Консультації
Відповідно до частини третьої статті 12 Закону України «Про освіту» «повна загальна середня освіта має три рівні освіти: початкова освіта тривалістю чотири роки (початкова школа); базова середня освіта тривалістю п’ять років (гімназія); профільна середня освіта тривалістю три роки (ліцей)». Згідно з частиною шостою статті 22 Закону України «Про освіту» статус, організаційно-правова форма, тип закладу освіти визначаються засновником і зазначаються в установчих документах закладу освіти, а відповідно до частини четвертої цієї статті заклад освіти може здійснювати освітню діяльність одночасно на різних рівнях освіти та за різними видами освіти, утворювати для цього структурні підрозділи.
Оскільки статут закладу загальної середньої освіти затверджується на тривалий час, то організаційно-правова форма його діяльності має враховувати всі рівні, за якими надаватиметься у ньому освіта, незалежно від термінів впровадження нових програм.
Відповідно до абзаців девʼятнадцятого-двадцятого підпункту 2 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про освіту» «початкова школа, гімназія і ліцей можуть функціонувати як окремі юридичні особи або як структурні підрозділи іншого закладу освіти (зокрема закладу загальної середньої освіти I-II, II-III чи I-III ступенів). Ліцеї функціонують, як правило, як самостійні юридичні особи.
Заклад загальної середньої освіти, що реалізує освітні програми на декількох рівнях загальної середньої освіти, має тип закладу вищого рівня, на якому провадиться освітня діяльність».
Отже, якщо у Вас в ОТГ функціонує заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів на трьох рівнях: початкова школа, гімназія, ліцей, – то при затвердженні Статуту в новій редакції назву закладу буде визначено як Ліцей (№, власна назва) / назва сільської ради назва області. При цьому у статуті ви прописуєте, які структурні підрозділи до нього належать, а назва опорного навчального закладу не містить назв філій.
Наприклад, Ліцей «Перспектива» імені В. Стефаника Тячівської міської ради Закарпатської області, або Ліцей № 1 Тетерівської сільської ради Житомирської області, або Ліцей Новопсковської селищної ради Луганської області.
Аналітичний центр АМУ
Відповідно до пункту 1 Порядку надання щорічної грошової винагороди педагогічним працівникам навчальних закладів державної та комунальної форми власності за сумлінну працю, зразкове виконання службових обовʼязків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 червня 2000 року № 898, щорічна грошова винагорода за сумлінну працю, зразкове виконання службових обовʼязків поширюється на педагогічних працівників дошкільних, загальноосвітніх та інших навчальних закладів системи загальної середньої освіти, позашкільних, професійно-технічних, вищих навчальних закладів та закладів післядипломної освіти чи методичних установ, крім тих, які працюють у навчальному закладі чи методичній установі за сумісництвом.
Отже, Ви отримуєте щорічну грошову винагороду за сумлінну працю виключно за основним місцем роботи.
Аналітичний центр АМУ
Відповідно до статті 1021 Кодексу законів про працю України працівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу. Умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій визначаються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України № 245 від 03.04.1993 року «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» робітники, спеціалісти і службовці державних підприємств, установ і організацій мають право працювати за сумісництвом, тобто виконувати, крім своєї основної, іншу роботу на умовах трудового договору. На умовах сумісництва працівники можуть працювати на тому ж або іншому підприємстві, в установі, організації або у громадянина у вільний від основної роботи час. При цьому відповідно до абзацу другого пункту 1 цієї постанови для роботи за сумісництвом згоди адміністрації за місцем основної роботи не потрібно.
Отже, підпорядкованість підприємства чи установи різним засновникам (ОТГ чи не ОТГ) не має значення.
Однак згідно з пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України № 245 від 03.04.1993 року «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» тривалість роботи за сумісництвом не може перевищувати чотирьох годин на день і повного робочого дня у вихідний день. Загальна тривалість роботи за сумісництвом протягом місяця не повинна перевищувати половини місячної норми робочого часу.
Звертаємо увагу, що згідно з пунктом 4 цієї постанови, окрім працівників, яким законодавчими актами заборонено працювати за сумісництвом, не мають права працювати за сумісництвом також керівники державних підприємств, установ і організацій.
Оскільки робочий час директора школи та начальника відділу культури і освіти ОТГ співпадає, вбачаємо у виплаті заробітної плати фінансове порушення, при цьому зайнятість на обох посадах фактично унеможливлює виконання функціональних обовʼязків зазначеною особою в обох установах повною мірою.
Аналітичний центр АМУ
Відповідно до абзацу четвертого частини першої статті першої Закону України «Про запобігання корупції» до близьких осіб належать мати та дочка. Згідно з абзацом девʼятого частини першої статті першої Закону України «Про запобігання корупції» потенційний конфлікт інтересів – наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об’єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Відповідно до цього Закону під прямим підпорядкуванням вважаються відносини прямої організаційної або правової залежності підлеглої особи від її керівника, в тому числі через вирішення (участь у вирішенні) питань прийняття на роботу, звільнення з роботи, застосування заохочень, дисциплінарних стягнень, надання вказівок, доручень, контролю за їх виконанням. Тобто під «конфліктом інтересів» розуміється суперечність між особистими інтересами особи та її службовими повноваженнями, наявність яких може вплинути на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи невчинення дій під час виконання наданих їй службових повноважень. Наприклад, мама-керівник може здійснювати постійне безпідставне преміювання доньки-підлеглої, або спрощувати робоче навантаження.
У п. 16 чинної на сьогодні постанови РНК УРСР від 04.06.33 р. «Про суміщення посад та служби родичів в установах, підприємствах та організаціях усуспільненого сектора» (у редакції постанови Ради Міністрів УРСР від 03.11.80 р.№ 593) передбачено заборону спільної служби на одному й тому самому підприємстві, в установі, організації осіб, які перебувають між собою у близьких родинних або свояцьких зв’язках (батьки, подружжя, брати, сестри, сини, дочки, а також брати, сестри, батьки і діти подружжя), якщо їх служба пов’язана з безпосереднім підпорядкуванням або підконтрольністю одного з них іншому.
Згідно з підпунктом «б» пункту 2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» до осіб, на яких поширюється дія цього Закону, належать особи, які не є державними службовцями, посадовими особами місцевого самоврядування, але надають публічні послуги.
При цьому варто зазначити, що юридичні особи, залежно від порядку їх створення, поділяються на юридичних осіб приватного права та юридичних осіб публічного права. Юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування. До таких юридичних осіб належать навчальні заклади комунальної власності.
Отже, призначення доньки на посаду секретаря керівника в школу, де працює мама-керівник закладу освіти, суперечить Закону України «Про запобігання корупції».
Аналітичний центр АМУ
Відповідно до абзацу третього Переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 року № 963, посада асистента вчителя загальноосвітнього навчального закладу з інклюзивним та інтегрованим навчанням належить до посад педагогічних працівників. Отже, на них розповсюджуються норми законодавства, що стосуються призначення педагогічних працівників.
Відповідно до частини другої статті 58 Закону України «Про освіту» на посади педагогічних працівників приймаються особи, фізичний і психічний стан яких дозволяє здійснювати педагогічну діяльність та які мають освітню та/або професійну кваліфікацію, що відповідає встановленим законодавством, зокрема професійним стандартом (за наявності), кваліфікаційним вимогам до відповідних посад педагогічних працівників.
Згідно з частиною першою статті 59 Закону України «Про освіту» професійний розвиток педагогічних і науково-педагогічних працівників передбачає постійну самоосвіту, участь у програмах підвищення кваліфікації та будь-які інші види і форми професійного зростання. Заклади освіти, в яких працюють педагогічні та науково-педагогічні працівники, сприяють їхньому професійному розвитку та підвищенню кваліфікації. При цьому відповідно до частини другої цієї статті підвищення кваліфікації може здійснюватися за різними видами (навчання за освітньою програмою, стажування, участь у сертифікаційних програмах, тренінгах, семінарах, семінарах-практикумах, семінарах-нарадах, семінарах-тренінгах, вебінарах, майстер-класах тощо) та у різних формах (інституційна, дуальна, на робочому місці (на виробництві) тощо).
Отже, ви можете прийняти на посаду асистента педагога, який проходив навчання на тренінгах з інклюзивної освіти. При цьому надалі під час атестації цього педагогічного працівника рекомендуємо врахувати норму п. 3.16 Типового положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 06.10.2010 № 930, яка передбачає, що педагогічний працівник визнається таким, що відповідає займаній посаді, якщо, крім іншого, пройшов підвищення кваліфікації. Таким чином, після призначення на посаду рекомендуємо спланувати спільно з педагогом терміни та місце проходження ним курсів підвищення кваліфікації.
