У прифронтових громадах бізнес працює за надскладних умов, релокується, відповідно ліквідовуються робочі місця, зменшуються надходження до місцевих бюджетів. Відсутність надходжень до бюджетів громад робить неможливим надання необхідних послуг мешканцям, забезпечення інфраструктури. Для збереження працюючого на прифронтових територіях бізнесу та залучення інвестицій на державному рівні мають бути створені додаткові умови в податковій, дозвільній, регуляторних системах.

Олександр Сєнкевич, Голова Миколаївського регіонального відділення Асоціації міст України, Миколаївський міський голова, підкреслює, що спеціальна економічна зона може стати єдиним механізмом, який зупинить «ефект доміно» – відтік бізнесу та кадрів у більш безпечні області:

«Якщо ми кажемо про однакові бізнесові умови для Миколаєва, для Вінниці, для Хмельницького і для Львова, і різні ризики територіальні, військові, то який сенс щось робити і будувати у Миколаєві при сьогоднішніх цінах на транзит в Україні між регіонами. Жодного сенсу для бізнесу нема: ризики більші – прибуток той самий».

Оксана Продан, Радниця Голови Асоціації міст України, підкреслює: назва «спеціальна економічна зона» сама по собі нічого не вирішує, ключовим є створення чітких і довгострокових правил:

«Бізнес, який не боїться залишатися або заходити з виробництвом у найбільш небезпечні території, має отримати додаткові стимули від держави — насамперед податкові пільги на національному рівні».

Детальніше про спеціальну економічну зону, умови для збереження бізнесу й робочих місць в прифронтових громадах на прикладі Миколаєва у матеріалі «Спеціальна економічна зона для Миколаєва: шанс зупинити відтік бізнесу чи ризик для бюджету» онлайн-медіа «МикВісті».