23 / Серпень, 2019
З 2 серпня 2017 року набрав чинності Закон України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання» (далі - Закон), який встановлює засади проведення Антимонопольним комітетом України (далі – АМКУ) моніторингу державної допомоги суб’єктам господарювання, здійснення контролю за допустимістю такої допомоги для конкуренції тощо.
Положення Закону розповсюджуються як на державні органи виконавчої влади, так і на ОМС. Починаючи з вересня 2017 року ОМС зобов’язані повідомляти АМКУ про всю існуючу станом на 2 вересня 2017 року допомогу суб’єктам господарювання. Крім того, положення Закону зобов’язують ОМС, у випадку подальшого планування надання допомоги суб’єктам господарювання за рахунок місцевих ресурсів, повідомляти АМКУ про наміри надати таку допомогу із поданням низки документів.
Положення Закону розповсюджуються і на підтримку створення індустріального парку за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.
АМКУ надав офіційне роз’яснення щодо визначення державної допомоги у формі підтримки індустріальних парків за рахунок коштів місцевих бюджетів, у випадку, коли ініціатор створення – міська, селищна, сільська ради (далі – ініціатор створення) (рішення АМКУ № 500-26.15/29-18-ДД).
Коротко розглянемо основні пункти даного документу, щоб зрозуміти: фінансова підтримка з місцевих бюджетів індустріальних парків підпадає під дію Закону, чи ні, якщо – ні, то при яких умовах?
Форми підтримки:
-
співфінансування на облаштування території індустріального парку;
-
передача в оренду землі за ціною нижче ринкової;
-
звільнення від оподаткування митом устаткування, обладнання та комплектуючих до них, матеріалів, що не виробляються в Україні, які не є підакцизними товарами;
-
звільнення від сплати пайового внеску.
Надавач підтримки – міська, селищна, сільська ради.
Отримувач підтримки – суб’єкт господарювання (керуюча компанія), яка обирається за результатами проведення конкурсу; суб’єкти господарювання – учасники індустріального парку.
Обсяг підтримки суб‘єкта господарювання – більше 200 тис. євро протягом трьох років.
За висновками АМКУ:
-
підтримка ініціатором створення індустріального парку керуючої компанії для облаштування індустріального парку є державною допомогою;
-
здійснення ініціатором створення індустріального парку його облаштування з подальшою передачею керуючій компанії земельної ділянки в оренду не на ринкових умовах є державною допомогою;
-
щодо звільнення від пайової участі в розвитку інфраструктури населеного пункту – необхідно окремо подавати повідомлення про нову державну допомогу, так як відсутні конкретні умови надання такої підтримки.
Рекомендації АМКУ, при яких підтримка створення індустріального парку ініціатором його створення не буде підпадати під категорію державної допомоги:
-
ініціатором створення індустріального парку повинно бути здійснено його облаштування, як власником земельної ділянки, та відповідно до Закону України «Про індустріальні парки» передано земельну ділянку в межах індустріального парку керуючій компанії в оренду виключно на ринкових умовах;
-
суб’єкти господарювання, які будуть залучені ініціатором створення індустріального парку до виконання робіт з облаштування індустріального парку, повинні бути обрані за конкурентною процедурою;
-
наданні ініціатором створення індустріального парку підтримки керуючій компанії для облаштування індустріального парку з подальшим переданням земельної ділянки, вільної від забудови в межах індустріального парку на умовах оренди є допустимою державною допомогою, за умови внесення надавачем державної допомоги таких змін до умов її надання:
1) включення переліку витрат, які можуть бути відшкодовані керуючій компанії індустріального парку для його облаштування, з урахуванням 22 підпункту 2 пункту 3 Критеріїв оцінки допустимості державної допомоги для забезпечення розвитку регіонів та підтримки малого та середнього підприємництва, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2018 № 57, а саме:
-
витрати на реалізацію інвестиційних проектів (створення нового суб’єкта господарювання; розширення виробничих потужностей; диверсифікацію асортименту товарів; зміну виробничого процесу), що включають: права власності на результати інтелектуальної діяльності, право користування майном та майновими правами; основні засоби й оборотні активи, які мають матеріальну форму. Матеріальні та нематеріальні активи повинні залишатися у власності суб’єкта господарювання - отримувача державної допомоги і перебувати на його балансі не менш як п’ять років (для середнього та малого підприємництва - трьох років);
2) при наданні державної допомоги повинно забезпечуватись:
- створення нових робочих місць в результаті здійснення інвестиції та збереження їх отримувачем державної допомоги протягом не менше п’яти (для суб’єктів великого підприємництва) та трьох (для середнього та малого підприємництва) років з дня фактичного працевлаштування;
- здійснення інвестицій, що призвело до збільшення штатних одиниць відповідного отримувача державної допомоги у порівнянні із середнім показником за останні 12 місяців (у разі ліквідації робочих місць протягом такого періоду їх кількість визначається виходячи із загальної кількості нових робочих місць);
- заповнення вакансій протягом трьох років з моменту створення відповідного робочого місця;
3) державна допомога для облаштування індустріального парку не може надаватись суб’єкту господарювання (керуючій компанії), якого визнано банкрутом, стосовно якого порушено справу про банкрутство, який перебуває на стадії ліквідації, має прострочену більш як шість місяців заборгованість перед державним (місцевим) бюджетом, Пенсійним фондом України та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування;
4) у разі коли суб’єкт господарювання (керуюча компанія) є отримувачем державної допомоги за різними програмами державної допомоги та/або індивідуальної державної допомоги, з метою визначення сукупного розміру державної допомоги на забезпечення розвитку регіонів та підтримку середнього та малого підприємництва ураховується розмір всіх витрат, зазначених у пункті 3 Критеріїв оцінки допустимості державної допомоги для забезпечення розвитку регіонів та підтримки малого та середнього підприємництва, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2018 № 57;
5) максимальний розмір державної допомоги керуючій компанії індустріального парку для облаштування індустріального парку, становить: для суб’єктів великого підприємництва - до 50 відсотків сукупного розміру витрат, передбачених для забезпечення розвитку регіонів; для суб’єктів середнього підприємництва - до 60 відсотків таких витрат; для суб’єктів малого підприємництва - до 70 відсотків таких витрат;
6) ініціатором створення індустріального парку, як власником земельної ділянки, в межах індустріального парку, вільної від забудови повинна бути передана така земельна ділянка в оренду керуючій компанії індустріального парку виключно на ринкових умовах.
Галузь:
