Консультації

Консультації органам місцевого самоврядування надають регіональні консультанти Офісів реформ в РВ АМУ перейти до контактів.

 

Маючи дві вищі педагогічні освіти вчителя музики та методиста виховної роботи, а також практичного психолога, працюю на посаді практичного психолога 23 роки, 0,5 ставки та довантажена 0,5 ставки соціального педагога в цьому ж навчальному закладі з 2011 року. У цьому ж році закінчила Рівненський інститут ВМУ РЛ «Україна» за спеціальністю «соціальна робота». Пройшла курси підвищення кваліфікації соціальних педагогів у 2017 році в інституті підвищення кваліфікації. Чи маю право атестуватися як соціальний педагог на підвищення кваліфікаційної категорії?
Відповідно до частини другої статті 50 Закону України «Про освіту» атестація педагогічних працівників може бути черговою або позачерговою. Педагогічний працівник проходить чергову атестацію не менше одного разу на п’ять років, окрім випадків, передбачених законодавством. Таким чином, визначено обовʼязковість та черговість проходження атестації педагогічними працівниками. Згідно з частиною пʼятою статті 50 Закону України «Про освіту» Положення про атестацію педагогічних працівників затверджує центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки. На сьогодні чинним є наказ Міністерства освіти і науки України «Про затвердження Типового положення про атестацію педагогічних працівників» від 06.10.2010 № 930 (далі ‒ Типове положення).
Відповідно до абзацу другого пункту 3.23. розділу ІІІ Типового положення при суміщенні працівниками педагогічних посад в одному навчальному закладі їх атестація здійснюється з кожної із займаних посад.
Умови проходження атестації передбачені пунктом 3.16. розділу ІІІ Типового положення: наявність освіти, що відповідає вимогам; виконання обовʼязків у повному обсязі та проходження підвищення кваліфікації. Зважаючи на це, Вас мають обовʼязково атестувати у терміни, визначені чинним законодавством.
Аналітичний центр АМУ
Питання щодо тривалості основної відпустки методиста відділу освіти, охорони здоров'я, сім'ї, молоді і спорту, культури, туризму та соціального захисту населення в громаді. По факту – методиста відділу освіти.

Відповідно до частини шостої статті 6 Закону України «Про відпустки» керівним працівникам навчальних закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічним, науково-педагогічним працівникам та науковим працівникам надається щорічна основна відпустка тривалістю до 56 календарних днів у порядку, затверджуваному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з абзацом третім пункту 2 Порядку надання щорічної основної відпустки тривалістю до 56 календарних днів керівним працівникам навчальних закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічним, науково-педагогічним працівникам та науковим працівникам (далі ‒ Порядок), затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997 р. № 346, керівним, педагогічним, науковим і науково-педагогічним працівникам навчальних закладів та навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів щорічна основна відпустка повної тривалості, визначеної в додатку до цього Порядку, у перший та наступні роки надається у період літніх канікул незалежно від часу прийняття їх на роботу.

Отже, відповідно до додатка до Порядку тривалість щорічної основної відпустки для методистів навчально-методичних (методичних) кабінетів (центрів) складає 42 календарні дні.

Аналітичний центр АМУ

Директор закладу освіти відмовив заступнику директора, який є тренером Нової української школи, у наданні відпустки в рахунок основної щорічної на період тренувань, мотивуючи це тим, що можна лише за власний рахунок. Чи правомірні дії директора, та чим це передбачено?

Відповідно до частини шостої статті 6 Закону України «Про відпустки» керівним працівникам навчальних закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічним, науково-педагогічним працівникам та науковим працівникам надається щорічна основна відпустка тривалістю до 56 календарних днів у порядку, затверджуваному Кабінетом Міністрів України. Чинний Порядок надання щорічної основної відпустки тривалістю до 56 календарних днів керівним працівникам навчальних закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічним, науково-педагогічним працівникам та науковим працівникам (далі ‒ Порядок) затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14.03.1997 № 346.

Відповідно до абзацу третього пункту 2 Порядку керівним, педагогічним, науковим і науково-педагогічним працівникам навчальних закладів та навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів щорічна основна відпустка повної тривалості, визначеної в додатку до цього Порядку, у перший та наступні роки надається у період літніх канікул незалежно від часу прийняття їх на роботу. Згідно з додатком до Порядку до визначеної категорії осіб належить посада заступника директора з навчально-виховної роботи закладу загальної середньої освіти.

Згідно з абзацом четвертим пункту 2 Порядку основна щорічна відпустка може надаватись протягом навчального року лише у разі необхідності санаторно-курортного лікування.

Згідно з пунктом 4 Порядку перенесення щорічної основної відпустки, поділ її на частини та відкликання з відпустки провадиться відповідно до умов, передбачених статтями 11 та 12 Закону України «Про відпустки». Педагогічним і науково-педагогічним працівникам невикористана частина щорічної основної відпустки, за умови її поділу, повинна бути надана, як правило, в період літніх канікул, а в окремих випадках, передбачених колективним договором, ‒ в інший канікулярний період.

Отже, керівник закладу загальної середньої освіти діяв у межах чинного законодавства.

У той же час звертаємо увагу, що згідно з частиною другою статті 11 Закону України «Про відпустки» щорічна відпустка повинна бути перенесена на інший період або продовжена в разі виконання працівником державних або громадських обовʼязків, якщо згідно з законодавством він підлягає звільненню на цей час від основної роботи із збереженням заробітної плати. Тобто, якщо у заступника директора закладу загальної середньої освіти на період діяльності тренером Нової української школи був наказ засновника (органу управління освітою), яким на нього покладався обовʼязок забезпечити проведення тренувань педагогічних працівників зі збереженням заробітної плати, перенесення основної щорічної відпустки було можливим. При цьому зауважуємо, що у засновника теж мала б бути правова підстава для підготовки такого наказу (відповідний наказ Міністерства освіти і науки України та/або відповідний наказ органу управління освітою обласного департаменту). За умови відсутності таких документів керівник закладу загальної середньої освіти не мав правових підстав надати основну щорічну відпустку заступнику директора під час навчального року.

Аналітичний центр АМУ

Чи може голова міської ради без конкурса продовжити контакт головному лікарю комунальної міської установи - лікарні, який закінчився, без конкурса?

Частинами 8 та 9 Статті 16 Закону України «Основи законодавства про охорону здоров'я» встановлено, що  призначення на посаду та звільнення з посади керівника закладу охорони здоров'я здійснюються відповідно до законодавства.

Керівники державних та комунальних закладів охорони здоров’я призначаються на посаду уповноваженим виконавчим органом управління власника закладу охорони здоров’я на конкурсній основі шляхом укладання з ними контракту на строк від трьох до п’яти років. Порядок проведення конкурсу на зайняття посади керівника державного, комунального закладу охорони здоров’я та порядок укладання контракту з керівником державного, комунального закладу охорони здоров’я, а також типова форма такого контракту затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 р. № 1094 (http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1094-2017-%D0%BF ).

Зазначений Порядок визначає механізм проведення конкурсу на зайняття посади керівника державного, комунального закладу охорони здоров’я. Вимоги цього Порядку поширюються на відбір кандидатур на посади керівників державних та комунальних закладів охорони здоров’я.

Порядком передбачено умови проведення конкурсу, Склад, порядок формування та діяльності конкурсної комісії, її повноваження, Підготовка до проведення конкурсу, проведення конкурсу та оприлюднення результатів конкурсу.

Отже Призначення на посаду та звільнення з посади керівника закладу охорони здоров'я здійснюються на конкурсній основі.

Також на сайті Міністерства охорони здоров’я Ви можете додатково ознайомитися з роз’ясненнями по суті поставленого Вами запитання. Тут посилання http://moz.gov.ua/article/news/jak-zabezpechuetsja-prozorist-vidboru-kerivnikiv-zakladiv-ohoroni-zdorovja-.

Як здійснюється оплата дистанційного навчання у закладах загальної середньої освіти?

Відповідно до частини четвертої статті 9 Закону України «Про освіту» дистанційна форма здобуття освіти ‒ це індивідуалізований процес здобуття освіти, який відбувається в основному за опосередкованої взаємодії віддалених один від одного учасників освітнього процесу у спеціалізованому середовищі, що функціонує на базі сучасних психолого-педагогічних та інформаційно-комунікаційних технологій.

Відповідно до пункту 1 розділу IV «Оплата праці педагогічних працівників, які здійснюють навчання учнів за індивідуальною формою навчання» Положення про індивідуальну форму навчання в загальноосвітніх навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 12.01.2016 № 8, встановлено, що оплата праці педагогічних працівників за проведення індивідуальної форми навчання, у тому числі з використанням технологій дистанційної форми навчання, здійснюється відповідно до нормативно-правових актів у сфері освіти.

Отже, оплата праці педагогічних працівників, які забезпечують дистанційну форму навчання, здійснюється на загальних підставах за аналогією оплати праці з індивідуальної форми навчання та відповідним обліком відпрацьованих годин.

Аналітичний центр АМУ

При формуванні спроможної мережі лікувальних закладів, фельдшерські пункти були замінені на пункти здоров’я. На сьогоднішній день сільська амбулаторія вийшла з підпорядкування районного центру ПМСД, як самостійний заклад і надалі планується реорганізація КУ в КНП з подальшим отриманням ліцензії та укладенням договору з НСЗУ. Питання: чи потрібно отримувати ліцензію на пункт здоров’я, якщо в ньому (за кошти місцевого бюджету) зберігається робоче місце для фельдшера?

Відповідь:

Пункт 4 статті 15 Закону про ліцензування передбачає, якщо заклад охорони здоров’я припиняється в результаті злиття, приєднання чи перетворення і його правонаступник (створене комунальне підприємство) продовжує здійснювати господарську діяльність з медичної практики. Правонаступник має право для забезпечення завершення організаційних заходів, пов’язаних з одержанням нової ліцензії, провадити господарську діяльність з медичної практики (в рамках попередньої ліцензії) у строк не більше трьох місяців. Після закінчення тримісячного строку правонаступник зобов’язаний отримати нову ліцензію, а раніше видана ліцензія підлягає анулюванню.

 

У разі створення юридично особою (наприклад комунальним неприбутковим підприємством) кількох закладів охорони здоров’я (наприклад, створення відокремлених структурних підрозділів), відомості про стан матеріально-технічної бази, наявність персоналу із зазначенням його освітнього і кваліфікаційного рівня заповнюються окремо для кожного закладу охорони здоровся. Відокремлений структурний підрозділ це підрозділ закладу охорони здоров’я, який розташований поза його основним місцезнаходженням і провадить господарську діяльність з медичної практики (постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики» від 02.03.2016 № 285).

Якщо пункт здоров’я входитиме до складу комунального неприбуткового підприємства як відокремлений підрозділ КНП, то пункт окремо ліцензії не бере і здійснює господарську діяльність з медичної практики відповідно до ліцензії цього КНП.

Які нормативно-правові документи дозволяють атестуватись асистенту вчителя?

Відповідно до абзацу третього Переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 року № 963, посада асистента вчителя загальноосвітнього навчального закладу належить до посад педагогічних працівників. Таким чином на них розповсюджується норма статті 50 Закону України «Про освіту», згідно з якою педагогічний працівник проходить чергову атестацію не менше одного разу на п’ять років, окрім випадків, передбачених законодавством.

Згідно з частиною першою статті 27 Закону України «Про загальну середню освіту» атестація педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування, типів і форм власності є обов'язковою і здійснюється, як правило, один раз на п'ять років відповідно до Типового положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти.

Типове положення про атестацію педагогічних працівників (далі ‒ Положення) затверджене наказом Міністерства освіти і науки України від 06.10.2010 року № 930. Відповідно до п. 2.1. Положення атестація педагогічних працівників ‒ це система заходів, спрямована на всебічне комплексне оцінювання їх педагогічної діяльності, за якою визначаються відповідність педагогічного працівника займаній посаді, рівень його кваліфікації, присвоюється кваліфікаційна категорія, педагогічне звання. При цьому зауважуємо, що Перелік кваліфікаційних категорій і педагогічних звань педагогічних працівників затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2015 року № 1109. Зважаючи на перелік категорій та звань, поданий у цьому документі, звертаємо увагу, що асистент учителя атестується на відповідність займаній посаді.

