За інформацією Українського центру оцінювання якості освіти, 3 грудня об 11 годині за київським часом Україна, одночасно з 80 країнами світу, отримала результати міжнародного дослідження якості освіти PISA-2018, що дозволить порівняти національну освітню систему з системами країн, що за розмірами, економічним потенціалом та історичним досвідом подібні до України. Національний звіт за результатами PISA-2018 оприлюднюється синхронно з Міжнародним звітом ОЕСР за результатами PISA-2018.
Міжнародне дослідження якості освіти PISA, започатковане Організацією економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР), є одним із найавторитетніших джерел інформації про середню освіту у світі. На сьогодні в дослідженні беруть участь понад 80 країн / економік. Їхні урядовці довіряють результатам PISA і використовують їх для прийняття обґрунтованих політичних рішень у галузі освіти. Україна долучилася до PISA в циклі 2018 року.
У квітні – травні 2018 року 5998 українських 15-річних підлітків, які представляли 315388 учнів /студентів загальноосвітніх шкіл, гімназій, ліцеїв, закладів професійно-технічної освіти, складали 2-годиннний тест із читання, математики й природничо-наукових дисциплін і заповнювали анкети.
У Національному звіті за результатами міжнародного дослідження якості освіти PISA-2018 представлено детальну інформацію про результати навчальних досягнень українських 15-річних підлітків у таких галузях, як читання, математика та природничо-наукові дисципліни, станом на 2018 рік, а також про ті чинники, від яких залежить рівень читацької, математичної та природничо-наукової грамотності українських учнів / студентів.
З огляду на те, що провідною галуззю PISA-2018 було читання, у звіті особливу увагу зосереджено на тому, що саме читають українські учні / студенти, які викладацькі практики найпосутніше впливають на формування читацької грамотності. Крім того, у звіті на підставі аналізу результатів України в PISA-2018 й дієвих міжнародних практик окреслено конкретні пропозиції щодо політик, реалізація яких має сприяти зменшенню розриву в навчальних досягненнях українських учнів / студентів різних категорій і забезпечити підвищення якості загальної середньої освіти в Україні загалом.
Із публікацією звіту за результатами PISA-2018 робота, навіть у межах циклу PISA-2018, не завершується. Навпаки, змістовна робота тільки починається – робота з удосконалення вітчизняної системи освіти на компетентнісних засадах і принципах рівних можливостей для всіх учнів.
Міністерка освіти і науки України Ганна Новосад на своїй сторінці у Facebook зробила основні акценти щодо результатів дослідження:
"PISA is out! Результати дебютної участі України у OECD Program for International Student Assessment опубліковано. Починається надцікавий період детального аналізу звіту. Звіт на порталі УЦОЯО. Нижче ключові факти.
МЕТОДОЛОГІЯ та РЕЙТИНГ
PISA оцінює грамотність 15-річних підлітків у таких предметних галузях, як читання, математика та природничо-наукові дисципліни, і визначає ступінь оволодіння підлітками здатності застосовувати власні знання, уміння, навички в реальних життєвих ситуаціях. PISA - не про оцінку вміння відтворити знання, а про вміння їх застосовувати.
PISA – це не про місце країни в рейтингу. Нема єдиного узагальненого рейтингу. Бал із кожної предметної галузі PISA для кожної країни-учасниці – це середнє значення балів усіх учнів/студентів відповідної країни. Середні бали PISA можна використовувати для порівняння досягнень країн із трьох дисциплін. PISA не надає загального бала для всіх предметів разом.
PISA – це, у першу чергу, діагностування слабких та сильних сторін конкретної національної системи освіти.
Результати доцільно порівнювати не з усіма країнами, а, у першу чергу, з референтними. Для України це Білорусь, Грузія, Естонія, Польща, Молдова, Словаччина, Угорщина.
РЕЗУЛЬТАТИ УКРАЇНИ
Усе загалом дуже непогано, АЛЕ:
Результати українських учнів/студентів нижчі за середні по країнах ОЕСР у всіх трьох галузях (середнє для країн ОЕСР із читання становить 488,89 бала, математики – 492,03 і природничо-наукових дисциплін – 490,78). Наша різниця успішності учнів/студентів порівняно із середніми значеннями по країнах ОЕСР із читання становить 23 бали, математики – 39, а з природничо-наукових дисциплін – 22. За даними ОЕСР, 30 балів відповідає одному року навчання в закладі загальної середньої освіти.
В Україні найбільш проблемною з-поміж трьох галузей PISA є МАТЕМАТИКА.
Достатньо значний відсоток учнів/студентів із рівнем читацької, математичної та прородничо-наукової грамотностей нижче базового, і незначний відсоток учнів/студентів, які досягли найвищого рівня грамотності принаймні з однієї з галузей PISA.
74,1% 15-річних підлітків України досягли БАЗОВОГО РІВНЯ сформованості читацької грамотності; 64% – математичної грамотності; 73,6% – природничо-наукової.
При цьому ВАЖЛИВО відзначити, що 46,4% 15-річних учнів України продемонстрували високий рівень читацької грамотності, 37,9% – грамотності з математики і 43,6% – грамотності із природничо-наукових дисциплін.
Суттєва різниця в досягненнях залежно від типу місцевості. У великих містах середній бал складає 499,4, що суттєво відрізняється від середнього балу учнів, які проживають у містах – 479,9. Істотно від усіх відрізняються середні бали учнів, які проживають у селах, хуторах й сільській місцевості. Середній бал у таких учнів складає 420,6. Це становить різницю із великими містами більше, ніж у 2,5 роки навчання. 2,5 роки!!!
Хлопці читають значно менше, ніж дівчата. В Україні середня успішність у читанні серед хлопців є нижчою (450,1 бала), ніж серед дівчат (483,6 бала). В Україні розрив (33,5 бала) більший, ніж у середньому по країнах ОЕСР (30,1 бала). Це розрив у більш, як один рік навчання.
Загалом в Україні учні/студенти почуваються БІЛЬШ задоволеними життям, ніж їхні однолітки в країнах ОЕСР.
Якщо дуже узагальнено, то результати PISA оголили дві проблеми – низький рівень грамотності з математики та глибока нерівність у доступі до кращої освіти, залежно від місця проживання та соціально-економічного статусу.
Детальний policy response буде пізніше. Але вже зараз є очевидним, що наші спільні і ключові завдання – збільшити частку успішних учнів/студентів та зменшити соціально-економічну нерівність між успішнішими й неуспішними учнями/студентами", - підбила перші підсумки Ганна Новосад.
Як бачимо, Україна посіла 39 місце з 80 країнь, що взяли участь у дослідженні.
Аналітичний центр АМУ
