Консультації

Консультації органам місцевого самоврядування надають регіональні консультанти Офісів реформ в РВ АМУ перейти до контактів.

 

30 серпня директора школи повідомили в телефонному режимі про переведення 8 класу та 9 класу, де навчається 6 та 5 дітей, в опорний заклад. Директор школи ввечері зібрала батьків та, не надавши жодного документа, пояснила, що діти повинні вже 2 вересня їхати в інший заклад для навчання. На батьківських зборах обвинувачують батьків 10 класу, які напередодні поїхали до голови сільської ради дізнатись, чи можуть їх діти залишитися в школі, бо в класі 6 учнів, а це не суперечить Закону України «Про загальну середню освіту», де в класі повинно бути не менше 5 учнів. Батьки обурені, що їх не попередили завчасно, і ніхто з ними не зустрівся: ні начальник відділу освіти, ні сільський голова. Вже за ці дні з Інтернету дізнаємося про якусь наповнюваність класу, яка розрахована згідно з індексом фактичної наповнюваності класів, листа Міністерства фінансів про недостатнє фінансування освітньої субвенції та інших нормативних документів. Чи правомірні дії відділу освіти про переведення класів із ЗОШ І-ІІІ ступенів в опорний заклад, яка повинна пройти юридична процедура, щоб дотриматися підзаконні акти, про які нам не розповідають? За один день вирішили долю всіх дітей без жодних пояснень, а тільки звинувачуючи батьків 10 класу, яким теж не байдужа доля своїх дітей. І ще батьки повинні приїхати в інший заклад написати заяву, тоді їх зарахують до іншого навчального закладу, і таким чином батьки самі своїми руками зроблять оптимізацію навчальних закладів. Якщо можливо, надайте, будь ласка, відповідь терміново. Дуже чекаємо на відповідь.

Щодо розрахункової наповнюваності класів

Відповідно до статті 1032 Бюджетного кодексу України освітня субвенція спрямовується з Державного бюджету України до місцевих бюджетів (у Вашому випадку бюджету сільської ради) на виплату заробітної плати виключно педагогічним працівникам закладу загальної середньої освіти. Кожній громаді обсяг цієї субвенції розраховується виключно за формулою розподілу освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам (далі ‒ Формула), затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 року № 1088 (зі змінами від 06.02.2019 року № 65).

Згідно з цією Формулою при визначенні обсягу коштів враховується розрахункова наповнюваність класів для закладів освіти, розташованих у сільській місцевості, за таблицею:

Для районних бюджетів та бюджетів об’єднаних територіальних громад з урахуванням щільності учнів закладів загальної середньої освіти та відсотка населення, що проживає в сільській місцевості, ‒ згідно із таблицею:

Щільність учнів

Відсоток населення, що проживає в сільській місцевості

від 0 до 25

від 25 до 46

від 46 до 57

від 57 до 64

від 64 до 67

від 67 до 75

від 75 до 89

від 89 до 100

100

Від 0 до 1,3

13,5

11,5

11,5

11,5

11

10,5

10

10

10

Від 1,3 до 1,5

13,5

13,5

13,5

13

12

11,5

11,5

11

11

Від 1,5 до 2,2

15

15

14

13

13

12,5

12

11,5

11

Від 2,2 до 2,6

15

15

14

14

13,5

12,5

12

11,5

11,5

Від 2,6 до 3,6

17

16

15

14

13,5

13

12,5

12,5

12

Від 3,6 до 3,7

19

16

15,5

14

13,5

13

12,5

12,5

12

Від 3,7 до 9,4

19

17

16,5

15

14

14

14

14

13

9,4 і більше

20,5

18

18

17,5

15

15

15

15

14,5;

Таким чином, якщо реальна наповнюваність класів збігається з розрахунковою, або ж перевищує її ‒ коштів достатньо для виплати заробітної плати вчителям. У той же час, якщо реальна наповнюваність класів є меншою, а подекуди й значно меншою, виникає дефіцит коштів, тобто ситуація, коли вчителі залишаться без заробітної плати.

Щоб не допустити такого, орган місцевого самоврядування (сільська рада) приймає рішення щодо оптимізації мережі. Під час прийняття такого рішення сільська рада, як засновник закладу освіти, користується рекомендаціями центральних органів виконавчої влади.

