Експерти чекають прийняття трьох важливих для децентралізації законів, - пояснює Олександр Слобожан, перший заступник виконавчого директора Асоціації міст України
Ірина Соломко: У четвер у Раді заплановано «децентралізаційний день». Серед законопроектів, які будуть розглядати, є, зокрема, законопроект про добровільне приєднання. А також законопроект №5520 про добровільне приєднання громад, розташованих на територіях суміжних районів, який дозволить провести вибори у цих громадах і де-факто закінчити об’єднання. Третій законопроект — №2489 про службу в органах місцевого самоврядування, який дозволить місцевим органам влади створити професійну службу. Яким є ваш прогноз?
Олександр Слобожан: Вперше 12 децентралізаційних законопроектів мали винести на слухання ще влітку. До кінця грудня ми довели список і зараз актуальним є прийняття шести документів.
Законопроект №5520 у вівторок не спромоглися внести до порядку денного. Сподіваюся, що в четвер складеться інша ситуація. Його важливість полягає в тому, що він відкриває шлях 33 об’єднаним громадам до законного процесу об’єднання. Деякі з цих громад вже пройшли всі процедури ще у 2015 році. В цих громадах призначає близько 500 тисяч мешканців. ЦВКніяк не призначала там вибори.
Розпочата реформа передбачає укрупнення районів і скорочення їхньої кількості з 190 до 100 орієнтовно. Наприклад є чотири райони, де утворені територіальні громади повністю покривають межі району. Тоді чиї інтереси представляє районна рада? Вона вже як рудимент не потрібна. В ЦВК пропонують вирішити цю проблему внесенням змін до Конституції, або ж щоб кожна громада окремо проходила через комітет Верховної Ради. Але указ ще президії СРСР від 1982 року передбачає дозвіл районної ради. Ви ж розумієте, що цим тридцяти трьом громадам такі дозволи ніколи не отримати.
Андрій Куликов: Були прохання деяких громад з Луганської області про приєднання до громад, які знаходяться у Харківській області. Це вже зміна меж областей?
Олександр Слобожан: Зміни так званого третього рівня адміністративно-територіального устрою не передбачаються. Тобто області не будуть мінятися. 33громади, про які ми говоримо – це ті, які відповідають методиці. Основний критерій – доступність послуг, щоб від центру їхати було не більше 30 кілометрів. Другий критерій – формування громади довкола історичного центру соціально-економічного зростання.
Наприклад Буча була готова ще на бюджет 2016 року. Громада зараз має висновки всіх рад. В Київській області дуже напружено відбуваються процеси об’єднання через те, що дуже дорогою є земля. Коли інші міста побачили, що Буча не може вийти на вибори, відбувся спад і громади перестали ініціювати об’єднання.
Я наведу приклад по Беляєвці і Балті в Одеській області. Статус міст обласного і районного значення – це свого роду рудимент. Деякі міста, які мають статус міст обласного значення, відверто не дотягують за інфраструктурними критеріями але отримали цей статус через постанову Верховної Ради. Але Балта і Бєляєвка спочатку стали об’єднаними територіальними громадами, а потім їм надали цей статус. Якщо ми створюємо громаду, яка зараз на щось не спроможна, то колись виникне питання про те, що вона не може здійснювати свої повноваження.
Ірина Соломко: Для мене цікавим прикладом є місто Помічна в Кіровоградській області. Місто хоче мати свій ЦНАП, місцева влада має досить прогресивні позиції. Але в силу позиції міст, які розташовані поряд, вони можуть об’єднатися тільки з селом Помічна, яке розташоване з містом вулиця до вулиці але належить сусіднього району. Вони не можуть провести вибори, хоча процедуру об’єднання вже розпочали.
Олександр Слобожан: Певні ризики завжди є. І багато з тих 159 громад, які були утворені в 2015 році отримали свої статуси авансом. Але за 2016 рік вони отримали в 3-5 разів більші бюджети, залучили донорські кошти, сформували відповідну інфраструктуру, закупили комп’ютери. Тепер може йтися про якість послуг. Ми не пішли шляхом Польщі, тобто не прокинулися враз в країни з новим адміністративно-територіальним устроєм. Але все одно громади будуть укрупнюватися, життя їх змусить об’єднатися.
Андрій Куликов: Деякі міста обласного підпорядкування є також і райцентрами. Так само як і Київ, який є столицею, також є і обласним центром. Наскільки це заважає?
Олександр Слобожан: Це впливає на освітні і госпітальні округи. Адже рано чи пізно постане питання, де буде знаходитися районна лікарня. Ми провели бюджетну децентралізацію, а з секторальною забуксували. У нас законодавче забезпечення реформи не встигає за фактом самого об’єднання.
Тим часом МОЗ вже презентували попередню карту госпітальних округів. Наприклад опорні школи є не в кожній об’єднаній громаді. З лікарнями буде складніше. Є район, а є об’єднана громада по статусу повноважень така сама, як і район. Де буде лікарня? Фінансування буде відбуватися за рівнем затребуваності послуг.
