19 / Жовтень, 2018
19 жовтня Виконавчий директор АМУ Олександр Слобожан взяв участь у Міжнародній конференції «Культурна спадщина у ХХІ столітті: збереження, використання, популяризація», що проходить у Вінниці. Захід проводить Український центр культурних досліджень спільно з Міністерством культури України за підтримки Асоціації міст України.
Метою конференції є ознайомлення та обговорення питань розвитку глобальних тенденцій збереження культурної спадщини, що актуалізувались протягом останніх десятиліть, комплексного підходу до збереження культурної спадщини у тому числі у випадку збройного конфлікту.
Учасники конференції - близько 100 керівників та представників громад-членів АМУ з усієї України: міські, селищні голови, очільники ОТГ, працівники органів місцевого самоврядування та місцевих органів управління культурою. Також до участі у заході приєднались представники закладів культури, музейних установ, наукові співробітники ВИШів.
Гість конференції - почесний президент Міжнародної Ради з охорони пам’яток та визначних місць (ІКОМОС) Густаво Араоз.
Перед учасниками виступили Тамара Мазур, заступник Міністра культури України, Валерій Коровій, Голова Вінницької обласної державної адміністрації, Ірина Френкель, директор Українського центру культурних досліджень та генеральний директор Національного заповідника «Софія Київська» Неля Куковальська.
Виконавчий директор АМУ Олександр Слобожан представив результати опитування, проведеного Асоціацією серед громад-членів щодо стану культурної спадщини в малих містах України та ОТГ. Зокрема, він повідомив, що історичні будівлі в громадах функціонують як туристичні об’єкти, культурні установи, культові будівлі. У 75% випадків історичні споруди використовуються у суспільному житті – в них розташовуються заклади освіти, охорони здоров'я та адміністративні установи.
Також О.Слобожан поінформував, що 80% опитаних громад мають об’єкти, які потребують реставрації, ремонту або відновлення. В той же час, бюджетна децентралізація дозволила громадам спрямовувати ресурси на розвиток, зокрема й на реставрацію та збереження історичних споруд. Так, протягом останніх 3-4 років 20% опитаних громад змогли виділити кошти на реставрацію пам’яток.
Він зазначив, що перспективи розвитку викладаються в Генеральному плані забудови, який має бути в кожній громаді. В той же час, не можна забувати про історичну спадщину, на яку багаті українські міста. Для цього розробляється історико-архітектурний опорний план, який містить дані про пам’ятки, розташовані у населених пунктах. Цей план має бути або частиною Генплану, або використовуватись при його коригуванні.
За даними опитування АМУ, Генеральний план забудови є у більш, ніж у 80% опитаних міст. А історико-архітектурний - є лише у третини з них (30%). Цікаво, що у 14% опитаних громад, генплан був розроблений ще до здобуття Україною незалежності.
Крім того, Виконавчий директор АМУ підкреслив важливість усвідомлення громадами потенціалу історичних об’єктів.
Сьогодні культурний туризм розвивається дуже стрімко. Про це свідчить поява таких потужних проектів, як «Малі міста - великі враження». Асоціація міст України з радістю підтримує міста та об'єднані громади в їх прагненні використовувати свої історичні «магніти» для розвитку туризму та залучення інвестицій. Важливо, щоб громади розуміли, який потенціал мають історичні пам’ятки, і навчилися його монетизувати, - сказав О.Слобожан
На заході презентовано вперше здійснений переклад українською мовою керівних настанов до реалізації Конвенції про охорону світової культурної і природної спадщини 1972 року.
У ході конференції учасники обговорили сучасні виклики і можливості у збереженні культурної спадщини, а саме вплив на неї нових технологій, техногенних факторів та глобалізації. Другий день буде присвячено дискусіям на тему стану українських об’єктів у Списку Всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО та перспективам включення до нього нових пам'яток.
Нагадаємо, У 2017 році було ініційовано проект «Малі міста – великі враження», в рамках якого шляхом проведення відкритого конкурсу було відібрано 8 проектів для впровадження пілотних культурних стартапів, що пов’язані із культурною спадщиною.
