17 квітня 2019 року у Міністерстві освіти і науки України відбулось перше засідання міжвідомчої робочої групи з удосконалення формули розподілу освітньої субвенції між місцевими бюджетами, утвореної наказом Міністерства освіти і науки України від 16 квітня 2019 року № 490 (далі ‒ робоча група).

До складу робочої групи увійшли представники профільних міністерств, асоціацій органів місцевого самоврядування, Інституту освітньої аналітики та міжнародні експерти.

Засідання робочої групи проходило під головуванням Першого заступника Міністра освіти і науки України Павла Хобзея, який наголосив на потребі переглядати формульний розрахунок освітньої субвенції у зв’язку з реформою місцевого самоврядування.

Представники Мінрегіону наголосили на змінах адміністративно-територіального устрою України у зв'язку з можливим прийняттям відповідного Закону України, а отже, на пов'язаній із цим необхідності внесення змін до формули розрахунку освітньої субвенції.

Участь в обговоренні взяла аналітик Асоціації міст України Людмила Мозгова, яка наголосила, що постановою Кабінету Міністрів України від 06.02.2019 року № 65 «Про внесення змін до формули розподілу освітньої субвенції між місцевими бюджетами» вже було внесено важливі зміни до формули, що враховували значну частину пропозицій АМУ. Завдяки цьому та співпраці АМУ з МОН та Мінфіном було досягнено таких позитивних результатів:

• Збільшено на 13% порівняно з 2018 роком обсяг освітньої субвенції;
• Зменшився у 6 разів дефіцит освітньої субвенції (за інформацією міст обласного значення та ОТГ) з 4,4 млрд грн у 2018 році до 740,7 млн грн у 2019 році.
• Зменшився вдвічі відсоток громад, які заявляли про дефіцит освітньої субвенції (зі 177 до 91 громади).

Поряд із тим АМУ констатувала, що 48% міст обласного значення та ОТГ (91 орган місцевого самоврядування з 177 опитаних) мають дефіцит освітньої субвенції на виплату заробітної плати педагогічним працівникам у розмірі в середньому по Україні 9%. Загальний дефіцит освітньої субвенції для їх бюджетів складає 740,7 млн. гривень.

«Маємо взяти до увагу, що, за інформацією Міністерства фінансів України, на початок 2019 року у місцевих бюджетах було акумульовано залишки освітньої субвенції у загальному обсязі 4 млрд гривень. Тобто АМУ в минулому році констатувала 4,4 млрд грн дефіциту, що, фактично, перейшли на початок 2019 року у залишки в окремих бюджетах. При цьому зауважуємо, що від загального обсягу залишків освітньої субвенції лише 3,2% у містах, 21% ‒ в ОТГ, 0,8% ‒ у м. Києві, у районах ‒ 36,4% та в обласних бюджетах ‒ 38,6%. Як бачимо, профіцит освітньої субвенції знаходиться в обласних та районних бюджетах і складає 75%. Постійно здійснюється оптимізація мережі у громадах. При цьому акцентуємо, що в один рік неможливо все оптимізувати, оскільки сама процедура знаходить соціальний та політичний опір та потребує тривалого часу.

Таким чином, зауважуємо, що додаткових ресурсів для забезпечення педагогів в повному обсязі на 2019 рік з Державного бюджету України не потрібно. Необхідно здійснити в ручному режимі перерозподіл коштів, щоб забезпечити заробітними платами педагогів шкіл у громадах, де наявний дефіцит (при цьому джерелом покриття видатків має бути ресурс обласних бюджетів, а не ресурс громад, де було оптимізовано мережу (прикладом у 2018 році є Чернігівська область, де було забрано кошти у громад, які оптимізували мережу), та внести зміни до формули розподілу освітньої субвенції», ‒ зауважила аналітик.

Також було озвучено пропозиції органів місцевого самоврядування до змін у формульний розрахунок обсягів освітньої субвенції:

• Враховувати години індивідуального навчання (наказ Міністерства освіти і науки України від 12.01.2016 № 8 «Про затвердження Положення про індивідуальну форму навчання в загальноосвітніх навчальних закладах»). Наприклад, м. Вінниця недоотримала 22,5 млн гривень.
• Враховувати видатки на заміну тимчасово відсутніх працівників. Наслідком цього стає запровадження негативної практики «безкоштовних замін» або інтенсифікації навчальних годин тих уроків, з яких відпустили учнів, наприклад, через хворобу вчителя. Така ситуація певним чином погіршує якість освіти.
• Врахувати реальний контингент учнів та його збільшення в окремих громадах. Спостерігаємо динаміку збільшення контингенту учнів в інклюзивних класах. Як наслідок, Формула не враховує реальної потреби збільшення одиниць педагогічного персоналу. Тому важливим є врахування контингенту учнів станом на 1 вересня року, що передує плановому бюджетному періоду. Наприклад, м. Вінниця недоотримала 14,8 млн гривень. Пропонуємо, наприклад, застосувати корегуючі коефіцієнти при зміні мережі класів (при зростанні ‒ 1,05, при зменшенні – 0,95).
• Формула не враховує реальну потребу на оплату праці вихователів груп подовженого дня (1 ставки на 1 заклад недостатньо).
• Формула для міських ОТГ, на території яких є сільські населені пункти, розрахована як для міст обласного значення та не враховує розрахункову наповнюваність класів для сільської території. Пропонуємо розраховувати обсяг субвенції для закладів освіти, розташованих на сільській території, за принципом того, як розраховується обсяг субвенції для закладів освіти сіл та селищ.

Директор департаменту видатків гуманітарної сфери Міністерства фінансів України Роман Єрмоличев погодився з АМУ щодо необхідності раціонального перерозподілу коштів та звернув увагу на вивчення питання наявності значних залишків освітньої субвенції в окремих бюджетах, а також на необхідності оптимізації мережі закладів освіти.

Робоча група обговорила пропозиції Асоціації міст України та можливість внесення відповідних змін. Наразі розробники формули освітньої субвенції працюватимуть над сформульованими головою робочої групи завданнями. Наступне засідання заплановане на 22 травня 2019 року.

Аналітичний центр АМУ