Мета парламентських слухань полягала у необхідності обговорення ключових проблем у сфері освіти і науки, розв’язання яких забезпечить збалансований розвиток і збереження людського капіталу в Україні, ефективне використання інтелектуального потенціалу та сприятиме створенню конкурентоспроможної ринкової економіки.

За результами парламентських слухань було підготовлено низку пропозицій до проекту Рекомендацій парламентських слухань на тему: «Збалансований розвиток людського капіталу в Україні: завдання освіти і науки». У своїх виступах учасники парламентських слухань висловили низку конкретних пропозицій, що заслуговують на увагу. Всі вони будуть розглянуті, узагальнені і враховані під час доопрацювання проекту Рекомендацій і розгляду їх на засіданні Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти та власне Верховної Ради України.

Звертаємо увагу, що проект Рекомендацій містить також і пропопозиції Асоціації міст України (підкреслені у тексті проекту).

ВИТЯГ ІЗ ПРОЕКТУ РЕКОМЕНДАЦІЙ ПАРЛАМЕНСЬКИХ СЛУХАНЬ (повний текст)

Учасники парламентських слухань на тему «Збалансований розвиток людського капіталу в Україні: завдання освіти і науки», які відбулися 10 квітня 2019 року, відзначають актуальність і важливість питання збереження та розвитку людського капіталу як стратегічного ресурсу та основного фактора економічного зростання, який би забезпечив збалансований розвиток України, економічний прорив та довгострокові конкурентні переваги.

Виходячи з наведеного учасники парламентських слухань відзначають наступні проблеми у сфері освіти і науки, що унеможливлюють збереження, гальмують збалансований розвиток і управління людським капіталом, та пропонують відповідні шляхи їх вирішення.

І. У сфері дошкільної освіти наявні такі проблеми:

1) невідповідність кількості існуючих місць у закладах дошкільної освіти їх потребам, що пропонується вирішити шляхом внесення змін до Бюджетного кодексу України у частині передбачення видатків з Державного бюджету України на:

2) низька мотивація вихователів закладів дошкільної освіти у зв’язку з низькою заробітною платою, що можливо вирішити шляхом:

ІІ. У сфері повної загальної середньої освіти основними проблемами є:

Для вирішення цих проблем пропонується:

З метою вирішення цієї проблеми пропонується:

Подолати зазначену проблему пропонується шляхом трансформації змісту освіти відповідно до компетентнісного підходу, а також розбудови та функціонування системи забезпечення якості освіти в Україні, окресленої у рамковому Законі України «Про освіту», зокрема за допомогою:

· оновлення змісту загальної середньої освіти шляхом затвердження нових Державних стандартів повної загальної середньої освіти, розроблених на компетентнісній основі;

· розроблення критеріального апарату, інструментарію та порядку проведення інституційного аудиту;

· запровадження системи моніторингу якості освіти як інструменту мотивації та подальшого розвитку освітньої системи;

· нормативного забезпечення проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти, оцінювання освітніх та управлінських процесів у закладі освіти;

· забезпечення можливості здійснення незалежного оцінювання якості освіти фаховими громадськими об’єднаннями та юридичними особами шляхом розроблення порядку акредитації для здійснення такої діяльності;

· розширення кола суб’єктів моніторингу якості освіти.

Також учасники слухань звертають увагу на можливі ризики, пов’язані з масовим запровадженням інтегрованого курсу «Природничі науки», яке може призвести до зниження рівня загальноосвітньої підготовки з фізики, хімії, біології та географії, а відтак на рівень набору до закладів вищої освіти на математично-природничі та суміжні з ними спеціальності.

Зменшення кількості вчителів з природничо-математичних дисциплін, а також зниження рівня якості викладання цих предметів зумовлює проблему низького рівня підготовки вступників, рекомендованих на навчання за державним замовленням з окремих педагогічних, природничих та інженерних спеціальностей. У 2018 році не подолало поріг «склав/не склав» 13,7% учасників (від 8,3% з біології до понад 16% з фізики і математики). З деяких спеціальностей/спеціалізацій державне замовлення не було виконано через недостатню кількість вступників, які віддали перевагу цим спеціальностям/спеціалізаціям.

Відтак, низький прохідний бал абітурієнтів та низькі показники набору на окремі педагогічні, природничо-математичні та інженерні спеціальності свідчать про наявність суттєвих ризиків для держави, пов’язаних з потенційною неспроможністю розвивати і підтримувати у майбутньому високотехнологічні галузі економіки та формувати людський капітал для розбудови держави на інноваційних засадах.

Для стимуляції вчителів дефіцитних спеціальностей доцільно розглянути питання встановлення іменних стипендій чи премій Президента України, Кабінету Міністрів України та Верховної Ради України для кращих вчителів природничо-математичних дисциплін.

Саме тому пропонується:

Для вирішення цієї проблеми пропонується:

Для вирішення цієї проблеми пропонується:

Для вирішення цієї проблеми пропонується:

· забезпечити функціонування міжвідомчої Координаційної ради з питань взаємодії між органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування з впровадження реформи освіти (звертаємо увагу, що складу Ради входить АМУ);

· розробити методичні рекомендації для органів місцевого самоврядування (засновників закладів освіти) щодо створення і ефективного управління мережею закладів освіти;

· розробити методичні матеріали для керівників шкіл та керівників органів управління освітою ОТГ для роботи в умовах децентралізації та автономії школи;

· посилити відповідальність місцевої влади за якість освіти і розвиток мережі закладів освіти в умовах децентралізації шляхом надання повноважень Державній службі якості освіти звертатися до суду з позовами про зобов’язання місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб усунути порушення та виконати вимоги законодавства у сфері загальної середньої освіти.

1) недостатнє фінансування галузі та незначні інвестиції у програми розвитку (як наслідок – застаріла матеріально-технічна база закладів професійної (професійно-технічної) освіти), що може бути частково вирішено за рахунок:

2) проблема доступу до професійної (професійно-технічної) освіти і вільного вибору закладу професійної (професійно-технічної) освіти громадянами України незалежно від регіону їх проживання, що пропонується вирішити через:

Для вирішення цієї проблеми пропонується:

Для вирішення цієї проблеми пропонується:

Для підвищення привабливості професійної (професійно-технічної) освіти пропонується:

V. У сфері освіти дорослих ключовою проблемою є відсутність цілісної системи освіти дорослих, яка дозволила б реалізувати концепцію освіти протягом життя, та нормативно-правової підтримки освіти дорослих.

З метою її вирішення пропонується:

Шляхами вирішення вищезазначених проблем у сфері позашкільної освіти є:

Існує низка проблем і ризиків, пов’язаних з організацією харчування дітей у закладах освіти та його якістю, зокрема:

Учасники парламентських слухань на тему: «Збалансований розвиток людського капіталу в Україні: завдання освіти і науки» рекомендують:

1.2.     Забезпечити розгляд та прийняття законів України "Про повну загальну середню освіту"; "Про професійну (професійно-технічну) освіту", "Про фахову передвищу освіту"; “Про внесення змін до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" щодо уточнення деяких положень" (реєстраційний № 4349 від 31.03.2016, підготовлений Комітетом Верховної Ради України з питань науки і освіти до другого читання), «Про внесення змін до Закону України «Про дошкільну освіту»; «Про внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щодо виплат грошової компенсації на харчування дітей»; проект Закону про внесення змін до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (щодо обов'язковості будівництва об'єктів громадського обслуговування населення соціальної сфери) (реєстр. № 9118 від 21.19.2018); проекти Законів України стосовно організації харчування дітей у закладах освіти, врахувавши позицію Комітету з питань науки і освіти щодо повернення безкоштовного харчування учнів 1-4-х класів у закладах загальної середньої освіти.

1.4.     Розробити заходи з посилення парламентського контролю за виконанням законів України, а також важелі впливу на уряд у разі невиконання ним законодавчих норм.

1.5.     Розробити та прийняти постанову Верховної Ради України щодо встановлення іменних стипендій Верховної Ради України кращим вчителям природничо-математичних дисциплін.

2.1. Віднести до повноважень одного з віце-прем’єр-міністрів України питання розвитку людського капіталу.

2.3. Розробити та подати на затвердження Верховною Радою України Державну цільову програму розвитку людського капіталу та плану її реалізації.

