Консультації
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад належить затвердження за пропозицією сільського, селищного, міського голови структури виконавчих органів ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів відповідно до типових штатів, затверджених Кабінетом Міністрів України, витрат на їх утримання. Відповідно до п. 1.3. Положення про районний (міський) методичний кабінет (центр), затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 08.12.2008 № 1119 засновником районного (міського) методичного кабінету (центру) є місцеві органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування. Варто зазначити, що під час прийняття рішення про кількість штатних працівників методичної служби слід користуватись частинами третьою й четвертою Положення про районний (міський) методичний кабінет (центр), затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 08.12.2008 року № 1119, де зазначено основні напрями та завдання її діяльності, вимоги до кадрового наповнення, та врахувати кількість розташованих на території адміністративної одиниці навчальних закладів, педагогів у них. Рішення щодо кількості працівників методичної служби приймає виключно рада, оскільки вона є засновником, а оплата праці працівників методичної служби здійснюється за кошти місцевого бюджету.Відповідно до додатку 2 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 р. № 1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери», з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України № 974 від 14.12.2016 року, оплата праці методиста встановлюється у межах 10-14 тарифного розряду, а завідувача – 15-18 тарифного розряду.
Окрім того, посади завідувача навчально-методичної, науково-методичної та методичної установи, методистів належать посад педагогічних працівників відповідно до абзаців першого та третього розділу «Посади педагогічних працівників» Переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 р. № 963.
Аналітичний центр АМУ
Згідно з частиною шостою статті 22 Закону України «Про освіту» статус, організаційно-правова форма, тип закладу освіти визначаються засновником і зазначаються в установчих документах закладу освіти. При цьому заклади освіти діють на підставі власних установчих документів, що затверджуються їх засновниками відповідно до законодавства.
Відповідно до пункту 13 Перехідних та прикінцевих положень Закону України «Про освіту» необхідно закладам освіти здійснити переоформлення установчих документів закладів освіти з метою приведення їх у відповідність із цим Законом протягом п’яти років з дня набрання чинності цим Законом.
При цьому згідно із статтями 25, 66 Закону України «Про освіту» питання заснування закладів освіти, у тому числі для осіб з особливими освітніми потребами, а також їх реорганізації та ліквідації належить до виключно компетенції засновника (органу місцевого самоврядування). Переоформлення статуту є фактично викладенням його тексту у новій редакції, що затверджується засновником, і не повʼязано з утворення нового закладу освіти.
Відповідно до частини другої статті 26 Закону України «Про загальну середню освіту» керівник закладу загальної середньої освіти призначається на посаду та звільняється з посади рішенням засновника (засновників) закладу або уповноваженого ним (ними) органу. У статті 36 Кодексу Законів про працю України викладено підстави розірвання трудового договору. При цьому затвердження статуту закладу у новій редакції не належить до підстав розірвання трудового договору.
Отже, затвердження статуту закладу освіти у новій редакції не є підставою для утворення нового закладу освіти і відповідно звільнення керівника закладу освіти та оголошення конкурсу на заміщення вакантної посади керівника закладу освіти.
Аналітичний центр АМУ
Відповідно до частини другої статті 58 Закону України «Про освіту» на посади педагогічних працівників приймаються особи, фізичний і психічний стан яких дозволяє здійснювати педагогічну діяльність та які мають освітню та/або професійну кваліфікацію, що відповідає встановленим законодавством, зокрема професійним стандартом (за наявності), кваліфікаційним вимогам до відповідних посад педагогічних працівників.
Згідно з частиною пʼятою статті 58 Закону України «Про освіту» особи, які здобули вищу, фахову передвищу чи професійну (професійно-технічну) освіту за іншою спеціальністю та яким не було присвоєно професійну кваліфікацію педагогічного працівника, можуть бути призначені на посаду педагогічного працівника строком на один рік.
