31 / Липень, 2020
Асоціація міст України розглянула урядовий законопроєкт «Про внесення змін до статті 241 Бюджетного кодексу України (щодо підвищення ефективності використання коштів державного фонду регіонального розвитку)» та вважає за необхідне висловити окремі зауваження щодо його змісту.
► Законопроєктом запропоновано збільшення обсягу Державного фонду регіонального розвитку із 1% до 3% прогнозованого обсягу доходів загального фонду проекту Державного бюджету України на відповідний бюджетний період. Доцільно зазначити, що із 2016 року жодного разу обсяг ДФРР не становив навіть 1% прогнозованого обсягу доходів загального фонду проекту Державного бюджету України на відповідний бюджетний період, як це передбачено Бюджетним Кодексом України. Тому запровадження частиною другою критеріїв розподілу 30% на 70% становить пряму загрозу розподілу відповідного ресурсу між областями.
► Частиною другою визначеної статті законопроєкту передбачається:
- спрямування лише 30 % коштів ДФРР на реалізацію програм і проектів регіонального розвитку, які забезпечують виконання завдань, визначених регіональними стратегіями розвитку з урахуванням показників чисельності населення та площі регіону.
Зазначена норма становить загрозу щодо справедливого і рівномірного розподілу коштів між областями, зокрема Чернівецька, Тернопільська області мають не значну площу у порівнянні з іншими, що призведе до зменшення обсягу коштів ДФРР для відповідних регіонів. Крім того, значна частина територій Луганської та Донецької областей є непідконтрольними Україні, що істотно вплине на зменшення обсягу коштів ДФРР, передбачених на ці області. Така ситуація є неприпустимою. Луганська і Донецька області втратили значну частину розвиненої інфраструктури, особливо третинного рівня, яку необхідно створювати з нуля, в тому числі для потреб внутрішньо переміщених осіб. Пропонуємо здійснювати розподіл коштів пропорційно чисельності населення області та привести у відповідність частину 5 цієї статті законопроєкту.
- 70 % – на реалізацію програм і проєктів регіонального розвитку, які забезпечують виконання завдань, визначених Державною стратегією регіонального розвитку.
Зазначена норма не передбачає жодного об’єктивного критерію розподілу коштів між областями, що призведе до спрямування 70% коштів ДФРР лише на одну або декілька областей. Такий підхід відображає повну централізовану систему розподілу бюджетних коштів, що суперечить децентралізаційному курсу та призведе до диспропорцій у розвитку регіонів. Крім того, не зрозуміло ким впроваджуватимуться такі проєкти, як визначатимуться розпорядники бюджетних коштів нижчого рівня та хто забезпечить сталість результатів. Зазначена норма потребує уточнення та доопрацювання.
► Абзацами 1-2 частини 4 законопроєкту передбачено, що Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної регіональної політики, утворює комісію з відбору програм і проектів регіонального розвитку, які забезпечують виконання завдань, визначених Державною стратегією регіонального розвитку, та оцінки (перевірки) програм і проєктів регіонального розвитку, які забезпечують виконання завдань, визначених регіональними стратегіями розвитку, на їх відповідність вимогам законодавства, до складу якої входять члени Комітету Верховної Ради України з питань бюджету чисельністю не менше 50% складу такої комісії. Зазначена норма призведе до повної політизації процесу конкурсного відбору. Для нівелювання зазначеного ризику, пропонуємо викласти цю норму в редакції:
«4. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної регіональної політики утворює комісію з відбору програм і проектів регіонального розвитку, які забезпечують виконання завдань, визначених Державною стратегією регіонального розвитку, до складу якої входять незалежні експерти, та комісію з оцінки (перевірки) програм і проектів регіонального розвитку, які забезпечують виконання завдань, визначених Державною та регіональними стратегіями розвитку, на їх відповідність вимогам законодавства, до складу якої входять члени Комітету Верховної Ради України з питань бюджету, представники центральних органів виконавчої влади, всеукраїнських асоціацій органів місцевого самоврядування, науковці, експерти;».
► Зазначеним законопроєктом також передбачається, що програми і проекти, які забезпечують виконання завдань, визначених регіональними стратегіями розвитку та реалізуються за рахунок ДФРР, підлягають співфінансуванню з місцевих бюджетів в обсязі не менше 10%, тоді як чинна редакція статті передбачає співфінансування з місцевих бюджетів на рівні 10%.
Асоціація міст України категорично не підтримує норму щодо зміни обсягу співфінансування з місцевих бюджетів, оскільки навантаження на місцеві бюджети щоденно збільшується, а фінансові ресурси - зменшуються. Як наслідок, в конкурсі ДФРР зможуть взяти участь лише декілька органів місцевого самоврядування, що мають відповідний рівень бюджетного забезпечення, решта – не зможуть конкурувати за відповідний ресурс.
З огляду на викладене, пропонуємо залишити зазначену норму в чинній редакції.
► Абзацом третім пункту 3 частини 6 цього законопроєкту передбачено, що затвердження та внесення змін до переліку програм та проєктів, що фінансуються за рахунок ДФРР, здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України. Доцільно доповнити: «…згідно з рішеннями відповідних комісій».
► Абзацом четвертим пункту 3 частини 6 цього законопроєкту передбачається уточнення відповідно до якого визначено, що конкурсний відбір програм і проектів регіонального розвитку здійснюється виключно на технічні завдання, що забезпечують економічний розвиток та підвищення конкурентоспроможності територій, активізацію інвестиційної діяльності, створення нових робочих місць. Разом з тим, абзацом другим частини 2 законопроєкту передбачається, що кошти спрямовуються на реалізацію програм і проектів регіонального розвитку, які забезпечують виконання завдань, визначених регіональними стратегіями розвитку та розроблені на основі технічних завдань на проекти регіонального розвитку відповідно до планів заходів з реалізації таких стратегій.
Зважаючи на вищезазначене і з метою забезпечення прозорого, рівномірного, неупередженого та ефективного підходу до розподілу коштів ДФРР, Асоціація міст України просить Міністерство розвитку громад та територій України доопрацювати законопроєкт з урахуванням висловлених зауважень та пропозицій.
