Консультації
Законами "Про вибори Президента України" та "Про вибори народних депутатів
України" лише передбачено таку форму агітації, як "встановлення агітаційних
наметів", однак в цих законах відсутні будь-які норми, які б регулювали таке
встановлення.
В той же час частиною 5 статті 55 закону "Про місцеві вибори" передбачено,
що "встановлення агітаційних наметів для проведення заходів передвиборної
агітації ... не потребує повідомлення чи отримання будь-яких дозволів від
органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування".
Тож, вважаю, до ради ніхто не має з цього питання звертатися за дозволом.
Патрульна поліція може, на мій погляд, робити агітаторам зауваження, якщо
встановлений намет заважає руху транспорту чи пішоходів.
Щорічне оцінювання службовців МС в ОМС зазвичай проводиться відповідно до
прийнятого відповідною радою Положення на основі Типового положення про
проведення атестації посадових осіб місцевого самоврядування, затвердженого
постановою КМУ від 26 жовтня 2001 р. N 1440.
Пунктом 2 Типового положення визначено, що:
"2. Атестації підлягають посадові особи місцевого
самоврядування УСІХ РІВНІВ, у тому числі ті, які внаслідок
організаційних змін обіймають посади менше ніж один рік, якщо їх
службові обов'язки не змінилися.
НЕ ПІДЛЯГАЮТЬ атестації сільські, селищні, міські ГОЛОВИ,
голови районних у містах, районних, обласних рад, СЕКРЕТАРІ
сільських, селищних, міських рад, СТАРОСТИ, працівники патронатної
служби, особи, які перебувають на займаній посаді менше ніж один
рік, молоді спеціалісти, вагітні жінки, чи жінки, які працюють
менше ніж один рік після виходу на роботу з відпустки по
вагітності і пологах чи догляду за дитиною, особи, прийняті на
роботу на визначений термін".
Таким чином, керуючий справами, заступник голови, в.о.старости, як не
віднесені Типовим положенням до осіб, що не підлягають, щорічне оцінювання
мають проходити.
Втім, це лише Типове положення, воно носить рекомендаційний характер. І
місцеве положення, прийняте радою, може від нього відрізнятися.
Постановою КМУ від 26 жовтня 2001 р. N 1441 посади керівників відділів
селищних рад віднесено до шостої категорії.
Аналітичний центр АМУ
Щодо компетенції селищної ради
Відповідно до пунктів 3 та 5 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до виключної компетенції селищної ради належить утворення виконавчого комітету ради, визначення його чисельності, затвердження персонального складу; а також затвердження за пропозицією сільського, селищного, міського голови структури виконавчих органів ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів відповідно до типових штатів, затверджених Кабінетом Міністрів України, витрат на їх утримання. Згідно з статтею 2 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» в органах місцевого самоврядування працюють не державні службовці, а посадові особи місцевого самоврядування. Таким чином, селищна рада визначає структуру своїх виконавчих органів, а також кількість посадових осіб місцевого самоврядування та інших працівників.
Щодо посад методистів, які забезпечують методичний супровід закладів освіти селищної ради
Методична служба може бути створена як підрозділ органу управління освітою (практика діяльності переважної частини органів місцевого самоврядування в Україні) або відповідно до пункту 1.6. розділу першого Положення про районний (міський) методичний кабінет (центр) (далі ‒ Положення), затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 08.12.2008 року № 1119, як окрема юридична особа. При цьому її штатний розпис також затверджується селищною радою.
Варто зазначити, що під час прийняття рішення про кількість штатних працівників методичної служби слід користуватись частинами третьою й четвертою Положення, де зазначено основні напрями та завдання її діяльності, вимоги до кадрового наповнення, та врахувати кількість розташованих на території адміністративної одиниці навчальних закладів, педагогів у них. Рішення щодо кількості працівників методичної служби приймає виключно селищна рада, оскільки вона є засновником, а оплата праці працівників методичної служби здійснюється за кошти місцевого бюджету.
Окрім того, посади завідувача навчально-методичної, науково-методичної та методичної установи, методистів належать до посад педагогічних працівників відповідно до абзаців першого та третього розділу «Посади педагогічних працівників» Переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 р. № 963.
Аналітичний центр АМУ
Відповідно до абзацу першого частини першої статті 1032 Бюджетного кодексу України освітня субвенція спрямовується на оплату праці з нарахуваннями педагогічних працівників, зокрема загальноосвітніх навчальних закладів усіх ступенів. Поряд із тим відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 р. № 6 «Деякі питання надання освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам» надано дозвіл здійснювати протягом бюджетного періоду видатки закладів освіти, визначених у статті 103-2 Бюджетного кодексу України, одночасно з державного та місцевих бюджетів та/або одночасно з різних місцевих бюджетів. Отже, порушення бюджетного законодавства в описаній Вами ситуації відсутні.