Ситуація з дефіцитом коштів значно ускладнилась, у зв’язку з набуттям чинності постанови Кабінету Міністрів України від 10 липня 2019 року № 822 «Про оплату праці педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників закладів і установ освіти і науки», якою передбачається поетапне збільшення оплати праці педагогічним, науково-педагогічним та науковим працівникам закладів і установ освіти і науки до 2023 року, у той же час відповідний ресурс у Державному бюджету України наразі не передбачений.

Також інформуємо, що Кабінет Міністрів України доручив центральним органам виконавчої влади розглянути пропозиції Міністерства фінансів України, надіслані листом № 07010-04-3/19654 від 31.07.2019 року. Крім пропозицій у сферах вищої освіти та науки, цей документ містить алгоритм дій, спрямованих на значну економію коштів у сфері загальної середньої освіти, викликану у тому числі рішенням Уряду про підвищення заробітних плат учителів.

Так, Мінфін пропонує:

  • підвищення заробітної плати вчителів здійснювати лише з одночасним скороченням їх чисельності;
  • МОН спільно з облдержадміністраціями розробити плани-графіки оптимізації малокомплектних шкіл у розрізі кожного регіону;
  • припинення з 01 січня 2020 року фінансування з освітньої субвенції шкіл (крім початкових) з кількістю учнів менше 40 та фінансування освітнього процесу в 10-11 (12)х класах, де менше 20 учнів;
  • підвищення навчального навантаження на вчителя з 18 до 20 годин;
  • підвищення розрахункової наповнюваності класів під час розрахунку освітньої субвенції для районів та ОТГ на 2 пункти;
  • перегляд діючих умов оплати праці педагогічних працівників з метою оптимізації підвищень посадових окладів, надбавок та доплат;
  • перегляд підходів до створення мережі опорних шкіл, розвиток мережі опорних шкіл шляхом фінансових стимулів, зокрема спрямування капітальних видатків, у першу чергу, на ці школи, і за умови виконання процесу оптимізації;
  • обов’язковий вихід учителів на пенсію по досягненні пенсійного віку або укладання контрактів.

 

Щодо можливої наповнюваності класів та процедури формування мережі класів

Відповідно до частини другої статті 14 Закону України «Про загальну середню освіту», дійсно, у закладах загальної середньої освіти, розташованих у селах і селищах, кількість учнів у класах визначається демографічною ситуацією, але повинна становити не менше п’яти осіб. У разі меншої кількості учнів у класі заняття проводяться за індивідуальною або іншими формами навчання. У той же час звертаємо увагу, що згідно з частиною першою статті 14 Закону України «Про загальну середню освіту» наповнюваність класів закладів загальної середньої освіти не може перевищувати 30 учнів.

Відповідно до підпункту 2 пункту «а» статті 32 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до власних (самоврядних) повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, управління закладами освіти. Зважаючи на критичну ситуацію, викликану рішенням Уряду та недостатнім обсягом виділених державою коштів, сільська рада, у Вашому випадку, вимушена була оперативно та терміново приймати рішення щодо оптимізації мережі з 02.09.2019 року (зазвичай, про наміри оптимізації повідомляють наприкінці травня, це пов’язано, зокрема, з трудовим законодавством) та створення умов для здобуття освіти Вашими дітьми. Таким чином, попереджено ситуацію з невиплатами заробітних плат учителям у листопаді-грудні 2019 року та у І півріччі 2020 року.

Оскільки Ваші діти навчаються в 8 та 9 класах, згідно із законодавством вони можуть здобувати освіту в опорному закладі освіти.

Зважаючи на чинне законодавство, в опорній школі створюються засновником кращі умови навчання дітей. Також звертаємо увагу, що здобуття освіти в опорному закладі має ряд переваг:

  1. Навчання в опорній школі дозволяє розвивати комунікаційні навички у дітей, отримувати знання від учителів-предметників.
  2. Ресурси громади насамперед спрямовані в оснащення освітнього простору опорної школи, а отже, такий заклад має кращу матеріально-технічну базу.
  3. Держава при спрямовуванні коштів на розвиток матеріальної бази надає переваги насамперед опорним закладам освіти.
  4. Випускник опорної школи є більш конкурентноздатним при складанні ЗНО, а отже, вступу до закладу вищої освіти.