2.5. Визначити орган центральної виконавчої влади відповідальний за прогнозування середньо- та довгострокових потреб економіки у кваліфікованих кадрах за професіями, спеціальностями і кваліфікаціями, доручивши йому спільно з відповідними науковими установами здійснювати прогнозування потреб у структурі і обсягах професійної підготовки в розрізі регіонів України з метою узгодження потреб економіки країни і підготовки випускників закладами освіти, покращити статистичне та інформаційне забезпечення такого прогнозування.

2.7. Підготувати та внести на розгляд Верховної Ради України:

- проекти Законів України «Про освіту дорослих», «Про Національну систему кваліфікацій», «Про дитяче харчування», «Про професійну (професійно-технічну освіту)», про внесення змін до законів України «Про позашкільну освіту», «Про дошкільну освіту»;

- проекти Законів України про внесення змін до:

статті 85 Бюджетного кодексу України, які дозволять здійснювати фінансування закладів освіти одночасно як з державного, так і з місцевого бюджетів, та статей 89-91 Бюджетного кодексу України  щодо  фінансування послуг з підготовки фахівців з вищою освітою на умовах регіонального замовлення з  бюджетів міст обласного значення – обласних центрів;

2.8. Встановити обсяги видатків на освіту відповідно до статті 78 Закону України «Про освіту» в розмірі не менше 7% ВВП.

2.9. Внести зміни до пункту 2 постанову Кабінету Міністрів України від 11.01.2018 року № 22 «Про підвищення оплати праці педагогічних працівників», зазначивши підвищення посадових окладів (ставок заробітної плати) інших категорій  педагогічних та науково-педагогічних працівників, визначених у додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 р. № 1298 “Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери”.

2.10. Забезпечити обсяг освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам в розмірі, необхідному для виплати своєчасної та в повному обсязі заробітної плати педагогічним працівникам закладів освіти з удосконаленням формули їх розподілу з метою наближення обсягів видатків до фактичної потреби кожного закладу освіти.

2.11. Встановити розмір прожиткового мінімуму на рівні його фактичної величини, необхідної для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості, як це передбачено статтею 1 Закону України «Про прожитковий мінімум».

2.12. Встановити розмір мінімальної заробітної плати на рівні, що забезпечить достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло, як це гарантовано статтею 48 Конституції України.

2.13. Встановити посадовий оклад працівника І тарифного розряду Єдиної тарифної сітки на рівні не нижче мінімальної заробітної плати. Одночасно виключити з розміру мінімальної заробітної плати доплати, надбавки, премії, винагороди та інші виплати з відновленням відповідної редакцій статті 95 Кодексу законів про працю України, статті 3 Закону України «Про оплату праці».

2.14. Встановити стипендіальне забезпечення студентів та учнів на рівні, не нижчому від прожиткового мінімуму, а також збільшити на 70 % розмір стипендій студентам природничо-математичних спеціальностей.

2.15. Підготувати зміни до законодавства, що передбачають надання здобувачам вищої, фахової передвищої та професійної (професійно-технічної) освіти пільгових кредитів за рахунок видатків Державного бюджету України та недержавних кредитів на здобуття освіти з повним або частковим погашенням відсотків за рахунок видатків Державного бюджету України.

2.16. Передбачити адресну грошову допомогу молодим спеціалістам – педагогічним працівникам закладів дошкільної, позашкільної освіти, які уклали угоду про роботу в зазначених  закладах освіти.

2.17. Підвищити рівень пенсійного забезпечення, осучаснити розмір раніше призначених пенсій з урахування середньої заробітної плати у галузях економіки за останні роки.

2.18. Забезпечити підвищення посадових окладів науковим працівникам державних наукових установ (закладів вищої освіти) з метою їх наближення до розмірів, встановлених статтею 36 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність".

2.20. З 1 січня 2021 року підвищити ставки заробітної плати для вчителів предметів природничо-математичного циклу не менше ніж на 70 відсотків.

2.27. Забезпечити виконання положень статті 53 Конституції України щодо виконання положень стосовно доступності і безоплатності професійної (професійно-технічної) освіти для громадян України.

2.28. Удосконалити систему фінансування та управління професійною (професійно-технічною) освітою шляхом затвердження нормативно-правових актів, що передбачають чіткий розподіл повноважень і відповідальності між центральними і регіональними рівнями влади.

