14 лютого 2018 року на засіданні Уряду було подано Звіт про хід та результати програми діяльності Кабінету Міністрів України за 2017 рік.
Подаємо витяг зі Звіту, що стосується дошкільної, загальної середньої й професійної (професійно-технічної освіти) та може бути використаний у роботі органів управління освітою та керівників відповідних закладів освіти.
Забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти
(“Нова українська школа”)
5 вересня 2017 р. Верховною Радою України прийнято новий Закон України “Про освіту”, який визначає державну політику у сфері освіти, згідно якої освіта є державним пріоритетом, що забезпечує інноваційний, соціально-економічний і культурний розвиток суспільства. Фінансування освіти є інвестицією в людський потенціал, сталий розвиток суспільства і держави. Закон дає старт реформі середньої освіти - створює можливості для розвитку компетентнішого навчання, запроваджує нові принципи формування змісту освіти та забезпечення її якості; нову систему мотивації та підвищення кваліфікації вчителів. Закон також удосконалює систему управління освітою, врегульовує питання економічної діяльності закладів освіти.
Законом України “Про освіту” забезпечено реалізацію права на освіту осіб з особливими освітніми потребами, в тому числі шляхом створення належних умов для організації інклюзивного навчання за місцем проживання. Державою гарантовано надання особам з особливими потребами психолого-педагогічних та корекційно- розвиткових послуг, створення відповідних умов для здобуття освіти шляхом забезпечення розумного пристосування та універсального дизайну, підготовку та підвищення кваліфікації педагогічних працівників. Також Законом забезпечується право на навчання за допомогою найбільш доступних для таких осіб мови, методів і способів спілкування, зокрема навчання жестовою мовою та шрифтом Брайля.
Розроблено нову редакцію програми розвитку дітей старшого дошкільного віку “Впевнений старт” та схвалено на засіданні комісії з дошкільної педагогіки та психології Науково-методичної ради з питань освіти МОН.
Протягом 2017 року у закладах дошкільної освіти додатково створено 25 136 місць для дітей раннього та дошкільного віку за рахунок відкриття новобудов (26), реконструйованих закладів (42), повернення закладів, що тривалий час не використовувались за призначенням (12), відновлення діяльності закладів, що тривалий час не працювали (25), відкриття закладів дошкільної освіти у пристосованих приміщеннях (29), створення навчально-виховних комплексів (124), відкриття приватних закладів (39), відкриття додаткових груп у функціонуючих закладах (456), відкриття груп з короткотривалим перебуванням (109).
З метою ліквідації черг на влаштування дітей до закладів дошкільної освіти до 2020 року затверджено план дій на 2017—2019 роки поетапного створення додаткових місць у закладах освіти для дітей дошкільного віку (розпорядження Кабінету Міністрів України від 6 грудня 2017 р. № 871), який розроблено на підставі регіональних планів створення додаткових місць для дітей дошкільного віку.
Розроблено проект розпорядження Кабінету Міністрів України “Про затвердження Державного стандарту початкової освіти”. За Державним стандартом розпочнеться навчання у перших класах закладів середньої освіти з 1 вересня 2018 року. Державний стандарт визначає вимоги до обов’язкових результатів навчання та компетентностей, загальний обсяг навчального навантаження здобувачів освіти на відповідному рівні загальної середньої освіти, форми державної атестації здобувачів освіти. Вимоги до результатів навчання розроблено на основі компетентнісного підходу до навчання, в основу якого покладено ключові компетентності, визначені Законом України “Про освіту” з урахуванням Рекомендацій Європейського Парламенту та Ради ЄС для освіти впродовж життя.
З метою наближення змісту освіти до вимог Нової української школи, що базуються на компетентностях, необхідних для успішної самореалізації особистості, затверджено типові навчальні плани (наказ МОН від 11 липня 2017 р. №995) та 75 навчальних програм для учнів 10—11 класів (наказ МОН від 23 жовтня 2017 р. № 1407). Запровадження нового змісту освіти у старшій школі сприятиме підвищенню ефективності освітнього процесу, рівному доступу до якісної освіти, організації профільного навчання та посиленню автономії закладів освіти.
