Консультації

Консультації органам місцевого самоврядування надають регіональні консультанти Офісів реформ в РВ АМУ перейти до контактів.

 

В ОТГ створено відділ освіти як юридичну особу. Які посади в структурі відділу можуть бути введено як державні службовці, а які як фахівці?

Відповідно до частини другої статті 1 Закону України «Про державну службу» «державний службовець – це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов’язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби». Отже, в органах місцевого самоврядування працюють не державці службовці, а посадові особи органів місцевого самоврядування, які виконують делеговані державою або власні повноваження.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад належить затвердження за пропозицією сільського, селищного, міського голови структури виконавчих органів ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів відповідно до типових штатів, затверджених Кабінетом Міністрів України, витрат на їх утримання.

Отже, органи місцевого самоврядування самостійно затверджують структуру виконавчих органів ради, загальну чисельність апарату ради та її виконавчих органів, виходячи із фінансових можливостей ради.

Відповідно до пункту 1.3 Примірного положення про відділ (управління) освіти виконавчого комітету міської ради, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 01.04.2003 № 192, відділ (управління) освіти фінансується за рахунок коштів місцевого бюджету. Гранична чисельність, фонд оплати праці працівників відділу (управління) та видатки на його утримання встановлюються радою за рекомендаціями Міністерства освіти і науки України.

При цьому структура і штатний розпис відділу (управління) освіти складаються за рекомендаціями Міністерства освіти і науки України та затверджуються головою ОТГ за поданням завідуючого (начальника) відділу (управління) освіти.

При складанні штатних розписів згідно з вищенаведеним наказом відділу освіти варто врахувати основні функції відділу освіти, розподіливши відповідно обовʼязки між працівниками, та передбачити посаду завідувача (начальника) відділу освіти та спеціалістів. Ці працівники є посадовими особами органів місцевого самоврядування.

Категорії посадових осіб органів місцевого самоврядування передбачені статтею 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування». Наприклад, це посади начальника відділу освіти, спеціалістів та головного бухгалтера. Відповідно до абзацу десятого цієї статті віднесення інших посад органів місцевого самоврядування, не зазначених у цій статті, до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування здійснюється Кабінетом Міністрів України за поданням керівників відповідних органів місцевого самоврядування.

Окрім того, окремо як юридична особа або ж як структурна одиниця у відділі освіти може бути створений методичний кабінет відповідно до Положення про районний (міський) методичний кабінет центр, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 08.12.2008 № 1119. Штатний розпис методичного кабінету затверджується з урахуванням напрямів методичної роботи, передбачених цим Положенням. Працівники методичного кабінету належать до педагогічних працівників, тому вони не мають статус посадових осіб органів місцевого самоврядування.

Також статусу посадових осіб органів місцевого самоврядування не мають технічні працівники, обслуговуючий персонал відділу освіти.

Аналітичний центр АМУ

Чи має право районна рада створити комунальну установу з обслуговування закладів освіти району (бухгалтерський облік, господарське, методичне обслуговування), якщо немає ні подання, ні погодження районної державної адміністрації?
Відповідно до пункту 4 статті 17 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» місцева державна адміністрація, тобто районна державна адміністрація, подає раді висновки щодо доцільності розміщення на відповідній території нових підприємств та інших обʼєктів незалежно від форм власності.
Поряд із тим згідно з пунктом 4 частини першої статті 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до виключної компетенції районної ради належить питання затвердження за пропозицією голови ради структури виконавчого апарату ради, його чисельності, встановленої відповідно до типових штатів, затверджених Кабінетом Міністрів України, витрат на утримання ради та її виконавчого комітету. Окрім того, відповідно до частини другої статті 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» районна рада може розглядати і вирішувати на пленарних засіданнях й інші питання, віднесені до їх відання цим та іншими законами. Також відповідно до частини першої статті 78 Господарського кодексу України комунальне підприємство утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління.
Отже, створення комунальної установи з обслуговування закладів освіти району є виключною компетенцією районної ради і не потребує додаткового погодження.
Аналітичний центр АМУ
Чи має право керівник загальноосвітнього навчального закладу не погоджувати печаткою штатний розпис, затверджений начальником управління освіти, який був змінений серед навчального року у звʼязку із зміною 20% надбавки за престижність.
Відповідно до пункту 2 Типових штатних нормативів загальноосвітніх навчальних закладів, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 06.12.2010 року № 1205, штатний розпис школи розробляється в межах затвердженого центральними та місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування фонду заробітної плати, дотримуючись найменування посад, передбачених цими Типовими штатними нормативами. Оскільки відбулась зміна розміру 20% надбавки за престижність, то відповідно був змінений фінансовий обсяг фонду заробітної плати. Наслідком цього стали внесені управлінням освіти зміни до штатного розпису загальноосвітнього навчального закладу.
Поряд із тим відповідно до пункту 3 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 15.04.1993 року № 102, установам і закладам освіти, окрім іншого, надано право вирішувати питання щодо затвердження структури й штатів у межах утвореного в установленому порядку фонду заробітної плати (фонду оплати праці).
Наявність затвердженого штатного розпису керівником навчального закладу є підставою для виплати заробітної плати працівникам. Отже, керівник навчального закладу не має права відмовитись від затвердження нових штатних розписів, що виникли у звʼязку зі зміною фонду оплати праці, оскільки це може призвести до порушень частини першої статті 21, частини першої статті 24 Закону України «Про оплату праці». Нагадуємо, що відповідно до статті 36 цього Закону за порушення законодавства про оплату праці винні особи притягаються до дисциплінарної, матеріальної, адміністративної та кримінальної відповідальності згідно з законодавством.
Аналітичний центр АМУ
Яка нормативно-правова база вступу випускника, який був звільнений від ДПА за станом здоровʼя, до вищих навчальних закладів?

Питання Державної підсумкової атестації (далі – ДПА) регулюється Положенням про державну підсумкову атестацію учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 30.12.2014  № 1547. Відповідно до пункту 1.2. цього Положення від проходження атестації звільняються, окрім інших, «учні (вихованці) за наявності захворювань, наведених у Переліку захворювань, що можуть бути підставою для звільнення учнів (вихованців) загальноосвітніх навчальних закладів від проходження державної підсумкової атестації за станом здоров’я, наведеному у додатку до Інструкції про звільнення від проходження державної підсумкової атестації учнів (вихованців) загальноосвітніх навчальних закладів за станом здоров’я, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, Міністерства охорони здоров’я України від 01 лютого 2013 року № 72/78, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18 лютого 2013 року за № 288/22820.

Таким учням (вихованцям) необхідно подати за місцем навчання такі документи:

заяву батьків (одного із батьків) або їх законних представників;

висновок лікарсько-консультативної комісії, закладу охорони здоров’я за місцем спостереження дитини».

Відповідно до пункту 6 Інструкції про звільнення від проходження державної підсумкової атестації учнів (вихованців) загальноосвітніх навчальних закладів за станом здоров’я, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, Міністерства охорони здоров’я України від 01 лютого 2013 року № 72/78, «підставою для звільнення від проходження державної підсумкової атестації є рішення педагогічної ради загальноосвітнього навчального закладу, на основі якого видається наказ керівника цього навчального закладу».

Відповідно до Умов прийому на навчання до вищих навчальних закладів України в 2017 році, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України 13 жовтня 2016 року №1236, для вступу на перший курс на навчання для здобуття ступеня бакалавра на основі повної загальної середньої освіти – у формі зовнішнього незалежного оцінювання, творчих конкурсів, вступних іспитів або співбесіди в передбачених цими Умовами випадках.

Спеціальні умови щодо участі у конкурсному відборі при вступі для здобуття вищої освіти на основі повної загальної середньої освіти мають, окрім інших, особи у яких є захворювання, зазначені у Переліку захворювань, що можуть бути перешкодою для проходження громадянами зовнішнього незалежного оцінювання, затвердженому наказом Міністерства освіти і науки України та Міністерства охорони здоров’я України від 25 лютого 2008 року № 124/95, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 07 березня 2008 року за № 189/14880.

Такі особи мають право на участь у конкурсному відборі тільки за результатами вступних іспитів або зовнішнього незалежного оцінювання 2016 або 2017 року.

Відповідно до цього наказу керівники вищих навчальних закладів I-IV рівнів акредитації мають розробити та оприлюднити програми співбесід для осіб з обмеженими фізичними можливостями (інваліди 1 і 2 груп; діти-інваліди  та абітурієнтів, які мають захворювання, вказані в Переліку), для яких Український центр оцінювання якості освіти не може створити належні умови для проходження зовнішнього незалежного оцінювання навчальних досягнень.