2.29. Забезпечити умови економічного стимулювання, зокрема шляхом підвищення стипендій учням професійних (професійно-технічних) закладів освіти, для свідомого вибору молоддю освітніх траєкторій, що забезпечують місце роботи та відповідають потребам економіки держави, а також розробити соціальну програму популяризації робітничих професій та підвищення їх престижності.

2.30. Розробити проекти нормативно-правових актів:

про затвердження Стратегії розвитку сфери інноваційної діяльності на період до 2030 року та плану її реалізації;

про затвердження Стратегії розвитку інклюзивної освіти до 2030 року та плану її реалізації;

щодо підвищення посадових окладів педагогічним працівникам  закладів дошкільної,  позашкільної, професійної (професійно-технічної) освіти (стосовно оплати праці викладачів спеціальних дисциплін, майстрів виробничого навчання), вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації.

2.31. Підготувати зміни до законодавства щодо реалізації державно-приватного партнерства в системі освіти з метою створення нових можливостей для соціального партнерства на засадах співфінансування і спільного управління закладами професійної (професійно-технічної) освіти.

2.34. Передбачити на 2020 та на наступні роки у Державному бюджеті України кошти для надання державних пільгових довгострокових кредитів науковим, науково-педагогічним та педагогічним працівникам на будівництво (реконструкцію) і придбання житла або запровадження програми повного або часткового погашенням відсотків з недержавних кредитів за рахунок видатків Державного бюджету України.

2.35. Розбудувати систему раннього втручання, що передбачає комплексну допомогу дітям раннього віку з порушеннями розвитку та дітям груп біологічного і соціального ризику для покращення розвитку дитини та підвищення якості життя родини.

2.36. Забезпечити функціонування міжвідомчої Координаційної ради з питань взаємодії між органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування з впровадження реформи освіти.

2.38. Розробити та подати на розгляд Верховної Ради України проект Закону України про внесення зміни до статті 24¹ Бюджетного кодексу України щодо можливості спрямування коштів Державного фонду регіонального розвитку на виконання інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку, що мають на меті розвиток молодіжної інфраструктури.

2.42. Внести зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 22.11.2004 № 1591 «Про затвердження норм харчування у навчальних та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку» з урахуванням затверджених нових норм фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах і енергії відповідно до наказу Міністерства охорони здоров’я України від 03.09.2017 № 1073 «Про затвердження Норм фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах і енергії».

2.43. Внести зміни до Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу (ДСанПіН 5.5.2.008-01), а саме виписати санітарний регламент для харчоблоків.

2.46. Забезпечити чіткий контроль за виконанням законів України із запровадженням практики персональної відповідальності керівників центральних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за їх невиконання.

3.1. Забезпечити виконання в повному обсязі вимог законів України «Про освіту» та «Про вищу освіту» в частині розробки відповідних документів державного прогнозування і стратегічного планування розвитку освіти і науки на підставі аналізу освітньої статистики, освітніх вимірювань та прогнозування розвитку системи освіти і науки, а саме:

3.2. Розробити та подати до Кабінету Міністрів України проект постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про регіональну раду професійної (професійно-технічної) освіти».

3.3. Здійснити заходи щодо:

створення центрів професійної досконалості;

формування системи внутрішнього та зовнішнього забезпечення якості освіти;

впровадження дуальної форми здобуття освіти;

створення дієвої системи профорієнтації молоді.

3.4. Ініціювати внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо передачі фінансування закладів професійної (професійно-технічної) освіти з міських бюджетів міст обласного значення-обласних центрів на обласний рівень.

3.5. Розробити та внести на розгляд Уряду проекти постанов Кабінету Міністрів України «Про затвердження Державного стандарту базової середньої освіти», «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 р. № 777» щодо внесення змін до положення про освітній округ та опорний заклад освіти.

3.6. Розробити Порядок проведення моніторингу якості освіти, методичні рекомендації з питань управління освітою в умовах децентралізації, методичні рекомендації з проведення супервізії як інструменту професійної підтримки та професійного розвитку педагогічних працівників.

3.7. Розробити нормативно-правову базу для впровадження системизабезпечення якості загальної середньої освіти.

3.8. Розглянути можливість запровадження, починаючи з 2020 року,  обов?язкової державної підсумкової атестації з математики, алгебри та геометрії для  учнів 5-9 класів закладів загальної середньої освіти.

