Консультації

Консультації органам місцевого самоврядування надають регіональні консультанти Офісів реформ в РВ АМУ перейти до контактів.

 

Директор закладу освіти відмовив заступнику директора, який є тренером Нової української школи, у наданні відпустки в рахунок основної щорічної на період тренувань, мотивуючи це тим, що можна лише за власний рахунок. Чи правомірні дії директора, та чим це передбачено?

Відповідно до частини шостої статті 6 Закону України «Про відпустки» керівним працівникам навчальних закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічним, науково-педагогічним працівникам та науковим працівникам надається щорічна основна відпустка тривалістю до 56 календарних днів у порядку, затверджуваному Кабінетом Міністрів України. Чинний Порядок надання щорічної основної відпустки тривалістю до 56 календарних днів керівним працівникам навчальних закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічним, науково-педагогічним працівникам та науковим працівникам (далі ‒ Порядок) затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14.03.1997 № 346.

Відповідно до абзацу третього пункту 2 Порядку керівним, педагогічним, науковим і науково-педагогічним працівникам навчальних закладів та навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів щорічна основна відпустка повної тривалості, визначеної в додатку до цього Порядку, у перший та наступні роки надається у період літніх канікул незалежно від часу прийняття їх на роботу. Згідно з додатком до Порядку до визначеної категорії осіб належить посада заступника директора з навчально-виховної роботи закладу загальної середньої освіти.

Згідно з абзацом четвертим пункту 2 Порядку основна щорічна відпустка може надаватись протягом навчального року лише у разі необхідності санаторно-курортного лікування.

Згідно з пунктом 4 Порядку перенесення щорічної основної відпустки, поділ її на частини та відкликання з відпустки провадиться відповідно до умов, передбачених статтями 11 та 12 Закону України «Про відпустки». Педагогічним і науково-педагогічним працівникам невикористана частина щорічної основної відпустки, за умови її поділу, повинна бути надана, як правило, в період літніх канікул, а в окремих випадках, передбачених колективним договором, ‒ в інший канікулярний період.

Отже, керівник закладу загальної середньої освіти діяв у межах чинного законодавства.

У той же час звертаємо увагу, що згідно з частиною другою статті 11 Закону України «Про відпустки» щорічна відпустка повинна бути перенесена на інший період або продовжена в разі виконання працівником державних або громадських обовʼязків, якщо згідно з законодавством він підлягає звільненню на цей час від основної роботи із збереженням заробітної плати. Тобто, якщо у заступника директора закладу загальної середньої освіти на період діяльності тренером Нової української школи був наказ засновника (органу управління освітою), яким на нього покладався обовʼязок забезпечити проведення тренувань педагогічних працівників зі збереженням заробітної плати, перенесення основної щорічної відпустки було можливим. При цьому зауважуємо, що у засновника теж мала б бути правова підстава для підготовки такого наказу (відповідний наказ Міністерства освіти і науки України та/або відповідний наказ органу управління освітою обласного департаменту). За умови відсутності таких документів керівник закладу загальної середньої освіти не мав правових підстав надати основну щорічну відпустку заступнику директора під час навчального року.

Аналітичний центр АМУ

Чи може голова міської ради без конкурса продовжити контакт головному лікарю комунальної міської установи - лікарні, який закінчився, без конкурса?

Частинами 8 та 9 Статті 16 Закону України «Основи законодавства про охорону здоров'я» встановлено, що  призначення на посаду та звільнення з посади керівника закладу охорони здоров'я здійснюються відповідно до законодавства.

Керівники державних та комунальних закладів охорони здоров’я призначаються на посаду уповноваженим виконавчим органом управління власника закладу охорони здоров’я на конкурсній основі шляхом укладання з ними контракту на строк від трьох до п’яти років. Порядок проведення конкурсу на зайняття посади керівника державного, комунального закладу охорони здоров’я та порядок укладання контракту з керівником державного, комунального закладу охорони здоров’я, а також типова форма такого контракту затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 р. № 1094 (http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1094-2017-%D0%BF ).

Зазначений Порядок визначає механізм проведення конкурсу на зайняття посади керівника державного, комунального закладу охорони здоров’я. Вимоги цього Порядку поширюються на відбір кандидатур на посади керівників державних та комунальних закладів охорони здоров’я.

Порядком передбачено умови проведення конкурсу, Склад, порядок формування та діяльності конкурсної комісії, її повноваження, Підготовка до проведення конкурсу, проведення конкурсу та оприлюднення результатів конкурсу.

Отже Призначення на посаду та звільнення з посади керівника закладу охорони здоров'я здійснюються на конкурсній основі.

Також на сайті Міністерства охорони здоров’я Ви можете додатково ознайомитися з роз’ясненнями по суті поставленого Вами запитання. Тут посилання http://moz.gov.ua/article/news/jak-zabezpechuetsja-prozorist-vidboru-kerivnikiv-zakladiv-ohoroni-zdorovja-.

Як здійснюється оплата дистанційного навчання у закладах загальної середньої освіти? Дякую.

Відповідно до частини четвертої статті 9 Закону України «Про освіту» дистанційна форма здобуття освіти ‒ це індивідуалізований процес здобуття освіти, який відбувається в основному за опосередкованої взаємодії віддалених один від одного учасників освітнього процесу у спеціалізованому середовищі, що функціонує на базі сучасних психолого-педагогічних та інформаційно-комунікаційних технологій.

Відповідно до пункту 1 розділу IV «Оплата праці педагогічних працівників, які здійснюють навчання учнів за індивідуальною формою навчання» Положення про індивідуальну форму навчання в загальноосвітніх навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 12.01.2016 № 8, встановлено, що оплата праці педагогічних працівників за проведення індивідуальної форми навчання, у тому числі з використанням технологій дистанційної форми навчання, здійснюється відповідно до нормативно-правових актів у сфері освіти.

Отже, оплата праці педагогічних працівників, які забезпечують дистанційну форму навчання, здійснюється на загальних підставах за аналогією оплати праці з індивідуальної форми навчання та відповідним обліком відпрацьованих годин.

Аналітичний центр АМУ

При формуванні спроможної мережі лікувальних закладів, фельдшерські пункти були замінені на пункти здоров’я. На сьогоднішній день сільська амбулаторія вийшла з підпорядкування районного центру ПМСД, як самостійний заклад і надалі планується реорганізація КУ в КНП з подальшим отриманням ліцензії та укладенням договору з НСЗУ. Питання: чи потрібно отримувати ліцензію на пункт здоров’я, якщо в ньому (за кошти місцевого бюджету) зберігається робоче місце для фельдшера?

Відповідь:

Пункт 4 статті 15 Закону про ліцензування передбачає, якщо заклад охорони здоров’я припиняється в результаті злиття, приєднання чи перетворення і його правонаступник (створене комунальне підприємство) продовжує здійснювати господарську діяльність з медичної практики. Правонаступник має право для забезпечення завершення організаційних заходів, пов’язаних з одержанням нової ліцензії, провадити господарську діяльність з медичної практики (в рамках попередньої ліцензії) у строк не більше трьох місяців. Після закінчення тримісячного строку правонаступник зобов’язаний отримати нову ліцензію, а раніше видана ліцензія підлягає анулюванню.

 

У разі створення юридично особою (наприклад комунальним неприбутковим підприємством) кількох закладів охорони здоров’я (наприклад, створення відокремлених структурних підрозділів), відомості про стан матеріально-технічної бази, наявність персоналу із зазначенням його освітнього і кваліфікаційного рівня заповнюються окремо для кожного закладу охорони здоровся. Відокремлений структурний підрозділ це підрозділ закладу охорони здоров’я, який розташований поза його основним місцезнаходженням і провадить господарську діяльність з медичної практики (постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики» від 02.03.2016 № 285).

Якщо пункт здоров’я входитиме до складу комунального неприбуткового підприємства як відокремлений підрозділ КНП, то пункт окремо ліцензії не бере і здійснює господарську діяльність з медичної практики відповідно до ліцензії цього КНП.

Які нормативно-правові документи дозволяють атестуватись асистенту вчителя?

Відповідно до абзацу третього Переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 року № 963, посада асистента вчителя загальноосвітнього навчального закладу належить до посад педагогічних працівників. Таким чином на них розповсюджується норма статті 50 Закону України «Про освіту», згідно з якою педагогічний працівник проходить чергову атестацію не менше одного разу на п’ять років, окрім випадків, передбачених законодавством.

Згідно з частиною першою статті 27 Закону України «Про загальну середню освіту» атестація педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування, типів і форм власності є обов'язковою і здійснюється, як правило, один раз на п'ять років відповідно до Типового положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти.