Аналітичний центр АМУ

Як нараховувати заробітну плату, встановлювати тарифні розряди та можливі доплати за роботу з дітьми з особливими освітніми потребами директору та фахівцям ІРЦ?
Зважаючи на те, що керівники та працівники ІРЦ не прописані як окрема категорія педагогічних працівників в Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти (далі ‒ Інструкція), затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України № 102 від 15.04.93, скористаємось нормою п. 2 Інструкції. Зокрема, врахуємо, що умови оплати праці керівників, спеціалістів, службовців та робітників структурних підрозділів та окремих працівників установ, закладів і організацій освіти, для яких вони не передбачені цією Інструкцією, встановлюються відповідно до умов оплати праці аналогічних категорій працівників.
Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України № 545 від 12.07.2017 року «Про затвердження Положення про інклюзивно-ресурсний центр» інклюзивно-ресурсні центри (далі ‒ ІРЦ) утворюються шляхом реорганізації психолого-медико-педагогічних консультацій. За аналогією заробітна плата керівника ІРЦ має нараховуватись за тарифним розрядом завідувача ПМПК. Отже, згідно із Схемою тарифних розрядів посад керівних, наукових, науково-педагогічних, педагогічних працівників, професіоналів, фахівців та інших працівників бюджетних установ, закладів та організацій (постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 р. № 1298), це має бути 15 тарифний розряд. У той час як фахівцям ІРЦ мають бути встановлені 10-14 тарифні розряди.
Відповідно до статті 143 Кодексу законів про працю України до працівників підприємств, установ, організацій можуть застосовуватись будь-які заохочення, що містяться в затверджених трудовими колективами правилах внутрішнього трудового розпорядку. На працівників ІРЦ як педагогічних працівників розповсюджуються всі заходи професійних заохочень, у тому числі й матеріальні. Це питання вирішується із засновником під час визначення меж фонду оплати праці.
Так, згідно зі статтею 15 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 № 108/95-ВР форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною, галузевими (міжгалузевими) і територіальними угодами. У разі, коли колективний договір на підприємстві не укладено, роботодавець зобовʼязаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності – з іншим уповноваженим на представництво органом.
Відповідно до підпункту «в» пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» від 30.08.2002 № 1298 керівникам місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, при яких створені централізовані бухгалтерії, керівникам бюджетних установ, закладів та організацій дано право затверджувати порядок і розміри преміювання працівників відповідно до їх особистого внеску в загальні результати роботи у межах коштів на оплату праці.
При цьому враховуємо, що преміювання керівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери (тобто керівнику ІРЦ), встановлення їм надбавок та доплат до посадових окладів, надання матеріальної допомоги здійснюється за рішенням органу вищого рівня у межах наявних коштів на оплату праці.
Відповідно до пункту 11 додатка до постанови Кабінету Міністрів України «Про ефективне використання державних коштів» від 11.10.2016 № 710 установлення та здійснення нарахування підвищень до посадових окладів (ставок), надбавок, доплат, допомог, винагород, премій, інших заохочувальних виплат працівникам виключно в межах фонду оплати праці, затвердженого в загальному та спеціальному фондах бюджету, або власних доходів, отриманих від провадження господарської діяльності.
Отже, керівник ІРЦ має право здійснити преміювання фахівців центру, якщо це передбачено колективним договором та у межах фонду оплати праці. При цьому преміювання самого керівника центру знаходиться в компетенції органу управління освітою.

Аналітичний центр АМУ

 

 

 

Яку документацію має вести керівник філії дошкільного закладу?

У кожному закладі освіти затверджують перелік документів, які зобов’язаний формувати і зберігати той чи той працівник. У процесі освітньої діяльності кожен працівник дошкільного закладу створює документи, які дають йому змогу: організовувати роботу з кадрами, фіксувати виконання своїх посадових обов’язків, підбивати підсумки, звітувати, планувати діяльність, готуватися до занять тощо.

З-поміж багатьох документів вирізняють частину обов’язкових. Під час документування і керівник закладу (філії), який є відповідальним за організацію діловодства, і його працівники зобов’язані дотримуватися вимог Примірної інструкції з діловодства у дошкільних навчальних закладах, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 01.10.2012 № 1059.

Текст Примірної інструкції можна переглянути за посиланням http://osvita.ua/legislation/doshkilna-osvita/32471/

Аналітичний центр АМУ

Чи правильно, якщо прописати в положенні про конкурс на посаду директора комунального закладу загальної середньої освіти, що «рішення про проведення конкурсу та затвердження складу конкурсної комісії приймається сільським головою»?

Відповідно до абзацу другого пункту 1 Типового положення про конкурс на посаду керівника державного, комунального закладу загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 28.03.2018 № 291, засновники закладів загальної середньої освіти на підставі цього Типового положення розробляють і затверджують власні положення про конкурс на посаду керівника закладу загальної середньої освіти.

Згідно з пунктом 3 Типового положення рішення про проведення конкурсу приймає засновник державного, комунального закладу загальної середньої освіти або уповноважений ним орган (посадова особа).

Сільський голова представляє раду (засновника), а отже, як посадова особа органу місцевого самоврядування може приймати рішення про проведення конкурсу та затвердження конкурсної комісії.

Аналітичний центр АМУ

Вертикальні вкладки

 

 

  

Сторінку розроблено в рамках проекту
«Розробка курсу на зміцнення місцевого самоврядування в Україні» (ПУЛЬС)