При цьому особи можуть продовжити працювати на відповідних посадах педагогічних працівників системи дошкільної, позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої та післядипломної освіти після їх успішної атестації у порядку, визначеному законодавством.
Звертаємо увагу, що особам, які забезпечують здобуття повної загальної середньої освіти, професійна кваліфікація педагогічного працівника може бути присвоєна закладом вищої чи післядипломної освіти або відповідним кваліфікаційним центром після одного року роботи на посадах педагогічних працівників, що забезпечують здобуття повної загальної середньої освіти, за умови успішного складення кваліфікаційного іспиту відповідно до кваліфікаційних вимог до педагогічного працівника чи відповідного професійного стандарту (за наявності).
Трудові відносини системи загальної середньої освіти також регулює Закон України «Про загальну середню освіту». Відповідно до частини першої статті 24 цього Закону педагогічним працівником повинна бути особа з високими моральними якостями, яка має відповідну педагогічну освіту та/або професійну кваліфікацію педагогічного працівника, належний рівень професійної підготовки, здійснює педагогічну діяльність, забезпечує результативність та якість своєї роботи, фізичний та психічний стан здоров’я якої дозволяє виконувати професійні обов’язки в закладах системи загальної середньої освіти. Перелік посад педагогічних працівників системи загальної середньої освіти встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Отже, Ви можете призначити на посаду заступника директора з навчально-виховної роботи зазначену вище особу строком на 1 рік, яка надалі зможе продовжити працювати на цій посаді після присвоєння їй професійної кваліфікації педагогічного працівника закладом вищої чи післядипломної освіти або відповідним кваліфікаційним центром після одного року роботи на посадах педагогічних працівників, що забезпечують здобуття повної загальної середньої освіти, за умови успішного складення кваліфікаційного іспиту відповідно до кваліфікаційних вимог до педагогічного працівника чи відповідного професійного стандарту.
Аналітичний центр АМУ
Щодо створення методичного кабінету при відділі освіти
Забезпечення системи науково-методичного супроводу навчальних закладів регулюють частина друга статті 19 Закону України «Про освіту», стаття 42 Закону України «Про загальну середню освіту», підпункт 2 пункту «б» статті 32 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», а також Положення про районний (міський) методичний кабінет (центр) (далі – Типове положення), затверджене наказом Міністерства освіти і науки України № 1119 від 08.12.2008.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад належить затвердження за пропозицією сільського, селищного, міського голови структури виконавчих органів ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів відповідно до типових штатів, затверджених Кабінетом Міністрів України, витрат на їх утримання. Відповідно до п. 1.3. Положення про районний (міський) методичний кабінет (центр), затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 08.12.2008 № 1119 засновником районного (міського) методичного кабінету (центру) є місцеві органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування.
Отже, рішення про створення методичного кабінету у відділі освіти приймає рада, і це відповідає нормам чинного законодавства.
Щодо призначення методистів міського методичного кабінету
При утворенні методичного кабінету рада приймає рішення щодо введення до структури відділу освіти нового підрозділу – методичного кабінету, а також затверджує штатний розпис відділу освіти у новій редакції.
Варто зазначити, що під час прийняття рішення про кількість штатних працівників методичної служби слід користуватись частинами третьою й четвертою Положення про районний (міський) методичний кабінет (центр), затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 08.12.2008 року № 1119, де зазначено основні напрями та завдання її діяльності, вимоги до кадрового наповнення, та врахувати кількість розташованих на території адміністративної одиниці навчальних закладів, педагогів у них. Рішення щодо кількості працівників методичної служби приймає виключно рада, оскільки вона є засновником, а оплата праці працівників методичної служби здійснюється за кошти місцевого бюджету.
Окрім того, посади завідувача навчально-методичної, науково-методичної та методичної установи, методистів належать посад педагогічних працівників відповідно до абзаців першого та третього розділу «Посади педагогічних працівників» Переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 р. № 963.
