Земля та майно | Асоціація міст України

Про галузь:

Про галузь

За Конституцією земля є об’єктом права власності українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Земля у Україні може перебувати у приватній, державній та комунальній власності. Сільські, селищні, міські ради здійснюють розпорядження землями комунальної власності територіальних громад. Рішення щодо розпорядження земельними ділянками, їх надання, в тому числі під інвестиційні проекти, а також вилучення приймаються виключно на пленарних засіданнях сільських, селищних, міських рад відповідно до містобудівної документації – генеральних планів населених пунктів, планів зонування та детальних планів територій. У складі більшості органів місцевого самоврядування є відділи земельних ресурсів або, принаймні, землевпорядники.

Основні завдання, які стоять перед органами місцевого самоврядування у сфері земельних відносин:

замовлення і фінансування робіт з визначення і встановлення меж відповідних населених пунктів;
інвентаризація і облік земель;
економічна оцінка земель;
контроль за використанням і охороною земель комунальної власності
задоволення потреб фізичних та юридичних осіб у земельних ділянках
вирішення земельних спорів.

Обов’язки ведення державного земельного кадастру покладено на центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів та його територіальні органи. Реєстрацію речових прав на земельні ділянки, як об’єкти нерухомого майна, здійснює Державна реєстраційна служба Міністерства юстиції України.

Нормативна база:

Закони України:

Земельний кодекс України вiд 25.10.2001 № 2768-III.
Цивільний кодекс від 16.01.2003 № 435-IV
Постанова Верховної Ради Української РСР „Про земельну реформу” вiд 18.12.1990 № 563-XII.
Податковий кодекс України вiд 02.12.2010 № 2756-VI (Розділ ХІІІ. Плата за землю)
Закон України „Про місцеве самоврядування в Україні” вiд 21.05.1997 № 280/97-ВР.
Закон України „Про оренду землі” від 06.10.1998 № 161- XIV.
Закон України „Про охорону земель” вiд 19.06.2003 № 962-IV.
Закон України „Про державний контроль за використанням та охороною земель” від 19.06.2003 № 963 – IV.
Закон України „Про землеустрій” вiд 22.05.2003 № 858-IV.
Закон України „Про оцінку земель” від 11 грудня 2003 № 1378-IV.
Закон України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності” від 06.09.2012 № 5245-VI.
Закон України „Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності” від 17.11.2009 року № 1559-VI.
Закон України „Про меліорацію земель” вiд 14.01.2000 № 1389-XIV (ст. 18, 20).

Закони України з інших галузей пов’язані з сферою «Земельні відносини»

Закон України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” вiд 28.02.1991 № 796-XII.
Закон України „Про освіту” вiд 23.05.1991 № 1060-XII.
Закон України від 16 червня 1992 року № 2456-ХІI „Про природно-заповідний фонд України”
Кодекс України про надра вiд 27.07.1994 № 132/94-ВР.
Закон України „Про особисте селянське господарство” від 15.05.2003 № 742-IV.
Закон України „Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)” вiд 05.06.2003 № 899-IV.
Закон України „Про фермерське господарство” вiд 19.06.2003 № 973.
Закон України „Про використання земель оборони” від 27.11.2003 № 1345-IV (ст. 4).
Закон України „Про державну експертизу землевпорядної документації” вiд 17.06.2004 № 1808-IV.
Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” та інших законодавчих актів України” (закон „Про держреєстрацію...” викладено в новій редакції) від 11.02.2010 № 1878-VI.
Закон України „Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об'єктів” вiд 09.07.2010 № 2480-VI (ст. 14,16,17,25).
Закон України ”Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів” від 17.02.2011 року № 3041- VI
Закон України "Про Державний земельний кадастр" від 7 .07.2011 року № 3613-VI

