Консультації

Консультації органам місцевого самоврядування надають регіональні консультанти Офісів реформ в РВ АМУ перейти до контактів.

 

Відповідно до абзацу другого частини п’ятої статті 59 Закону України «Про освіту» «кошти на підвищення кваліфікації педагогічних (науково-педагогічних) працівників отримує заклад освіти, який розподіляє їх за рішенням педагогічної (вченої) ради закладу освіти». Підкажіть, будь ласка, яким чином ці кошти надходять до навчального закладу? Чи потрібно робити запит до облдержадміністрації на розподіл коштів для підвищення кваліфікації педпрацівників? Цікавить сам механізм фінансування підвищення кваліфікації педпрацівників!

Відповідно до підпункту «г» пункту 2 частини першої статті 90 Бюджетного кодексу України до видатків, що здійснюються з бюджету Автономної Республіки Крим і обласних бюджетів, належать, зокрема, видатки на післядипломну освіту (на оплату послуг з підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів на умовах регіонального замовлення). Таким чином, на підставі сформованого в області замовлення на підвищення кваліфікації педагогічних працівників кошти спрямовуються у 2019 року з обласного бюджету напряму до закладів вищої післядипломної освіти, що надають відповідні послуги. Замовлення на рівні області формується на підставі відповідного замовлення, сформованого на рівні органів управління освітою міст, ОТГ та районів. Заклад освіти подає свої пропозиції у відповідний орган управління освітою (для цього окремо звертатись до облдержадміністрації не потрібно).

При цьому звертаємо увагу, що у 2020 році вносяться зміни до Бюджетного кодексу України, якими може бути змінений механізм фінансування підвищення кваліфікації педагогічних працівників. Так, у Верховній Раді України зареєстровано проєкт Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» (реєстр. № 2144 від 16.09.2019 року, Кабінет Міністрів України). Підпунктом «ґ1» пункту 2 частини першої статті 89 Законопроєкту пропонується до видатків, що здійснюються з бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, районних бюджетів, бюджетів об’єднаних територіальних громад, включити видатки на післядипломну освіту (на оплату послуг з підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів на умовах регіонального замовлення). У разі прийняття акта у такій редакції, свої пропозиції щодо обсягу коштів, необхідних закладу освіти для підвищення кваліфікації педагогічних працівників, Ви подаватимете засновнику, тобто відповідній міській, селищній чи сільській раді.

Аналітичний центр АМУ

Хто затверджує платні послуги з медичного обслуговування у комунальних некомерційних підприємствах?

Повноваження органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо регулювання цін (тарифів) визначено постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.1996 р. №1548 (зі змінами). Змінами внесеними 27.02.2019 р. визначено, що повноваження, центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та  Севастопольської міських державних адміністрацій, виконавчих органів міських рад щодо регулювання  цін і тарифів на окремі види продукції, товарів і послуг не поширюються на тарифи, що встановлюються виконавчими органами сільських,  селищних, міських рад відповідно до статті 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", а також на тарифи, що встановлюються для комунальних підприємств, які уклали договір про медичне обслуговування населення з Національною службою здоров’я.

Згідно з п.12 Додатку до цієї постанови тарифи на платні послуги, що надають лікувально-профілактичні державні і комунальні заклади охорони здоров'я регулюють (встановлюють) Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації. А вартість платних послуг визначає сам лікувально-профілактичний заклад виходячи з тих витрат, які фактично він несе на надання відповідної послуги.

Отже, тарифи на платні медичні послуги, що надаються державними і комунальними закладами охорони здоров’я, визначаються лікувально-профілактичними закладами, які безпосередньо надають такі послуги. Рада міністрів АР Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації затверджують визначені тарифи, а також здійснюють їх регулювання шляхом установлення граничного розміру рентабельності.

Звичайно спочатку ціни затверджуються наказом керівника установи відповідно до розрахунку усіх витрат, які пов’язані з наданням платної медичної послуги. А потім уже вони подаються на затвердження місцевим держадміністраціям. Є випадки, коли тарифи на платні послуги затверджуються місцевими радами.

Звісно, головне технічне питання, — це якісне розроблення тарифів на медичні послуги, котрі мають бути економічно обґрунтованими й уніфікованими на всій території країни. Орієнтуватися можна на відповідну методику затверджену постановою Кабінету Міністрів від 27.12.2017 р. №1075. Вона визначає методологію та порядок обліку фактичних витрат, які здійснюють заклади охорони здоров’я і які враховують для встановлення єдиних тарифів на медичні послуги, що надаються за договорами про медичне обслуговування населення в межах програми державних гарантій. Такі витрати обліковуються на основі методу стандартного аналізу витрат шляхом їх покрокового розподілу «згори донизу».

Наказ Мінекономрозвитку від 02.03.2015 №205 передбачає затвердження фінансового плану державних підприємств. Чи потрібно затверджувати фінансовий план комунального некомерційного підприємства "Центр ПМСД" ?

Господарська діяльність КНП визначається відповідно до вимог Господарського кодексу України (ч. 10 ст. 78 ГК). Особливості діяльності КНП також визначає законодавство про державні підприємства та інші законодавчі акти (ч. 9 ст. 77 ГК).

Порядок розподілу та використання надходжень КНП визначає фінансовий план. Він затверджується в порядку, який установлює стаття 75 ГК для державних комерційних підприємств (ч. 8 ст. 77 ГК). Фінансовий план — основний документ, відповідно до якого комунальне підприємство отримує доходи та здійснює видатки, а також визначає обсяг та спрямування коштів, аби протягом року виконувати функції, які визначає статут. КНП належать до комунальної власності територіальної громади, тому їх діяльність має певні обмеження та особливості. Комунальні підприємства не мають прямого обов’язку складати фінплан. Але на автономізовані заклади поширюються норми статей 75 та 77 ГК.

Чи складати фінансовий план та як саме це робити, вирішує засновник КНП — орган місцевого самоврядування.

КНП може обійтися й без фінплану, але саме в цьому документі керівництво підприємства погоджує із засновником напрями й темпи свого розвитку на рік. Крім того, саме фінплан обґрунтовує відповідність витрат до статутної діяльності та допомагає зберегти статус неприбутковості. Засновник має затвердити власний порядок складання фінплану (далі — Порядок). Оскільки на законодавчому рівні такого порядку для комунальних підприємств немає, за основу можна взяти Порядок складання, затвердження та контролю виконання фінансового плану суб’єкта господарювання державного сектору економіки, затверджений наказом Мінекономрозвитку від 02.03.2015 № 205 (далі — Порядок № 205), про який Ви зазначили у запитанні.

Чи не заборонено Законом України «Про запобігання корупції» посадовим особам органів місцевого самоврядування додатково займатися викладацькою діяльністю окрім основної роботи?
У відповідності до статті 25 Закону України «Про запобігання корупції», особам, зазначеним у п.1 ч.1 ст.3 цього Закону, забороняється, зокрема, займатися іншою оплачуваною (крім, зокрема,  викладацької) або підприємницькою діяльністю, якщо інше не передбачено Конституцією або Законами України.
Згідно Наказу Міністерства праці, Міністерства юстиції, Міністерства фінансів України  від 28.06.1993 №43 «Про затвердження Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій», сумісництвом вважається виконання працівником, крім  своєї основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому  ж  або  іншому підприємстві,  в  установі,  організації або у громадянина (підприємця, приватної особи) за наймом.
Не є сумісництвом робота, яка визначена Переліком  робіт,  що додається до цього положення.
Згідно зазначеного Переліку, усі працівники,  крім  основної  роботи   та роботи за  сумісництвом, мають право виконувати, зокрема, такі роботи,  які відповідно до чинного законодавства не є сумісництвом як педагогічна робота з погодинною оплатою праці в обсязі  не більш як 240 годин на рік.
 
1. Чи поширюються положення Наказу Міністерства праці, Міністерства юстиції, Міністерства фінансів України  від 28.06.1993 №43 на посадових осіб органу місцевого самоврядування?
Чи має право посадова особа органу місцевого самоврядування займатися викладацькою діяльністю у закладі освіти (школі) на умовах контракту, якщо час такої діяльності становить чотири години на тиждень?
Формально положення Наказу Міністерства праці, Міністерства юстиції, Міністерства фінансів України  від 28.06.1993 №43 на посадових осіб органу місцевого самоврядування не поширюються на посадових осіб органів місцевого самоврядування. Так, п. 1 Наказу визначає коло осіб, до яких застосовуються його положення, а саме працівників державних підприємств, установ і організацій. До набрання чинності Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII у питаннях проходження служби в органах місцевого самоврядування поряд з Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування» застосовувалося законодавство, яке регулювало проходження державної служби. Це прямо було передбачено пунктом 2 Розділу VII. Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування». З огляду на викладене, підзаконні нормативно-правові акти з питань проходження державної служби можуть застосовуватись до посадових осіб органів місцевого самоврядування як певний орієнтир у вирішенні тих чи інших питань, які не врегульовано профільним законодавством. 
2. Чи не буде зазначена викладацька діяльність порушенням Закону України «Про запобігання корупції»?
 Слід враховувати, що у сфері запобігання корупції, фундаментальним є Закон України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII. Правовідносини, в яких не застосовується Закон № 1700-VII, мають бути прямо передбачені в цьому або в іншому законі, а не в підзаконних нормативно-правових актах. Положення частини третьої статті 25 Закону № 1700-VII дозволяють посадовим особам органів місцевого самоврядування додатково займатися викладацькою діяльністю окрім основної роботи, однак не регламентують обсягів часу такої діяльності.
Питання організації та дотримання правил внутрішнього трудового розпорядку працівником, який працює за сумісництвом, врегульовуються внутрішніми документами, якими, зокрема можна врегулювати індивідуальний графік роботи конкретного працівника.
Чи відноситься член виконавчого комітету міської ради, який не є посадовою особою місцевого самоврядування, до осіб які для цілей Закону України "Про запобігання корупції" прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування? Чи потрібно їм подавати декларації?
На нашу думку, зазначені у запитанні особи, не відносяться до переліку осіб, на яких поширюються вимоги Закону України «Про запобігання корупції». Відтак, зазначені особи не є суб’єктами декларування відповідно до вимог  Закону України «Про запобігання корупції».
Разом з тим, звертаємо Вашу увагу, що офіційними роз’яснення з питань застосування Закону України «Про запобігання корупції» вважаються виключно роз’яснення, надані Національним агентством з питань запобігання корупції.
 
Чи може брати участь у конкурсі на посаду директора закладу загальної середньої освіти пенсіонер (працює заступником директора у цій школі)?
Відповідно до абзацу другого пункту 1 Типового положення про конкурс на посаду керівника державного, комунального закладу загальної середньої освіти (далі ‒ Типове положення), затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 28.03.2018 № 291, засновники закладів загальної середньої освіти на підставі цього Типового положення розробляють і затверджують власні положення про конкурс на посаду керівника закладу загальної середньої освіти. Якщо у затвердженому засновником положенні відсутнє обмеження за віком, то перешкоди брати участь у конкурсі зазначеній особі відсутні.
Згідно з пунктом 3 Типового положення рішення про проведення конкурсу приймає засновник державного, комунального закладу загальної середньої освіти або уповноважений ним орган (посадова особа).
При цьому звертаємо увагу, що у Типовому положенні відсутнє для учасників конкурсу на керівника закладу освіти обмеження за віком, а тому особа пенсійного віку бере участь у конкурсі на загальних підставах.

Аналітичний центр АМУ

 

Щодо нової редакції Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна
У зв’язку прийняттям нової редакції Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації  об’єктів нерухомого майна (далі - Інструкція), затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України 24.05.2001р. №127  (у редакції 2018 року), виникла необхідність міській раді у визначенні зберігача для забезпечення  виконання його функцій відповідно до вимог Інструкції. Міська рада просить надати роз’яснення з таких питань:
1. Який порядок прийому-передачі архівних матеріалів від районної ради (якій підпорядковано БТІ) до міської ради, з метою створення зберігача?
Спеціального Порядку передачі матеріалів від районної ради до міської ради не приймалося.
В даному випадку слід керуватися загальними правилами діловодства, що містяться в  Правилах організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 червня 2015 року № 1000/5, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 22 червня 2015 року за № 736/27181 або ж в Порядку приймання-передавання документів Національного архівного фонду та інших архівних документів від однієї архівної установи до іншої, затверджених Наказом  Міністерства юстиції України від 19 липня 2017 № 2301/5.
2. З якого часу архівні матеріали повинен зберігати зберігач (відповідно до нової редакції Інструкції)?
Інструкція не визначає час, з якого матеріали справ повинні зберігатися у Зберігача. Вирішення даного питання віднесено до компетенції відного органу місцевого самоврядування, який і організовує процес зберігання інвентаризаційних  справ.
3. У разі передачі архівних матеріалів (інвентаризаційні матеріали та реєстрові книги) від БТІ до міської ради (зберігач), хто буде надавати відповіді на запити, що наразі надходять до БТІ, як до органу реєстрації, який здійснював державну реєстрацію до 01.01.2013 року? Чи зможе міська рада, після передачі, надавати такі відповіді, як зберігач?
Варто визначитися з тим суб’єктом, який буде визначений як Зберігач. У рішенні органу місцевого самоврядування має бути чітко вказано яка юридична особа визнається Зберігачем з усіма тими правами та обов’язками, які визначені Інструкцією. Лише після рішення органу місцевого самоврядування про визнання особи Зберігачем та передачі їй інвентаризаційних справ, така особа фактично зможе виконувати відповідні функції.
30 серпня директора школи повідомили в телефонному режимі про переведення 8 класу та 9 класу, де навчається 6 та 5 дітей, в опорний заклад. Директор школи ввечері зібрала батьків та, не надавши жодного документа, пояснила, що діти повинні вже 2 вересня їхати в інший заклад для навчання. На батьківських зборах обвинувачують батьків 10 класу, які напередодні поїхали до голови сільської ради дізнатись, чи можуть їх діти залишитися в школі, бо в класі 6 учнів, а це не суперечить Закону України «Про загальну середню освіту», де в класі повинно бути не менше 5 учнів. Батьки обурені, що їх не попередили завчасно, і ніхто з ними не зустрівся: ні начальник відділу освіти, ні сільський голова. Вже за ці дні з Інтернету дізнаємося про якусь наповнюваність класу, яка розрахована згідно з індексом фактичної наповнюваності класів, листа Міністерства фінансів про недостатнє фінансування освітньої субвенції та інших нормативних документів. Чи правомірні дії відділу освіти про переведення класів із ЗОШ І-ІІІ ступенів в опорний заклад, яка повинна пройти юридична процедура, щоб дотриматися підзаконні акти, про які нам не розповідають? За один день вирішили долю всіх дітей без жодних пояснень, а тільки звинувачуючи батьків 10 класу, яким теж не байдужа доля своїх дітей. І ще батьки повинні приїхати в інший заклад написати заяву, тоді їх зарахують до іншого навчального закладу, і таким чином батьки самі своїми руками зроблять оптимізацію навчальних закладів. Якщо можливо, надайте, будь ласка, відповідь терміново. Дуже чекаємо на відповідь.

Щодо розрахункової наповнюваності класів

Відповідно до статті 1032 Бюджетного кодексу України освітня субвенція спрямовується з Державного бюджету України до місцевих бюджетів (у Вашому випадку бюджету сільської ради) на виплату заробітної плати виключно педагогічним працівникам закладу загальної середньої освіти. Кожній громаді обсяг цієї субвенції розраховується виключно за формулою розподілу освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам (далі ‒ Формула), затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 року № 1088 (зі змінами від 06.02.2019 року № 65).

Згідно з цією Формулою при визначенні обсягу коштів враховується розрахункова наповнюваність класів для закладів освіти, розташованих у сільській місцевості, за таблицею:

Для районних бюджетів та бюджетів об’єднаних територіальних громад з урахуванням щільності учнів закладів загальної середньої освіти та відсотка населення, що проживає в сільській місцевості, ‒ згідно із таблицею:

Щільність учнів

Відсоток населення, що проживає в сільській місцевості

від 0 до 25

від 25 до 46

від 46 до 57

від 57 до 64

від 64 до 67

від 67 до 75

від 75 до 89

від 89 до 100

100

Від 0 до 1,3

13,5

11,5

11,5

11,5

11

10,5

10

10

10

Від 1,3 до 1,5

13,5

13,5

13,5

13

12

11,5

11,5

11

11

Від 1,5 до 2,2

15

15

14

13

13

12,5

12

11,5

11

Від 2,2 до 2,6

15

15

14

14

13,5

12,5

12

11,5

11,5

Від 2,6 до 3,6

17

16

15

14

13,5

13

12,5

12,5

12

Від 3,6 до 3,7

19

16

15,5

14

13,5

13

12,5

12,5

12

Від 3,7 до 9,4

19

17

16,5

15

14

14

14

14

13

9,4 і більше

20,5

18

18

17,5

15

15

15

15

14,5;

Таким чином, якщо реальна наповнюваність класів збігається з розрахунковою, або ж перевищує її ‒ коштів достатньо для виплати заробітної плати вчителям. У той же час, якщо реальна наповнюваність класів є меншою, а подекуди й значно меншою, виникає дефіцит коштів, тобто ситуація, коли вчителі залишаться без заробітної плати.