Аналітичний центр АМУ
Відповідно до пункту 3 Положення про інклюзивно-ресурсний центр (далі – Положення), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2017 року № 545, «засновниками центрів є представницькі органи місцевого самоврядування об’єднаних територіальних громад, районні, міські, районні у містах (у разі їх утворення) ради». Згідно з пунктом 4 Положення «центри утворюються з розрахунку один центр не більш як на 7 тис. дітей, які проживають на території об’єднаної територіальної громади (району), та не більш як на 12 тис. дітей, які проживають у місті (районі міста)».
Отже, зважаючи на кількість дітей Вашого міста достатньо утворення рішенням міської ради одного інклюзивно-ресурсного центру. При цьому варто враховувати, що відповідно до пункту 5 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключною компетенцією міської ради є «затвердження за пропозицією міського голови структури виконавчих органів ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів відповідно до типових штатів, затверджених Кабінетом Міністрів України, витрат на їх утримання». При затвердженні штатного розпису інклюзивно-ресурсних центрів рекомендуємо врахувати, що відповідно до пункту 6 частини першої статті 1032 проекту Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» (реєстр. № 7116 від 15.09.2017 р.) перелік типів навчальних закладів, на які у 2018 році також буде спрямовано освітню субвенцію, доповнено інклюзивно-ресурсними центрами.
Аналітичний центр АМУ
Випадок в.о. старости є виконанням обов’язків за вакантною посадою. Оскільки законодавством України питання оплати такої праці досі не врегульовано, практики, консультанти продовжують посилатися на затверджене постановою Державного комітету Ради Міністрів СРСР з питань праці та заробітної плати і Секретаріату ВЦРПС від 29.12.1965 р. № 820/39 Роз’яснення Державного комітету СРСР з праці та соціальних питань та Секретаріату ВЦРПС від 29.12.1965 р. № 30/39 «Про порядок оплати тимчасового замісництва». В частині другій цього документа вказано, що «При призначенні працівника … виконувачем обов’язків за вакантною посадою оплата праці здійснюється за цією посадою».
Отже, посадовий оклад в.о. старости, незалежно від того, за яким механізмом (приєднання чи об’єднання) відбулося входження територіальної громади до складу ОТГ, повинен дорівнювати посадовому окладу старости, визначеному у відповідній графі додатку 50 постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 року № 268.
Щодо необхідності затверджувати Положення про призначення керівників закладів освіти затверджувати рішенням сесії міської ради
Змінами до частини другої статті 26 Закону України «Про загальну середню освіту», викладеними у Прикінцевих та перехідних положеннях Закону України «Про освіту», передбачено, що керівник закладу загальної середньої освіти призначається на посаду та звільняється з посади рішенням засновника (засновників) закладу або уповноваженого ним (ними) органу.
При цьому Положення про конкурс на посаду керівника державного, комунального закладу загальної середньої освіти розробляє та затверджує засновник на підставі типового положення, затвердженого центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
На сьогодні чинною є постанова Кабінету Міністрів України від 13.10.2015 № 827 «Про затвердження Порядку призначення на посаду керівників загальноосвітніх навчальних закладів державної форми власності», на основі якої має бути розроблене і затверджене рішенням сесії міської ради Положення про конкурс на посаду керівника комунального закладу загальної середньої освіти.
Щодо можливості управління освіти і науки виконкому міської ради своїм наказом призначати керівників на підставі Положення, затвердженого виконкомом міської ради
Оскільки виконавчий комітет міської ради не є засновником закладу загальної середньої освіти, то відповідно прийняте виконавчим комітетом міської ради рішення про затвердження попередньої редакції Положення про призначення керівників навчальних закладів із набуттям чинності Закону України «Про освіту» втрачає чинність. Так, має бути підготовлене у новій редакції Положення про конкурс на посаду керівника комунального закладу загальної середньої освіти (та інших комунальних закладів освіти) та затверджене міською радою, що є засновником.
