З 13 по 20 квітня 2020 року більше 4500 медичних працівників закладів охорони здоров’я громад-членів Асоціації міст України взяли участь у дослідженні, яке проводилося Асоціацією міст України спільно з компанією «Active Group» та Всеукраїнським лікарським товариством, методом заповнення он-лайн анкет медичними працівниками. Загалом опитано 4510 медичних працівників. Презентація дослідження 

Дві третини респондентів оцінили роботу центральної влади щодо боротьби із пандемією на 1 та 2 бали за 5-ти бальною шкалою. Щодо оцінювання заходів медичної реформи, понад половина медиків визнала їх незадовільними. Такі дані всеукраїнського соціологічного дослідження.

Позитивно оцінили ефективність роботи центральної влади щодо боротьби із пандемією лише 8,9% медичних працівників. Найбільш типовими оцінками, які поставили владі медики, є двійки та одиниці – по 32,5%.

Майже тотожними до оцінок роботи центральної влади є оцінки медиками готовності системи охорони здоров’я до боротьби з пандемією (за 5-ти балною шкалою). У цьому аспекті також істотно переважають негативні оцінки. Зокрема, 35,5% респондентів виставили одиниці, 37,1% –двійки. 21,2% сказали, що система охорони здоров’я України готова до пандемії на трійку. Четвірки поставили 3% медиків, п’ятірки – 1,7% (результат, наближений до рівня похибки). 1,5% респондентів не визначились із оцінкою.

Попри негативні оцінки роботи влади та готовності системи охорони здоров’я до пандемії, понад половина медичних працівників схвально ставиться до карантинних заходів, які запроваджено у державі. На запитання про те, чи забезпечують реальну боротьбу із пандемією ці заходи, 7,4% респондентів сказали «так, цілком», а 51,8% – «швидше так». Такими, що «швидше не забезпечують» боротьбу вважають 25,4% медиків, а такими, що «зовсім не забезпечують» – 5,4%.

Найбільш негативну реакцію у медиків викликала ситуація старту проведення реформи вторинної ланки медичної допомоги саме під час карантину, яка розпочалася 1 квітня. 55,8% респондентів ставляться до цього негативно, а ще 19,9% – скоріше негативно. Скоріше позитивно сприймають реформу під час пандемії тільки 10,1%, позитивно – 8,3% медичних працівників.

24,3% медиків описали своє відчуття на робочому місці як «повна небезпека», а 45,2% – як «швидше небезпека». 19,1% сказали про незначне зменшення безпеки, а 6% сказали, що вони цілком у безпеці під час виконання своїх обов’язків. 5,4% респондентів не визначились із оцінкою власної безпеки.

За отриманими оцінками виявилось, що дві третини медиків не забезпечені захисними окулярами та захисними костюмами. На один бал свою забезпеченість костюмами оцінили 41,4% респондентів, а на два бали – 29%. Окулярами забезпечені на одиницю 40% медпрацівників, а на двійку – 23,3%. Рештою засобів захисту незадовільно забезпечені від третини до понад половини працівників закладів охорони здоров’я (на думку працівників).

Найкраще медики оцінюють свою забезпеченість дезінфекторами та медичними рукавичками. Втім, оцінки вище трійки поставили своїм закладам за забезпеченість цими засобами лише по третині респондентів. Дезінфекторами заклади охорони здоров’я забезпечені на п’ятірку на думку 22,7% медиків, на четвірку – на думку 16,2%. Щодо медичних рукавичок: 23,1% п’ятірок та 13% четвірок. Забезпеченість іншими засобами захисту позитивно оцінили не більше чверті опитаних медичних працівників.

Тож значною мірою відчуття небезпеки медичними працівниками можна пояснити недостатнім рівнем забезпеченості медичних  закладів засобами захисту.

АМУ впевнена, що проведене дослідження повністю віддзеркалює реальну ситуацію в охороні здоров’я. Адже у медичних закадах відсутні у достатній кількості необхідне спеціальне медичне обладнання для діагностики та лікування, засоби індивідуального захисту, дезінфекційні засоби тощо. А відсутність необхідних засобів захисту та діагностики піддає ризику медичних працівників, що унеможливлює, у разі їх захворювання, своєчасне надання медичної допомоги іншим хворим на коронавірус. У загальній структурі хворих на коронавірусну інфекцію COVID-19 по країні 20% становлять медичні працівники. Це один з найвищих показників серед інших країн. 

Недостатній рівень фінансування не дозволяє органам місцевого самоврядування забезпечити виконання вимог Програми медичних гарантій та виконувати делеговані державою повноваження на забезпечення доступності і безоплатності медобслуговування. Закладами охорони здоров'я було обраховано реальні тарифи на пакети медичних послуг і вони значно вищі ніж ті, що затверджені постановою КМУ від 05.02.2020 №65. Ці тарифи у більшості значно занижені та не покривають реальної собівартості таких послуг. Крім того, Національною службою здоров’я покривається обмежений обсяг пакетів медичних послуг, так званих пріоритетних. А тому відсутня перспектива для утримання лікарень, збільшення заробітної плати медичних працівників тощо.

Перехід медичних закладів на роботу за договорами з НСЗУ з 1 квітня ускладнилася надзвичайною ситуацією, в якій опинилася країна. Тому виникла серйозна проблема від початку другого етапу реформи, а саме: зупинка планових хірургічних втручань, планових госпіталізацій хворих, зменшення амбулаторних відвідувань. Відсутність впевненості у медичних працівників у тому, чи матимуть вони роботу завтра, повністю відображене в опитуванні.

Захист медичних працівників повинен бути першочерговим заходом зупинення COVID-19 і він повинен бути як фізичний, так і матеріальний.