На слуханнях у Комітеті Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики на тему: «Стан та проблеми розвитку сімейних форм виховання дітей: виклики та пріоритети державної політики України» 16 вересня 2026 року, до Всесвітнього дня усиновлення, були представлені результати дослідження щодо проблем, які виникають у сфері захисту прав дітей на місцевому рівні, проведеного Асоціацією міст України.

Олександр Слобожан, Виконавчий директор Асоціації міст України, подякував сім’ям, які опікуються чи взяли на виховання дітей - сиріт і звернув увагу народних депутатів України на необхідності належного фінансового забезпечення сфери захисту дітей:

«Наше спільне завдання сьогодні — не просто скласти підсумковий протокол слухань, а дійсно змінити систему. Реалізація дитиноцентричногопідходу в державній політиці вимагає належного фінансового забезпечення громад, а не лише декларування пріоритетів. Тому Асоціація міст України наполягає на врахуванні таких критично важливих правок як:
- збереження 4 % ПДФО в бюджетах громад;
- збереження в бюджетах громад коштів реверсної дотації;
- забезпечення належного рівня оплати праці працівників соціальної сфери;
- неприпустимість зростання тарифів на енергоносії для бюджетної сфери.
Просимо врахувати це в підготовці Державного бюджету України на 2027 рік, що забезпечить реальний, а не декларований захист інтересів дітей і громад».

Ключові проблеми розвитку сімейних форм виховання у громадах, зазначені учасниками опитування, наступні:

• критична нестача кандидатів, готових прийняти дітей на виховання (особливо дітей старшого віку, дітей з інвалідністю, особливими освітніми потребами, психологічними та поведінковими особливостями, а також груп братів і сестер). Кількість дітей, які потребують влаштування, суттєво перевищує кількість підготовлених родин (зазначили 92 % респондентів);
• тривалість судових процесів. Розгляд справ про позбавлення батьківських прав, визнання батьків безвісно відсутніми або усиновлення в судах триває місяцями, а іноді й роками (зазначили 24 % респондентів);
• вплив воєнного стану та безпекові виклики (зазначили 23 % респондентів);
• недостатнє фінансове забезпечення та мотивування сімейних форм виховання (зазначили 21 % респондентів).

Інші суттєві проблеми:

• недостатня готовність кандидатів до виховання дітей із травматичним досвідом;
• відсутність державної підтримки родин, які бажають взяти дитину під опіку, але проживають на території активних бойових дій (зокрема щодо забезпечення житлом у разі евакуації разом із дитиною);
• брак фахівців для забезпечення якісного соціального супроводу дітей і сімей після влаштування.

Проблемні питання в діяльності Служб у справах дітей, зазначені в опитуванні:

• кадровий дефіцит та відсутність кандидатів на зайняття вакантних посад у Службах у справах дітей через велику навантаженість та низький рівень заробітної плати;
• надмірний обсяг документальної та адміністративної роботи, що обмежує можливості для безпосередньої роботи з дітьми та сім’ями;
• брак службового транспорту для оперативного виїзду в сім’ї та розв'язання проблемних питань;
• швидке емоційне та професійне виснаження (вигорання) працівників;
• недостатність доступних у громаді фахівців та послуг для комплексного захисту дитини (зокрема психологічної допомоги та реабілітації);
• недосконала міжвідомча взаємодія та відсутність чіткого розмежування повноважень між СДД, надавачами соціальних послуг, закладами освіти, охорони здоров’я, поліцією та органами державної влади;
• складність вирішення питань щодо дітей, батьки яких ухиляються від виконання обов’язків, перебувають за межами України, на тимчасово окупованих територіях (ТОТ) або місце перебування яких невідоме.

Асоціація міст України продовжує працювати для забезпечення потреб громад фінансово, методологічно та законодавчо.