Оновлено 40 навчальних програм для учнів 5—9 класів закладів загальної середньої освіти (наказ МОН від 7 червня 2017 р. № 804), а саме змінено структуру програм, розкрито сутність компетентнісного підходу і роль кожного предмета у формуванні ключових компетентностей, з’ясовано особливості запровадження наскрізних змістовних ліній: “Екологічна безпека та сталий розвиток”, “Громадянська відповідальність”, “Здоров’я і безпека”, “Підприємливість та фінансова грамотність”.
За інформацією органів управління освітою обласних, Київської міської державних адміністрацій протягом 2017 року обладнано 1044 кабінетів природничо- математичних дисциплін.
Розроблено проекти типових освітніх програм для учнів 1—4 класів “Нової української школи” та розміщено на офіційному веб-сайті МОН для громадського обговорення.
Відповідно до Концепції Нової української школи у рамках експерименту у 2017/2018 навчальному році учні 1-х класів 100 пілотних шкіл з усіх регіонів України навчаються за матеріалами, створеними відповідно до нового Державного стандарту початкової освіти.
З 1 вересня 2017 року здійснюється дослідно-експериментальна робота за темою “Розроблення і впровадження навчально-методичного забезпечення початкової освіти в умовах реалізації нового Державного стандарту початкової освіти” на базі закладів загальної середньої освіти на 2017—2022 роки (наказ МОН від 13 липня 2017 р. № 1028).
Створено навчально-методичний посібник “Нова українська школа: порадник для вчителя”, електронну версію якого надіслано до експериментальних закладів загальної середньої освіти.
Розроблено проект Концепції розвитку педагогічної освіти, який наразі доопрацьовано відповідно до нового Закону України “Про освіту”, розглянуто на засіданні робочої групи та розміщено на офіційному веб-сайті МОН для громадського обговорення.
Науково-методичними комісіями Науково-методичної ради МОН розроблено 7 проектів стандартів за спеціальностями галузі знань 01 “Освіта/Педагогіка”: 012 “Дошкільна освіта” - 2 (бакалавр, магістр); 013 “Початкова освіта” - 1 (бакалавр);
- “Середня освіта” - 1 (бакалавр); 015 “Професійна освіта” - 1 (бакалавр); 016 “Спеціальна освіта” - 2 (бакалавр, магістр). Зазначені проекти знаходяться на експертизі (фаховій, методичній, в центральних органах виконавчої влади, у роботодавців).
Затверджено Програму першого етапу загальнодержавного моніторингового дослідження якості початкової освіти “Стан сформованості читацької та математичної компетентностей випускників початкової школи загальноосвітніх навчальних закладів” (наказ МОН від 27 березня 2017 р. № 470). У 2017 році проведено пілотний етап моніторингу якості початкової освіти, під час якого здійснено апробацію завдань з математики та читання для основного етапу дослідження, що відбудеться у 2018 році.
З 15 до 31 травня 2017 року тривав пілотний етап міжнародного дослідження якості освіти PISA-2018, у якому взяли участь 1 671 учень/студент з 41 закладу освіти. Під час пілотного етапу було апробовано тестові завдання з читання, математики й природничо-наукових дисциплін; два варіанти анкет для учнів/студентів, а також анкети для адміністраторів закладів освіти.
Для дотримання високих стандартів перевірки та кодування тестових завдань з відкритою формою відповіді PISA-2018 у межах пілотного етапу дослідження підготовлені екзаменатори: по шість для кожної предметної галузі PISA, Після синхронізації та узгодження складових бази дані пілотного етапу дослідження було передано міжнародним партнерам.
Розроблено і функціонує сайт PISA-2018 в Україні (pisa.testportal.gov.ua), який містить усю необхідну інформацію про дослідження, зокрема його зміст, організаційну структуру, основні напрямки, процедури підготовки вибірки, приклади завдань попередніх років, найбільш розповсюджені запитання та відповіді на них тощо.