Сподіваємось, що Ви з розумінням поставитесь до рішення засновника закладу освіти, оскільки воно спрямоване насамперед на забезпечення якісної освіти для Ваших дітей.

Аналітичний центр АМУ

Згідно з Порядком казначейського обслуговування місцевих бюджетів, затвердженим Наказом Міністерства Фінансів України від 23.08.2012 №938, а саме у відповідності до п.7.1, Розпорядження про виділення коштів загального фонду місцевих бюджетів затверджується головою місцевого органу виконавчої влади (органу місцевого самоврядування) або, за його дорученням, одним з його заступників (керівником фінансового органу). У зв’язку із зазначеним виникло питання, чи може Розпорядження про виділення коштів загального фонду місцевих бюджетів затверджуватися директором департаменту фінансів виконкому міської ради?

Відповідно до п.7.1 Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів (наказ Мінфіну від 23.08.2012 №938) розпорядження про виділення коштів загального фонду місцевих бюджетів затверджується головою місцевого органу виконавчої влади (органу місцевого самоврядування) або, за його дорученням, одним з його заступників (керівником фінансового органу). Аналізуючи цю норму вважаємо, що розпорядження про виділення коштів загального фонду місцевих бюджетів, у разі відсутності сільського, селищного, міського голови, може бути затверджене керівником фінансового органу. При цьому, спираючись на норми Бюджетного кодексу України (п.36 ч.1 ст.2) та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (ст.5), вважаємо, що під фінансовим органом слід розуміти самостійний виконавчий орган сільської, селищної, міської ради.

Чи можна організувати педагогічний патронаж для 3-х дітей із селищної школи, де не зібрався клас? (Селище увійшло до міської ОТГ).
Педагогічний патронаж як форма здобуття освіти належить до індивідуальної форми здобуття освіти відповідно до пунктів 1 та 2 Положення про індивідуальну форму здобуття загальної середньої освіти (далі ‒ Положення), затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 12 січня 2016 року № 8 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 10 липня 2019 року № 955).
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 розділу ІV «Педагогічний патронаж» Положення педагогічний патронаж може бути організовано, зокрема, для осіб, які здобувають початкову, базову середню освіту та проживають у селах і селищах (якщо кількість здобувачів освіти у класі закладу освіти становить менше ніж 5 осіб). Зважаючи на це, зазначені Вами учня можуть бути охоплені педагогічним патронажем.
Звертаємо увагу, що відповідно до пункту 3 розділу ІV «Педагогічний патронаж» Положення педагогічний патронаж передбачає:
·        надання освітніх послуг відповідно до потреб дитини та у формі, яка найбільш відповідає стану дитини та її індивідуальним можливостям;
·        забезпечення освітнього процесу необхідними засобами навчання з урахуванням індивідуальних потреб здобувача освіти;
·        можливість періодичного залучення здобувача освіти до учнівського колективу з метою соціалізації (у межах загальношкільних освітніх заходів);
·        взаємодію педагогічних працівників із закладами охорони здоров'я, закладами соціального захисту дітей, інклюзивно-ресурсними центрами.
Організацію педагогічного патронажу здійснюють педагогічні працівники закладу освіти, до якого будуть зараховані ці учні. Згідно з пунктом 3 розділу ІV «Педагогічний патронаж» Положення педагогічний патронаж організовується для осіб віком до 18 років (за винятком випадків, коли тривалість здобуття освіти осіб з особливими освітніми потребами було подовжено відповідно до законодавства).
Аналітичний центр АМУ

 

