У жовтні-грудні 2019 року в Україні відбувся "Другий Український індустріальний тиждень" (ДУІТ). Цей масштабний проєкт організований Міністерством розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України та за підтримки Організації Об’єднаних Націй з індустріального розвитку (ЮНІДО). Асоціація міст України виступила партнером ДУІТ. В ініціативі взяли участь представники органів місцевого самоврядування, місцевих органів  державної влади, бізнесу, наукових кіл, громадськості тощо.

В рамках ДУІТ у період 9 жовтня - 15 листопада АМУ провела анкетування органів місцевого самоврядування з метою визначення головних проблем у сфері економічного розвитку територій; аналізу основних форм підтримки бізнесу з боку органів місцевого самоврядування; збору інформації про інвестиційні пропозиції територіальних громад.

Анкета, розроблена спільно АМУ,  Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій, ДП «Укрпромзовнішекспертиза», складалася з двох частин:

І. Питання щодо стану та проблем економічного розвитку територій;

ІІ. Інформації про актуальні інвестиційні пропозиції територіальних громад.

Ванкетуванні взяли участь представники органів місцевого самоврядування (ОМС) 216 територіальних громад України, з яких 64,4% - міста, 20,9% - села, 14,7% - смт. Найактивнішими були міста з чисельністю населення від 5 тис. до 50 тис. жителів. Найактивніші області: Полтавська обл. (10,5% від загальної кількості територіальних громад, які взяли участь в анкетуванні), Івано-Франківська обл. (9,9%), Херсонська обл. (6,8%), Донецька обл. (6,3%) Запорізька обл. (5,8%).

Виходячи із отриманих відповідей, у значній частині територіальних громад України ОМС активно розробляють та затверджують стратегічні документи розвитку території з виокремленням таких компонентів: розвиток малого та середнього підприємництва (МСП) (68,1% респондентів дали позитивну відповідь) - рис. 1, розвиток промислового сектору економіки (47,6%) - рис. 2.

Крім цього, 19,9% (щодо МСП) та 32,5% (щодо промисловості) респондентів зазначили, що стратегічні документи планування розвитку територіальних громад із включенням зазначених компонентів знаходяться в процесі розробки. І лише незначна кількість респондентів констатували відсутність стратегічного планування у частині розвитку МСП (12%) та промисловості (19,9%).

Наразі ОМС активно розпочали роботу над запровадженням різноманітних форм підтримки бізнесу. Адже саме бізнес є ядром економічного зростання міст, селищ, сіл. Так, за підрахунками АМУ частка податків, сплачених сектором підприємництва, у доходах місцевих бюджетів (без врахування офіційних трансфертів) становить 83% (за результатами 2018 р.). В основному це -  надходження від ПДФО, плати за землю, єдиного податку, екологічного податку, податку на нерухоме майно. Тому вкрай важливо, щоб на території громад відбувався розвився бізнес.

Отже, як показали результати анкетування, лише на території 8,4% міст, селищ, сіл (в кількісному вираженні це 18 територіальних громад) відсутні інструменти підтримки розвитку бізнесу та заохочення інвестора вкладати кошти у розбудову економіки, а 91,6% респондентів активно використовують такий механізм. Зокрема, респонденти виокремили наступні форми стимулювання розвитку бізнесу:

Найменшу вагу із запропонованих у анкеті відповідей респонденти надали розвитку інфраструктури під потреби інвестора та грантовим конкурсам.

Виходячи із міжнародної практики, зазначена форма підтримки розвиту підприємницького сектору економіки є досить популярною та вирішує проблему дефіциту робітничих кадрів на тій чи іншій території. Така форма може проявлятися у вигляді забезпечення ОМС приміщеннями для проведення навчання, співфінансування навчального циклу, вирішення житлового питання для тих, хто проходить навчання та ін. Отже, 4,7% респондентів відповіли, що на території їх громад вже використовуються такі інструменти підтримки бізнесу, 77,5% - готові запровадити і 17,8% - не готові.

Інституції місцевого економічного розвитку функціонують у 56,0% міст, селищ, сіл (або у 121 територіальній громаді), і, відповідно, у 44,0% - такі інституції не створювались (або у 95 територіальних громадах). Зазначимо, що створення таких інституцій не є обов‘язковим, проте важливим інструментом забезпечення представників бізнесу комфортними умовами як під час відкриття нової справи, так і в процесі здійснення своєї господарської діяльності.

