29 / Травень, 2018
Асоціація міст України звернулася до Віце-прем’єр-міністра України – Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Г.Зубка з пропозицією провести нараду за участі міських голів-членів Правління АМУ для розгляду та визначення шляхів вирішення проблем підприємств теплопостачання.
До АМУ звертаються органи місцевого самоврядування з приводу вкрай незадовільного стану підприємств комунальної теплоенергетики, що зумовлений такими проблемами:
- Заборгованість з різниці в тарифах
Незважаючи на прийняту нормативно-правову базу та передбачені у Державному бюджеті України на 2017 рік кошти, на початок 2018 року залишилися непогашеними 1,83 млрд грн різниці в тарифах за надані населенню та бюджетним установам послуги з тепло- та гарячого водопостачання, що виникла станом на 01.01.2016 року. Протягом 2016 року різниця в тарифах за ці послуги накопичилася у розмірі 5,85 млрд грн, а за 2017 рік зросла ще на 5,48 млрд грн. Таким чином, загальна сума різниці в тарифах за минулі роки складає більше 13 млрд грн, і механізм та джерела для покриття збитків підприємств теплопостачання відсутні.
- Заборгованість державного бюджету перед комунальними підприємствами за надані споживачам пільги та субсидії
Така заборгованість стала звичним явищем - підприємства отримують відшкодування з державного бюджету за пільги та субсидії, надані у жовтні, листопаді та грудні поточного року лише в наступному році. Така ж ситуація і з станом розрахунків після закінчення опалювального сезону. Наприклад, заборгованість перед підприємствами теплопостачання на момент закінчення опалювального сезону 2017-2018 року склала 4,7 млрд грн, на 15 травня 2018 року становила 3,2 млрд грн, таким чином за місяць зменшилася лише на 1,5 млрд грн.
- Відсутність дієвих інструментів боротьби з боржниками
Заборгованість населення за отримані житлово-комунальні послуги постійно зростає:
на 1 січня 2016 року - майже 11 млрд грн
на 1 січня 2017 року - 13,7 млрд грн
на 1 січня 2018 року – 16,4 млрд грн
Станом на 1 квітня 2018 року цей показник складає 21 млрд грн.
Найбільша заборгованість населення перед підприємствами теплопостачання.
Щоб стягнути ці кошти підприємство має сплатити судовий збір (не менше прожиткового мінімуму - 1762 грн), але сплата таких коштів для підприємств, кредиторська заборгованість яких станом на 1 березня 2018 року складає 28,9 млрд грн, є серйозною проблемою. На жаль, навіть у випадку прийняття судом рішення про стягнення заборгованості з споживача, такі рішення не виконуються Державною виконавчою службою.
З іншого боку, штрафні санкції та пені, які комунальні підприємства можуть застосувати до боржників, законодавством встановлені у значно нижчих обсягах, ніж штрафні санкції, які застосовують до комунальних підприємств постачальники енергоносіїв.
- Складний та тривалий механізм перегляду тарифів
Загальновідомо, що рішення про збільшення вартості природного газу приймається та вступає в дію протягом кількох днів, а перегляд тарифів триває декілька місяців. Протягом цього часу підприємства працюють у збиток за тарифами, які не відшкодовують собівартість наданих послуг.
Серед інших проблем тарифоутворення, що є наслідком неефективної діяльності НКРЕКП, можна назвати неврахування в тарифах витрат на виконання технічних регламентів, включення до тарифів економічних складових (заробітної плати, індексів інфляції та цін виробників, амортизаційних відрахувань) у занижених розмірах.
- Значна заборгованість комунальних підприємств за спожитий природний газ
На час закінчення опалювального сезону 2017-2018 років заборгованість підприємств теплопостачання за спожитий природний газ склала 27,1 млрд грн, з яких значна частина - нараховані штрафні санкції та пені. Виникнення цієї заборгованості є наслідком невиконання державою зобов’язань з відшкодування різниці в тарифах та своєчасного відшкодуванню пільг та субсидій.
