04 / Лютий, 2020
 
Асоціація міст України погодила проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Державної стратегії регіонального розвитку до 2027 року» з зауваженнями та пропозиціями. 
Проєкт Державної стратегії регіонального розвитку на 2021-2027 рр. розроблено робочою групою, до складу якої вхоить представник АМУ.
Необхідність підготовки Державної стратегії регіонального розвитку на 2021-2027 рр. викликана завершенням строку реалізації Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року. Окрім того, у Стратегії до 2020 року не було передбачено коштів на її виконання.
Нова Стратегія, на відміну від старої, буде забезпечена ресурсами. Зокрема, в проєкті постанови пропонується таке формулювання щодо джерела фінансування: «не менше 1/3 коштів Державного фонду регіонального розвитку спрямовується на програми регіонального розвитку Стратегії, Кабінет Міністрів України забезпечує міжвідомче фінансування інтегрованих програм регіонального розвитку Стратегії, які передбачають надходження публічних коштів від кількох головних розпорядників бюджетних коштів».
Асоціація міст України підтримує необхідність визначення реальних фінансових ресурсів  для  реалізаціїї Стратегії. Проте АМУ вважає що, спрямування 1/3 коштів Державного фонду регіонального на виконання Стратегії призведе до зменшення обсягу фінансування програм і проєктів регіонального розвитку. Щоб цього не допустити  Асоціація запропонувала, формувати обсяг коштів Державного фонду регіонального розвитку на рівні не менше 1,5% прогнозованого обсягу доходів загального фонду проєкту Державного бюджету України на відповідний бюджетний період ( у Держбюджеті на 2020 рік визначено 1%).  

Що передбачає проєкт нової Державної стратегії регіонального розвитку до 2027 року?
В основу Державної стратегії регіонального розвитку до 2027 року покладено нову модель регіональної політики, яка  відрізняється від політики минулих періодів та враховує світові тенденції.
Ключові зміни:
  • фокус державної підтримки на проблемні території та точки зростання;
  • державні інвестиції спрямовуються не лише на створення об’єктів «твердої» інфраструктури, а й на «м’які» розвиткові проєкти на основі якісної діагностики потенціалів та проблем регіонів та різних типів функціональних територій;
  • реалізація державних програм та проєктів здійснюється із обов’язковим урахуванням документів просторового планування (Генеральна схема, схеми планування регіонів, схеми планування громад);  
  • об’єктами політики стають не лише адміністративно-територіальні одиниці, а й функціональні території.
Визначено такі цілі Стратегії:
1. Формування згуртованої країни в соціальному, економічному, екологічному та просторовому вимірах.
2. Підвищення рівня конкурентоспроможності регіонів.
3. Ефективне людиноцентричне багаторівневе врядування.
 
Виділено такі типи функціональних територій  на макро-, мезо- та мікрорівнях
макрорівень:
  • гірські території Українських Карпат;
  • узбережжя Чорного та Азовського морів;
  • зони впливу міжнародних транспортних коридорів;
  • прикордонні регіони;
  • прикордонні регіони у несприятливих умовах;
  • природно-заповідні території.
мезорівень:
  • міські агломерації.
мікрорівень:
  • центри економічного зростання;
  • монофункціональні міські поселення;
  • сільські поселення у несприятливих умовах.
Виділення меж територій (функціональних типів), розвиток яких потребує державної підтримки, ґрунтується на аналізі зазначених типів територій з виявленням проблем за кожним функціональним типом, що відрізняють їх від інших територій країни, і розробці алгоритму картографування і моделювання зазначених територій засобами ГІС.
 

 

 

  

Сторінку розроблено в рамках проекту
«Розробка курсу на зміцнення місцевого самоврядування в Україні» (ПУЛЬС)