Щоб не допустити такого, орган місцевого самоврядування (сільська рада) приймає рішення щодо оптимізації мережі. Під час прийняття такого рішення сільська рада, як засновник закладу освіти, користується рекомендаціями центральних органів виконавчої влади.

Ситуація з дефіцитом коштів значно ускладнилась, у зв’язку з набуттям чинності постанови Кабінету Міністрів України від 10 липня 2019 року № 822 «Про оплату праці педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників закладів і установ освіти і науки», якою передбачається поетапне збільшення оплати праці педагогічним, науково-педагогічним та науковим працівникам закладів і установ освіти і науки до 2023 року, у той же час відповідний ресурс у Державному бюджету України наразі не передбачений.

Також інформуємо, що Кабінет Міністрів України доручив центральним органам виконавчої влади розглянути пропозиції Міністерства фінансів України, надіслані листом № 07010-04-3/19654 від 31.07.2019 року. Крім пропозицій у сферах вищої освіти та науки, цей документ містить алгоритм дій, спрямованих на значну економію коштів у сфері загальної середньої освіти, викликану у тому числі рішенням Уряду про підвищення заробітних плат учителів.

Так, Мінфін пропонує:

  • підвищення заробітної плати вчителів здійснювати лише з одночасним скороченням їх чисельності;
  • МОН спільно з облдержадміністраціями розробити плани-графіки оптимізації малокомплектних шкіл у розрізі кожного регіону;
  • припинення з 01 січня 2020 року фінансування з освітньої субвенції шкіл (крім початкових) з кількістю учнів менше 40 та фінансування освітнього процесу в 10-11 (12)х класах, де менше 20 учнів;
  • підвищення навчального навантаження на вчителя з 18 до 20 годин;
  • підвищення розрахункової наповнюваності класів під час розрахунку освітньої субвенції для районів та ОТГ на 2 пункти;
  • перегляд діючих умов оплати праці педагогічних працівників з метою оптимізації підвищень посадових окладів, надбавок та доплат;
  • перегляд підходів до створення мережі опорних шкіл, розвиток мережі опорних шкіл шляхом фінансових стимулів, зокрема спрямування капітальних видатків, у першу чергу, на ці школи, і за умови виконання процесу оптимізації;
  • обов’язковий вихід учителів на пенсію по досягненні пенсійного віку або укладання контрактів.

 

Щодо можливої наповнюваності класів та процедури формування мережі класів

Відповідно до частини другої статті 14 Закону України «Про загальну середню освіту», дійсно, у закладах загальної середньої освіти, розташованих у селах і селищах, кількість учнів у класах визначається демографічною ситуацією, але повинна становити не менше п’яти осіб. У разі меншої кількості учнів у класі заняття проводяться за індивідуальною або іншими формами навчання. У той же час звертаємо увагу, що згідно з частиною першою статті 14 Закону України «Про загальну середню освіту» наповнюваність класів закладів загальної середньої освіти не може перевищувати 30 учнів.

Відповідно до підпункту 2 пункту «а» статті 32 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до власних (самоврядних) повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, управління закладами освіти. Зважаючи на критичну ситуацію, викликану рішенням Уряду та недостатнім обсягом виділених державою коштів, сільська рада, у Вашому випадку, вимушена була оперативно та терміново приймати рішення щодо оптимізації мережі з 02.09.2019 року (зазвичай, про наміри оптимізації повідомляють наприкінці травня, це пов’язано, зокрема, з трудовим законодавством) та створення умов для здобуття освіти Вашими дітьми. Таким чином, попереджено ситуацію з невиплатами заробітних плат учителям у листопаді-грудні 2019 року та у І півріччі 2020 року.

Оскільки Ваші діти навчаються в 8 та 9 класах, згідно із законодавством вони можуть здобувати освіту в опорному закладі освіти.

