25 / Травень, 2022
20 травня 2022 року у режимі відеоконференції відбулося засідання Комітету з питань аграрної та земельної політики. За результатами розгляду питання порядку денного Комітет вирішив рекомендувати Верховній Раді України прийняти проєкт Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення положень стосовно вчинення нотаріальних та реєстраційних дій в процесі набуття прав на земельні ділянки (реєстр. №6199) в другому читанні та в цілому як Закон з урахуванням техніко-юридичного доопрацювання.
До уваги органів місцевого самоврядування, підготовленим до другого читання законопроєктом пропонується:
  • удосконалити процедуру набуття у власність покупців невеликих земельних ділянок для садівництва (0,25 га) та земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, розташованих в межах населених пунктів (до 2 га);
  • доповнити положеннями, які надають право землевпорядним підприємствам комунальної власності проводити роботи із землеустрою на землях комунальної власності при розробленні проєктів землеустрою щодо встановлення меж територій територіальних громад, проєктів землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць, проєктів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об’єктів, технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель;
  • відкоригувати норми пункту 6-1 Розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України, які надають можливість викупу земельних ділянок державної, комунальної власності особам, які не менше трьох років вирощують на таких земельних ділянках багаторічні насадження (плодові, ягідні, горіхоплідні, виноград);
  • удосконалити механізм реалізації переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення, а також встановити, що у разі державної реєстрації набуття права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення за суб’єктом переважного права чи державної реєстрації припинення права оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, одночасно проводиться державна реєстрація припинення переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення, зареєстрованого в Державному реєстрі прав, без подання відповідної заяви заявником та деталізуються особливості державної реєстрації прав, пов’язаних з передачею в оренду земельної ділянки особою, яка використовує відповідну земельну ділянку на праві емфітевзису;
  • пропонується розширити перелік заборон на набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення учасниками (акціонерами, членами) або кінцевими бенефіціарними власниками юридичних осіб, до яких застосовано санкції;
  • встановити, що площа земельних ділянок сільськогосподарського призначення, що належать на праві спільної сумісної власності подружжю, враховується до загальної площі земельних ділянок лише того з подружжя (колишнього з подружжя), за ким зареєстровано право власності;
  • надати можливість передачі переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення лише на певний строк, а не безстроково, як є зараз;
  • встановити, що у разі продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення з порушенням переважного права її купівлі, суб’єктом якого є юридична особа, і така юридична особа передала переважне право громадянину України (у тому числі після зазначеного продажу земельної ділянки), громадянин, якому передане переважне право, має право пред’явити до суду позов про переведення на нього прав та обов’язків покупця в порядку, визначеному статтею 130-1 цього Кодексу;
  • доповнити положеннями щодо врегулювання особливостей набуття і реалізація права довірчої власності на земельні ділянки, а саме встановити, що перехід від власника земельної ділянки до її довірчого власника прав та обов’язків орендодавця, сторони договорів емфітевзису, суперфіцію, земельного сервітуту здійснюється лише тоді, коли встановлення довірчої власності на земельну ділянку припиняє право власності на неї;
  • внести зміни до законодавчих актів для усунення  неузгодженостей, які виникли у зв’язку із запровадженням положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо єдиної правової долі земельної ділянки та розміщеного на ній об’єкта нерухомості», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо переходу прав на земельну ділянку у зв’язку з переходом прав на об’єкт нерухомого майна, який на ній розміщено»;
  • доповнити положеннями щодо механізму реалізації положень частини п’ятої статті 93 Земельного кодексу України щодо застави права оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення.

 

 

 

  

Сторінку розроблено в рамках проекту
«Розробка курсу на зміцнення місцевого самоврядування в Україні» (ПУЛЬС)