Консультації

Консультації органам місцевого самоврядування надають регіональні консультанти Офісів реформ в РВ АМУ перейти до контактів.

 

Якщо посадова особа місцевого самоврядування у 2016 році проходила лікування онкологічної хвороби та одержувала ліки безкоштовно за державні кошти, чи зазначається це у декларації? Якщо так, до якої позиції в електронній декларації вносяться ці дані?

Це в декларації слід відобразити, а саме в позиції, що стосується "отриманих (нарахованих) доходів, у тому числі доходів у вигляді заробітної плати (грошового забезпечення), отриманих як за основним місцем роботи, так
і за сумісництвом, гонорарів, дивідендів, процентів, роялті, страхових виплат, БЛАГОДІЙНОЇ ДОПОМОГИ, пенсії, доходів від відчуження цінних паперів та корпоративних прав, подарунків та інші доходів" (пункт 7 частини 1 статті 46 Закону України "Про запобігання корупції").
 

Що потрібно вказувати у електронній декларації у графі "Місце роботи або проходження служби" та у графі "Займана посада", якщо декларацію заповняє депутат місцевої ради, який не працює на посаді у відповідній раді.

Оскільки особа заповнює декларацію, як депутат, а не як вчитель чи підприємець, то у графі "місце роботи", вважаю, треба писати "...ська міська рада", а у графі "посада" писати "депутат". Хоча насправді він працює не в
раді, а депутатство не є посадою.
 

Якщо співробітник (посадова особа місцевого самоврядування) за ухвалою суду відсторонений від справ, чи може він підти у відпустку, або чи можливо перевести його на іншу посаду?

Ні. Частиною 5 статті 72 чинного закону "Про державну службу" прямо передбачено, що " Під час відсторонення від виконання посадових обов’язків державний службовець зобов’язаний перебувати на робочому місці відповідно до правил внутрішнього службового розпорядку та сприяти здійсненню дисциплінарного провадження".

Чи є необхідність особі, яка переведена із одного органу місцевого самоврядування у інший ( шляхом обрання), подавати е-декларацію, якщо останній день роботи на попередньому місці -3 березня, а перший на новому - 6 березня?

Відповідно до пунктів 1б і 1в частини першої статті 3, частини першої статті 45 закону "Про запобігання корупції" ВСІ депутати місцевих рад, посадові особи місцевого самоврядування, сільські, селищні, міські голови "зобов’язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством".  Винятків закон не передбачає.
 

У 2010 році мене було обрано секретарем селищної ради. У 2012 році за станом здоров"я, маючи 10 років вислуги в органах дежавної влади, у зв"язку з ІІ групою інвалідності я склала достроково свої повноваження та пішла на пенсію. Призначено пенсію посадової особи місцевого самоврядування. У кінці 2014 року, мене знову обрали секретарем селищної ради того самого скликання. При виході на роботу, мені було припинено виплату пенсії як особі місцевого самоврядування, а виплата відбувалася на загальних підставах. Чи правильно відбувалось нарахування пенсії? Чи, можливо, це ініціатива нашого управління ПФУ?

Слід взяти до уваги норму статті 21 чинного закону "Про службу в органах місцевого самоврядування":
"Посадовим  особам  органів  місцевого  самоврядування,  які в період перебування на службі в цих органах визнані інвалідами I таII груп, незалежно від причини інвалідності пенсії по інвалідності
призначаються  в розмірах, передбачених законодавством України продержавну  службу, після припинення ними служби в органах місцевогосамоврядування,  за  наявності  стажу  служби  в органах місцевого
самоврядування та/або державної служби не менше 10 років та стажу,встановленого для призначення пенсії по інвалідності відповідно доЗакону   України   "Про   загальнообов'язкове   державне  пенсійне
страхування"  (  1058-15  ).  У разі повернення зазначених осіб на службу  в  органи  місцевого  самоврядування чи на державну службу виплата   пенсії   відповідно   до  цього  Закону  зупиняється  до звільнення   з   роботи  або   досягнення  ними  граничного  віку перебування  на  службі  в  органах місцевого самоврядування чи на державній  службі. У цей час вони мають право на одержання пенсії, призначеної на загальних підставах. "
Зазначене свідчить, що  відділ ПФУ діє відповідно до закону.
 

Якщо посадову особу місцевого самоврядування відсторонено від посади ухвалою суду, , чи має керівник органу місцевого самоврядування видати розпорядження про відсторонення і якщо так, чи зберігається за відстороненою посадовою особою заробітна плата?

Це питання прямо не врегульовано законом про службу в органах місцевого самоврядування. Однак пунктом 2 Прикінцевих і перехідних положень до цього закону передбачено, що «дія Закону України  "Про  державну  службу"
поширюється  на органи і посадових осіб місцевого самоврядування в частині, що   не   суперечить   Закону   України   "Про   місцеве самоврядування в Україні" ,  цьому Закону та іншим законам України, що регулюють діяльність місцевого самоврядування».
Частиною 2 статті 72 чинного закону «Про державну службу» визначено, що «рішення про відсторонення державного службовця від виконання посадових обов’язків приймається відповідно керівником державної служби або суб’єктом призначення». Очевидно, що у вашому випадку керівник повинен видати розпорядження про відсторонення особи на підставі ухвали суду і на термін, визначений в ухвалі.
Частиною 4 статті 72 закону «Про державну службу» передбачено, що «у разі закриття дисциплінарного провадження без притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності йому оплачується у розмірі середньої заробітної плати час відсторонення від виконання посадових обов’язків в установленому порядку».
Відповідно до частини 6 цієї статті «відсторонення державного службовця від виконання посадових обов’язків у разі вчинення ним корупційного правопорушення здійснюється відповідно до Закону України "Про запобігання
корупції"».
За частиною 5 статті 65 закону «Про запобігання корупції»  «особа, якій повідомлено про підозру у вчиненні нею злочину у сфері службової діяльності, підлягає відстороненню від виконання повноважень на посаді в порядку,
визначеному законом». Очевидно, в даному разі мова може йтися про закон «Про державну службу» і, відповідно, розпорядження керівника про відсторонення. Там же вказано, що «у разі закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, у зв’язку з відсутністю події або складу адміністративного правопорушення відстороненій від виконання службових повноважень особі відшкодовується середній заробіток за час вимушеного прогулу, пов’язаного з таким відстороненням».
Таким чином, і за законом «Про державну службу», і за законом «Про запобігання корупції» питання відшкодування особі за час вимушеного прогулу вирішується в залежності від результатів розгляду справи, а розмір
відшкодування дорівнює середній заробітній платі (заробітку) за цей час.
За цією схемою і пропонується діяти.
Спочатку розпорядження про відсторонення. А після завершення відповідними
органами розгляду справи – вирішення питання про відшкодування.
 

Глибоцька селищна об’єднана територіальна громада просить Вас надати консультацію з питань затвердження тарифів на теплову енергію органами місцевого самоврядування: Відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» ОМС затверджують тарифи на теплову енергію комунальним підприємствам, установам, організаціям. До селищної ради звернулося підприємство (ТзОв, яке не є комунальним підприємством селищної ради) з проханням встановити тариф на теплову енергію, яка буде подаватися до центральної районної комунальної лікарні (яка теж не належить до комунальної власності селищної ради, але розташована на адміністративній території селищної ради). Зі змісту постанов НКРЕКП №896 від 12.10.2005 року «Про затвердження порядку розрахунку тарифів на електричну та теплову енергію, що виробляється на ТЕЦ, ТЕС, АЕС та на установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії» та №898 «Про затвердження процедури перегляду та затвердження тарифів для ліцензіатів з виробництва та відпуску теплової енергії бюджетним споживачам, розрахунків витрат технологічного палива, розрахунку витрат на оплату праці та інших витрат» можливо зробити висновок, що затвердження тарифів на теплову енергію здійснює НКРЕ, крім тарифів на теплову енергію, які згідно Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» затверджують органи місцевого самоврядування для підприємств, установ, організацій комунальної власності. Просимо сприяти в роз’ясненні правомірності встановлення селищною радою тарифів на теплову енергію для товариства з обмеженою відповідальністю, яке не є комунальним підприємством селищної ради.