Аналітичний центр АМУ
Щодо цільового призначення освітньої субвенції
Відповідно до статті 1032 Бюджетного кодексу України освітня субвенція спрямовується на оплату праці з нарахуваннями педагогічних працівників у таких типах навчальних закладів:
1) загальноосвітні навчальні заклади усіх ступенів;
2) шкільні відділення навчально-виховних комплексів "дошкільний навчальний заклад - загальноосвітній навчальний заклад", "загальноосвітній навчальний заклад - дошкільний навчальний заклад";
3) спеціалізовані школи (школи-інтернати), включаючи школи-інтернати з поглибленим вивченням окремих предметів і курсів для поглибленої підготовки дітей в галузі науки і мистецтв, фізичної культури і спорту, інших галузях, ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою; ліцеї (ліцеї-інтернати); гімназії (гімназії-інтернати); колегіуми (колегіуми-інтернати);
5) загальноосвітні навчальні заклади для громадян, які потребують соціальної допомоги та реабілітації: загальноосвітні школи-інтернати, загальноосвітні санаторні школи-інтернати; спеціальні загальноосвітні школи-інтернати; загальноосвітні навчальні заклади для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, дитячі будинки (крім дитячих будинків сімейного типу, прийомних сімей та сімей патронатних вихователів);
6) спеціальні загальноосвітні навчальні заклади для дітей, які потребують корекції фізичного та/або розумового розвитку, навчально-реабілітаційні центри, інклюзивно-ресурсні центри;
7) професійно-технічні навчальні заклади державної та комунальної власності в частині забезпечення видатків на здобуття повної загальної середньої освіти;
8) вищі навчальні заклади I-II рівнів акредитації державної та комунальної власності в частині забезпечення видатків на здобуття повної загальної середньої освіти.
Таким чином, кошти саме освітньої субвенції не можуть спрямовуватись на оплату праці працівників закладів дошкільної освіти.
Щодо джерел оплати праці працівників закладів дошкільної освіти
Згідно з підпунктом «а» пункту 2 частини першої статті 89 Бюджетного кодексу України видатки на дошкільну освіту можуть здійснюватись з бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, районних бюджетів, бюджетів об’єднаних територіальних громад.
Таким чином, обовʼязком Вашої районної ради є утримання закладів дошкільної освіти та здійснення оплати праці їх працівників. Недостатнє фінансування чи відсутність фінансування розглядаємо як порушення норм бюджетного законодавства.
Аналітичний центр АМУ
Відповідно до абзацу четвертого пункту 1 розділу ІV Примірного положення про команду психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами в закладі загальної середньої та дошкільної освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 08.06.2018 року № 609, команда супроводу розробляє індивідуальну програму розвитку (ІПР) дитини з особливими освітніми потребами.
Згідно з листом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 18 травня 2012 року № 1/9-384 «Про організацію інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах» для осіб з особливими освітніми потребами розробляється ІПР та індивідуальний навчальний план. При цьому індивідуальний навчальний план визначає перелік навчальних предметів, послідовність їх вивчення, кількість годин, що відводяться на вивчення кожного предмета за роками навчання, та тижневу кількість годин. У плані враховуються додаткові години на індивідуальні і групові заняття, курси за вибором, факультативи тощо. Звертаємо увагу, що індивідуальний навчальний план та ІПР розробляються педагогічними працівниками, у тому числі з дефектологічною освітою, які беруть безпосередню участь у навчально-виховному процесі, за участю батьків дитини або осіб, які їх замінюють, та затверджується керівником навчального закладу.
При цьому відповідно до абзацу третього пункту 34 Положення про інклюзивно-ресурсний центр, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2017 року № 545, Інклюзивно-ресурсний центр може надавати рекомендації команді психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами у закладах загальної середньої та дошкільної освіти, психолого-педагогічної комісії спеціального закладу загальної середньої освіти щодо наявності успіхів або труднощів у засвоєнні дитиною освітньої програми.
Отже, перелік додаткових занять та кількість годин на їх проведення розробляє команда психолого-педагогічного супроводу закладу загальної середньої чи дошкільної освіти, затверджує керівник закладу освіти. Представники Інклюзивно-ресурсного центру за необхідності залучаються закладом освіти до розроблення ІПР дитини з особливими освітніми потребами.
Аналітичний центр АМУ