Аналітичний центр АМУ
Згідно з частиною другою статті 31 Закону України «Про дошкільну освіту» на посаду керівника закладу дошкільної освіти незалежно від підпорядкування, типу і форми власності призначається особа, яка є громадянином України, має вищу освіту не нижче ступеня бакалавра, стаж педагогічної роботи не менш як три роки, а також організаторські здібності, фізичний і психічний стан якої не перешкоджає виконанню професійних обов’язків. Відповідно до частини третьої статті 31 Закону України «Про дошкільну освіту» керівника закладу дошкільної освіти призначає на посаду та звільняє з посади засновник (засновники) або уповноважений ним (ними) орган. Оскільки засновником закладу дошкільної освіти є селищна рада, а орган управління освітою ще не створений, то саме рада приймає рішення про призначення керівника цього закладу дошкільної освіти.
Відповідно до абзацу третього частини другої статті 25 Закону України «Про освіту» засновник закладу освіти або уповноважена ним особа укладає строковий трудовий договір (контракт) з керівником закладу освіти, обраним (призначеним) у порядку, встановленому законодавством та установчими документами закладу освіти.
Звертаємо увагу на те, що установчий документ закладу відповідно до прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про освіту» має бути приведений до чинного законодавства, тобто викладений та затверджений у новій редакції, протягом пʼятирічного терміну. При цьому зауважуємо, що до його затвердження у новій редакції статут закладу дошкільної освіти у поточній редакції не втратив чинності. Вважаємо, що відсутність нової редакції статуту не є перешкодою для призначення засновником директора закладу дошкільної освіти. Тому пропонуємо селищному голові внести на розгляд ради свої пропозиції щодо кандидатури на посаду керівника закладу дошкільної освіти та призначити на посаду особу, яка відповідає вимогам, викладеним вище у частині другій статті 31 Закону України «Про дошкільну освіту», уклавши з нею строковий трудовий договір, а вже новопризначеному керівникові доручити підготувати статут закладу дошкільної освіти до затвердження у новій редакції, що найкраще б сприяло впровадженню, зокрема, академічної та організаційної автономії закладу освіти.
Аналітичний центр АМУ
Згідно з частиною шостою статті 22 Закону України «Про освіту» статус, організаційно-правова форма, тип закладу освіти визначаються засновником і зазначаються в установчих документах закладу освіти. При цьому заклади освіти діють на підставі власних установчих документів, що затверджуються їх засновниками відповідно до законодавства.
Відповідно до пункту 13 Перехідних та прикінцевих положень Закону України «Про освіту» необхідно закладам освіти здійснити переоформлення установчих документів закладів освіти з метою приведення їх у відповідність із цим Законом протягом п’яти років з дня набрання чинності цим Законом. Ідеться про затвердження засновником статуту закладу дошкільної освіти у новій редакції.
У той же час для зміни назви посади користуємось таким алгоритмом:
Частиною третьою статті 32 Кодексу законів про працю України передбачено, що у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією самою спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці — систем і розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших — працівника мають повідомити не пізніше ніж за два місяці. Отже, засновник або уповноважений ним орган має видати розпорядчий документ про повідомлення завідувача дошкільного навчального закладу про зміну найменування його посади на директора закладу дошкільної освіти.
Про зміну назви посади керівника на підставі розпорядчого документа засновника або уповноваженого ним органу (органу управління освітою) робиться відповідний запис у трудову книжку відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мінпраці, Мінюсту та Мінсоцзахисту від 29.07.1993 № 58, зареєстрованої у Мінюсті 17.08.1993 за № 110. Наприклад:
№ |
Дата |
Відомості про прийняття на роботу, переведення на іншу роботу і про звільнення (із зазначенням причин і з посиланням на статтю, пункт закону) |
На підставі чого внесено запис (документ, його дата і номер) |
||
Число |
Місяць |
Рік |
|||
1 |
|
2 |
|
3 |
4 |
10 |
15 |
08 |
2013 |
Прийнято на посаду завідуючої дошкільним закладом |
Наказ від 15.08.2013 № 94-К |
11 |
04 |
12 |
2017 |
Назву посади змінено на «директора закладу дошкільної освіти» |
Наказ від 04.12.2017 № 125-К |
Водночас працівника потрібно ознайомити з новим записом у трудовій книжці, оскільки пунктом 2.5 Інструкції № 58 передбачено, що з кожним записом, що вноситься до трудової книжки на підставі наказу (розпорядження) про призначення на роботу, переведення і звільнення роботодавець зобов’язаний ознайомити працівника під розписку в особовій картці працівника (типова форма № П-2, затверджена наказом Державного комітету статистики України та Міністерства оборони України від 25 грудня 2009 року № 495/656), у якій має повторюватися відповідний запис із трудової книжки.
Аналітичний центр АМУ