У комунальній установі «Охтирський міський центр комплексної реабілітації для дітей з інвалідністю» працюють такі працівники: педагог соціальний, вихователі соціальні по роботі з дітьми з інвалідністю, практичний психолог, вчитель-логопед, організатор культурно-дозвіллєвої діяльності, вчитель трудового навчання. Чи є вони педагогічними працівниками, якщо працюють у нашій установі? Педагогічне навантаження практичного психолога становить 20 годин на тиждень, вихователя соціального по роботі з дітьми з інвалідністю - 25 годин на тиждень. Скільки годин вони повинні відпрацьовувати в Центрі? Відпустка практичного психолога, соціального педагога, вихователів соціальних по роботі з дітьми з інвалідністю нашої установи становить 56 днів, як у педагогічних працівників, чи 24 дні, як у працівників установи соціального захисту?
Перелік посад педагогічних та науково-педагогічних працівників затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 № 963. Усі посади, що там зазначені, вважаються педагогічними працівниками. Також, відповідно до пункту 1.3. Умов оплати праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства охорони здоров'я України від 05.10.2005 № 308/519, оплата праці керівників, фахівців, технічних службовців і робітників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення, що не передбачені цими Умовами (педагогічних працівників, працівників культури, сільського господарства та інших), здійснюється відповідно до умов оплати праці аналогічних категорій працівників відповідних галузей бюджетної сфери. Рекомендуємо переглянути до яких посади працівників належать працівники Вашої установи.
Тривалість роботи та педагогічного навантаження для окремих категорій працівників закладів та установ соціального захисту населення регулюється наказом Міністерство праці та соціальної політики України від 12.02.2007 № 44.
Строк щорічної відпустки для педагогічних працівників регулюється Порядком надання щорічної основної відпустки тривалістю до 56 календарних днів керівним працівникам навчальних закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічним, науково-педагогічним працівникам та науковим працівникам, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.1997 № 346.
Щодо питань оплати праці вихователя соціального по роботі з дітьми з інвалідністю, Мінсоцполітики надає роз’яснення, що такі працівники відносяться до педагогічних працівників (Консультація опублікована в інформаційно-консультаційній газеті «Праця i зарплата» № 12 (832), 27 березня 2013 р.).
Селищна рада планує звертатися з позовом до суду з приводу внесення змін до публічної кадастрової карти України (видалення неправильних відомостей) При підготовці документів виникло два запитання. 1) хто буде належним відповідачем в такій справі - Головне управління держгеокадастру в ... області чи окремий відділ (у нашому районі) Головного управління держгеокадастру, який фактично і буде вносити такі зміни 2) чи потрібно омс платити судовий збір за подачу до суду такого позову? Дякуємо.

 

1. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31.08.2016 року №581 «Про реформування територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру» ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи Держгеокадастру у районах і містах. Натомість було створено служби і відділи у районах та містах як структурні підрозділи відповідних Головних управлінь Держгеокадастру.
Тобто, відповідачем буде Головне управління Держгеокадастру у Вашій області.
 
2. Орган місцевого самоврядування є суб’єктом владних повноважень і сплачує судовий збір відповідно до розмірів, встановлених Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI.
Чи є обов'язком місцевої ради здійснювати ремонт у приватизованій квартирі особи з особливими потребами (інвалідністю з ДЦП) за кошти місцевого бюджету? Чи повинна місцева рада за кошти місцевого бюджету обладнувати пандусами житлові багатоквартирні будинки з приватизованими квартирами та індивідуальні житлові будинки?
Щодо здійснення ремонту
Право на безоплатний капітальний ремонт власних жилих будинків та квартир і першочерговий поточний ремонт жилих будинків та квартир передбачений Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні», «Про жертви нацистських переслідувань». Порядок проведення безоплатного капітального ремонту власних житлових будинків і квартир осіб, що мають право на таку пільгу затверджений постановою Кабінету Міністрів від 20.05.2009 № 565. На сьогодні чинними законами України проведення безоплатного ремонту особам з інвалідністю не передбачено.
Щодо встановлення пандусів
Відповідно до статті 30 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» жилі приміщення, займані особами з інвалідністю або сім’ями, у складі яких вони є, під’їзди, сходові площадки будинків, в яких мешкають особи з інвалідністю, мають бути обладнані спеціальними засобами і пристосуваннями відповідно до індивідуальної програми реабілітації, а також телефонним зв’язком. Обладнання зазначених жилих приміщень здійснюється органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями, у віданні яких знаходиться житловий фонд. Обладнання індивідуальних жилих будинків, в яких проживають особи з інвалідністю, здійснюється підприємствами, установами і організаціями, з вини яких настала інвалідність, а в інших випадках - відповідними органами місцевого самоврядування.
Депутатський корпус розглядає звернення ЦРЛ про виділення коштів на інсуліни. Постає питання контролю за цільовим використанням коштів. Держава здійснює перерахування коштів на підставі даних реєстру, до якого ми не маємо доступу. Яким чином громада може контролювати цільове використання коштів? Чим має бути підтверджено, що ці кошти витрачені саме на мешканців громади?

Якщо на території об’єднаної громади недостатньо бюджетних установ, інших суб’єктів господарювання комунальної власності, які забезпечують надання гарантованих послуг, визначених п. 2 частини першої ст. 86 Бюджетного кодексу України (далі - БКУ), в обсязі, визначеному фінансовими нормативами бюджетної забезпеченості, обрахований обсяг видатків на здійснення цих послуг враховується при визначенні міжбюджетного трансферту бюджету, з якого утримуються бюджетні установи, що надають гарантовані послуги.

Стаття 93 Бюджетного кодексу України дозволяє передачу коштів між місцевими бюджетами на здійснення окремих видатків місцевих бюджетів у вигляді міжбюджетного трансферту. Згідно з п.5 Порядку та умов надання медичної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 січня 2015 р. № 11, передбачено, що місцеві ради мають право передавати кошти субвенції у вигляді міжбюджетного трансферту іншим бюджетам для надання медичних послуг за місцем обслуговування населення.

Якщо заклад фінансується з районного бюджету і надає послуги жителям об’єднаної громади, в бюджеті громади необхідно передбачити трансферт районному бюджету для оплати послуг, що будуть надаватися жителям громади в закладах охорони здоров’я, які фінансуються з районного бюджету. Механізм передачі коштів між місцевими бюджетами на здійснення видатків місцевих бюджетів врегульовано ст. 93 та 101 БКУ.

Для того, щоб мешканці мали змогу обслуговуватись медичним закладом розташованим на території іншого району необхідно на підставі рішень відповідних місцевих рад укласти договір та здійснити передачу коштів у вигляді міжбюджетного трансферту до відповідного місцевого бюджету. Згідно ст. 93 Бюджетного кодексу України передача коштів між місцевими бюджетами здійснюється на підставі рішень відповідних місцевих рад, прийнятих кожною із сторін, і укладання договору. Умови надання субвенцій, зазначених у ст.101 БКУ, визначаються відповідним договором сторін, який укладається одночасно з прийняттям рішення про передачу коштів і є невід’ємною частиною рішень про внесення змін до відповідних місцевих бюджетів. Усі договори про передачу коштів між місцевими бюджетами згідно з такими рішеннями укладаються до 1 серпня року, що передує плановому.

У випадку, коли жителі об’єднаної територіальної громади обслуговуються в районній лікарні, немає норми розрахунку обсягів міжбюджетних трансфертів, що повинні передаватись з одного бюджету до іншого. Цей обсяг можна розраховувати на основі даних статистики медичних закладів і на умовах партнерства та співпраці узгоджувати питання про надання субвенції.

Отже Вашій громаді доцільно укласти договір з районною радою, в якому перебдачити надання громаді статистичної інформації про кількість пролікованих хворих за попередній період та на яку суму в середньому, зокрема це стосується пацієнтів, які знаходяться на обліку з приводу Цукрового діабету І типу та інших хвороб. Ви матимете можливість здійснювани епідеміологічний аналіз, розробляти заходи щодо профілактики та покращання якості життя населення громади. Ця інформація буде корисною громаді не тільки для передачі трансфертів на лікування, а також для прийняття інших управлінських рішень в громаді.

 

Чи можна вважати посаду заступника голови ради (структура апарату районної у місті ради) тотожною посаді заступника голови районної у місті ради з питань діяльності виконавчих органів (структура апарату виконавчого комітету) щодо визначення окладу оплати праці?
Запитання:
Постановою Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 №525 «Про внесення змін у додатки до постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 р. №268» внесено зміни, зокрема до Схем посадових окладів керівників і спеціалістів апарату районних у містах (крім мм. Києва та Севастополя) рад та їх виконавчих комітетів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 №268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів».
Посаду заступника голови районної у місті ради з питань діяльності виконавчих органів віднесено до структури не апарату районної у місті ради, а до її виконавчого комітету, так само як і посади керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету, завідувача відділу, головного бухгалтера тощо.
То чи можна вважати посаду заступника голови ради (структура апарату районної у місті ради) тотожною посаді заступника голови районної у місті ради з питань діяльності виконавчих органів (структура апарату виконавчого комітету) щодо визначення окладу оплати праці?
Відповідь:
Зазначені у запитання посади не можуть вважатися ні тотожними ні аналогічними як за обсягом повноважень та процедурою обрання, так і відносно визначення посадових окладів.
Це прямо випливає з положень Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування». Обидві посади є виборними, але заступник голови районної у місті ради обирається відповідною радою з числа її депутатів, а заступник голови районної у місті ради з питань діяльності виконавчих органів  затверджується радою і не може мати інший представницький мандат. Так само обидва закони наділяють різними повноваженнями зазначені посади та різною процедурою припинення повноважень.
 
Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні»
Стаття 53. Організація роботи виконавчого комітету сільської,
селищної, міської, районної у місті ради
 
Основною формою роботи виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради є його засідання. Засідання виконавчого комітету скликаються відповідно сільським, селищним, міським головою (головою районної у місті ради), а в разі його відсутності чи неможливості здійснення ним цієї функції - заступником сільського, селищного, міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради (районної у місті ради - заступником голови ради) в міру необхідності, але не рідше одного разу на місяць і є правомочними, якщо в них беруть участь більше половини від загального складу виконавчого комітету.
Стаття 56. Заступник голови районної, районної у місті ради та  перший заступник, заступник голови обласної ради
 
1. Районна, районна у місті рада обирає заступника голови ради.
2. Заступник голови районної, районної у місті (у разі її створення) ради,  перший заступник, заступник голови обласної ради обираються відповідною радою в межах строку її повноважень з числа депутатів цієї ради шляхом таємного голосування і здійснюють свої повноваження до припинення ними повноважень депутата ради відповідного скликання, крім випадків дострокового припинення їх повноважень у порядку, встановленому частинами третьою та четвертою цієї статті.
 
Закон України «Про службу в органах місцевого самоврядування»
Стаття 10. Прийняття на службу в органи місцевого самоврядування
Прийняття на службу в органи місцевого самоврядування здійснюється:
на посаду голови та заступників голови районної, районної у місті, обласної ради, заступника міського голови - секретаря Київської міської ради, секретаря сільської, селищної, міської ради, голови постійної комісії з питань бюджету обласної, Київської та Севастопольської міських рад шляхом обрання відповідною радою;
на посади заступників сільського, селищного, міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради, керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради шляхом затвердження відповідною радою.
 
Чи може бути присвоєно черговий ранг посадовій особі місцевого самоврядування в межах п’ятої категорії посад, проти якої в серпні 2018 року було відкрито кримінальне провадження?

Визначаючи правові підстави присвоєння чергового рангу посадовій особі органу місцевого самоврядування, насамперед, необхідно керуватися загальними принципами служби, зазначеними в статті 4 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» (далі Закон № 2493-III). Серед основоположних принципів – це верховенства права, демократизму і законності; гуманізму і соціальної справедливості; пріоритету прав та свобод людини і громадянина;  правової і соціальної захищеності посадових осіб місцевого самоврядування; самостійності кадрової політики в територіальній громаді.

            Частиною 7 статті 15 Закону № 2493-III встановлений виключний перелік умов, невідповідність яким може бути підставою для затримки присвоєння чергового рангу – це успішне відпрацювання на займаній посаді протягом періоду, який не менший за 2 роки.

            Отже, якщо протягом  2 років і більше обіймання посади особа не мала дисциплінарних стягнень за невиконання посадових обов’язків, пройшла успішну атестацію, має заохочення за сумлінне виконання обов’язків, то законні підстави не присвоювати черговий ранг відсутні.

            Щодо наявного кримінального провадження, то відповідно до тієї ж частини 7 статті 15 Закону  № 2493-III та статті 62 Конституції України, відповідно до якої «Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду», наявність такого провадження не означає винуватість особи у вчиненні злочину.

            Оскільки інші додаткові умови для присвоєння чергового рангу аніж ті, які зазначені в частині 7 статті 15 Закону  № 2493-III законодавством не передбачені, їх дотримання є підставою для призначення чергового рангу посадовій особі місцевого самоврядування.

Щодо правомірності ведення відеозйомки та оприлюднення відеоматеріалів. Щодо правомірності відмови в прийомі у неприйомні дні.