Типове положення про атестацію педагогічних працівників (далі ‒ Положення) затверджене наказом Міністерства освіти і науки України від 06.10.2010 року № 930. Відповідно до п. 2.1. Положення атестація педагогічних працівників ‒ це система заходів, спрямована на всебічне комплексне оцінювання їх педагогічної діяльності, за якою визначаються відповідність педагогічного працівника займаній посаді, рівень його кваліфікації, присвоюється кваліфікаційна категорія, педагогічне звання. При цьому зауважуємо, що Перелік кваліфікаційних категорій і педагогічних звань педагогічних працівників затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2015 року № 1109. Зважаючи на перелік категорій та звань, поданий у цьому документі, звертаємо увагу, що асистент учителя атестується на відповідність займаній посаді.

Аналітичний центр АМУ

Як нараховувати заробітну плату, встановлювати тарифні розряди та можливі доплати за роботу з дітьми з особливими освітніми потребами директору та фахівцям ІРЦ?
Зважаючи на те, що керівники та працівники ІРЦ не прописані як окрема категорія педагогічних працівників в Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти (далі ‒ Інструкція), затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України № 102 від 15.04.93, скористаємось нормою п. 2 Інструкції. Зокрема, врахуємо, що умови оплати праці керівників, спеціалістів, службовців та робітників структурних підрозділів та окремих працівників установ, закладів і організацій освіти, для яких вони не передбачені цією Інструкцією, встановлюються відповідно до умов оплати праці аналогічних категорій працівників.
Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України № 545 від 12.07.2017 року «Про затвердження Положення про інклюзивно-ресурсний центр» інклюзивно-ресурсні центри (далі ‒ ІРЦ) утворюються шляхом реорганізації психолого-медико-педагогічних консультацій. За аналогією заробітна плата керівника ІРЦ має нараховуватись за тарифним розрядом завідувача ПМПК. Отже, згідно із Схемою тарифних розрядів посад керівних, наукових, науково-педагогічних, педагогічних працівників, професіоналів, фахівців та інших працівників бюджетних установ, закладів та організацій (постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 р. № 1298), це має бути 15 тарифний розряд. У той час як фахівцям ІРЦ мають бути встановлені 10-14 тарифні розряди.
Відповідно до статті 143 Кодексу законів про працю України до працівників підприємств, установ, організацій можуть застосовуватись будь-які заохочення, що містяться в затверджених трудовими колективами правилах внутрішнього трудового розпорядку. На працівників ІРЦ як педагогічних працівників розповсюджуються всі заходи професійних заохочень, у тому числі й матеріальні. Це питання вирішується із засновником під час визначення меж фонду оплати праці.
Так, згідно зі статтею 15 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 № 108/95-ВР форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною, галузевими (міжгалузевими) і територіальними угодами. У разі, коли колективний договір на підприємстві не укладено, роботодавець зобовʼязаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності – з іншим уповноваженим на представництво органом.
Відповідно до підпункту «в» пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» від 30.08.2002 № 1298 керівникам місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, при яких створені централізовані бухгалтерії, керівникам бюджетних установ, закладів та організацій дано право затверджувати порядок і розміри преміювання працівників відповідно до їх особистого внеску в загальні результати роботи у межах коштів на оплату праці.
При цьому враховуємо, що преміювання керівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери (тобто керівнику ІРЦ), встановлення їм надбавок та доплат до посадових окладів, надання матеріальної допомоги здійснюється за рішенням органу вищого рівня у межах наявних коштів на оплату праці.
Відповідно до пункту 11 додатка до постанови Кабінету Міністрів України «Про ефективне використання державних коштів» від 11.10.2016 № 710 установлення та здійснення нарахування підвищень до посадових окладів (ставок), надбавок, доплат, допомог, винагород, премій, інших заохочувальних виплат працівникам виключно в межах фонду оплати праці, затвердженого в загальному та спеціальному фондах бюджету, або власних доходів, отриманих від провадження господарської діяльності.
Отже, керівник ІРЦ має право здійснити преміювання фахівців центру, якщо це передбачено колективним договором та у межах фонду оплати праці. При цьому преміювання самого керівника центру знаходиться в компетенції органу управління освітою.