Щодо можливості управління освіти і науки виконкому міської ради оголошувати конкурс на заміщення вакантної посади закладу повної загальної середньої освіти на підставі Положення, затвердженого виконкомом міської ради, чи це положення необхідно затверджувати рішенням сесії міської ради
Зважаючи на вище викладене, вважаємо, що, до моменту прийняття міською радою рішення про затвердження Положення про конкурс на посаду керівника комунального закладу загальної середньої освіти та його оприлюднення, управління освіти і науки виконавчого комітету міської ради не може оголошувати конкурс на заміщення вакантної посади закладу повної загальної середньої освіти.
До моменту оголошення конкурсу та призначення відповідно до його умов керівника закладу загальної середньої освіти функціональні обовʼязки керівника має виконувати виконувач обовʼязків, який призначається тимчасово на період проведення конкурсу.
Аналітичний центр АМУ
Змінами до частини другої статті 26 Закону України «Про загальну середню освіту», передбаченими Прикінцевими положеннями Закону України «Про освіту», передбачено: керівник закладу загальної середньої освіти призначається на посаду та звільняється з посади рішенням засновника (засновників) закладу або уповноваженого ним (ними) органу.
Керівник державного, комунального закладу загальної середньої освіти призначається на посаду за результатами конкурсного відбору строком на шість років (строком на два роки – для особи, яка призначається на посаду керівника закладу загальної середньої освіти вперше) на підставі рішення конкурсної комісії, до складу якої входять представники засновника (засновників), трудового колективу, громадського об’єднання батьків учнів (вихованців) закладу загальної середньої освіти та громадського об’єднання керівників закладів загальної середньої освіти відповідної адміністративно-територіальної одиниці.
Під час продовження контракту з керівником закладу загальної середньої освіти пропонуємо врахувати позицію Міністерства освіти і науки України, висловлену Міністром Л. Гриневич та викладену за посиланням:
http://www.auc.org.ua/novyna/usih-dyrektoriv-shkil-perevedut-na-strokovi-ugody
Аналітичний центр АМУ
Відповідно до статті 5 Закону України «Про охорону дитинства» безкоштовним харчуванням забезпечуються діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, діти з особливими освітніми потребами, які навчаються у спеціальних і інклюзивних класах, та учні 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям». Згідно з пунктом 5 Порядку надання послуг з харчування дітей у дошкільних, учнів у загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах, операції з надання яких звільняються від обкладення податком на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 116 від 02.02.2011 року (далі – Порядок), пільговим харчуванням за рахунок бюджетних коштів забезпечуються також учні, яким згідно із Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» гарантується пільгове харчування. Відповідно до абзацу шостого пункту 5 Порядку органи місцевого самоврядування можуть забезпечувати харчування учнів інших категорій та передбачати на зазначену мету відповідні видатки з місцевих бюджетів.
Відповідно до статті 89 Бюджетного кодексу України видатки на загальну середню освіту, зокрема заклади загальної середньої освіти, здійснюються з бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, районних бюджетів, бюджетів об’єднаних територіальних громад. Згідно зі частиною третьою статті 56 Закону України «Про освіту» організація та відповідальність за харчування у навчальних закладах комунальної форми власності покладається на органи державної влади та органи місцевого самоврядування, яким підпорядковані навчальні заклади, керівників навчальних закладів. Оскільки навчальні заклади, розташовані на території району, підпорядковуються районній державній адміністрації, вважаємо, що організація харчування дітей, у тому числі пільгових категорій, належить до компетенції районної державної адміністрації і має здійснюватись виключно з районного бюджету.
Аналітичний центр АМУ
Відповідно до статті 3 Закону України «Про освіту» громадяни України незалежно від місця їх проживання та інших обставин мають право на безкоштовну освіту, що реалізовується шляхом її здобуття на різних рівнях освіти, у різних формах і різних видів, у тому числі шляхом здобуття дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної тощо. Це право забезпечується розгалуженою мережею навчальних закладів, заснованих на державній та інших формах власності, а також відкритим характером навчальних закладів.
Згідно з абзацом другим частини другої статті 6 Положення про позашкільний навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2001 року № 433, здобуття позашкільної освіти грунтується на принципі добровільності вибору типів закладів та видів діяльності, а також здійснюється за участю батьків або осіб, які їх замінюють. Разом із тим частиною першою статті 9 Положення забезпечується державна гарантія щодо добровільності вибору типів позашкільних навчальних закладів, форм позашкільного навчання і видів діяльності та правового і соціального захисту вихованців, учнів і слухачів у їх прагненні до вільного, різнобічного розвитку особистості. Тому позашкільні навчальні заклади мають зарахувати дітей і забезпечувати умови для їх навчання, якщо вихованці (або їхні батьки щодо своїх дітей) виявлять бажання одержувати послуги позашкільної освіти у такому закладі, незалежно від їх місця проживання.
Відповідно до підпункту «д» пункту 2 частини першої статті 89 Бюджетного кодексу України до видатків, що здійснюються з районних бюджетів та бюджетів об’єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, належать видатки на позашкільну освіту. Відповідно до частини першої статті 93 Бюджетного кодексу України місцева рада може передати кошти на здійснення окремих видатків місцевих бюджетів іншій місцевій раді у вигляді міжбюджетного трансферту до відповідного місцевого бюджету. У такому разі слід користуватись нормою частини третьої статті 93 Бюджетного кодексу України, якою визначено процедуру перерахування таких видатків, а саме передача коштів між місцевими бюджетами здійснюється на підставі рішень відповідних місцевих рад, прийнятих кожною зі сторін, і укладання договору. Всі договори про передачу коштів між місцевими бюджетами згідно з такими рішеннями укладаються до 1 серпня року, що передує плановому. Тобто з метою підтримки здобуття позашкільної освіти дітей, які проживають на території ОТГ, органом місцевого самоврядування ОТГ може бути прийнято рішення щодо передачі коштів у районний бюджет на забезпечення позашкільної освіти вихованців у навчальних закладах, що підпорядковані районній державній адміністрації. У такому разі фінансові нормативи бюджетної забезпеченості обраховуються згідно з нормами частини п’ятої статті 93 Бюджетного кодексу України.
Отже, чинним законодавством передбачено можливість співфінансування закладів освіти на умовах передачі коштів із бюджету ОТГ у районний бюджет для цільового забезпечення умов навчання цих закладах дітей ОТГ за умов, викладених вище.
Окрім того, відповідно до частини пʼятої статті 13 Закону України «Про освіту» органи місцевого самоврядування різних адміністративно-територіальних одиниць мають право прийняти з урахуванням потреб і пропозицій територіальних громад спільне рішення про організацію здобуття початкової, базової та профільної середньої освіти в закладі освіти (його філії) та забезпечення підвезення здобувачів освіти до нього і у зворотному напрямку. Згідно з частиною четвертою цієї ж статті особи, які здобувають повну загальну середню освіту, проживають у сільській місцевості і потребують підвезення до закладу освіти й у зворотному напрямку, забезпечуються таким підвезенням за кошти місцевих бюджетів, у тому числі із забезпеченням доступності відповідного транспорту для осіб з порушенням зору, слуху, опорно-рухового апарату та інших маломобільних груп населення.
Отже, сільська рада ОТГ має прийняти такі спільні рішення з районною адміністрацією:
- Щодо організації підвезення учнів, які здобувають загальну середню освіту, до закладу загальної середньої освіти й у зворотному напрямку.
- Щодо обсягів міжбюджетного трансферту на здобуття позашкільної освіти учнями ОТГ у районі.
Аналітичний центр АМУ