Ці програми офіційно оприлюднюються на сайтах вищих навчальних закладів.

Аналітичний центр АМУ

Чому місто обласного значення не може закупити шкільний автобус для управління освіти на умовах співфінансування 70% на 30%?

Відповідно до пункту 3 розпорядження Кабінету Міністрів України № 827-р від 16.11.2016 «Деякі питання використання у 2016 році освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам» повноваження з придбання шкільних автобусів за рахунок видатків, обсяг яких зазначений у додатку до розпорядження, на засадах співфінансування (не більше 70 відсотків – за рахунок освітньої субвенції, не менше 30 відсотків – за рахунок коштів місцевих бюджетів) покладено лише на обласні державні адміністрації.

Органи місцевого самоврядування можуть здійснювати закупівлю шкільних автобусів за рахунок програм, затверджених радою та профінансованих із власних бюджетів.

Аналітичний центр АМУ

Чи повинен педагогічний працівник звітувати перед адміністрацією школи за кошти, які отримує за завідування кабінетом?
Пунктом 82 Положення про загальноосвітній навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 року № 778, передбачено, що завідуючих навчальними кабінетами, майстернями, навчально-дослідними ділянками призначає керівник загальноосвітнього навчального закладу. При цьому права та обовʼязки цих працівників визначаються нормативно-правовими актами МОН, правилами внутрішнього розпорядку та статутом закладу.
Отже, підставою для встановлення доплат за завідування кабінетами є відповідний наказ керівника навчального закладу про призначення завідувачів кабінетами та фактичне виконання працівниками покладених на них відповідних обовʼязків.
Відповідно до абзацу тринадцятого пункту 86 цього Положення педагогічний працівник зобовʼязаний виконувати накази і розпорядження керівника навчального закладу. Згідно з пунктом 95 цього ж нормативно-правового документа керівник навчального закладу має право, окрім іншого, розпоряджатись в установленому порядку майном закладу та його коштами; здійснювати керівництво педагогічним колективом.
Відповідно до Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 15.04.93 р. № 102, доплата за завідування кабінетом належить до оплати праці працівників освіти. Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу законів про працю України «заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу».
Таким чином, із метою здійснення контролю за раціональним використанням коштів, призначених на виплату доплат за завідування кабінетом, керівник навчального закладу може запроваджувати форми звітування про виконану працівником роботу. Такі форми звітування мають бути передбачені внутрішніми документами (наприклад, посадовою інструкцією завідувача кабінетом, наказом керівника тощо).
Звітування працівника про витрати, які здійснює той із власної заробітної плати, не передбачене чинним законодавством.
Аналітичний центр АМУ
У Типових штатних розписах загальноосвітніх навчальних закладів не передбачені штатні одиниці для проведення додаткових корекційно-розвиткових занять (послуг), що визначені індивідуальною програмою розвитку кожної дитини із особливими освітніми потребами. Наприклад: реабілітолог, корекційний психолог, дефектолог, інструктор лікувальної фізкультури тощо. Просимо роз’яснити: Чи будуть введені до Типових штатних розписів для загальноосвітніх навчальних закладів, у яких організовано спеціальні та інклюзивні класи, додаткові штатні одиниці для організації вищезазначених корекційно-розвиткових занять (послуг)?

Наразі інформацією про перегляд Типових штатних розписів загальноосвітніх навчальних закладів Міністерством освіти і науки Асоціація міст України не володіє.

Поряд із тим відповідно до пункту 2 наказу Міністерства освіти і науки України від 06.12.2010 р. № 1205 «Про затвердження Типових штатних розписах загальноосвітніх навчальних закладів» керівникам закладів надається право у разі виробничої необхідності змінювати штати окремих структурних підрозділів або вводити посади (крім керівних), не передбачені штатними нормативами для даного закладу, в межах фонду оплати праці, доведеного лімітними довідками на відповідний період. При цьому варто зауважити, що заміна посад працівників може здійснюватись лише в межах однієї категорії (педагогічного, господарсько-обслуговуючого тощо) персоналу. Відповідно до абзацу другого пункту 3 цього наказу у разі виробничої необхідності за рахунок спеціального фонду навчальними закладами можуть бути введені додаткові посади.