Рішення Конституційного Суду України

Рішення Конституційного Суду України від 01.04.2010 року № 10‑рп/2010 у справі за конституційним поданням Вищого адміністративного суду України щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 143 Конституції України, пунктів „а“, „б“, „в“, „г“ статті 12 Земельного кодексу України, пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України. Справа № 1-6/2010 (про поширення компетенції адміністративних судів на земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органами місцевого самоврядування із земельних питань).
Рішення Конституційного Суду України від 05.02.2004 року № 2-рп/2004 у справі за конституційним поданням Світязької сільської ради Шацького району Волинської області про офіційне тлумачення терміна “передача”, який вживається у підпункті 5.1.17 пункту 5.1 статті 5 Закону України “Про податок на додану вартість” (справа про тлумачення терміна “передача земельних ділянок”) Справа № 1-5/2004.
Рішення Конституційного Суду України від 11.11.2008 року № 25-рп/2008 у справі за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Постанови Кабінету Міністрів України „Про затвердження Порядку проведення у 2008 році земельних аукціонів“ (справа про земельні аукціони). Справа № 1-46/2008.
Рішення Конституційного Суду України від 22.09.2005 року № 5-рп/2005 у справі за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 92, пункту 6 розділу Х “Перехідні положення” Земельного кодексу України (справа про постійне користування земельними ділянками).Справа № 1-17/2005.

Постанови Кабінету Міністрів України

Постанова Кабінету Міністрів України від 13.05.1996 № 502 „Про затвердження Порядку користування землями водного фонду” .
Постанова Кабінету Міністрів України від 17 листопада 1997 року № 1279 "Про розміри та Порядок визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню
Постанова Кабінету Міністрів України вiд 24.01.2000 № 118 „Про порядок викупу земельних ділянок громадянами (понад норму, яка приватизується безкоштовно) для ведення фермерського або особистого підсобного господарства”.
Постанова Кабінету Міністрів України вiд 02.04.2002 № 449 „Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою”.(Постанова втратила чинність на підставі Постанови КМ № 483 (483-2013-п)від 03.06.2013).
Постанова Кабінету Міністрів України вiд 03.03.2004 № 220 „Про затвердження Типового договору оренди землі”.
Постанова Кабінету Міністрів України від 22.02.2008 № 79 „Про затвердження Порядку складення плану земельно-господарського устрою території населеного пункту”.
Постанова Кабінету Міністрів України вiд 29.04.2009 № 381 „Про затвердження Порядку здійснення розрахунків з розстроченням платежу за придбання земельної ділянки державної та комунальної власності”.
Постанова Кабінету Міністрів України від 06.05.2009 № 439 „Про деякі питання посвідчення права власності на земельну ділянку”.
Постанова Кабінету Міністрів України від 05.08.2009 № 844 „Деякі питання реалізації права власності на землю громадянами України”.(Втратила чинність 23.01.2016 . Підстава Постанови КМ № 3 (3-2016-п)від 13.01.2016).
Постанова Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 № 556 „Про Порядок обміну інформацією між містобудівним та державним земельним кадастрами”.
Постанова Кабінету Міністрів України від 23.05.2012 № 513 „Про затвердження Порядку проведення інвентаризації земель”.
Постанова Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 „Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру”.

Накази центральних органів виконавчої влади

Наказ Держкомзему від 17.10.2002 № 175 „Про Порядок консервації земель”, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14 лютого 2003 р. за № 117/7438 (має рекомендаційних характер для органів місцевого самоврядування).
Наказ Мінагрополітики від 25.11.2016 № 489 «Про затвердження Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів»
Наказ Держкомзему від 18.05.2010 № 376 „Про затвердження Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками”.
Наказ Держкомзему від 23.07.2010 №548 „Про затвердження Класифікації видів цільового призначення земель”
Наказ Мінрегіонбуду від 21.10.2011 р. №244 „Про затвердження Порядку розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності”.
Наказ Мінагрополітики України від 25.09.2012 № 580 „Про затвердження форм документів, необхідних для проведення земельних торгів”.
Наказ Мінагрополітики України від 25.09.2012 № 579 „Про затвердження Порядку закупівлі послуг з виконання робіт із землеустрою, оцінки земель та визначення виконавця земельних торгів на конкурентних засадах” (Наказ втратив чинність на підставі Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 497 від 29.11.2016).