З метою врегулювання питання здобуття загальної середньої освіти особами з тимчасово окупованої території України, неконтрольованої владою території Донецької і Луганської областей та території населених пунктів на лінії зіткнення затверджено нову редакцію Положення про екстернат у загальноосвітніх навчальних закладах (наказ МОН від 13 березня 2017 р. № 369, зареєстрований у Мін’юсті 28 березня 2017 р. за №416/30284). Положення регламентує основні засади та правила діяльності закладів загальної середньої освіти, в яких організовано екстернат, зокрема, визначає порядок зарахування, проведення оцінювання навчальних досягнень екстернів, їхні права тощо. З метою удосконалення організації освітнього процесу внесено зміни до Положення про індивідуальну форму навчання в загальноосвітніх навчальних закладах.
Внесено зміни до Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від
- серпня 2011 р. № 872 (постанова Кабінету Міністрів України від 9 серпня 2017 р. № 588). Зокрема, передбачається розроблення для кожної дитини з особливими освітніми потребами, яка навчається в інклюзивному класі, індивідуальної програми розвитку із зазначенням рекомендацій щодо особливостей навчання такої дитини, надання їй корекційних та реабілітаційних послуг
З метою надання психолого-педагогічних послуг дітям з особливими освітніми потребами, які здобувають дошкільну освіту в інклюзивних групах та навчаються в інклюзивних класах, забезпечення системного кваліфікованого супроводження таких дітей протягом всього періоду навчання у закладах дошкільної та загальної середньої освіти у 2017 та 2018 роках заплановано відкриття інклюзивно-ресурсних центрів (постанова Кабінету Міністрів України від 12 липня 2017 р. № 545).
Для підтримки розвитку інклюзивної освіти у державній субвенції передбачено цільові видатки на додаткові послуги для учнів з особливими потребами інклюзивних та спеціальних класів, які у 2017 році склали 209,4 млн. гривень.
Затверджено Порядок та умови надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам для забезпечення державної підтримки особам з особливими освітніми потребами (постанова Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2017 р. № 88, зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2017 р. № 863). Субвенція спрямовується на надання підтримки особам з особливими освітніми потребами, які навчаються у спеціальних та інклюзивних класах закладів загальної середньої освіти.
Зазначені зміни дозволили збільшити охоплення учнів з особливими освітніми потребами навчанням в інклюзивних класах закладів загальної середньої освіти (2016/2017 навчальний рік - 4 180 учнів, 2017/2018 навчальний рік - 6 445 учнів.
Розроблено та затверджено формулу розподілу освітньої субвенції між місцевими бюджетами (постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 р. № 1088). Метою документа є створення правових засад для неупередженого та прозорого розподілу освітньої субвенції між адміністративно-територіальними одиницями при спрямуванні її на оплату праці педагогічних працівників у закладах загальної середньої освіти та закладах професійної (професійно-технічної) освіти в частині забезпечення видатків на здобуття повної загальної середньої освіти. Такий розподіл передбачає урахування фінансового нормативу бюджетної забезпеченості одного учня, приведені контингенти учнів, навчальні плани, наповнюваність класів, щільність населення в регіоні тощо.
З метою реалізації одного з пріоритетів освітньої політики щодо дебюрократизації освітньої діяльності та впровадження результатів дослідження “Діти і папери: як досягти балансу в школі”, проведеного МОН спільно з громадською організацією “ЕдКемп Україна”, розроблено проект Типової інструкції з діловодства у закладах загальної середньої освіти усіх типів і форм власності. За висновками роботи комісії з організації та проведення експертизи цінності документів у Міністерстві освіти і науки України документ доопрацьовано та надіслано на погодження до Державної архівної служби України.
Затверджено єдину комунікаційну стратегію, яка має сприяти зростанню обізнаності та довіри до освітньої реформи у суспільстві, у тому числі через побудову двосторонніх комунікацій з усіма зацікавленими стейкхолдерами (рішення колегії МОН від 26 травня 2017 р.).
В рамках реалізації комунікаційної стратегії протягом 2017 року:
- презентовано Концепцію “Нова українська школа”;
-успішно проведено комунікаційну кампанію щодо Закону України “Про освіту”. Сьогодні закон підтримує більшість опитаних громадян України - 52,3 % (дослідження Інституту соціальної та політичної психології Національної академії педагогічних наук України), у тому числі завдяки оперативній антикризовій комунікації щодо “мовної статті” Закону;
- створено бренд “Нова українська школа”, розроблено айдентику бренду, відповідно до якої створюються інформаційні та рекламні матеріали (брошури: “Концепція “Нова Українська школа”, “Батькам - першим учителям своїх дітей”, “Проект Державного стандарту початкової освіти”, презентації, банери, біг-борди, інформаційні відеоролики тощо);
для здійснення постійного діалогу щодо реформи “Нова українська школа” з вчителями і батьками пілотних та інших шкіл у партнерстві з громадською організацією “СМАРТ” створено комунікаційну е-платформу NUS.ORG.UA.
Завдяки реалізації комунікаційної стратегії, побудованій на проактивних комунікаціях та зворотному зв'язку, протягом 2017 року суттєво зросла обізнаність громадян про реформу середньої освіти — на 45,3 % (у 2016 році лише 21,7 % громадян були ознайомлені з Концепцією “Нова українська школа”, у 2017 році цей показник склав 67 % (дослідження Інституту соціальної та політичної психології Національної академії педагогічних наук України).
За результатами соціологічних досліджень зросла також довіра та підтримка освітньої реформи серед суспільства. Якщо у 2016 році за результатами дослідження Інституту соціальної та політичної психології Національної академії педагогічних наук України лише 12,5 % громадян України схвалювало концепцію “Нова українська школа”, то вже наприкінці 2017 року цей показник сягнув 37 % (дослідження GfK Ukraine http://ces.org.ua/wp-content/uploads/2017/1 l/report_critical„thinking_ukr-FINAL- for-web.pdf).
Модернізація професійно-технічної освіти
У 2017 році оптимізовано мережу закладів професійної (професійно-технічної) освіти за рахунок зменшення їх кількості на 17 закладів. Рішення приймалися за поданням регіональних департаментів (управлінь) освіти і науки, згодою колективів закладів освіти, а також відповідно до регіональних планів розвитку професійно- технічної освіти. Видано накази МОН про реорганізацію 48 закладів професійної (професійно-технічної) освіти шляхом приєднання до більш потужних, а також виокремлення із структури закладів вищої освіти. Середній контингент закладів професійної (професійно-технічної-) освіти (без урахування навчальних закладів при кримінально-виконавчих установах закритого типу, професійних училищ соціальної реабілітації та професійно-технічних училищ при виховних колоніях) становить 386 осіб.
Внесено зміни до Переліку професійно-технічних навчальних закладів, на базі яких може здійснюватись стажування майстрів виробничого навчання, педагогів професійного навчання та викладачів професійно-теоретичної підготовки (наказ МОН від 14 липня 2017 р. № 1066). 500 педагогічних працівників пройшли стажування на базі навчально-практичних центрів за галузевим спрямуванням.
Затверджено рекомендації щодо розроблення освітніх стандартів професійної (професійно-технічної) освіти на основі компетентнісного підходу; перелік робітничих професій для розроблення проектів стандартів та склад робочих груп (наказ МОН від ЗО червня 2017 р. № 946).
Затверджено 61 освітній стандарт професійної (професійно-технічної) освіти на основі компетентнісного підходу, з них для 32 ~~ на базі професійних стандартів. Для 22 професій стандарти розроблені вперше, решта - оновлені на основі компетентнісного підходу (накази МОН від 13 листопада 2017 р. № 1465, від 22 грудня 2017 р. № 1651 та від 27 грудня 2017 р. № 1691).
З 1 вересня 2017 року запроваджено елементи дуальної форми навчання у 49 закладах професійної (професійно-технічної) освіти з 54 робітничих професій (наказ МОН від 23 травня 2017 р. № 916). До організації професійно-практичної підготовки залучено понад 300 роботодавців. Упровадження елементів дуальної форми навчання забезпечує проходження виробничого навчання та виробничої практики в умовах виробництва в обсягах 60—70 відсотків навчального часу, що надає можливість здійснювати практичну підготовку на сучасному обладнанні з використанням інноваційних технологій та забезпечує належну якість професійної підготовки кваліфікованих робітників із урахуванням потреб та запитів роботодавців.
Впроваджено проекти державно-приватного партнерства у галузі професійної (професійно-технічної) освіти. Підписано три меморандуми про співробітництво щодо підготовки кваліфікованих робітників для будівельної та швейної галузей: з Будівельною палатою України (31 березня 2017 року); громадською спілкою “Національне галузеве партнерство в легкій промисловості України “Fashion Globus Ukraine” (19 червня 2017 року); ТОВ “Кнауф Гіпс Київ” (10 жовтня 2017 року).
Створено шість сучасних навчально-практичних центрів на базі закладів професійної (професійно-технічної) освіти із залученням інвестицій: ТзОВ “Снєжка - Україна” (м. Рівне, м. Ужгород, м. Вінниця, м. Калуш Івано-Франківської області, м. Бровари Київської області); ТОВ “Кнауф Гіпс Київ” (м. Одеса).
Проведено всеукраїнські конкурси фахової майстерності із залученням соціальних партнерів, а саме: спільно з компанією “Knauf MGK 2017 Ukraine” - з професії “Монтажник гіпсокартонних конструкцій”; у рамках українсько- швейцарського проекту “Державно-приватне партнерство для поліпшення санітарно- технічної освіти в Україні” - з професії “Монтажник санітарно-технічних систем та устаткування”.
На базі закладів професійної (професійно-технічної) освіти створено 25 навчально-практичних центрів за професіями: “Тракторист-машиніст
сільськогосподарського виробництва”, “Монтажник санітарно-технічних систем та устаткування”, “Швачка. Кравець. Закрійник” та здійснено заходи щодо закупівлі обладнання для їх оснащення (на зазначені цілі у державному бюджеті на 2017 рік передбачено 50 млн. грн.).
27 квітня 2017 року проведено Всеукраїнську нараду “Основні засади діяльності навчально-практичних центрів галузевого спрямування” для директорів закладів професійної (професійно-технічної) освіти, на базі яких створено навчально- практичні центри за кошти державного бюджету.
З метою підвищення престижності робітничих професій, допомоги молоді свідомо обрати майбутній фах проведено:
25 регіональних виставок творчих робіт учнів закладів професійної (професійно- технічної) освіти та 25 регіональних “ярмарок професій”;
25 регіональних та Всеукраїнський конкурс професійної майстерності “WORLDSKILLS UKRAINE”;
5 всеукраїнських конкурсів фахової майстерності серед учнів закладів професійної (професійно-технічної) освіти з професій: “Електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування”, “Перукар”, “Кондитер”; “Флорист”; “Маляр”. ЗО переможцям зазначених конкурсів призначено стипендію Президента України (наказ МОН від 14 липня 2017 р. № 1034).
З метою популяризації робітничих професій на веб-сайтах закладів професійної (професійно-технічної) освіти розміщено відеоролики. Потужною рекламою професійної (професійно-технічної освіти) також є телевізійні та радіопередачі, зокрема, програма “Моя професія” (Івано-Франківське обласне телебачення “Галичина”), Всеукраїнський телемарафон “Розвиток професійної освіти - економічне зростання регіону” (Сумське обласне телебачення).
Для врегулювання питання щодо регіонального замовлення на підготовку робітничих кадрів та молодших спеціалістів у закладах професійної (професійно- технічної) освіти розроблено проект Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про формування та розміщення державного замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів”.
Створено робочу групу з розроблення проекту Закону України “Про професійну (професійно-технічну) освіту” (наказ МОН від 29 грудня 2017 р. № 1733).
Розроблено Концепцію реалізації державної політики щодо підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста, метою якої є визначення ключових напрямів реформування підготовки фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста, спрямованої на виклики високотехнологічного суспільства, та створення умов для трансформації теперішніх закладів І—II рівнів акредитації, зокрема, із забезпеченням на цій основі здобуття повної загальної середньої освіти професійного профілю.
Аналітичний центр АМУ
