26 січня у Києві Асоціація міст України провела практикум з розробки рекомендацій щодо вдосконалення фінансування ОМС публічних послуг у освіті, охороні здоров’я та соціальному захисті на основі досвіду європейських країн (ФОТОГАЛЕРЕЯ). Захід пройшов у рамках проекту «Партисипативна демократія та обґрунтовані рішення на місцевому рівні в Україні», що реалізується АМУ у співпраці з Норвезькою асоціацією місцевих і регіональних влад і Норвезьким інститутом міських та регіональних досліджень за фінансової підтримки МЗС Норвегії.
Мета заходу – спільними зусиллями законодавців, практиків, провідних українських та іноземних експертів обговорити проблеми та розробити рекомендації із вдосконалення фінансування органами місцевого самоврядування публічних послуг соціальної сфери з урахуванням європейського досвіду.
Серед учасників – експерти парламентських Комітетів, Мінфіну, Мінсоцполітики, МОНу, фахівці місцевих рад та міжнародних проектів, закордонні експерти з Норвегії, Польщі та Латвії, регіональні консультанти ПУЛЬСу з бюджетних питань та аналітики Асоціації міст України.
Відкрив засідання Виконавчий директор АМУ Мирослав Пітцик. Він подякував норвезьким партнерам Асоціації міст України, які завжди активно долучаються до аналітичної діяльності АМУ. Раніше спільними зусиллями європейських експертів та аналітиків АМУ у рамках Стратегічного тижня були напрацьовані проекти секторальних Стратегій розвитку. Сьогодні основна увага зосереджена на питаннях фінансування делегованих повноважень органів місцевого самоврядування у сфері надання соціальних послуг. Це питання є завжди болючим для органів місцевого самоврядування, адже з року в рік зберігається тенденція недофінансування делегованих повноважень. Попередньо проведено велику роботу з аналізу досвіду інших європейських країн у питаннях розвитку та вирішення проблем у сферах охорони здоров’я, освіти та соціального захисту.
«Цього року виповнюється 25 років з дня заснування Асоціації міст України. Сподіваюся, що у цей ювілейний рік місцеве самоврядування стане по-справжньому спроможним і ми нарешті поставимо крапки у питаннях, хто і що фінансує в Україні», - зазначив М.Пітцик.
Учасників заходу привітала Тріне Мірвольд, керівник групи дослідників НІБР. Вона відзначила важливість сьогоднішнього заходу, адже для дискусії про фундаментальні основи та майбутнє місцевого самоврядування зібралися і представники міністерств, і місцевої влади. Експерт подякувала партнерам з USAID, з якими завжди якісна та ефективна співпраця.
Слово взяв модератор заходу - аналітик Асоціації міст України Олександр Пильтяй. Він ще раз підкреслив, що мета заходу, у першу чергу, в обміні досдіом та у спробі вироблення рекомендацій для фінансування повноважень органів місцевого самоврядування у соціальній сфері. Делеговані повноваження - це проблемне питання і для більш розвинених країн, тому залечення передового закордонного досвіду - надзвичайно важливе для України.
О.Пильтяй виступив із презентацією про сучасний стан фінансування органами місцевого самоврядування гарантованих державою публічних послуг в секторах освіти, охорони здоров’я та соціального захисту населення в Україні, а також розповів про новації, досягнення та проблеми фінансової децентралізації в Україні.
"Найбільш типова проблема - це передача більшого обсягу повноважень, що не відповідає рівню переданих фінансових ресурсів на їх забезпечення. Серйозні зрушення у сфері покращення фінансування делегованих повноважень почалися не так давно. Хочу відмітити велику роботу, яку останнім часом проводить Мінсоцполітики, МОЗ та МОН щодо розробки соціальних стандартів, адже це ті норми, які визначають фінансову складову публічних послуг".
Пані Тріне Мірвольд презентувала результати наукового дослідження, яке було проведено Норвезьким інститутом місцевих і регіональних досліджень, щодо порівняння системи соціальної політики України і систем 31 країни ЄС та східноєвропейських країн. Методологія дослідження була розроблена Європейською мережею спостереження.
Цікаво, що ЄС не має єдиної соціальної політики – країни-члени створюють системи на власний розсуд. А фокус дослідження був не на тому, яка політика впроваджена, а на тому, як проводиться процес впровадження цієї політики. Відповідно до типу впровадження соціальної політики усі країни можна поділити на пасивні, активні (Україна відноситься до цього типу) та амбівалентні. Детальніше у презентації.