Стратегія розвитку галузі:

СТРАТЕГІЯ

у сфері «Земельні ресурси та комунальне майно»

І. ВСТУП

Управління земельними ресурсами та комунальним майном є важливою складовою діяльності органів місцевого самоврядування, основними завданнями яких є замовлення й фінансування робіт з визначення і встановлення меж відповідних населених пунктів, інвентаризація та облік земель, їх економічна оцінка, контроль за використанням і охороною земель комунальної власності, задоволення потреб фізичних та юридичних осіб у земельних ділянках, і, звісно, вирішення земельних спорів. Управління комунальною власністю (крім земельних ділянок) передбачає відчуження об’єктів права комунальної власності; передача в оренду цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів, нерухомого та іншого окремого індивідуально визначеного майна, його облік, здійснення контролю за обліком, інвентаризацією майна, його використанням і збереженням.

Ефективне управління земельними ресурсами та комунальним майном, поряд із іншим, є важливим джерелом наповнення місцевих бюджетів, а отже, потребує впровадження стратегічних підходів до розвитку та раціонального використання ресурсів та об’єктів цієї сфери.

ІІ. ОПИС ПРОБЛЕМ

Поряд із тим у сфері «Земля та комунальне майно» існують проблеми, що зумовлюють необхідність змін, а саме:

Складна система органів, які приймають рішення про надання земельних ділянок фізичним та юридичним особам.

Процедура розподілу державної власності на користь муніципалітетів, безкоштовна приватизація земельних ділянок.

Відсутність вичерпної інформації про земельні ділянки в Державному земельному кадастрі та про зареєстровані речові права в Державному реєстрі речових прав на об’єкти нерухомості, відмінні від земельних ділянок.

Відсутність системи обліку об’єктів нерухомості, що раніше проводились бюро технічної інвентаризації.

Складні процедури оформлення прав на земельні ділянки, невідповідність їх використання містобудівній документації.

Відсутність контрольних функцій у муніципалітетів за використання земельних ділянок з метою забезпечення належних надходжень до місцевих бюджетів.

Відповідно до цього сформулюємо стратегічне бачення розвитку сфери.

ІІІ. БАЧЕННЯ

Земля і комунальне майно, як основні ресурси громади, повністю обліковані та використовуються прозоро з найбільшою ефективністю для всієї громади.

ІV. ЦІЛІ

Земельні ділянки та комунальне майно є ефективним джерелом наповнення місцевих бюджетів та інструментом для розвитку територіальних громад.
Управління земельними ресурсами та комунальним майном здійснюється з врахуванням спільних, а не індивідуальних інтересів, прозоро, справедливо під громадським контролем.
Земля та комунальне майно повністю обліковані та працюють на територіальну громаду, ефективно використовуються за своїм призначенням.

V. ОПЕРАТИВНІ ЦІЛІ ТА ЇХ ДОСЯГНЕННЯ

№	Ціль	Основний зміст	Терміни досягнення	Індикатори
Стратегічна ціль 1: Земельні ділянки та комунальне майно є ефективним джерелом наповнення місцевих бюджетів та інструментом для розвитку територіальних громад
1.1.	Законодавчо закріпити особливості зміни договірних відносин між муніципалітетами та орендарями у разі зміни зовнішніх факторів (нормативної грошової оцінки, містобудівної документації, законодавчих вимог до розмірів орендної плати, встановлення обмежень та обтяжень використання земельних ділянок та комунального майна).	Такі зміни сприятимуть створенню умов для оперативного корегування договірних умов між муніципалітетами та орендарями, покращить планування надходжень до місцевих бюджетів від орендної плати, унеможливлять корупційні зловживання при оренді публічного майна	2017-2025 роки	Прийняття Верховною Радою відповідного закону.
1.2.	Запровадити місцеві фіскальні реєстри, прийняття нормативно-правових актів щодо використання місцевих фіскальних реєстрів як бази для оподаткування земельних ділянок та нерухомого майна.	Це сприятиме розширенню наявної бази об’єктів нерухомого майна (земельних ділянок, будівель і споруд). Такі реєстри слугуватимуть не лише для оподаткування, а й стануть інформаційною базою даних для потенційних інвесторів, інструментом для прийняття рішень органами місцевого при плануванні просторового розвитку територій.	2017-2025 роки	Збільшення надходжень плати за землю.
1.3.	Запровадити додаткові механізми передачі комунального майна або прав на таке майно через проведення конкурсів на кращий інвестиційний проект.	Такі законодавчі зміни створять додаткові можливості для органів місцевого самоврядування у залученні інвесторів з огляду на бажаний потенційний розвиток громади.	2017-2025 роки	Збільшення обсягу залучених інвестицій.
1.4.	Передати землі та майно державної власності, що не використовуються для державних цілей, до комунальної власності.	Перерозподіл земель державної власності на користь територіальних громад створить додаткові ресурси для місцевого економічного розвитку, розширить територіальний базис для просторового розвитку територіальних громад.	2017-2025 роки	Збільшення площі земель комунальної власності.
Стратегічна ціль 2: Управління земельними ресурсами та комунальним майном здійснюється з врахуванням спільних, а не індивідуальних інтересів, прозоро, справедливо під громадським контролем.
2.1.	Відмінити безоплатну передачу державного та комунального майна у приватну власність.	Такі законодавчі зміни забезпечать збереження земельних ресурсів у публічній власності, зменшать кількість дискреційних повноважень органів влади, в тому числі й органів місцевого самоврядування, що сприятиме зменшенню корупційності; створять умови для соціально справедливого розподілу публічних ресурсів.	2017-2025 роки	Прийняття Верховною Радою відповідного закону.
2.2.	Передати повноваження щодо розпорядження земельними ділянками державної власності органам місцевого самоврядування.	Розширення повноважень органів місцевого самоврядування наблизить прийняття рішень до громадян, створить умови для врахування інтересів територіальних громад.	2017-2025 роки	Прийняття Верховною Радою відповідного закону.
2.3.	Створити умови для набуття прав громадянами та юридичними особами на земельні ділянки публічної власності за спрощеною процедурою без виготовлення землевпорядної документації та погоджень.	Розроблена містобудівна документація (детальні плани територій), проведена інвентаризація земельних ділянок має бути достатньою умовою для оформлення прав громадянами та юридичними особами на земельні ділянки без виготовлення землевпорядної документації та додаткових погоджень. Узгодження між собою законодавства у сферах містобудування і земельних відносин сприятиме спрощенню процедур встановлення і зміни цільового та функціонального призначення земельних ділянок. Спрощення процедур набуття прав на земельні ділянки покращить умови ведення бізнесу в країні.	2017-2025 роки	Збільшення кількості оформлених прав на земельні ділянки рішень про надання земельних ділянок без виготовлення землевпорядної документації.
2.4.	Створити умови для здійснення громадського контролю за управлінням майном публічної власності.	Впровадження процедур публічних обговорень та консультацій рішень органів місцевого самоврядування щодо концепцій, стратегій, програм, планів заходів, що готуються на їх виконання, у сфері управління земельних ресурсів та комунального майна забезпечить відкритість та прозорість діяльності органів місцевого самоврядування, зокрема політичного та нормотворчого процесу; залучить громадськість та інших заінтересованих осіб на ранніх стадіях підготовки проектів рішень; підвищить якість та легітимність схвалюваних органами місцевого самоврядування рішень з урахуванням думки усіх заінтересованих суспільних груп.	2017-2025 роки	Прийняття Верховною Радою відповідного закону.
Стратегічна ціль 3: Земля та комунальне майно повністю обліковані та працюють на територіальну громаду, ефективно використовуються за своїм призначенням.
3.1.	Інституційно запровадити систему самоврядного контролю за використанням та охороною майна.	Надання муніципальній варті, зокрема, повноважень самоврядного контролю у цій сфері, зменшить кількість самовільного зайняття земельних ділянок, земельних ділянок, що використовуються без правовстановлюючих документів, не за цільовим призначенням, унеможливить використання земельних ділянок та комунального майна безоплатно.	2017-2025 роки	Зменшення кількості самовільного зайняття земельних ділянок, земельних ділянок, що використовуються без правовстановлюючих документів, не за цільовим призначенням. Збільшення кількості земельних ділянок, що оподатковуються.
3.2.	Застосування механізму вчасного виявлення об’єктів відумерлої спадщини та безхазяйного майна.	Запровадження вказаних змін дозволить розширити базу комунальної власності, зменшити кількість майна, що не використовується.	2017-2025 роки	Зменшення часу на виявлення об’єктів відумерлої спадщини; збільшення кількості земельних ділянок та об’єктів нерухомого майна, що перейшли у комунальну власність у порядку відумерлої спадщини, безхазяйне майно обліковується.
3.3.	Удосконалити механізм поводження з покинутим майном (незавершене будівництво та об’єкти власності, щодо яких не забезпечується належне утримання).	Запровадження цього механізму сприятиме зменшенню кількості покинутих об’єктів нерухомого майна, в тому числі і некінчених будівництвом, та майна, щодо якого не забезпечується належне утримання.	2017-2025 роки	Зменшення кількості покинутих об’єктів нерухомого майна, в тому числі і некінчених будівництвом, та майна, щодо якого не забезпечується належне утримання.