Згідно з підпунктом 3 пункту «а» статті 32 Закону України  «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, створення при загальноосвітніх навчальних закладах комунальної власності фонду загальнообовʼязкового навчання за рахунок коштів місцевого бюджету. Отже, за кошти місцевого бюджету за рішенням виконавчого комітету можуть також вводитись додаткові посади педагогічних та інших працівників із метою забезпечення потреб відповідної громади в одержанні якісних освітніх послуг, у тому числі з організації навчання у спеціальних та інклюзивних класах.

Аналітичний центр АМУ

Відповідно до пункту 3 «Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2017 р. № 88, передбачено спрямування субвенції, а саме: «Субвенція спрямовується на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами, які навчаються у спеціальних та інклюзивних класах загальноосвітніх навчальних закладів (окрім шкіл-інтернатів та навчально-реабілітаційних центрів)…» До того ж у загальноосвітніх класах загальноосвітніх навчальних закладів здобувають освіту на індивідуальній формі навчання діти з особливими освітніми потребами, які мають інвалідність. Просимо роз’яснити: Чи враховано спрямування такої субвенції на оплату видатків для дітей з особливими освітніми потребами, які навчаються у загальноосвітніх класах на індивідуальній формі та мають інвалідність?

Відповідно до пункту 3 Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2017 р. № 88, субвенція спрямовується на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами, які навчаються у спеціальних та інклюзивних класах загальноосвітніх навчальних закладів (крім шкіл-інтернатів та навчально-реабілітаційних центрів), а саме дітям сліпим та із зниженим зором, глухим та із зниженим слухом, з тяжкими порушеннями мовлення, із затримкою психічного розвитку, з порушеннями опорно-рухового апарату, з порушенням розумового розвитку, із складними порушеннями розвитку (у тому числі з розладами аутичного спектру). Отже, кошти субвенції не можуть бути спрямовані на оплату видатків для дітей із інвалідністю, які навчаються на індивідуальній формі.

При цьому варто зауважити, що відповідно до пункту 3 ІV розділу Положення про індивідуальну форму навчання дітям з особливими освітніми потребами, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 12.01.2016 р.  № 8, кількість навчальних годин для організації індивідуальної форми навчання осіб з особливими освітніми потребами, у тому числі з інвалідністю, відповідно до кількості предметів інваріантної складової навчального плану за умови виконання вимог Державного стандарту початкової загальної освіти для дітей з особливими освітніми потребами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2013 року № 607, визначається наказом керівника навчального закладу, затверджується відповідним органом управління освітою і становить:

1-4-ті класи – 10 год. на тиждень на кожного учня;

5-9-ті класи – 14 год. на тиждень на кожного учня;

10-11(12) - ті класи – 16 год. на тиждень на кожного учня.

Така кількість годин уже враховує корекційну роботу, адже передбачає збільшену кількість годин порівняно з кількістю годин для організації індивідуальної форми навчання учнів (див. пункт 2 ІV розділу Положення про індивідуальну форму навчання дітям з особливими освітніми потребами).

Оплата праці педагогічних працівників за проведення індивідуальної форми навчання, у тому числі з використанням технологій дистанційної форми навчання, здійснюється відповідно до нормативно-правових актів у сфері освіти.

На нашу думку, здійснення видатків на оплату видатків для дітей із інвалідністю, які навчаються на індивідуальній формі, із субвенції, визначеної постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2017 р. № 88, може бути розцінено компетентними органами як нецільове використання державних коштів.

