31 жовтня 2017 року у Верховній Раді України та Міністерстві освіти і науки України відбулись зустрічі перших осіб держави з експертами Венеціанської комісії Ради Європи. Обговорювалась норма статті 7 Закону України «Про освіту», в якій йдеться про мову освіти.
У зустрічах взяли участь члени делегації Венеціанської комісії - Секретар Венеціанської комісії Ради Європи Томас Маркерт, члени Венеціанської комісії Ради Європи Міхаель Френдо і Ян Веларс, Експерт Рамкової конвенції про захист національних меншин Ради Європи Райнер Хофманн, Експерт Європейської хартії регіональних мов або мов меншин Ради Європи Роберт Данбар, Голова підрозділу демократичних інституцій та фундаментальних прав, Секретаріат Венеціанської комісії Ради Європи Артеміза-Татьяна Чіска, Голова офісу Ради Європи в Україні Мортен Енберг.
Згідно з офіційною статистикою в Україні навчається близько 400 тисяч дітей національних меншин у 735 закладах освіти. У більшості з цих шкіл викладання ведеться виключно мовою національної меншини, а українська мова вивчається лише як окремий навчальний предмет.
У багатьох випадках діти національних меншин перебувають у мовному середовищі, в якому державна мова не є засобом спілкування. Тому вивчення української мови лише як навчального предмета не забезпечує володіння державною мовою на рівні, достатньому для реалізації їхніх конституційних прав і обов’язків на всій території України. Серед шкіл із навчанням мовами національних меншин більшість становлять школи з російською мовою навчання, в яких також навчається значна кількість етнічних українців, а кількість місць у школах із російською мовою навчання не відповідає чисельності російської меншини.
Створення у закладах освіти належних умов для оволодіння державною мовою на однаковому рівні на всій території України є не лише безумовним дотриманням норм Конституції України, а й засобом порозуміння і комунікації між представниками різних мовних груп, з яких складається українське суспільство, і, найголовніше, – необхідним інструментом консолідації політичної нації, формування національної самосвідомості і відповідальності та усунення загроз розколу держави.
Перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти О. Співаковський зауважує: «На сьогодні в Україні спостерігається стійка тенденція до зниження рівня та погіршення якості загальної середньої освіти у дітей з національних меншин, що підтверджується, зокрема, результатами зовнішнього незалежного оцінювання. За офіційною статистикою Українського центру оцінювання якості освіти в 2016 році 55 % випускників шкіл із румунською мовою навчання і 62 % випускників шкіл з угорською мовою навчання не склали зовнішнє незалежне оцінювання з української мови та літератури, зокрема 75 % випускників з Берегівського району, де компактно проживає угорська громада.
Керівництво держави глибоко стурбоване такою ситуацією, оскільки згадана тенденція веде до порушення конституційних прав дітей з національних меншин на вступ до закладів вищої освіти України на конкурсних засадах. Позбавлення цих дітей можливості навчатися у вітчизняних закладах вищої освіти призводить до неможливості їхнього вступу, наприклад, на державну чи військову службу або обіймання ними інших важливих посад в органах місцевого самоврядування, органах державної влади».
Експерти із занепокоєнням сприйняли запропонований підхід, коли для кожної національної меншини індивідуально визначаються умови імплементації статті.
Лілія Гриневич пояснила, що освіта в школах кожної з меншин має свої потреби, щоб на виході отримати відповідну якість. Зокрема, йшлося про те, що польська та болгарська мови належать до слов’янської групи, тому тут потрібен один підхід, а угорська та румунська – це мови іншої групи, і підхід має бути вже іншим.
«Знаєте, є жарт про те, як зайцю, пташці та черепасі дали завдання за однаковий час пробігти певну дистанцію. На цьому прикладі очевидно, що уніфікований підхід для всіх – хибний шлях. Наша ціль – привести всіх українських дітей до певного рівня оволодіння українською мовою на етапі закінчення загальної середньої освіти, враховуючи потреби тієї чи іншої групи», – зазначила Лілія Гриневич.
Обговорювались також інструменти, що дозволять якісно імплементувати статтю. «Зараз ми сконцентровані на розробці нових програм, підручників та підготовці курсів для підвищення кваліфікації вчителів у школах з мовою навчання національних меншин», – повідомила Міністр. Вона додала, що у цих процесах Україна активно залучатиме представників своїх меншин та педагогів зі шкіл, які працюють з тими дітьми, для яких державна мова не є материнською.
Експерти подякували за вичерпну довідку обґрунтування необхідності запровадження статті 7 Закону «Про освіту», яка враховує всі аспекти – від історичних передумов до правового обґрунтування. З документом можна ознайомитися за посиланням.
«Зараз я відчуваю, що ми змогли озброїти експертів Венеційської комісії реальними аргументами стосовно статті 7 нового Закону «Про освіту», – зазначила за результатами зустрічі Міністр.
Експерти Венеційської комісії перебувають в Україні з 30 до 31 жовтня. Протягом цього часу вони зустрічаються з представниками національних меншин в Україні, представниками МЗС, МОН України та депутатами ВРУ.
Джерела:
https://www.facebook.com/spivakovsky.alexander/posts/790173917821613
