженого наказом Мінрегіону України від 16.11.2011 року №290.

Добрий вечір. Коли і в яких випадках працівників попереджають про зміну умов праці? Дякую

Питання зміни істотних умов праці врегульовано в статті 32 Кодексу законів про працю України. Так, відповідно до частини третьої цієї статті «у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці».

Аналітичний центр АМУ

До відділу соціального захисту ОТГ (об'єднаної територіальної громади) звернулася жінка з документами на отримання соціальної допомоги при народженні дитини (по законодавству вона втратила право на її отримання), чи зобов'язані спеціалісти прийняти пакет документів для розгляду та передачі до районного УСЗН чи достатньо усної відмови у прийнятті документів?

Відповідно до пункту 2 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми призначення і виплата державної допомоги сім’ям з дітьми здійснюються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських (маються на увазі міста обласного значення), районних у містах рад. Відповідні заяви з необхідними документами приймаються уповноваженими особами, що визначені виконавчими органами ради ОТГ, та передаються органам соцзахисту. Тобто, повноваження виконавчих органів рад ОТГ зводяться виключно до прийому та передачі відповідних документів.

Чи може після 01.09.2020 року в складі Відділу освіти бути посада методиста?

Відповідно до абзацу другий частини третьої статті 52 Закону України «Про повну загальну середню освіту» держава започатковує діяльність центрів професійного розвитку педагогічних працівників. Пунктом 5 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону визначено завдання органам місцевого самоврядування та місцевим державним адміністраціям до 1 вересня 2020 року «забезпечити створення районних, міських (районних у містах) центрів професійного розвитку педагогічних працівників шляхом реорганізації науково-методичних (методичних) установ (центрів, кабінетів), крім закладів післядипломної освіти, та організувати і забезпечити відбір працівників до зазначених центрів на конкурсних засадах».

Звертаємо увагу на те, що засади формування та функціонування мережі центрів професійного розвитку педагогічних працівників, їх основні функції та завдання будуть визначені відповідним Положенням, що має затвердити Кабінет Міністрів України. 1 червня 2020 року проєкт такого Положення пройшов громадське обговорення і готується до затвердження на Уряді.

Оскільки змінами, що пропонуються внести проєктом постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про центр професійного розвитку педагогічних працівників», передбачено, зокрема, заміну назви посади «методиста районних і міських|навчально-методичних (методичних) кабінетів (центрів)» на посаду «консультанти центрів професійного розвитку педагогічних працівників», імовірність існування посад методистів як таких, які працювали в методичних кабінетах органів місцевого самоврядування, незначна.

Для забезпечення виконання певних функцій на рівні органу управління освітою, що виконували методисти і що не будуть передані до компетенцій центрів професійного розвитку, орган місцевого самоврядування може скористатись нормами пункту 5 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» і ввести до штату свого виконавчого органу з питань освіти, у Вашому випадку Відділу освіти, потрібну штатну одиницю.

Аналітичний центр АМУ

Добрий день. При попередній тарифікації встановлено класне керівництво у заступників директорів, які працюють на 1 ставку та 0,5 ставки заступника директора. Чи правомірні ці дії?

Згідно з пунктом 2.1. Положення про класного керівника навчального закладу системи загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 06.09.2000 року № 434, обов'язки класного керівника покладаються на педагогічного працівника навчального закладу системи загальної середньої освіти, який має педагогічну освіту або відповідну професійну освіту та професійно-педагогічну підготовку, здійснює педагогічну діяльність, фізичний та психічний стан здоров'я якого дозволяє виконувати ці обов'язки. Таким чином, керівні кадри можуть здійснювати педагогічну діяльність, тобто викладати навчальні предмети.

У той же час відповідно до пункту 36 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти України від 15.04.93 року № 102, додаткова оплата за класне керівництво провадиться вчителям, викладачам, старшим викладачам, майстрам виробничого навчання та іншим педагогічним працівникам (крім керівних) загальноосвітніх навчальних закладів, вищих навчальних закладів I-II рівнів акредитації та професійно-технічних навчальних закладів. Тобто додаткова оплата за класне керівництво керівним кадрам не передбачена.

При цьому звертаємо увагу, що згідно з пунктом 6.3.5. Сторони Галузевої Угоди між Міністерством освіти і науки України та ЦК Профспілки працівників освіти і науки України на 2016 - 2020 роки рекомендують керівникам закладів та установ освіти і науки здійснювати відповідні доплати керівним працівникам навчальних закладів, які виконують на підставі норм чинного законодавства викладацьку роботу, за умови покладення на них у випадках виробничої необхідності обов'язків з завідування відповідними навчальними кабінетами чи класних керівників.

Таким чином, як правило, керівні працівники закладів загальної середньої освіти не виконують обов’язки класних керівників. У той же час у випадку виробничої необхідності керівник закладу освіти може прийняти рішення про призначення своїх заступників класними керівниками. При цьому, вважаємо, що такому педагогу саме як учителю допустимо виплачувати доплату за класне керівництво (від ставки заробітної плати вчителя).

Аналітичний центр АМУ

Вертикальні вкладки

Пошукова форма