Аналітичний центр АМУ

 

 

 

Які механізми співпраці ОТГ з КП «Лісгосп АПК», що є обласною комунальною власністю?
Відповідно до норм статті 5 Лісового кодексу України до земель лісогосподарського призначення належать лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства. Стаття 7.  Лісового кодексу України визначає ліси як об'єкт права власності. Суб'єктами права власності на ліси є держава, територіальні громади, громадяни та юридичні особи. Ліси, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності Українського народу, від імені якого права власника на ліси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Ліси можуть перебувати в державній, комунальній та приватній власності. Право державної власності на ліси набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій відповідно до закону. У комунальній власності перебувають ліси в межах населених пунктів, крім лісів, що перебувають у державній або приватній власності. Стаття 9 Закону визначає право комунальної власності на ліси реалізується територіальними громадами безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування. Земельним кодексом України статтею 56 визначено, що землі лісогосподарського призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.
Починаючи ще з 2000років, на виконання наказу Мінагрополітики від 26.06.2000 № 106/60 «Про ліси сільськогосподарських підприємств» та наказу Мінагрополітики №156 від 11.06.2001 «Про прискорення передачі земель лісового фонду, що перебували у користуванні реформованих колективних сільськогосподарських підприємств», обласним радам було доручено створення спеціалізованих лісогосподарських підприємств та надання їм у постійне користування земель лісового фонду. Таким чином утворилися комунальні підприємства АПК обласних та районних рад. У зв’язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності», який набув чинності 1 січня 2013 року, всі землі в Україні розмежовано. Згідно пункту 3 Перехідних положень Закону визначено, що з дня набрання чинності цим Законом землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються: земельні ділянки: на яких розташовані будівлі, споруди, інші об’єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади; які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій. Органам місцевого самоврядування протягом року з дня опублікування цього Закону необхідно забезпечити оформлення комунальними підприємствами, установами, організаціями права постійного користування земельними ділянками. Підприємства, установи, організації які використовують земельні ділянки комунальної власності без документів, що посвідчують право користування ними повинні забезпечити визначення будівель, споруд, інших об’єктів нерухомого майна комунальної власності, право власності на які не зареєстровано, та забезпечити здійснення державної реєстрації такого права. І в подальшому оформити право користування землею.
У зв’язку з прийняттям Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» та створенням об’єднаних територіальних громад по всій країні, виникає питання майна комунальних підприємств АПК, які були створені обласними або районними радами і діють на певній території ОТГ. Стаття 8 Закону передбачає, що ОТГ є правонаступником всього майна, прав та обов’язків територіальних громад, що об’єдналися, з дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною такою ОТГ. На нашу думку, у разі об’єднання всіх територіальних громад одного району в одну ОТГ все майно спільної власності територіальних громад такого району є комунальною власністю ОТГ, а пов’язані з таким майном права та обов’язки належать ОТГ з дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною такою ОТГ. В той же час, відповідно до статті 7 Конституції України в нашій державі визнається і гарантується місцеве самоврядування. ОМС, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, є районні та обласні ради. Районна рада є ОМС, функціонування якого передбачено Конституцією України (ст. 140, 141, 143) і до повноважень якого, серед іншого, віднесено затвердження районних бюджетів (ст. 143 Основного Закону України). Саме районні та обласні ради (а не ради ОТГ) конституційними положеннями визначені як ОМС, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст. Згідно з п. 15 ч. 1 ст. 92, ст. 146 Основного Закону України. Розпорядженням КМУ «Деякі питання реалізації Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні» від 22.09.2016 р. № 688-р затверджено план заходів щодо реалізації Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні, а Мінрегіону України доручено здійснити заходи щодо внесення змін до деяких законів України щодо функціонування районних рад. Термін виконання не визначено, лише вказано «до прийняття Закону». Станом на 01.07.2018 р. у Верховній Раді України зареєстровано законопроект «Про внесення змін до деяких законів України щодо функціонування районних рад» № 4165, який не пройшов перше читання.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 19 Конституції України). Повертаючись до комунальних підприємств АПК що мають у постійному користуванні земельні ділянки лісогосподарського призначення,  вважаємо, що перехід майна (у нашому випадку юридичних осіб публічного права) зі спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст  області або району до комунальної власності територіальної громади ОТГ буде відбуватися шляхом внесення змін до установчих документів комунальних підприємств АПК. Питання державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу врегульовано ч. 4 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань».  З моменту оприлюднення нових відомостей комунальне підприємство продовжує своє «життя» й починає перебувати в управлінні ради ОТГ. Таким чином, разом зі зміною засновників комунального підприємства (вихід обласної або районної ради та вхід ради ОТГ) відбувається й перехід майна, яке входить до складу статутного капіталу, обліковується на балансі та закріплено на праві господарського відання за комунальним підприємством, зі спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст району до комунальної власності ОТГ. Разом з тим слід враховувати вимоги чинного законодавства, а саме п. 10 розд. V Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» , де зазначено, що відчуження майна, яке знаходиться в управлінні  обласних і районних рад, здійснюється лише за рішенням власника або уповноваженого органу. За пропозицією сільських, селищних, міських рад районні, обласні ради повинні приймати рішення про передачу до комунальної власності відповідних територіальних громад окремих об'єктів, спільної власності територіальних громад, які знаходяться на їх території і задовольняють колективні потреби виключно цих територіальних громад. У такому разі, ми вважаємо, що доцільно було б у рішенні  обласної або районної ради після зазначення про вихід зі складу засновників підприємства додати наступний пункт, де зазначити про передачу майна зі спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст району до комунальної власності ОТГ, яке становить статутний капітал, обліковується на балансі та закріплено на праві господарського відання за комунальним підприємством. Додатково необхідно зазначити, що оскільки відбувається лише зміна засновників підприємства, то питання передачі первинної бухгалтерської документації, податкової документації, договорів та іншої організаційно-розпорядчої документації, що стосується діяльності комунального підприємства, не повинно викликати ніяких труднощів, оскільки вся зазначена документація залишається на самому підприємстві. Такий варіант  є простим через те, що зміна засновників комунальних підприємств та проведення відповідних реєстраційних дій жодним чином не вплинуть на надання послуг лісогосподарського підприємства. Таким чином рада ОТГ має прийняти рішення звернення до обласної або районної ради, щодо заміни власника комунального підприємства та  відповідно передачі майна.
Яку документацію має вести керівник філії дошкільного закладу?

У кожному закладі освіти затверджують перелік документів, які зобов’язаний формувати і зберігати той чи той працівник. У процесі освітньої діяльності кожен працівник дошкільного закладу створює документи, які дають йому змогу: організовувати роботу з кадрами, фіксувати виконання своїх посадових обов’язків, підбивати підсумки, звітувати, планувати діяльність, готуватися до занять тощо.

З-поміж багатьох документів вирізняють частину обов’язкових. Під час документування і керівник закладу (філії), який є відповідальним за організацію діловодства, і його працівники зобов’язані дотримуватися вимог Примірної інструкції з діловодства у дошкільних навчальних закладах, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 01.10.2012 № 1059.

Текст Примірної інструкції можна переглянути за посиланням http://osvita.ua/legislation/doshkilna-osvita/32471/

Аналітичний центр АМУ

Чи правильно, якщо прописати в положенні про конкурс на посаду директора комунального закладу загальної середньої освіти, що «рішення про проведення конкурсу та затвердження складу конкурсної комісії приймається сільським головою»?

Відповідно до абзацу другого пункту 1 Типового положення про конкурс на посаду керівника державного, комунального закладу загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 28.03.2018 № 291, засновники закладів загальної середньої освіти на підставі цього Типового положення розробляють і затверджують власні положення про конкурс на посаду керівника закладу загальної середньої освіти.

Згідно з пунктом 3 Типового положення рішення про проведення конкурсу приймає засновник державного, комунального закладу загальної середньої освіти або уповноважений ним орган (посадова особа).

Сільський голова представляє раду (засновника), а отже, як посадова особа органу місцевого самоврядування може приймати рішення про проведення конкурсу та затвердження конкурсної комісії.

Аналітичний центр АМУ

Хто надає відпустки керівникам навчальних закладів (школам)? Вони є юридичними особами.

Відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997 р. № 346 «Про затвердження Порядку надання щорічної основної відпустки тривалістю до 56 календарних днів керівним працівникам навчальних закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічним, науково-педагогічним працівникам та науковим працівникам» керівникам установ щорічна основна відпустка надається за погодженням з вищестоящим органом управління.

Отже, як правило, якщо трудові книжки керівників закладів освіти зберігаються в органі управління освітою (управлінні, відділі), то й наказ на відпустку видається органом управління освітою. У внутрішніх документах з діловодства має бути це передбачено. У будь-якому разі відпустка керівника закладу освіти має бути погоджена керівником вищого рівня.

Аналітичний центр АМУ

1 + 0 =

Вертикальні вкладки

 

 

  

Сторінку розроблено в рамках проекту
«Розробка курсу на зміцнення місцевого самоврядування в Україні» (ПУЛЬС)