В результаті комунальні підприємства потрапляють у залежність від монополістів-постачальників природного газу, які користуючись цим:
завчасно не надають комунальним підприємствам номінації на природний газ, що ставить під загрозу надання послуг теплопостачання населенню;
не укладають договори на постачання природного газу відповідно до Примірного договору, форма якого затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2016 року №357;
включають до умов договору високі розміри штрафів та пені.
- Відсутність коштів на підготовку до опалювального сезону та оновлення матеріально-технічної бази підприємств теплопостачання
Всі ці проблеми зумовлюють відсутність у підприємств теплопостачання коштів на підготовку до нового опалювального сезону, не кажучи вже про оновлення матеріально-технічної бази. Наслідком такого стану є аварійні (як локальні, так і масштабні) ситуації, що трапляються під час початку та проходження опалювального сезону.
Враховуючи випадки стягнення коштів міжнародних фінансових організацій, отриманих для реалізації інвестиційних проектів, в рахунок заборгованості за природний газ, збитковість галузі теплопостачання, відсутність державної фінансової підтримки, місцеве самоврядування фінансує заходи з підготовки до опалювального сезону та реконструкції котелень і систем теплопостачання. Однак, враховуючи збільшення видатків на реалізацію інших повноважень, зокрема у сфері освіти та охорони здоров’я, органи місцевого самоврядування не можуть забезпечити фінансову підтримку підприємств теплопостачання у необхідних об’ємах.
- Невизначеність у встановленні постачальника природного газу
Закон України «Про ринок природного газу» визначив, що з метою забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу на його суб’єктів можуть покладатися спеціальні обов’язки, в обсягах та на умовах, які визначаються Кабінетом Міністрів України. Таким чином, починаючи з 1 жовтня 2015 року підприємства теплопостачання отримують природний газ за механізмом, який визначається Кабінетом Міністрів України. На сьогодні такий механізм визначений постановою Кабінету Міністрів України від 22 березня 2017 року №187 «Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов’язків на суб’єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу». Необхідно зазначити, що при затвердженні такого механізму Кабінет Міністрів України встановлює кінцевий термін дії відповідного акту. Так постанова Кабінету Міністрів України від 22 березня 2017 року № 187 повинна була припинити свою дію з 1 квітня 2018 року, але постановою Уряду від 28 березня 2018 року (яка набрала чинності 1 квітня 2018 року), її дія була продовжена до 1 червня 2018 року. Відповідно, під час проходження опалювального сезону підприємства теплопостачання своєчасно не змогли оформити договірні відносини з постачальником природного газу. Зважаючи на втрату чинності зазначеної постанови уже найближчим часом, не зрозуміло, за якими принципами та на яких умовах будуть отримувати природний газ виробники тепла. Внаслідок такого недосконалого законодавчого регулювання механізму постачання природного газу за спеціальними обов’язками, підприємства теплопостачання змушені діяти поза межами правового поля.
- Відсутність нормативно-правових актів, необхідних для забезпечення реалізації Законів України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» та «Про житлово-комунальні послуги»
Прикінцеві та перехідні положення Закону України ««Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» передбачають майнову відповідальність підприємств тепло- та водопостачання за надання послуг без забезпечення їх комерційного обліку. Так, надавачі послуг повинні забезпечити встановлення приладів комерційного обліку тепла до 3 серпня 2018 року, а приладів комерційного обліку постачання гарячої води та водопостачання - до 3 серпня 2019 року. Але досі не прийнято нормативно-правові акти, покликані забезпечити джерело коштів для встановлення приладів комерційного обліку, їх обслуговування а також визначити систему взаємовідносин між органами влади, надавачами та споживачами послуг. Закон України «Про житлово-комунальні послуги» вступає в дію 10 червня 2018 року, при цьому не прийнятий жоден з 36 підзаконних нормативно-правових актів, таким чином підприємства - надавачі послуг не матимуть можливості надавати послуги за нормами Закону.
Враховуючи важливість вирішення цих проблем для органів місцевого самоврядування, АМУ звернулася до Віце-прем’єр-міністра України – Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Г.Зубка з проханням скликати відповідну нараду за участі міських голів – членів Правління Асоціації міст України (Лист АМУ).
Галузь:
