30 / Жовтень, 2019
29 жовтня Верховна Рада України ухвалила у другому читанні та в цілому Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення безперешкодного доступу громадян до узбережжя водних об’єктів для загального водокористування» (законопроєкт №0869).
Закон вносить зміни до статті 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», які передбачають покладення нових контрольних функцій на органи місцевого самоврядування, зокрема на їх виконавчі органи.
Відтак, виконавчі органи ОМС будуть зобов’язані здійснювати контроль за забезпеченням безперешкодного і безоплатного доступу громадян до узбережжя водних об’єктів та островів для загального водокористування.
Законом також:
- вносяться зміни до Водного кодексу України та Земельного кодексу України в частині встановлення заборони на обмеження загального водокористування, у тому числі обмеження купання та плавання на човнах, любительського і спортивного рибальства, причалювання до берега у світлу пору доби у зв’язку з перебуванням земельних ділянок прибережних захисних смуг (пляжної зони) в користуванні юридичних або фізичних осіб, крім випадків, передбачених законом;
- встановлюється адміністративна відповідальність осіб (громадян та посадових осіб) за обмеження у будь-який спосіб безперешкодного або безоплатного доступу громадян до узбережжя морів, морських заток, лиманів та островів у внутрішніх морських водах у межах пляжної зони, а також до берегів річок, водойм та островів для загального водокористування, крім випадків, передбачених законом.
АМУ звертає увагу, що повноваження виконавчих органів місцевого самоврядування щодо здійснення контролю за забезпеченням безперешкодного і безоплатного доступу громадян до узбережжя водних об’єктів та островів для загального водокористування є делегованими, і тому відповідно до вимог статті 143 Конституції України повинні фінансуватися у повному обсязі за кошти Державного бюджету України. Тобто витрати, які будуть понесені місцевим бюджетом у випадку демонтажу незаконних споруджень, власника якого не вдалося встановити, мали б бути компенсовані за рахунок Державного бюджету. Проте механізму такої компенсації Законом не передбачено.
Поряд з цим, Кодексом України про адміністративні правопорушення до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, віднесено складення протоколів про адміністративне правопорушення (стаття 60) та розгляд справ даної категорії.
Асоціація міст України наголошує, що прийнятий Закон не передбачає реальних правових механізмів для реалізації органами місцевого самоврядування наданих контрольних функцій та можливостей для захисту порушених прав громадян.
