Асоціація міст України звернулася до Прем’єр-міністра України Д.Шмигаля з приводу необхідності врегулювання питання забезпеченості належної роботи закладів загальної середньої освіти у 2021 році. Це потребує перегляду обсягів освітньої субвенції на 2021 рік та розробки нової формули розподілу освітньої субвенції на наступний 2022 рік.

АМУ направила пропозиції та аналіз результатів опитування щодо стану забезпеченості виплати заробітної плати педагогічним працівникам загальної середньої освіти у громадах, що утворилися внаслідок нового адміністративно-територіального устрою, а також наголосила на наявності прогнозованого дефіциту освітньої субвенції.

Проведене АМУ опитування засвідчило, що близько 40% опитаних громад заявили про дефіцит освітньої субвенції у 2021 році. В середньому дефіцит освітньої субвенції на оплату праці педагогічних працівників, що надають повну загальну середню освіту, складає 7‑9%. Більше 14,5% громад мають до 5% дефіциту освітньої субвенції, 20% –  від 5% до 15% дефіциту. В більш ніж 3% громад складається катастрофічна ситуація, дефіцит освітньої субвенції в них становить від 17 до 30%. Загальний же обсяг потреби в коштах на заробітну плату педагогічним працівникам в середній освіті для місцевих бюджетів складає понад 855 млн. грн.

Однією з причин, що призводить до дефіциту освітньої субвенції, поряд з недостатньо оптимізованою мережею закладів і наявністю шкіл/класів з малою наповнюваністю, є недосконалість Формули розподілу освітньої субвенції, яка не враховує частину передбачених нормативно-правовими актами МОН освітніх послуг у середній освіті.

Більшість опитаних громад подали пропозиції з вдосконалення Формули розподілу освітньої субвенції.
Пропозиції переважно стосуються того, що у Формулі не передбачені видатки на:

► вихователів груп подовженого дня (передбачено Законом України  «Про повну загальну середню освіту», стаття 12);

►години на педагогічний патронаж (передбачено Законом України «Про загальну середню освіту», стаття 4), зокрема, для здобувачів освіти, які за станом здоров’я не можуть відвідувати заклад освіти і перебувають удома, (наказ МОН від 12.01.2016 № 8 «Положення про індивідуальну форму здобуття загальної середньої освіти»);

►заміну тимчасово відсутніх педагогічних працівників (згідно з наказом МОН від 15.04.1993 №102 «Про затвердження Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти», п 73).

За результатами опитування також з’ясовано, що у Формулі застосовані занижені коефіцієнти поділу класу на групи при вивченні окремих предметів та розрахунку видатків на утримання іншого педагогічного персоналу (окрім учителів). Аналіз потреби органів місцевого самоврядування на оплату праці педпрацівникам для виконання усіх вимог нормативно-правових актів та забезпечення потреб громад у середній освіті засвідчив, що приблизно сталими є такі показники: «оплата індивідуальної форми навчання» - середній відсоток потреби складає 3-5% від обсягу субвенції; «оплата вихователів ГПД» - середній відсоток потреби складає 2-4% від обсягу субвенції.

Окрім того, громади висловили пропозиції щодо передбачення в освітній субвенці ще й таких видатків:

Міські громади, до яких, відповідно до нового територіально-адміністративного устрою, увійшли прилеглі сільські території, пропонують включити до Формули окремі коефіцієнти для обрахунку середньої наповнюваності класів для міських закладів та закладів сільської місцевості для міських громад. Оскільки у Формулі обсяг розрахунку освітньої субвенції для сільських територій міських громад здійснюється відповідно до показника РНК (розрахункової наповнюваності класів), що застосовується для міської громади в цілому. Таким чином, учні сільських територій в межах міських громад перебувають в нерівних умовах з учнями сільських громад.

Окремі громади проти коефіцієнтів коригування для обрахунку розрахункової наповнюваності класів, які введені до Формули для наближення РНК до ФНК (фактичної наповнюваності класів). Адже ці громади великими зусиллями змогли оптимізувати мережу закладів освіти, що дозволило відчути фінансову спроможність, а саме: коштами освітньої субвенції забезпечити виплату надбавки за престижність праці педагогічних працівників у розмірі 30% та інших заохочувальних виплат; використовувати залишки для модернізації та оновлення закладів освіти; утримувати сільські школи з невеликою наповнюваністю. Тож застосування коефіцієнтів коригування РНК при розрахунку обсягів субвенції зменшує фінансову спроможність закладів загальної середньої освіти, які дотримуються вимог Закону України "Про освіту" та демотивує громади приводити свою мережу до вимог чинного законодавства і економії ресурсів держави.