01 / Лютий, 2021
Гендерний підхід як частина належного врядування стає невід’ємною частиною децентралізаційних процесів, які відбуваються в Україні, на шляху до якісних змін, що є чутливими до потреб чоловіків і жінок.
Європейську хартію рівності жінок і чоловіків підтримали вже понад 60 українських муніципалітетів, і їх перелік постійно збільшується. Наступним кроком після підписання Хартії для органів місцевого самоврядування є створення Плану дій для досягнення рівності, у якому визначаються пріоритети, дії та ресурси для їх реалізації. Тому муніципалітетам необхідно досконало бачити відмінності у стані чоловіків і жінок, дівчат і хлопців, визначати вектори руху для досягнення рівності, виходячи з тієї ситуації, що склалася.
Гендерний паспорт і є тим інструментом, який акумулює статистичні дані, розподілені за статтю, та їх аналіз задля виявлення нерівності. Спираючись на гендерний паспорт, органи місцевого самоврядування мають можливість ідентифікувати сфери, де для розробки відповідних гендерно чутливих програм треба проводити додаткові дослідження і фокус цих досліджень, а також визначити відповідні гендерно чутливі індикатори, які можуть застосовуватися для моніторингу і оцінки місцевих політик.
Новий 2021 рік шість українських громад, а саме - Олександрійська (Кіровоградська область), Пирятинська (Полтавська область), Софіївська (Дніпропетровська область), Жмеринська (Вінницька область), Бердичівська (Житомирська область) та Уманська (Черкаська область), зустріли із розробленими гендерними паспортами. Зокрема, органи місцевого самоврядування отримали можливість досліджувати свої громади через призму гендерної оптики завдяки консультативній підтримці у рамках проєкту «Підвищення рівня відкритості, прозорості та залученості в діяльності Асоціації міст України» за фінансування Ради Європи.
Концепція гендерного паспорту, запропонована громадам, передбачала збір і аналіз даних, що характеризують не лише демографічну ситуацію в цілому, але й окремі сфери: здоров’я населення, ситуацію зі шлюбом та сім’єю, надання та споживання послуг у сфері культури, освіти та спорту, економічну активність, ситуацію із залученням чоловіків і жінок до сфери прийняття рішень. Також при розробці гендерного паспорту громади вивчали ситуацію із протидією домашньому насильству і стан реалізації гендерної політки у громаді.
Практика створення гендерних паспортів (профілів) адміністративно-територіальних одиниць в Україні розпочалася досить давно, проте до сих пір не є усталеною, адже знання і навички гендерного аналізу, як і в цілому гендерна компетентність – це та сфера, у якій все ще потрібно розбудовувати спроможність посадовців органів місцевого самоврядування. Тому консультативна підтримка надає те підсилення, якого суттєво не вистачає невеликим громадам, адже якісний гендерний паспорт має віддзеркалювати особливості території. До того ж виклики, з якими стикаються сільські і міські громади, є різними.
Так, для Олександрійської міської територіальної громади створення гендерного паспорту було першим досвідом у цій сфері. Хоча раніше при розробці Стратегії розвитку громади та планів розвитку міська адміністрація рівнялася на цілі сталого розвитку, вивчення ситуації у відповідних сферах через аналіз становища чоловіків і жінок не здійснювалося. Робота над гендерним паспортом також показала необхідність поглиблення співпраці міської адміністрації з окремими державними органами. Наприклад, маючи серйозні напрацювання у розвитку безпеки у громаді, Олександрія має розвивати співпрацю із Національною поліцією щодо протидії домашньому насильству.
Пирятинська громада, як підписант Європейської хартії рівності жінок і чоловіків, наприкінці 2020 року затвердила План дій, який передбачає збір статистики, розподіленої за статтю, як одного з інструментів визначення прогресу громади на шляху до гендерної рівності. Під час роботи над гендерним паспортом уповноважена особа з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у громаді пропрацювала ті механізми збирання інформації, які в подальшому використовуватимуться при виконанні заходів, включених до Плану дій. Аналіз окремих сфер, зокрема, сфери зайнятості показав і точки зростання для громади: докладання зусиль задля розвитку зайнятості (у тому числі і самозайнятості) жінок є дуже актуальним для Пирятина, який, як і безліч невеликих українських міст, потерпає від відтоку економічно активного населення і браку робочих місць.
Софіївська сільська територіальна громада за підтримки різноманітних проєктів активно впроваджує гендерний підхід у різних напрямках. Тому збирання статистичної інформації на гендерній основі у багатьох сферах у Софіївці відбувається за добре відпрацьованим механізмом. А от якісний аналіз даних для невеликої сільської громади продовжує залишатися актуальним, для визначення пріоритетів у розвитку людського капіталу зокрема.
Уманська міська територіальна громада також активно взялася за розробку гендерного паспорту. Як і в інших громадах, найбільшим викликом став збір даних, розподілених за статтю. Проблеми м.Умань з точки зору гендерного аналізу схожі з проблемами в цілому по Україні: вищий рівень смертності чоловіків; на першому місці серед причин смертності як чоловіків, так і жінок, є проблеми серцево-судинної системи; поступове зменшення рівня народжуваності; спостерігається тенденція до збільшення кількості багатодітних сімей, де у близько 99% випадків одинока мати опікується всіма членами багатодітної сім’ї. Варто приділити увагу дослідженню причин, наслідків та можливих ініціатив у покращенні становища чоловіків та жінок на місцевому рівні. Місцеві вибори 2020 року кардинально змінили ситуацію у співвідношенні чоловіків і жінок у складі депутатського корпусу Уманської міської ради. За результатами виборів до ради було обрано 20 жінок і 18 чоловіків, що дозволяє говорити про досягнення статевого балансу у місцевій раді.
Особливістю при підготовці гендерного паспорту Жмеринської міської територіальної громади стало те, що саме під час збору даних м.Жмеринка змінила свій статус і об’єднала навколо себе сусідні поселення, відповідно приєдналися такі території, де ніколи не проводився збір статистичних даних, проте в тих селах живуть люди, проблеми яких не помітні для міст районного та обласного значення. Безробіття, алкоголізм, домашнє насильство, проблеми з освітою та отриманням медичних послуг, це лише невеликий перелік проблем, з якими живуть люди у віддалених селах.
При розробці гендерного паспорту міста Бердичева фахівці також стикнулися з викликами у зборі та систематизації статистичних даних, розподілених за статтю. В деяких сферах, наприклад в сфері охорони здоров’я, отримані дані часто були суперечливими, що давало підставу сумніватися у їх точності.
Створення гендерного портрету є першим кроком до врахування потреб та інтересів різних категорій жителів через можливість аналізу наявних даних, усвідомлення потреби збору даних, їх акумуляції та аналізу при розробці місцевих програм та рішень. Необхідно відмітити готовність представників органів місцевого самоврядування до співпраці при розробці гендерного паспорту громади.
Відсутність скепсису і сумніву у доцільності цього виду роботи сприяла її успішному завершенню, а також готовність до внесення змін у програмні документи по результатам гендерного аналізу громади, зокрема у план дій щодо реалізації принципів Європейської Хартії рівності жінок і чоловіків на місцевому рівні. На етапі реалізації проєкту громади мали змогу зібрати і проаналізувати дані у трьохрічній ретроспективі. Подальша щорічна робота над гендерними паспортами дасть громадам ширші можливості для дослідження впливу їх діяльності на існуючі гендерні розриви, дозволить відслідковувати динаміку в різних суспільно-економічних, соціокультурних, політичних та інших сферах життя населення.
Врахування гендерних підходів при реалізації місцевих політик допомагає досягти поставлених цілей та визначених завдань у найкращий спосіб. Це надійний шлях забезпечення сталого розвитку міста та покращення якості життя її жителів.