Аналітичний центр АМУ

У пункті 12 Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.08.2011 р. № 872 зазначено: «В індивідуальному навчальному плані передбачається від трьох до восьми годин на тиждень для проведення корекційно-розвиткових занять з урахуванням висновку психолого-медико-педагогічної консультації та типових навчальних планів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей, які потребують корекції фізичного та/або розумового розвитку. Такі години враховуються під час визначення гранично допустимого тижневого навчального навантаження дітей з особливими освітніми потребами». Просимо роз’яснити: скільки годин передбачати на додаткові корекційні години на кожного учня, згідно з Постановою КМУ від 14.02.2017 № 88, поза корекційно-розвиткових занять, які вже передбачені Типовими навчальними планами спеціальних ЗНЗ, щоб це не було перебільшенням гранично допустимого навантаження.
Відповідно до пункту 12 постанови Кабінету Міністрів України від 15.08.11 р. № 872 для кожної дитини індивідуально під час обстеження на ПМПК визначається кількість необхідних годин для проведення корекційно-розвиткових занять, у висновку зазначається, що дитина потребує проведення 3(5,6, ... 8) годин для проведення корекційно-розвиткових занять. Варто зауважити, що у постанові зазначено: «Корекційно-розвиткові заняття проводяться відповідними вчителями-дефектологами та практичними психологами». У той час, як згідно з нормативними документами, практичний психолог проводить корекційно-розвивальну та корекційно-відновлювальну роботу, а учитель-логопед та дефектолог – корекційно-розвиткову.
Відповідно до п. 4.2.5. Положення про центральну та республіканську (Автономна Республіка Крим), обласні, Київську та Севастопольську міські, районні (міські) психолого-медико-педагогічні консультації, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 07.07.2004  569/38, «на основі даних обстеження дитини робиться висновок про характер відхилень у її розвитку, приймається колегіальне рішення про форму організації корекційного навчання, виховання і лікування дитини з урахуванням її психофізичних можливостей та індивідуальних особливостей; при необхідності даються рекомендації щодо реабілітації, соціальної та трудової адаптації дітей». Отже, рішення ПМПК містить рекомендаційний характер. Як свідчить практика, якщо дитині рішенням ПМПК рекомендовано, наприклад, 5 год. (але не більше 8 год.), то згідно з навчальним планом навчального закладу фінансуються не всі рекомендовані ПМПК години. У такому разі кошти субвенції, визначені постановою Кабінету Міністрів України від 15.08.11 р. № 872, варто спрямувати на фінансування тих годин корекційно-розвивальної роботи, які не фінансуються згідно зі шкільним навчальним планом. Іншу частину цієї субвенції слід спрямувати на придбання спеціальних засобів корекції психофізичного розвитку, обладнання, дидактичного матеріалу та особливих наочних засобів, які дають змогу виконувати дитиною індивідуальну програму її розвитку. У той же час варто памʼятати, що на придбання зазначених засобів використовуються кошти в обсязі не більш як 20 відсотків загального обсягу видатків на кожну дитину певного загальноосвітнього навчального закладу, яка потребує державної підтримки.

Аналітичний центр АМУ

У листі Міністерства освіти і науки України від 31.03.2017 р. № 1/9-179 «Щодо постанови КМУ від 14.02.2017 №88» щодо обсягу додаткових корекційно-розвиткових годин на одну дитину з особливими освітніми потребами вказано: «Обсяг додаткових корекційно-розвиткових занять (послуг) на одну дитину з особливими освітніми потребами на тиждень визначається відповідно до пункту 12 Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.08.11 р. № 872, не допускаючи перевищення гранично допустимого навантаження на одного учня». Просимо роз’яснити: чи проводити з учнями, які навчаються у спеціальних класах загальноосвітніх навчальних закладів ще додаткові індивідуальні корекційно-розвиткові заняття, як при інклюзії; враховуючи, що з цими учнями вже заплановано і проводиться певна кількість корекційно-розвиткових занять (згідно з Типовими навчальними планами спеціальних ЗНЗ), які вони відвідують усім класом?
Відповідно до пункту 1.6. Положення про спеціальні класи для навчання дітей з особливими освітніми потребами у загальноосвітніх навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 09.12.2010 р. № 1224, консультативну допомогу щодо відкриття та комплектування спеціальних класів, змісту навчання та корекційно-розвиткової роботи з дітьми надають відповідні психолого-медико-педагогічні консультації. Пунктом 3.5. цього Положення визначено особливість навчально-виховного процесу у спеціальних класах, якою є його корекційна спрямованість. При цьому розклад уроків у спеціальних класах складається відповідно до робочого плану навчального закладу з дотриманням педагогічних та санітарно-гігієнічних вимог з урахуванням індивідуальних особливостей учнів.
Отже, проведення додаткових індивідуальних корекційно-розвиткових занять у спеціальних класах, що можуть призвести до перевищення гранично допустимого навантаження на одного учня, не допускається.
Аналітичний центр АМУ

Вертикальні вкладки

 

 

  

Сторінку розроблено в рамках проекту
«Розробка курсу на зміцнення місцевого самоврядування в Україні» (ПУЛЬС)