Зважаючи на чинне законодавство, в опорній школі створюються засновником кращі умови навчання дітей. Також звертаємо увагу, що здобуття освіти в опорному закладі має ряд переваг:

  1. Навчання в опорній школі дозволяє розвивати комунікаційні навички у дітей, отримувати знання від учителів-предметників.
  2. Ресурси громади насамперед спрямовані в оснащення освітнього простору опорної школи, а отже, такий заклад має кращу матеріально-технічну базу.
  3. Держава при спрямовуванні коштів на розвиток матеріальної бази надає переваги насамперед опорним закладам освіти.
  4. Випускник опорної школи є більш конкурентноздатним при складанні ЗНО, а отже, вступу до закладу вищої освіти.

Сподіваємось, що Ви з розумінням поставитесь до рішення засновника закладу освіти, оскільки воно спрямоване насамперед на забезпечення якісної освіти для Ваших дітей.

Аналітичний центр АМУ

Згідно з Порядком казначейського обслуговування місцевих бюджетів, затвердженим Наказом Міністерства Фінансів України від 23.08.2012 №938, а саме у відповідності до п.7.1, Розпорядження про виділення коштів загального фонду місцевих бюджетів затверджується головою місцевого органу виконавчої влади (органу місцевого самоврядування) або, за його дорученням, одним з його заступників (керівником фінансового органу). У зв’язку із зазначеним виникло питання, чи може Розпорядження про виділення коштів загального фонду місцевих бюджетів затверджуватися директором департаменту фінансів виконкому міської ради?

Відповідно до п.7.1 Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів (наказ Мінфіну від 23.08.2012 №938) розпорядження про виділення коштів загального фонду місцевих бюджетів затверджується головою місцевого органу виконавчої влади (органу місцевого самоврядування) або, за його дорученням, одним з його заступників (керівником фінансового органу). Аналізуючи цю норму вважаємо, що розпорядження про виділення коштів загального фонду місцевих бюджетів, у разі відсутності сільського, селищного, міського голови, може бути затверджене керівником фінансового органу. При цьому, спираючись на норми Бюджетного кодексу України (п.36 ч.1 ст.2) та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (ст.5), вважаємо, що під фінансовим органом слід розуміти самостійний виконавчий орган сільської, селищної, міської ради.

Чи можна організувати педагогічний патронаж для 3-х дітей із селищної школи, де не зібрався клас? (Селище увійшло до міської ОТГ).
Педагогічний патронаж як форма здобуття освіти належить до індивідуальної форми здобуття освіти відповідно до пунктів 1 та 2 Положення про індивідуальну форму здобуття загальної середньої освіти (далі ‒ Положення), затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 12 січня 2016 року № 8 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 10 липня 2019 року № 955).
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 розділу ІV «Педагогічний патронаж» Положення педагогічний патронаж може бути організовано, зокрема, для осіб, які здобувають початкову, базову середню освіту та проживають у селах і селищах (якщо кількість здобувачів освіти у класі закладу освіти становить менше ніж 5 осіб). Зважаючи на це, зазначені Вами учня можуть бути охоплені педагогічним патронажем.
Звертаємо увагу, що відповідно до пункту 3 розділу ІV «Педагогічний патронаж» Положення педагогічний патронаж передбачає:
·        надання освітніх послуг відповідно до потреб дитини та у формі, яка найбільш відповідає стану дитини та її індивідуальним можливостям;
·        забезпечення освітнього процесу необхідними засобами навчання з урахуванням індивідуальних потреб здобувача освіти;
·        можливість періодичного залучення здобувача освіти до учнівського колективу з метою соціалізації (у межах загальношкільних освітніх заходів);
·        взаємодію педагогічних працівників із закладами охорони здоров'я, закладами соціального захисту дітей, інклюзивно-ресурсними центрами.
Організацію педагогічного патронажу здійснюють педагогічні працівники закладу освіти, до якого будуть зараховані ці учні. Згідно з пунктом 3 розділу ІV «Педагогічний патронаж» Положення педагогічний патронаж організовується для осіб віком до 18 років (за винятком випадків, коли тривалість здобуття освіти осіб з особливими освітніми потребами було подовжено відповідно до законодавства).
Аналітичний центр АМУ

 

Вертикальні вкладки

 

 

  

Сторінку розроблено в рамках проекту
«Розробка курсу на зміцнення місцевого самоврядування в Україні» (ПУЛЬС)