З 2019 року приватні школи частково зможуть отримувати фінансування з державного бюджету. 27 лютого 2019 року Уряд вніс зміни до Порядку та умов надання освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 р. №6. Цими змінами передбачено, зокрема, спрямування органами місцевого самоврядування певного обсягу освітньої субвенції на приватні заклади загальної середньої освіти. За інформацією Міністерства освіти і науки України, у 2019 році на це у Державному бюджеті закладено 210 млн грн. Ці кошти розраховані на 219 приватних закладів освіти, в яких учні здобувають загальну середню освіту.

 

Аналітичний центр Асоціації міст України проаналізував внесені зміни та дав відповіді на актуальні запитання щодо виділення коштів.

Змінами до Порядку та умов надання освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам передбачено передачу коштів освітньої субвенції приватним закладам освіти у розмірі фінансового нормативу (з урахуванням відповідних коригуючих коефіцієнтів) бюджетної забезпеченості одного учня, який здобуває повну загальну середню освіту. Звертаємо увагу, що постановою Кабінету Міністрів України від 06.02.2019 року № 65 «Про внесення змін до формули розподілу освітньої субвенції між місцевими бюджетами» внесено зміни до формули розподілу освітньої субвенції, якими передбачено наявність учнів групи VIII, тобто учнів, які здобувають загальну середню освіту у приватних денних закладах загальної середньої освіти. Таким чином, в обсягах освітньої субвенції, доведених місцевим бюджетам на 2019 рік закладено кошти для приватних закладів загальної середньої освіти денної форми навчання. В обсягах освітньої субвенції згідно з Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» закладено близько 210 млн грн. на рік. Ці кошти розраховані на 219 приватних закладів освіти (27 тис. учнів), в яких учні здобувають загальну середню освіту.

Приватний заклад освіти, який хоче отримати державні кошти має дотриматись умови одержання субвенції приватним закладом: тобто мати ліцензію на провадження освітньої діяльності у сфері загальної середньої освіти; здійснювати освітню діяльність до 1 вересня року, що передує плановому бюджетному періоду; не мати порушені справи про банкрутство та рішення про визнання банкрутом; не перебувати у стані ліквідації. З метою одержання коштів приватний заклад освіти має звернутись, на нашу думку, до того органу місцевого самоврядування, представникам громади якого він надає освітні послуги. Звертаємо увагу, що заяву слід подавати приватному закладу до розпорядника освітньої субвенції за місцевим бюджетом (бюджетом району, Києва, міста обласного значення та ОТГ). У заяві про надання субвенції вказується контингент учнів (за рівнями загальної середньої освіти) станом на 5 січня поточного року, та надаються копії документів, що підтверджують відповідність критеріям, визначеним умовами надання освітньої субвенції. Інформація про контингент учнів станом на 5 число місяця подається щомісячно до 8 числа кожного місяця. Відповідний розпорядник освітньої субвенції за місцевим бюджетом перераховує кошти щомісяця. Обсяг коштів визначається за формулою розподілу освітньої субвенції (в середньому близько 8 тис. грн. на рік на 1 учня).

Міністерство освіти і науки України, як головний розпорядник освітньої субвенції, керувалось нормою Конституції України про забезпечення державних гарантій усім учням для здобуття загальної середньої освіти. Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич наголосила, що батьки дітей, які здобувають освіту у приватних закладах освіти, є платниками податків, а тому мають право на відшкодування коштів за навчання їх дітей. Також висловила сподівання, що розмір плати за навчання дітей зменшиться для батьківських гаманців пропорційно до виділеного обсягу освітньої субвенції. У той же час звертаємо увагу, що самою постановою зменшення плати за навчання пропорційно до наданого ресурсу освітньої субвенції не врегульовано. Тобто виключно засновник приватного закладу освіти визначатиме, чи зменшувати плату за навчання дітей пропорційно до отриманого обсягу освітньої субвенції. Таким чином, засновник приватного закладу має можливість: або зменшити розмір батьківської плати за навчання, або збільшити оплату праці педагогів приватних шкіл, або у випадку збереження попереднього рівня оплати батьками навчання дітей оновити освітнє середовище.

Серед інших ризиків варто назвати такі:

1. Невідповідність визначеним постановою критеріям умов надання субвенції у період її помісячного одержання (повний пакет документів подається один раз, а далі керівник приватного закладу інформує лише про контингент учнів, при цьому, наприклад, заклад може втратити ліцензію на здійснення освітньої діяльності). 2. Недостовірність інформації, наданої керівником приватного закладу щодо контингенту учнів (у такому випадку передбачено повернення освітньої субвенції у місцевий бюджет). 3. Наявність у цілому дефіциту освітньої субвенції в місцевих бюджетах. Зважаючи на те, що приватні заклади освіти насамперед розташовані в обласних центрах та містах обласного значення, прогнозуємо ймовірність такої ситуації саме в бюджетах цих громад.

Основними перевагами є додержання державою конституційних гарантій усім здобувачам освіти щодо здобуття загальної середньої освіти, а також підтримка розвитку приватної освіти в Україні. Для органів місцевого самоврядування надзвичайно важливою є взаємодія з приватними закладами загальної середньої освіти, оскільки вони теж формують мережу закладів освіти та надають послуги представникам громади.