Примітка: Строки впровадження стратегії:

І етап – до 2020 року: висока частка виконання поставлених цілей (до 65 відсотків від необхідного).

ІІ етап – до 2025 року повне виконання поставлених цілей.

VІ. ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ

Оподаткування земельних ділянок здійснюється у повному обсязі та в розмірах, що сприяють місцевому економічному розвитку

Корупційність у секторі зменшується

Юрисдикція органів місцевого самоврядування поширена на всю територію громади

Використання комунальної власності відбувається прозоро та відкрито

Органи місцевого самоврядування здійснюють повноцінний контроль за використанням комунальної власності

Кількість покинутих об’єктів нерухомого майна, майна, що не використовується, зменшиться

VІІ.СПРИЯТЛИВІ ФАКТОРИ

Сприятливі для місцевого самоврядування умови (проведення децентралізаційної реформи)

Згуртованість органів місцевого самоврядування в асоціаціях

Позитивний досвід реалізації таких повноважень у країнах Європейського Союзу

VІІІ. ЗАГРОЗИ ТА ПЕРЕШКОДИ

Подрібненість основного рівня місцевого самоврядування, наслідком якого є неспроможність ефективного управління комунальним майном

Спротив окремих політичних сил щодо передачі повноважень органам місцевого самоврядування

Корупційна вразливість органів місцевого самоврядування

Небажання кардинальних змін існуючої системи

Фінансові проблеми органів місцевого самоврядування

________________________________

Проблеми та шляхи вирішення:

№ п/п	Головні проблеми	Можливі шляхи вирішення	Примітка
*Проблеми правового характеру*
1.	Не доцільність проведення продажу земельних ділянок на земельних торгах у випадках проведення реконструкції об’єктів нерухомого майна, що потребуєрозширення існуючої земельної ділянки.	Внести зміни до статті 134 ЗКУ
2.	Складна процедура оформлення земельних ділянок (прибудинкових територій) під багатоквартирними будинками, в тому числі значна вартість документації. І як наслідок ускладнюється процедура створення ОСББ, крім цього у разі розміщення у таких будинках нежитлових приміщень, неможливо оподаткувати такі земельні ділянки
3.	Неврегульованість порядку встановлення «змішаного» цільового використання земельної ділянки, на якій розміщується об’єкт нерухомості, що використовується одночасно з різним функціональним призначенням.
4.	Неврегульованість оформлення прав на земельну ділянку під об’єктами нерухомості, які перебувають у спільній власності суб’єктів приватного та публічного права.	Внести зміни до ЗКУ, ЗУ «Про оренду землі» та передбачити можливість оформлення права оренди (постійного користування) на пропорційну частку земельної ділянки відповідно до площі об’єкту нерухомості, що перебуває у власності суб’єкта приватного (публічного) права.
5.	Небажання Міністерства оборони передавати земельні ділянки, які не використовуються за призначенням до земель запасу місцевих рад.	Пропозиції: на законодавчому рівні передбачити проведення інвентаризації земель оборони та встановити порядок передачі земель, які не використовуються, до земель запасу місцевої ради (прийняття відповідної постави уряду).	Може бути віднесено до «організаційних»
6.	Не можливість оподаткування земельних ділянок під час переходу права власності на нерухоме майно та переоформлення правовстановлюючих документів на землю.	Може бути вирішена частково законодавчо, через внесення до Податкового кодексу, або через прийняття відповідних місцевих положень, а саме укладання договорів про відшкодування втрат від недоотримання коштів за фактичне землекористування.	Може бути віднесена до «організаційних»
7	Зривання земельних торгів, через відмову переможців торгів від укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки або договору оренди	Збільшення матеріальної відповідальності за відмову в укладанні договору купівлі-продажу земельної ділянки або договору оренди
8	Законодавча неврегульованість здійснення самоврядного контролю за використанням та охороною земель, не визначено повноважень інспекторів самоврядного контролю	Вар 1. Прийняття закону «Про самоврядний контроль за використання та охороною земель» Вар. 2. Внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, надавши відповідні повноваження виконавчим органам складання протоколів про адміністративні правопорушення (самовільне зайняття земельних ділянок, використання без правовстановлюючих документів, нецільове використання)
9	Потреба в спрощеному порядку вилучення земельних ділянки, що не використовується протягом певного часу (наприклад, 5 років);
10	Не можливість запровадження плати за землю на рівні орендної плати для землекористувачів – власників розташованого на земельних ділянках нерухомого майна, що не мають належно оформленого права на землю, а також для землекористувачів, які мають земельні ділянки в постійному користуванні, та використовують їх для провадження господарської діяльності. Зокрема і для власників нежитлових приміщень у багатоквартирному жилому будинку.	Прийняти зміни у Податковий кодекс у відповідну статтю.	Частково вирішено, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 № 71-VIII, якими земельний податок віднесено до місцевих податків, та встановлено можливість органам місцевого самоврядування встановлювати земельний податок не більше 3 % від нормативно-грошової оцінки земельних ділянок, а для постійного користування не більше 12%

11.	Законодавча неврегульованість автоматичної зміни розміру орендної плати за використання земельної ділянки державної чи комунальної власності у разі зміни нормативно-грошової оцінки земель чи змін у законодавстві
12.	Законодавча неврегульованість можливості встановлення пільгової орендної плати (нижче встановленого ст. 288.5.1 Податкового кодексу мінімального розміру) за земельні ділянки державної та комунальної власності;

13.	Проблеми надання (відведення земельних ділянок) для розміщення літніх майданчиків, тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності.	Можливі варіанти вирішення: зміни в ПКУ: запровадження місцевого збору за розміщення тимчасових споруд, аналогічно до збору за місця для паркування; зміни в наказі Мінрегіона № 244 від 21.10.2011: запровадити плату за розміщення тимчасових споруд, аналогічну до плати за розміщення зовнішньої реклами; зміни в ЗУ «Про благоустрій населених пунктів»: розміщення тимчасових споруд відповідно до правил благоустрою, плата за розміщення як пайова участь в утриманні об’єктів благоустрою; зміни в ЗКУ: запровадити спеціальний порядок надання земельних ділянок в оренду для розміщення тимчасових споруд без проведення земельних торгів (аукціонів), зміни цільового призначення.

*Проблеми фінансового характеру*
14.	Фінансова неспроможність виготовити необхідну містобудівну документацію, за відсутності якої з 1 січня 2015 року забороняється надання та зміна цільового призначення земельних ділянок	Варіант 1. Відтермінувати заборону на надання та зміну цільового призначення земельних ділянок встановлену ст. 24 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності»; Варіант 2. Передбачити в державному бюджеті необхідні кошти на виготовлення містобудівної документації.

Форум:обговори з колегою

Закони:розробляй, впроваджуй

Консультація:запитай експерта

Пошукова форма

Форум:
обговори з колегою

Закони:
розробляй, впроваджуй

Консультація:
запитай експерта