Розглянувши Ваше звернення, Асоціація міст України надає наступне роз'яснення по суті заданого запитання:

Відповідно до підпункту 2 пункту «а» статті 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження, зокрема встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на побутові, комунальні (крім тарифів на теплову енергію, централізоване водопостачання та водовідведення, перероблення та захоронення побутових відходів, послуги з централізованого опалення, послуги з централізованого постачання холодної води, послуги з централізованого постачання гарячої води, послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), які встановлюються НКРЕКП), транспортні та інші послуги.

В свою чергу НКРЕКП, керуючись вимогами законів України «Про природні монополії», «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг», «Про житлово-комунальні послуги», «Про теплопостачання», «Про питну воду та питне водопостачання», та відповідно до визначених Положенням про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, встановлює тарифи на теплову енергію, централізоване водопостачання та водовідведення, комунальні послуги для суб’єктів природних монополій та суб’єктів господарювання на суміжних ринках, ліцензування діяльності яких здійснюється НКРЕКП.

Таким чином, НКРЕКП встановлює тарифи на теплову енергію, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води та централізоване водопостачання та водовідведення своїм ліцензіатам, органи місцевого самоврядування встановлюють тарифи на теплову енергію і на зазначені послуги підприємствам, які не підпадають під державне регулювання НКРЕКП, і є ліцензіатами Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій. При цьому форма власності надавача послуг не має значення.

Довідково, Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії (крім діяльності з виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії), транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами, постачання теплової енергії, централізованого водопостачання та водовідведення, затверджені постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, від 10.08.2012 № 276, № 277, № 278 та 279. Відповідно до зазначених постанов, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, здійснює ліцензування господарської діяльності з постачання теплової енергії суб’єктів господарювання у разі, якщо:

протягом останнього року дії попередньої ліцензії на провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії суб’єкт господарювання здійснював таку господарську діяльність на території двох або більше областей України (включаючи Автономну Республіку Крим, міста Київ та Севастополь) або якщо із джерел теплової енергії суб’єкта господарювання для потреб споживачів відпускалась теплова енергія в обсязі, що перевищує 20 тисяч Гкал на рік;

суб’єкт господарювання має намір провадити господарську діяльність з виробництва теплової енергії на території двох або більше областей України (включаючи Автономну Республіку Крим, міста Київ та Севастополь) або відпускати із джерел теплової енергії, що належать йому на правах власності або користування, для потреб споживачів теплову енергію в обсязі, що перевищує 20 тисяч Гкал на рік.

Всі інші суб’єкти господарювання є ліцензіатами Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

 

З повагою, Аналітичний центр Асоціації міст України

З 01.04.2017 року районна рада закрила фінансування соціально-культурних об’єктів, мотивуючи це тим, що є ОТГ і має ці об’єкти забрати на своє управління і фінансування. чи може селищна рада (ОТГ) 11.04.2017 року прийняти рішення про взяття на свій баланс із 01.04.2017 року? Попередній проект рішення мав дату «з 01.04.2017 року».

Для того щоб повноцінно управляти (мати всі правомочності – володіння, користування та розпорядження, визначені Цивільним кодексом України) соціально-культурними обʼєктами, місцева рада має прийняти такі обʼєкти не на баланс (це лише бухгалтерський облік), а прийняти ці обʼєкти у власність (взяти у користування) у встановленому порядку. Вже на підставі акту приймання-передачі майна від однієї ради до іншої майно буде включено у відповідний баланс («взято на балансовий облік»). Поняття, порядок ведення балансу визначається Національним положенням (Стандартом) бухгалтерського обліку в державному секторі 101 «Подання фінансової звітності», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2009 № 1541 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 24.12.2010 № 1629), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 20.01.2011 за № 95/18833.

