04 березня АМУ вже надсилало безпосередньо головам громад роз'яснення юристів АМУ щодо дій посадових осіб органів місцевого самоврядування в умовах окупації. У зв'язку з тим, що деякі населені пункти продовжують перебувати в окупацію, хочемо нагадати про певний алгоритм дій, які не варто вчиняти аби не бути звинуваченим у державній зраді.
Під час воєнних дій нерідко наші населені пункти опиняються під тимчасовою окупацією наступаючих російських військ. У такій ситуації постає питання як бути та діяти голові або іншим посадовим особам ОМС, аби не зрадити країну та не залишити свою громаду без керування та управління інфраструктурою.
Стаття 111 Кримінального кодексу України визначає державну зраду як діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України: перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, -
ВАРТО пам’ятати - державна зрада характеризується виною у виді прямого умислу. При вчиненні державної зради винний усвідомлює, що він здійснює перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту (вчинює шпигунські дії, надає іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомогу в проведенні підривної діяльності проти України) і бажає цього.
Коли населений пункт ще не окупований кожен має виконувати свої повноваження, визначені законодавством та Планом запровадження та забезпечення заходів здійснення правового режиму воєнного стану (ПКМУ № 181-р від 24.02.2022). Умисне невиконання Плану несе шкоду обороноздатності країни та сприяє підривній діяльності проти України.
Як до окупації так і під час окупації заклики про не вчинення опору, заклики та надання допомоги окупаційним військам техніки, грошів, інших засобів, заклики про відмову від виконання законів України є ознаками державної зради у формі переходу на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту або надання іноземній державі або її представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.
Перехід на бік ворога означає, що громадянин України надає безпосередню допомогу державі, з якою Україна на той час перебуває у стані війни або збройного конфлікту. У конкретних випадках цей злочин може полягати у вступі на службу до певних військових чи інших формувань ворожої держави, наданні засобів для вчинення злочинів агентам спецслужб іноземних держав, усуненні перешкод для їх вчинення або наданні зазначеним агентам іншої допомоги.
Перехід на бік ворога є закінченим злочином з того моменту, коли громадянин України виконав в інтересах ворога певні дії на шкоду України.
Таким чином, якщо посадова особа місцевого самоврядування територіальної громади, яка опинилася під тимчасовою окупацією, продовжує виконувати дії, направлені на життєзабезпечення мешканців, але при цьому не вчиняє добровільних дій, направлених на підтримку дій ворога, у тому числі і не робить закликів про його підтримку, це не може бути розцінено як державна зрада.