Запитання: Останнім часом до посадових осіб селищної ради почав звертатися голова громадської організації (з 5 членів) щоразу з іншими питаннями (виділення коштів обласній лікарні на придбання апаратури, здійснення розмітки доріг та іх негайного ремонту протягом двох тижнів, забезпечення побудови пандусів у барах та магазинах селища, ремонту ванної кімнати особи з особливими потребами та забезпечення особи інвалідним візком та іншими) вимагаючи негайного, протягом тижня або двох їх вирішення, відволікаючи посадових осіб від виконання обов'язків  у прийомні, а в основному і не в прийомні дні. Розмови ведуться не в конструктивному руслі, а з постійним перебиванням відповіді і з висловлюванням суб'єктивної думки голови ГО. Під час цього постійно ведеться відеозйомка моб. тел. супроводжуючою особою, а відзняті матеріали оприлюднюються у блозі голови ГО у форматі, який вибирає голова ГО (відрізки відеоматеріалу). Наскільки правомірне здійснення та оприлюднення такої зйомки? Чи правомірна відмова в прийомі у неприйомні дні?
Аналітичний центр АМУ роз'яснює.
Щодо правомірності ведення відеозйомки та оприлюднення відеоматеріалів.
 
Статтею 34 Конституції України передбачено:
Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.
 
Закон України «Про інформацію»
Стаття 5. Право на інформацію
1. Кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.
Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
 
Цивільний кодекс України
Стаття 302. Право на інформацію
1. Фізична особа має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію.
Збирання, зберігання, використання і поширення інформації про особисте життя фізичної особи без її згоди не допускаються, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
2. Фізична особа, яка поширює інформацію, зобов'язана переконатися в її достовірності.
Фізична особа, яка поширює інформацію, отриману з офіційних джерел (інформація органів державної влади, органів місцевого самоврядування, звіти, стенограми тощо), не зобов'язана перевіряти її достовірність та не несе відповідальності в разі її спростування.
Фізична особа, яка поширює інформацію, отриману з офіційних джерел, зобов'язана робити посилання на таке джерело.
 
Під час виконання службових обов'язків посадова особа органу місцевого самоврядування є не фізичною особою, а суб'єктом владних повноважень, визначення якого надано в статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України.
У цьому аспекті особливе значення має рішення Конституційного Суду України від 20.01.2012 р. № 2-рп/2012, в п.3.3 якого зазначено, що, вирішуючи питання щодо конфіденційності інформації про особу, яка займає посаду, пов’язану зі здійсненням функцій держави або органів місцевого самоврядування, та членів її сім’ї, Конституційний Суд України виходить з того, що належність інформації про фізичну особу до конфіденційної визначається у кожному конкретному випадку. Перебування особи на посаді, пов’язаній зі здійсненням функцій держави або органів місцевого самоврядування, передбачає не лише гарантії захисту прав цієї особи, а й додаткові правові обтяження. 
Таким чином, здійснення відеозйомки посадових осіб місцевого самоврядування під час виконання ними службових обов’язків, є правомірною дією, якщо при цьому не порушуються права таких осіб як приватних осіб та не здійснюються перешкоди у діяльності органу місцевого самоврядування.
Отже, оприлюднення відеоматеріалів, які були отримані правомірно, не буде вважатися протиправними діями, якщо інформація в них достовірна, не спотворена та не містить протиправних закликів. В іншому випадку орган місцевого самоврядування чи посадова особа може звернутися до суду за захистом про спростування недостовірної інформації.
 
Щодо правомірності відмова в прийомі у неприйомні дні.
Обов’язок проводити особистий прийом громадян покладено на керівників та інших посадових осіб органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян Законом України «Про звернення громадян» (ст. 22).
Виходячи зі змісту статті 22 Закону до обов’язків посадових осіб віднесено здійснення прийому громадян у порядку, визначеному селищним головою. Оскільки посадові особи органів місцевого самоврядування виконують і інші обов’язки, покладені на них законодавством та посадовими інструкціями, не здійснення особистого прийому громадян поза затвердженим порядком та графіком такого прийому не може вважатися неправомірними діями.
 

Вертикальні вкладки

 

 

  

Сторінку розроблено в рамках проекту
«Розробка курсу на зміцнення місцевого самоврядування в Україні» (ПУЛЬС)