Баланс (Звіт про фінансовий стан) – звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобовʼязання і власний капітал. Бухгалтерський баланс будують у вигляді двосторонньої таблиці, яка складається з двох частин – активу і пасиву. В активі балансу відображають дані, які характеризують наявність, розміщення та стан майна, а в пасиві – показники, які характеризують джерела утворення цього майна і його цільове призначення. Активи – ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до отримання економічних вигід у майбутньому. Зобов’язання – заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди. Власний капітал – частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов’язань. Усі показники балансу підприємства моментні і характеризують його фінансовий стан за активами і зобов’язаннями на певний момент часу, як правило, на кінець останнього дня звітного періоду (місяця, кварталу, року). Мета складання Балансу – надання користувачам повної, правдивої, неупередженої інформації про фінансовий стан підприємства на звітну дату. Баланс дає можливість визначити склад та структуру майна підприємства, ліквідність та оборотність засобів, наявність власного та запозиченого капіталу, зміну дебіторської та кредиторської заборгованості та інші показники. Отримання такої інформації – необхідна умова для прийняття обґрунтованих управлінських рішень, а також для оцінки ефективності майбутніх вкладень капіталу та ступеня фінансових ризиків.

Отже, селищна рада ОТГ не може прийняти рішення попередньою датою, що передує даті проведення сесії та до прийняття обʼєктів у власність на підставі акту приймання-передачі майна від однієї ради до іншої.

Додатково інформацію з порушеного питання можете почитати у Практичному посібнику за посиланням –https://www.auc.org.ua/sites/default/files/library/mod6nweb.pdf

Аналітичний центр АМУ

У громаді створено відділ освіти, культури, молоді та спорту, чи правомірним є призначення на посаду начальника такого відділу людини без педагогічної освіти, а з освітою культуролога?

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключною компетенцією сільських, селищних, міських рад є затвердження за пропозицією сільського, селищного, міського голови структури виконавчих органів ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів відповідно до типових штатів, затверджених Кабінетом Міністрів України, витрат на їх утримання.

Згідно з наказом Головного управління державної служби України від 29 грудня 2009 року № 406 «Про затвердження Типових професійно-кваліфікаційних характеристик посадових осіб місцевого самоврядування начальник управління, відділу (самостійного), іншого виконавчого органу міської (районної в місті) ради повинен, окрім іншого, мати повну вищу освіту відповідного професійного спрямування за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра, спеціаліста.

Оскільки начальник відділу освіти, культури, молоді та спорту Вашої громади має освіту культуролога, він може виконувати функціональні обовʼязки керівника цього органу.

Аналітичний центр АМУ

Чи має правові підстави міська рада для виплати матеріальної допомоги на поховання громадянина працездатного віку, без постійного місця роботи і без наявності статусу безробітної особи, який був зареєстрований на території міста, але помер на території Російської Федерації, що підтверджується свідоцтвом про смерть виданим органом ДРАГС Москви?
Відповідно до Закону України «Про поховання та похоронну справу» органи місцевого самоврядування та їх виконавчі органи в межах своєї компетенції вирішують питання про надання допомоги на поховання померлих громадян.
 
Відповідно Порядку надання допомоги на поховання деяких категорій осіб виконавцю волевиявлення померлого або особі, яка зобов'язалася поховати померлого, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 № 99 допомога на поховання померлої особи з числа тих, що зазначені у Порядку (зокрема особи, яка не досягла пенсійного віку та на момент смерті не працювала, не перебувала на службі, не зареєстрована у центрі зайнятості як безробітна), надається за останнім місцем її проживання з коштів місцевого бюджету на підставі заяви, паспорта чи іншого документа, що посвідчує особу виконавця волевиявлення померлого або особи, яка зобов'язалася поховати померлого, та довідки про смерть у розмірі, встановленому органом місцевого самоврядування виходячи з вартості ритуальних послуг.
 
Тобто, законодавством не передбачений розподіл громадян за місцем смерті. Вважаємо, що в органу місцевого самоврядування наявні підстави для виплати матеріальної допомоги на поховання зазначеної померлої особи.

Вертикальні вкладки

 

 

  

Сторінку розроблено в рамках проекту
«Розробка курсу на зміцнення місцевого самоврядування в Україні» (ПУЛЬС)