Консультації

Консультації органам місцевого самоврядування надають регіональні консультанти Офісів реформ в РВ АМУ перейти до контактів.

 

Селищна рада створила Відділ освіти, окрему юридичну особу, на сесії затвердила положення про конкурс на посаду керівника закладу загальної середньої освіти відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 28.03.2018 року № 291. На усні зауваження начальника відділу освіти, що текст повинен відповідати частині першій статті 25 Закону України «Про освіту» не тільки цим Законом та іншим законами України не взято до уваги. Має право селищна рада в порушення затвердженого положення, виносити рішення, не прийнявши зміни до положення. Після оголошення переможця конкурсу пройшло 60 днів. Усупереч затвердженому положенню зрозумів, що згідно з п. 4.18. Положення про відділ освіти призначає своїм наказом начальник відділу освіти, а не як в положенні, призначає переможця селищний голова керуючись п.20 ч.4 ст.42 Закону «Про місцеве самоврядування». (Терміни, як зазначено в п.12 типового положення, пропущені 60 діб), але видав рішення сесії начальнику відділу освіти призначити, знову таки не змінивши положення. Чи потрібно з початку внести зміни, що призначає начальник відділу освіти? Пропущенні терміни призначення на 60 діб? Чи потрібно проводити новий конкурс та ввести зміни до положення?

Про повноваження органів місцевого самоврядування у частині призначення керівника закладу загальної середньої освіти

Відповідно до пункту десятого частини четвертої статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільський, селищний, міський голова призначає на посади та звільняє з посад керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, крім керівників дошкільних, загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів. У той же час відповідно до частини другої статті 26 Закону України «Про освіту» керівник закладу освіти призначається засновником у порядку, визначеному законами та установчими документами, з числа претендентів, які вільно володіють державною мовою і мають вищу освіту. Згідно з частиною другою статті 26 Закону України «Про загальну середню освіту» керівник закладу загальної середньої освіти призначається на посаду та звільняється з посади рішенням засновника (засновників) закладу або уповноваженого ним (ними) органу. Таким чином, на посаду керівник закладу загальної середньої освіти за результатами конкурсного відбору може бути призначений або рішенням ради, або уповноваженого радою органу. Відповідно до п. 4.18 Положення про Відділ освіти Олександрівської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області селищна рада уповноважила саме цей Відділ освіти призначати керівників закладів освіти, а отже, це належить до компетенції відділу освіти.

Щодо Положення про конкурс на посаду керівника закладу освіти Олександрівської селищної ради

Згідно з пунктом 3 Положення про конкурс на посаду керівника закладу освіти Олександрівської селищної ради, затвердженого рішенням селищної ради від 26 липня 2019 року № 9, призначення керівників закладів освіти здійснюється селищним головою за результатами конкурсу. Оскільки селищна рада є засновником закладу загальної середньої освіти, вона згідно з частиною другою статті 26 Закону України «Про загальну середню освіту» може уповноважити відповідний орган, у тому числі й селищного голову, укласти строковий трудовий договір із переможцем конкурсу. У той же час селищна рада уповноважила раніше призначати керівників закладів освіти Відділ освіти Олександрівської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області. Зважаючи на це, необхідно внести відповідні зміни в акти (або в Положення про відділ освіти, або в Положення про конкурс на посаду керівника закладу освіти), затверджені рішенням селищної ради, та привести їх до відповідності законодавству.

Щодо пропущених термінів після проведення конкурсу та необхідності проводити новий конкурс

Відповідно до пункту 11 Типового положення про конкурс на посаду керівника державного, комунального закладу загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 28.03.2018 року № 291, повторний конкурс проводиться у випадку, якщо конкурсна комісія визнає конкурс таки, що не відбувся. Отже, повторний конкурс проводиться у випадках:

відсутності заяв про участь у конкурсі;

до участі у конкурсі не допущено жодного кандидата;

жодного з кандидатів не визначено переможцем конкурсу.

Таким чином, повторно конкурс проводити не потрібно, адже комісія, створена при Олександрівській селищній раді, вже визначила переможця конкурсу.

Рекомендуємо на найближчому засіданні селищної ради внести зміни у Положення, прийняти рішення про визнання результатів конкурсу дійсними та уповноважити, наприклад Відділ освіти (якщо буде внесено зміни до Положення про проведення конкурсу), призначити на посаду переможця конкурсу, що вже відбувся.

Аналітичний центр АМУ

До ради звернувся голова фермерського господарства із клопотання про передачу земельної ділянки в оренду для ведення ФГ. Дана земельна ділянка була в користуванні ФГ на підставі ДА на право постійного користування, але державний акт був виданий на іншу особу ( це колишній голова ФГ, батько нинішнього голови вже померлий). Земельна ділянка передана ОТГ (комунальна форма власності, цільове - для ведення ФГ). 1. Питання: передача в оренду тільки через аукціон? І чи є який інший спосіб надати цю ділянку цьому ФГ? 2. Аналогічна ситуація : заяви надійшли від членів ФГ на розпаювання. Дякую.
  • Щодо передачі в оренду земельної ділянки, яка перебувала у постійному користуванні Фермерського господарства згідно Державного акту на землю
Згідно з частиною 1 статті 92 Земельним кодексом України (у редакції чинній на час виникнення спірних відносин) право постійного користування земельною ділянкою – це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановленого строку. Зі змісту частини другої статті 92 Земельним кодексом України вбачається, що передача земельної ділянки у постійне користування громадянам не передбачена.
Відповідно до п. 6 розд. X «Перехідні положення» Земельного кодексу України 2001 року визначено, що громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні були до 1 січня 2008 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них.
Дані положення втратили чинність, як такі, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) в частині зобов’язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення, на підставі рішення Конституційного Суду № 5-рп/2005 від 22.09.2005 — справа про постійне користування земельними ділянками.
Довідково. Вказаним рішенням КСУ визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення:
1) п. 6 розд. Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України  щодо зобов’язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення;
2) п. 6 постанови Верховної Ради України від 18.12.1990 № 563-ХII «Про земельну реформу» з наступними змінами в частині щодо втрати громадянами, підприємствами, установами і організаціями після закінчення строку оформлення права власності або права користування землею раніше наданого їм права користування земельною ділянкою.
Ураховуючи той факт, що голова ФГ звернувся до ради особисто для укладання договору оренди земельної ділянки для ведення фермерського господарства, то потрібно врахувати ст.134 Земельного кодексу України, якою передбачено обов'язковість продажу земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них на конкурентних засадах (земельних торгах).
Що в даному випадку потрібно здійснити раді?
Необхідно перевірити факт успадкування прав на все нерухоме майно.
Відповідно до частини першої статті 125 Земельного кодексу України право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації (внесено в державний реєстр речових прав інформацію про право постійного користування?).
Згідно статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Статтею 23 цього Закону України «Про фермерське господарство» передбачено, що успадкування фермерського господарства (цілісного майнового комплексу або його частини) здійснюється відповідно до закону.
До складу майна фермерського господарства (складеного капіталу) можуть входити: будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні папери, продукція, вироблена господарством в результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, набуте на підставах, що не заборонені законом, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, які передаються членами фермерського господарства до його складеного капіталу (стаття 19 Закону України «Про фермерське господарство»).
За змістом положень статті 182 Цивільного кодексу України до складу спадщини входить лише те нерухоме майно, право на яке зареєстровано в органах, що здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна.
Якщо інформація про таку реєстрацію відсутня, то права на такі земельні ділянки, що були надані юридичним особам у постійне користування, ОТГ реалізує відповідно до п.4 ст.135 Земельного кодексу України – через земельні торги.
 
У разі наявності будівель, споруд чи іншого нерухомого майна у власності, клопотання голови ФГ реалізується за п.2 ст. 134 Земельного кодексу України, де передбачено, що не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.
В такому випадку керуємось п. 3 ст.124 Земельного кодексу України - передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 Кодексу.
 
Звертаємо увагу, що при затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, необхідно окремим пунктом припинити дію
.Державного акту на право постійного користування ФГ і лише тоді передавати в оренду з визначенням умов її використання.
 
  • Щодо розпаювання земель між членами Фермерського господарства
Нагадаємо, що відповідно до ст. 12 Закону України «Про фермерське господарство» землі фермерського господарства можуть складатися із:
  • земельних ділянок, що належать на праві власності фермерському господарству як юридичній особі;
  • земельних ділянок, що належать  громадянам-членам фермерського господарства на праві приватної власності;
  • земельних ділянок, що використовують фермерські господарства на умовах оренди.
Статтею 32 Земельного кодексу України передбачено, що громадянам України - членам фермерських господарств передають безоплатно у приватну власність надані їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради.
Звертаємо увагу! Дія частини першої цієї статті не поширюється на громадян, котрі раніше набули права на земельну частку (пай).
Отже, передати безоплатно кожному члену фермерського господарства у приватну власність земельну ділянку, яка знаходиться у користуванні фермерського господарства, можна тільки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради. Голова фермерського господарства, який уже має у власності земельну ділянку такого розміру, надану для ведення фермерського господарства або для товарного сільськогосподарського виробництва як пай колишньому члену КСП, вже не може приватизувати землю фермерського господарства.
Який порядок приватизації земельних ділянок членами ФГ?
Приватизацію земель фермерського господарства його члени здійснюватимуть у порядку, передбаченому для приватизації земель працівниками державних та комунальних підприємств, установ та організацій (ст. 25, ч. 3-6 ст. 118 Земельного кодексу України).
Фермерське господарство на підставі рішення загальних зборів своїх членів звертається до ОТГ з клопотанням про приватизацію земель господарства. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри.
Об’єднана територіальна громада в особі ради у місячний термін розглядає клопотання і надає дозвіл фермерському господарству на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. При цьому, передача земельних ділянок із земель фермерського господарства у власність громадянам-членам цього господарства здійснюється після погодження проекту землеустрою за їх заявами.
Перелік необхідних документів для розгляду цього питання  має містити:
  • заяву члена фермерського господарства;
  • копію документа, що посвідчує особу (паспорт громадянина України);
  • графічні  матеріали,  на яких зазначено  місце  розташування  земельної ділянки, визначене за проектом приватизації;
  • довідку про відсутність раніше набутого права на земельну частку (пай).
Довідково. Згідно із частиною першою статті 20 Закону України «Про фермерське господарство» майно фермерського господарства належить йому на праві власності. Член фермерського господарства має право на отримання частки майна фермерського господарства при його ліквідації або у разі припинення членства у фермерському господарстві. Розмір майнової частки та порядок її отримання визначаються статутом фермерського господарства.
Працівник працював в районній державній адміністрації і мав 5 ранг категорії "Б" державної служби. Дана особа пройшла конкурс на заміщення вакантної посади в органах місцевого самоврядування на посаду нальника відділу . До якої категорії та який ранг матиме працівник в ОМС?
Відповідно до статті 15 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" при прийнятті на службу в органи місцевого самоврядування присвоюються ранги у межах відповідної категорії посад.
Ранги присвоюються відповідно до займаної посади, рівня професійної кваліфікації, результатів роботи.
Чинним законодавством прямо не передбачено при переході особи з посади державного службовця на посаду в орган місцевого самоврядування присвоєння їй рангу посадової особи місцевого самоврядування на рівні присвоєного їй рангу державного службовця. Зазначене знайшло відображення в листі. Національного агентства України з питань державної служби від 07.03.2018 р. N 1815/10-18. 
Разом з тим, вже у листі Нацагентства від 23.10.2018 № 1-р/з-омс  роз’яснюється, що особі, яка призначається на посаду в орган місцевого самоврядування та має ранг державного службовця, присвоюється ранг посадової особи місцевого самоврядування на рівні рангу державного службовця, якщо Законом не передбачено присвоєння вищого рангу посадової особи місцевого самоврядування.
Нацагентство у листі посилається на пункт 3 Розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону, яким визначено, що з набранням чинності цим Законом посадовим особам органів місцевого самоврядування присвоюються ранги на рівні тих, які вони мали відповідно до Закону України «Про державну службу».
У цілому можна погодитися з логікою Нацагентства щодо присвоєння рангів на рівні тих, які були присвоєні особі на попередній службі. Проте вважаємо, що така позиція мала б бути більш аргументованою з додатковим посиланням на частину шосту статті 15 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", а саме що «Особам, які призначені на посади і мають ранги посадових осіб місцевого самоврядування або ранги державного службовця, присвоєні за попереднім місцем роботи, надбавка за ранг у період випробувального строку виплачується відповідно до цих рангів.» Вказані норми також опосередковано підтверджують, що за особою має зберігатися ранг, який був присвоєний їй за попереднім місцем проходження державної служби.
Доброго дня! Просимо надати роз’яснення з наступного питання: з червня 2018 року службовцям органів місцевого самоврядування передбачено виплату надбавки за вислугу років, згідно постанови КМУ №268 від 09.03.2006 року. Чи враховувати до стажу роботи, який надає право на одержання надбавки за вислугу років час роботи в державній нотаріальній конторі, установах МНС, ДСНС, прокуратурі, якщо особа не приймала присяги та не встановлено відповідні ранги, але дані установи відносяться до державних органів. Дякуємо.
За умови, що перелічені установи за своєю організаційно-правовою формою належать до органів державної влади, стаж роботи в таких установах враховується для обчислення стажу роботи, що дає право на отримання надбавки за вислугу років.
Службовці державних органів та органів місцевого самоврядування є окремою категоріє осіб, що перебувають у трудових відносинах з відповідними органами. Зазначена категорія працівників не приймає присяги та їм не встановлюються відповідні ранги.
Отже, умовою для отримання службовцем надбавки за вислугу років є лише наявність стажу роботу в державних органах, що підтверджується даними трудової книжки.  (Положення про порядок і умови виплати щомісячної надбавки за вислугу років працівникам органів виконавчої влади та інших державних органів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1993 р. N 1049 "Про надбавки за вислугу років для працівників органів виконавчої влади та інших державних органів").
Аналітичний центр АМУ
 
Доброго дня підкажіть будь ласка. Чи можна шляхом переведення або будь яким шляхом перевести спеціаліста другої категорії на провідного спеціаліста? Без конкурсу?
Так, такий варіант існує. Слід відзначити, що право на просування по службі в органах місцевого самоврядування закріплено статтею 9 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 07.06.2001 № 2493-III. Поряд з цим статтею 19 Закону № 2493-III встановлено, що питання просування по службі посадових осіб забезпечується у порядку, передбаченому законом. На даний час будь-якого спеціального закону, яким би було врегульовано зазначене питання, в законодавстві України не має. Таким чином, у питанні просування по службі посадових осіб органів місцевого самоврядування слід керуватися нормами Закону № 2493-III (статті 9, 16, 19), що, насамперед, передбачає реалізацію такого права в залежності від професійної освіти, результатів роботи та атестації.
З урахуванням вимог п. 3.3 Розділу 1 ДОВІДНИКА кваліфікаційних характеристик професій працівників для окремих категорій керівних посад органів місцевого самоврядування можуть бути встановлені зменшені кваліфікаційні вимоги залежно від рівня та функцій управління і керівництва, які відрізняються за своєю складністю та відповідальністю. Таким чином, головні спеціалісти, спеціалісти тощо зможуть реалізувати своє право на просування по службі в залежності від професійної освіти і результатів роботи та без залежності від стажу роботи на керівних посадах.
Поряд з цим реалізація права на просування по службі в органах місцевого самоврядування можлива через кадровий резерв після проходження стажування за рекомендацією атестаційної комісії. Зазначене у повній мірі відповідає статям 16, 17 Закону № 2493-III та п. 11 Загальних положень ДОВІДНИКА кваліфікаційних характеристик професій працівників, відповідно до якого «Особи, які не мають відповідної освіти або стажу роботи, встановлених кваліфікаційним вимогами, але мають достатній практичний досвід та успішно виконують у повному обсязі покладені на них завдання та обов'язки, можуть бути, як виняток, залишені на займаній посаді або призначені на відповідні посади за рекомендацією атестаційної комісії».

Аналітичний центр АМУ

У проекті державного бюджету на 2020 рік в частині розподілу освітньої та медичної субвенції відсутні 24 об'єднані громади вибори до яких проведено 30 червня 2019 року, яка причина , та які подальші дії цих ОТГ?

Повідомляємо, що Асоціація максимально докладає зусиль щодо включення всіх ОТГ в прямі міжбюджетні відносини з Держбюджетом (у нашому списку їх 26, а не 24). При цьому не обмежуємося захистом лише своїх членів - відстоюємо інтереси всіх.

На сьогодні 01.10.2019 року за результатами проведених заходів (Бюджетні консультації з Мінфіном - 12.09, бюджетні консультації з Комітетом ВРУ з питань бюджету 30.09) спільно з Міністерством розвитку громад та територій, Комітетом ВРУ з питань бюджету напрацьовано механізм щодо включення 26 ОТГ, ОТГ, в яких відбулися додаткові вибори, містах обласного значення, які здійснили приєднання в прямі міжбюджетні відносини з Державним бюджетом.

При нарахуванні заробітної плати старостам громади, населення якої перевищує 15 тис жителів, відповідно до постанови 268 додатку 50 враховувати оклад 9000 грн. чи 8500? І яке саме населення слід враховувати, всієї громади чи тільки старостинського округу де обраний староста?

Виходячи з формулювання, яке зазначене в додатку 50 до  Постанов № 268 «у містах, населених пунктах об'єднаних територіальних громад із чисельністю (загальною чисельністю) населення, тис. осіб», вважаємо, що посадовий оклад старости має встановлюватися виходячи із загальної чисельності населення усієї об’єднаної територіальної громади. У вашому випадку посадовий оклад старости має встановлюватися на рівні 9000 грн. 

Аналітичний центр АМУ
 

Чи має право орган місцевого самоврядування - власник комунального підприємства (яке не є ліцензіатом НКРЕКП), встановлювати тарифи на комунальні послуги, що надаються таким підприємством споживачам іншої територіальної громади?

Затверджений наказом Мінрегіону від 12.09.2018 року № 239 «Порядок розгляду органами місцевого самоврядування розрахунків тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, а також розрахунків тарифів на комунальні послуги, поданих для їх встановлення» передбачає, що суб’єкт господарювання, який надає (має намір надавати) комунальні послуги, звертається до органу місцевого самоврядування відповідної територіальної громади, на території якої має намір здійснювати відповідну діяльність, з заявою про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, комунальні послуги.

Таким чином, відповідним наказом передбачається обов’язок надавача комунальних послуг (незалежно від форми власності) звернутися з заявою про встановлення тарифів виключно до органу місцевого самоврядування, на території якого він планує здійснювати свою діяльність.

Доброго дня. Склалася така ситуація: тимчасова споруда (торгівельний павільйон) знаходиться на земельній ділянці, договір оренди на дану земельну ділянку закінчується, земельна ділянка має цільове призначення - для обслуговуваня будівель торгівлі. Про те ФОП закрив свою діяльність і в реєстрі підприємців не обліковується. Чи можливо продовжити договір оренди земельної ділянки на заяву громадянина для цих же цілей?
Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною 1 статті 3 Земельного кодексу України (далі - ЗКУ) земельні відносини регулюються Конституцією України, ЗКУ, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Відповідно до пунктів 2 та 6 статті 93 ЗКУ, земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземцям і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об'єднанням і організаціям, а також іноземним державам.
 Орендована земельна ділянка або її частина може за згодою орендодавця, крім випадків, визначених законом, передаватися орендарем у володіння та користування іншій особі (суборенда).
Звертаємо Вашу увагу, якщо така фізична особа за своїм статусом не може бути зареєстрована як особа-підприємець, тобто не може здійснювати комерційну чи іншу господарську діяльність і здає своє майно в суборенду (звичайно, за згодою орендодавця), то за підсумками року буде зобов’язана подати декларацію про майновий стан і доходи, де вказати суми орендної плати та інших отриманих доходів відповідно до підпункту 49.18.4 Податкового кодексу України.
Чи можуть працівники ІРЦ (логопед та дифектолог) у громаді надавати корекційні послуги в закладах дошкільної та загальноосвітньої освіти, якщо в дитини немає заключення лікаря та висновку ІРЦ, де нема ставки логопеда, та на підставі яких нормативно-правових актів?

Інклюзивно-ресурсний центр (далі ‒ ІРЦ) діє на підставі Положення про Інклюзивно-ресурсний центр (далі ‒ Положення), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2017 року № 545.

Насамперед відповідно до підпункту 1 пункту 8 Положення завданням ІРЦ, зокрема, є проведення комплексної оцінки з метою визначення особливих освітніх потреб дитини, в тому числі коефіцієнта її інтелекту (здійснюється практичними психологами інклюзивно-ресурсного центру), розроблення рекомендацій щодо освітньої програми, надання психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг відповідно до потенційних можливостей дитини. Таким чином, дитина має пройти таку комплексну оцінку з метою здобуття освіти в системі інклюзії.

Також звертаємо увагу, що згідно з підпунктом 2 пункту 8 Положення у випадку не одержання дитиною з особливими освітніми потребами психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг (як у Вашому випадку у зв’язку з відсутністю відповідних фахівців у штаті закладів освіти), ІРЦ надає відповідну допомогу.

Окрім того, відповідно до Примірного положення про команду психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами в закладі загальної середньої та дошкільної освіти (далі ‒ Примірного положення), затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 08.06.2018 року № 609. Згідно з пунктом 5 Загальних положень Примірного положення заклад освіти на підставі цього Примірного положення затверджує власне положення про команду психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами. Згідно з Типовим положенням заклад освіти має право залучати до команди зовнішніх працівників.

При цьому відповідно до пункту 47 Положення про Інклюзивно-ресурсний центр на педагогічних працівників інклюзивно-ресурсних центрів поширюються умови оплати праці, умови надання щорічних відпусток та інші пільги, встановлені законодавством для педагогічних працівників спеціальних закладів загальної середньої освіти.

Аналітичний центр АМУ

Вертикальні вкладки

 

 

  

Сторінку розроблено в рамках проекту
«Розробка курсу на зміцнення місцевого самоврядування в Україні» (ПУЛЬС)