30 / Березень, 2017
29 березня відбулося засідання Херсонської регіональної платформи на тему: «Медична реформа: реальність та перспективи законодавчого забезпечення». Захід проведено в рамках проекту «Розробка курсу на зміцнення місцевого самоврядування в Україні» ПУЛЬС, який реалізує Асоціація міст України за підтримки USAID.
У засіданні взяли участь міські, селищні та сільські голови, керівники об’єднаних територіальних громад, народний депутат України Олександр Співаковський, радник заступника голови Комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я Костянтин Надутий, перший заступник голови Херсонської облдержадміністрації Валентина Січова, керівництво департаменту охорони здоров’я облдержадміністрації та відповідного управління Херсонської міської ради, головні лікарі медичних закладів обласного центру, районів та міст області, представники депутатського корпусу, профспілок медичних працівників.
Директор департаменту охорони здоров’я Херсонської обласної державної адміністрації Віктор Короленко зазначив, що область стала пілотною у запровадженні низки складових медичної реформи, насамперед – електронної медицини. Віртуальний кабінет пацієнта дає йому та його лікарю віддалений доступ до низки послуг, що суттєво покращує обслуговування, економить час, дозволяє комплексно підійти до обстежень, дисциплінує в проходженні профілактичних оглядів, дає можливість оцінити рівень обслуговування, отримати доступ до страхової медицини і має ще багато переваг, котрі сьогодні доступні в європейських країнах.
Учасникам засідання продемонстрували як працюють уже запроваджені в області електронні сервіси «Доступні ліки» (можливість відстежити онлайн наявність ліків, закуплених за бюджетний кошт), «Електронна черга» тощо. За словами Віктора Короленка, окрім незаперечних зручностей електронна медицина дозволяє здійснювати контроль та моніторинг за якістю надаваних послуг, рейтингом та завантаженістю лікарів, медичних закладів та стаціонарів, вести облік рецептів, обов’язкових обстежень, стежити за станом захворюваності тощо.
Звісно, застосувати на практиці все задумане можливо лише за відповідного законодавчого забезпечення, починаючи від елементарного – захисту персональних даних пацієнта. Виконавчий директор Херсонського РВ АМУ Лариса Оленковська наголосила, що від спільного вироблення пропозицій щодо формування законодавчої бази залежатиме подальша доля медичної реформи.
Детально на аналізі кожної із законодавчих ініціатив щодо медичної реформи зупинився Костянтин Надутий. Він назвав галузь охорони здоров’я «безпековим сектором» для держави, який має відповідно фінансуватися.
Йшлося також про фінансові проблеми в галузі, адже з передачею нових повноважень не завжди в громади знаходять відповідні кошти на забезпечення виконання цих повноважень. Про це говорили Олександр Співаковський, представники органів місцевого самоврядування та самі медики. Вони обговорювали, чого саме бракує галузі охорони здоров’я, аби рівень обслуговування пацієнтів відповідав сучасним запитам. Йшлося також про особливості формування госпітальних округів, необхідність збереження мережі медзакладів у процесі об’єднання громад. Як зазначалося, якраз на Херсонщині це вдається.
Голови територіальних громад подискутувати щодо доцільності запровадження деяких з нормативно-правових актів та поділилися власним баченням перспектив низки напрямків медичної реформи. На їхню думку, розроблені Міністерством охорони здоров’я законопроекти потребують доопрацювання перед тим, як будуть внесені на розгляд Верховної Ради.
Окрім обговорення концепції МОЗ щодо реформування галузі охорони здоров’я, учасники напрацювали пропозиції до Верховної Ради. Крім того, йшлося про варіанти запровадження медичного страхування, організацію ефективної мережі закладів охорони здоров’я, підготовку медичних кадрів, насамперед сімейних лікарів.
Згідно з програмою засідання платформи її учасники відвідали одну з міських амбулаторій сімейної медицини та диспетчерський пункт Херсонського обласного територіального центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф. Цей заклад другим у державі, після Київського центру, запровадив систему виведення на єдину диспетчерську всіх викликів «швидкої» по області. Нині реформаторський приклад херсонців наслідують інші регіони.