Деталізований аналіз фінансування органами місцевого самоврядування гарантованих державою публічних послуг у секторах освіти, охорони здоров’я та соціального захисту у Норвегії презентували норвезькі експерти Тріне Мірвольд та Зігмунд Енгдай. Вони розповіли про досягнення та проблеми з публічними послугами, які існують у їх країні. Основоположний принцип, що діє в Норвегії: «Всі муніципалітети мають рівні обов'язки перед законом». Експерти розповіли про організацію надання послуг у соціальній сфері, порядок надання субсидій та принципу їх розподілу, щорічне планування витрат у кожному муніципалітеті, важелі впливу та контролю за якістю послуг, плюси і мінуси норвезької системи організації соціальної сфери.
У контексті реформи децентралізації цікавою стала розповідь литовського експерта Ільзе Рудзіте, радника з соціальних питань та охорони здоров’я Латвійської Асоціація місцевих та регіональних влад. Вона розпочала свою презентацію з інформацї про проведену у 2009 році реформу адміністративно-територіального устрою у Латвії, яка змінила систему дворівневих муніципалітетів на однорівневі. До реформи у країні було 548 органів місцевого самоврядування, а після залишилося 119 муніципалітетів.
Експерт також розповіла про законодавчі основи організації соціальної сфери у Латвії та базові принципи формування і надання фінансування з місцевого бюджету, соціальні стандарти. Зокрема, для надавачів послуг у сфері освіти, охорони здоров'я і соціального захисту існують стандарти і нормативи, встановлені на національному рівні, дотримання яких, незалежно від постачальника послуг або його джерела фінансового забезпечення (державного, муніципального, приватного), контролюється публічними органами. У Латвії, у випадках, коли нові функції публічного управління делегуються муніципалітетам, - повинні бути визначені додаткові джерела їхнього доходу. Однак, зазначила експерт, не рідко муніицпалітети повинні приймати складні політичні та фінансові рішення на користь своїх мешканців. Детальніше про організацію надання освітніх, медичних та соціальних послуг - у презентації латвійського експерта.
Учасники практикуму отримали нагоду ознайомитися також із досвідом Польщі організації та фінансуванні системи соціальної сфери. Із презентацією виступив Томаш Коморніцкий, експерт Інституту географії та просторової організації Академії наук Польщі. Експерт розповів про історичний, просторовий або географічний чинники у його країні, що мають важливе значення і спільність з Україною, де також існують значні регіональні відмінності. Основні зміни у Польщі відбулися внаслідок "великих" реформ в 1999 році: адміністративного поділу, реформування система освіти та охорони здоров'я.
Але навіть попри достатній час для переоцінки здійснених державних перетворень, експерт називає польську систему соціального забезпечення як перехідну, яка має зрушення в бік ринково орієнтованої економіки. А згідно з класифікацією систем соціального забезпечення, запропонованих Фенгером (Fenger, 2007 рік), польська система поєднує характеристики як корпоративно-консервативного, так і соціал-демократичного типів. Пан Томаш розповів про основні кроки, що здійснені у децентралізації сфер освіти і частково соціального захисту у Польщі, та основні сучасні тенденції нинішньої влади.
На переконання польського науковця, децентралізація послуг в Польщі мала позитивний вплив на ефективність функціонування галузей освіти і соціальної допомоги. Зокрема, завдяки реформуванню точно розрахована освітня субвенція, а у сфері соціального захисту - є добре розуміння місцевих потреб у поєднанні з компенсаторною субвенцією. Щодо галузі охорони здоров'я ситуація менш ясна. Детально - у презентації експерта.
Після презентованого досвіду організації надання послуг соціальної сфери в Україні, Норвегії, Латвії та Польщі, українські та закордонні експерти перейшли до дискусії у форматі питання-відповіді. Модератор заходу відмітив, що досягнення у соціальній сфері у всіх країн різні, а от характер проблематики дуже схожий. Фахівці також обговорили саме поняття "соціальний стандарт", адже, на жаль, різні фахівці по-різному тлумачать його.
За результатами дискусій та висловлений пропозицій і зауважень, в АМУ сформують проект рекомендацій із вдосконалення фінансування органами місцевого самоврядування публічних послуг соціальної сфери, який буде розісланий усім учасникам фахового обговорення та зацікавленим особам. Експертні рекомендації будуть інтегровані в секторальні Стратегії розвитку галузей, які розробила Асоціація міст України, та враховані при розробці дорожніх карт впровадження цих Стратегій.
Нагадаємо, у січні Уряд дав доручення профільним Міністерствам інтенсифікувати роботу з розробки та впровадження в Україні соціальних стандартів та нормативів. Практикум АМУ став своєрідним стартом для експертного міжвідомчого обговорення реформування цих сфер в Україні із залученням кращого європейського досвіду.
