Асоціація міст України, розглянувши проект закону «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України», розміщений на сайті Державної фіскальної служби, не підтримує та категорично проти пропозицій щодо вилучення роздрібного акцизного податку з нафтопродуктів виходячи з наступних обґрунтувань:
- У грудні 2014 року була проведена бюджетна реформа, яка вже показала позитивні результати. Відбулася децентралізація ресурсів та відповідно виключення суб’єктивних факторів розподілу ресурсів. Місцевий акциз виступив компенсатором від скасування субвенції на комунальне дорожнє господарство (2,4 млрд. грн. в 2014 році), а також низки податкових платежів, зменшення інших дохідних джерел місцевих бюджетів базового рівня, в першу чергу ПДФО (з 75 до 60 % для міст обласного значення, з 25% до 0% для сіл, селищ та міст районного значення), які надходили до бюджетів територіальних громад.
- За даними Укравтодору та Мінрегіону, 61,7% (273 тис. км.) автомобільних доріг є комунальними і лише 38,3% (169,6 тис. км.) державними, з них: 11,7% – державного значення та 26,6% – місцевого значення. Таким чином, кошти місцевого акцизу в першу чергу потрібні органам місцевого самоврядування базового рівня для утримання комунальних доріг. Разом з тим, відповідно до Концепції реформування дорожньої галузі фінансування комунальних доріг повинно здійснюватися за рахунок надходжень місцевих податків, а за рахунок субвенції – державних доріг та доріг загального користування місцевого значення. При цьому, джерелом надходжень для утримання комунальних доріг визначено акцизний податок з роздрібного продажу нафтопродуктів.
- При прийнятті запропонованих ініціатив значно знизиться платоспроможність місцевих бюджетів, оскільки при існуючій системі кошти акцизного податку відразу після надходження на бюджетний рахунок фактично можуть використовуються на здійснення відповідних видатків. В запропонованих ж змінах отримання відповідною громадою «зароблених» надходжень відбуватиметься через складний механізм перерозподілу через державний бюджет, що спричинить значні часові затримки та ризики недоотримання зібраних надходжень.
- За статистичними даними обсяги виробництва та імпорту нафтопродуктів значно менші ніж обсяги роздрібної торгівлі, тобто має місце ухилення від сплати податків при виробництві та імпорті пального. Зважаючи на запропоновані пропозиції, обсяги надходжень від зазначеного податку можуть значно скоротитися. Із вказаного очевидно, що «тіньовий» сегмент на ринку нафтопродуктів переважно заповнений незаконними операціями при імпорті та виробництві сировини і компонентів, а також при значних оптових закупівлях з метою роздрібного продажу. Виникають ситуації коли компанії закуповуючи певну кількість нафтопродукції реалізовують значно більші обсяги через роздрібну мережу. Тобто зміни можуть спричинити значний ріст контрабанди.
- Скасувавши даний вид податку і запровадивши субвенцію з державного бюджету існує ризик втрат надходжень для розбудови дорожньої галузі, оскільки через наявність великої кількості «лобістських груп» в парламенті, запропонований вид субвенції може бути вилучений, при прийнятті бюджету на наступний бюджетний період, а надходження будуть спрямовуватися на інші цілі.
- Враховуючи, що даний податок зараховується до загального фонду органи місцевого самоврядування базового рівня мають змогу забезпечувати фінансування широкого комплексу програм. Завдяки коштам місцевого акцизу органи місцевого самоврядування вперше за багато років суттєво збільшили видатки на оновлення комунальної інфраструктури та змогли здійснити значні обсяги робіт по будівництву та ремонту доріг, благоустрою, громадському транспорту, ремонту будівель, заходах з енергоефективності, освітленню вулиць, ЖКГ.
- Запровадивши новий механізм розподілу коштів виникне загроза підвищення корупційних ризиків через прийняття відповідних рішень щодо розподілу отриманих коштів на вищих рівнях. А також, значно зросте контрабанда, оскільки обсяги реалізованого пального не адмініструватиметься державною фіскальною службою.
- Через складний бюджетний регламент, враховуючи часові рамки всіх стадій бюджетного процесу та процедуру прийняття Державного бюджету України на відповідний рік, місцеві громади отримуватимуть кошти від результатів своєї діяльності лише через рік. Адже залучивши інвестора серед року звітні дані щодо надходжень даного податку буде отримано наступного року за даними річного казначейського звіту про виконання бюджету, який відповідно до статті 61 Бюджетного кодексу України подається не пізніше 1 квітня року, наступного за звітним. Тому дані показники будуть використані лише при формуванні бюджету на наступний бюджетний період.
- Система електронного адміністрування пального (постанова Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 №113, від 24.02.2016 №114) вже показала позитивні результати. Удосконалення даної системи та підвищення відповідальності за ухилення від сплати податків фактично позбавить можливості обходити механізми реалізації пального. На рівні держави потрібно лише посилити механізм контролю за сплатою податків.
- Місцевий акциз вже служить дієвим інструментом боротьби з тіньовою економікою та контрафактом. Завдяки співставленню даних по сплаті виробниками тютюнових, алкогольних, нафтопродуктів загальнодержавного акцизу та місцевого акцизу розповсюджувачами цих товарів через роздрібну мережу можна визначити контрафакт та тіньовий оборот. Зараз органи місцевого самоврядування базового рівня почали активно працювати в цьому напрямі. Про це заявляють і ДФС, і Укрспирт, і Укртютюн тощо. Для посилення цієї функції в першому читанні Парламентом було прийнято законопроект про муніципальну варту (№2890, н.д. Гройсман В.Б. та інші), яка має стати дієвим інструментом контролю за виконанням рішень органів місцевого самоврядування базового рівня по сплаті податків та зборів, а також місцевого акцизу. Якщо віддати акцизний податок на вищий рівень, органи місцевого самоврядування базового рівня не будуть зацікавлені та не матимуть можливості ефективної боротьби з тіньовим сектором. Оскільки це будуть не їх надходження та технічно їх не можна буде співставити, вирахувати тих хто займається контрафактом в конкретному населеному пункті стане неможливо.
Запропонованими змінами по акцизному податку з нафтопродуктів фактично пропонується обмеження дохідних повноважень органів місцевого самоврядування базового рівня, що прямо суперечить принципам бюджетної децентралізації. Проведений І етап бюджетної реформи показав позитивні результати з наповнення місцевих бюджетів та ефективність місцевого самоврядування базового рівня, тому є цілком зрозумілим «перетягування» заробленого нашими зусиллями фінансового ресурсу на бюджети вищих рівнів.
Прийняття зазначених змін може покласти початок негативним тенденціям перенесення ряду ресурсів на вищий рівень, зведе на нівець всі докладені зусилля по децентралізації та демотивує всі місцеві ради у здійсненні подальших кроків з децентралізації та бюджетної реформи. Міські (селищні, сільські) голови відповідають за всі проблеми та населення на відповідній території і тому повинні мати відповідний ресурс. Прийняття зазначених змін та їх схвалення Міністерством фінансів неодмінно викличне зростання соціальної напруги та зменшення підтримки з боку органів місцевого самоврядування до центральних органів виконавчої влади, що відповідають за формування та реалізацію бюджетної та фінансової політики, податкової політики.