3.9. Забезпечити умови для створення інноваційних середовищ на базі провідних університетів, у тому числі регіональних, для розвитку інноваційного креативного підприємництва через діяльність бізнес-інкубаторів, стартап-шкіл, проведення конкурсів інноваційних проектів як складових освітнього процесу студентської молоді.

3.10. Запровадити гнучку модель здобуття повних і часткових кваліфікацій.

3.11. Розробити та запровадити методику розрахунку вартості підготовкикваліфікованих кадрів з урахуванням складності професії та кваліфікаційних рівнів.

3.12. Розробити концепцію розвитку позашкільної освіти.

3.13. Розробити стратегію розвитку позашкільної освіти до 2023 року.

3.14. Вдосконалити Типові штатні нормативи закладів загальної середньої освіти, затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 06.12.2010 № 1205, з метою покращення якості харчування учнів.

3.15. Розробити Державну цільову програму підвищення кваліфікації педагогічних працівників на базі провідних профільних закладів вищої освіти.

3.16. З метою реалізації ст. 22 Закону України «Про освіту» розробити механізм зміни закладом освіти статусу бюджетної установи, а також заходи щодо стимулювання створення регіональних освітніх об’єднань (освітніх холдингів).

3.17. Забезпечити навчання з формування навичок захисту персональних даних і безпеки людини в інформаційній сфері та інформаційно-комунікаційної культури освітян, науковців та суспільства в цілому.

3.18. Спільно з Міністерством молоді та спорту України розробити план заходів, щодо розвитку громадянської освіти, неформальної освіти, національно-патріотичного виховання, формування цінностей та відповідального лідерства серед молоді, а також покращення інформаційної та профорієнтаційної роботу в закладах освіти, молодіжних центрах та інших осередках по роботі з молоддю.

4.1. Затвердити державний стандарт соціальної послуги супроводу під час інклюзивного навчання.

5.1. Розробити перелік продуктів та перелік меню для забезпечення раціону дітей, яким рекомендовано безглютенову та безлактозну дієту, з метою забезпечення зазначеної категорії дітей раціональним харчуванням в мовах закладу дошкільної освіти.

6.1. При підготовці нормативно-правових актів щодо розроблення стратегій окремих галузей (сфер)/загальнодержавних програм передбачити обов’язковість включення до них розрахунку потреби у кваліфікованих робітниках та фахівцях із фаховою передвищою та вищою освітою та обсяги фінансування їх підготовки.

6.2. Удосконалити методику формування середньострокового прогнозу потреби у фахівцях та робітничих кадрах на ринку праці, що ґрунтуватиметься на прогнозах потреби у фахівцях для галузей економіки держави загалом та кожного регіону зокрема, із залученням роботодавців та інших заінтересованих сторін.

7.1. Забезпечити впровадження стандартів НАТО у роботу з персоналом військових формувань, насамперед, з питань проходження військової служби і соціально-правового захисту військовослужбовців, членів їх сімей та осіб, звільнених з військової служби.

7.2. Запровадити у взаємодії з місцевими органами влади постійно діючі механізми роз’яснювальної роботи з питань військово-патріотичного виховання молоді, порядку і переваг проходження військової служби, що сприятиме комплектуванню Збройних Сил та інших військових формувань України військовослужбовцями за контрактом.

8.1. Визначити одним із пріоритетів державної регіональної політики України на найближчі роки – розвиток людського капіталу, який буде орієнтований на популяризацію провадження наукової, винахідницької та інноваційної діяльності, а також створення цілісної системи освіти з урахуванням кадрового забезпечення інноваційної діяльності.

8.2. Забезпечити ефективну реалізацію заходів програм регіонального розвитку, зокрема програми «Розвиток людського потенціалу», схвалених Постановою Кабінету Міністрів України від 12 вересня 2018 року № 733.

9.1. Спільно з Державною службою України з надзвичайних ситуацій та Міністерством освіти і науки України розробити план заходів з метою створення в закладах дошкільної, загальної середньої та професійної (професійно-технічної) освіти гуртків і клубів юних рятівників.

13.1. Розробити регіональну програму розвитку людського капіталу.

13.2. Розробити регіональні наукові, науково-технічні та інноваційні програми з реалізації пріоритетних напрямів інноваційної діяльності, розвитку інноваційної інфраструктури та створення фондів підтримки інноваційної діяльності, передбачати щорічно у бюджеті громад видатки на реалізацію цих програм.

13.3. Проаналізувати існуючу мережу закладів освіти області та розглянути питання щодо можливості створення  освітніх об’єднань (освітніх холдингів) за відповідними напрямами.

13.4. Спрямовувати залишки освітньої субвенції на здобуття повної загальної середньої освіти учнями закладів професійної (професійно-технічної) освіти на зміцнення матеріально-технічної бази цих закладів.

13.5. Не допускати порушення положень статті 53 Конституції України щодо доступності і безоплатності професійної (професійно-технічної) освіти для громадян України.

13.6. Забезпечити рівний доступ до професійної (професійно-технічної) освіти особам з особливими освітніми потребами.

13.7. Здійснювати  профорієнтаційні заходи з метою орієнтування  випускників шкіл для вступу до вітчизняних закладів вищої та професійної (професійно-технічної) освіти.

13.8. Запровадити програми грантової підтримки обдарованої молоді в сфері освіти в умовах її комерціалізації, зокрема, започаткування практики регіональних стипендій на здобуття вищої освіти для абітурієнтів, що не пройшли конкурсний відбір на місця державного замовлення, але мають найвищі позиції в рейтингу вступників – відповідні освітні програми, пріоритетні для кожного регіону, а також обмеження щодо кількості стипендій та вступного рейтингу визначати за результатами оприлюднених до початку вступної кампанії рішень соціальних партнерів кожного регіону; підтримка, на рівні органів регіональної влади, в тому числі інформаційна, практики підприємств, що надають стипендії на навчання молоді (як бюджетної, так і контрактної форм навчання).

13.9. Забезпечити оновлення матеріально-технічної бази закладів загальної середньої освіти.

13.10. Забезпечити оновлення матеріально-технічної бази закладів загальної середньої освіти, у тому числі з реалізації проекту «Гідність дитини».

13.11. Сприяти створенню додаткових місць у закладах дошкільної освіти.

13.12. Забезпечити педагогічних працівників сільської місцевості та селищ міського типу, а також пенсіонерів з їх числа, безоплатним користуванням житлом з опаленням та освітленням, безоплатним підвезенням сільських педагогів до місця роботи і додому.

13.13. Сформувати стратегії розвитку молодіжної сфери на рівні громад.

13.14. Утворити у складі виконавчих органів об’єднаних територіальних громад окремі структурні підрозділи з питань молоді.

13.15. Регулярно проводити навчання працівників органів місцевого самоврядування об’єднаних територіальних громад питанням організації надання адміністративних та соціальних послуг сім'ям, дітям та молоді.

13.16. Сприяти створенню та розвитку молодіжної інфраструктури, зокрема регіональних і місцевих молодіжних центрів для навчання, самореалізації та змістовного дозвілля молоді.

13.17. Ефективно впроваджувати положення Переглянутої Європейської хартії участі молоді в громадському житті на місцевому і регіональному рівнях.

13.18. Утворити молодіжні консультативно-дорадчі органи регіонального та місцевого рівнів.

13.19. Створити ефективну систему інформування дітей та молоді, громадських активістів, які з ними працюють, про всеукраїнські і міжнародні заходи у сфері молодіжної політики та національно-патріотичного виховання.

13.20. Під час формування місцевих бюджетів передбачати видатки на заходи щодо реалізації пріоритетних напрямів молодіжної політики, розвиток та функціонування молодіжної інфраструктури, підтримку ініціатив молоді та інститутів громадянського суспільства, що працюють з молоддю тощо.

13.21. Посилити контроль за організацією харчування та забезпечити належні умови організації раціонального харчування дітей, учнів, вихованців, додержання вимог санітарно-гігієнічних правил та норм утримання закладів освіти.

13.22. Забезпечити доступність навчальних приміщень для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, зокрема безперешкодний доступ до будівлі, навчальних класів (груп) та іншої інфраструктури відповідно до державних будівельних норм, правил і стандартів.

13.23. Посилити контроль за організацією харчування та забезпечити належні умови організації раціонального харчування дітей, учнів, вихованців, додержання вимог санітарно-гігієнічних правил та норм утримання закладів освіти.