79,6% респондентів відповіли, що на їх територіях проводиться вивчення думки представників бізнесу і, відповідно, 20,4% - зазначили, що такого дослідження не відбувалося. Отриманий результат опитування свідчить про те, що ОМС, при формуванні стратегічної та поточної політики економічного розвитку, розпочали активно враховувати думку представників бізнесу. Такий підхід сприятиме формуванню міцних зв‘язків між владою та бізнесом, що, в підсумку, полегшить процес розвитку як МСП, так і промислового сектору. Адже постійна комунікація є необхідною умовою побудови довірчих відносин та досягнення компромісу під час виникнення будь-яких спірних питань. А в цьому зацікавлені як ОМС, так і підприємці.

У економічно розвинутих країнах велика увага приділяється підтримці стартапів, які дозволяють генерувати креативні, інноваційні ідеї, що переростають у великі та потужні інноваційні проєкти. В Україні є великий потенціал до запровадження та реалізації стартап ідей. За даними світового рейтингу стартапів сервісу Startup Ranking, Україна посідає 33 місце серед 150 країн. В Україні, за останніми даними зареєстровано щонайменше 141 стартап-компаній. Але, на жаль, незважаючи на значний успіх вже впроваджених на ринку стартапів, близько 90% із них виявляються на практиці збитковими та ліквідуються, навіть не досягнувши стадії зростання. Також є й інші інноваційні форми розвитку економіки, які можуть використовувати ОМС: стимулювання енерго- і ресурсозбережних технологій, фінансування проєктів фундаментальних і прикладних досліджень, сприяння міжнародній науково-технічній кооперації тощо.

На сьогодні із опитаних респондентів 52,4% відповіли про наявність підтримки інноваційних форм розвитку економіки, і, відповідно, 47,6% - про їх відсутність. Це досить непоганий показник, враховуючи ввесь комплекс проблем місцевого самоврядування у частині фінансової спроможності ОМС через ряд об‘єктивних причин: збільшення за період проведення бюджетної децентралізації відповідальності та обсягу повноважень ОМС і, відповідно, розміру фінансових ресурсів, необхідних для їх виконання; неповне покриття державою делегованих нею повноважень для виконання ОМС (зокрема, освіта, медицина, соціальний захист); нестабільність податкового законодавства та прийняття державою рішень щодо встановлення тих пільг по сплаті податків, які зменшують надходження до місцевих бюджетів та ін.).

93,2% опитаних ОМС відповіли про те, що вони забезпечують поширення інформації через різні канали зв‘язку, яка може зацікавити інвесторів, що є досить гарним показником. Проте, лише 33% із них готують і розповсюджують такі матеріали не лише на українській, але й на англійській мовах. Це є дуже важливо. Адже крупні зарубіжні інвестори повинні володіти інформацією, доступною для їх розуміння і ОМС повинні себе переорієнтовувати на потреби закордонних інвесторів.

Цікавим є результат опитування ОМС щодо виокремлення найбільших, на їх погляд, перешкод на шляху до успішного розвитку бізнесу (рис. 3). Ранжування проводилося по 5-ти бальній шкалі з наступним значенням: 1 – найменший рівень ризику, 5 – найбільший рівень ризику.

Отже, найбільшим ризиком, який виокремили ОМС, є міграція працездатного населення (71 респондент в категорії балу «5»), в категорії балу «4» найбільше голосів ОМС надали ризику – брак кадрів (57 респондентів), в категорії балу «3» - недосконалість українського законодавства (85 респондентів), в категорії балу «2» - неготовність бізнесу співпрацювати з ОМС; в категорії балу «1» - географічне розташування територіальної громади.

47,1% опитаних зазначили, що на території громади є цікаві для інвесторів інвестиційні пропозиції, 52,9% - відповіли, що інвестиційні пропозиції відсутні. На сьогодні досить актуальним завданням, яке стоїть перед ОМС, є максимальне використання конкурентних переваг територіальної громади. Якщо на території міста, селища, села є потенційні об‘єкти, які можуть зацікавити інвесторів, необхідно готувати інвестиційні пропозиції для їх подальшого поширення різними каналами зв‘язку. Це допоможе пришвидшити пошук інвестора і забезпечити необхідну економічну активність.

В анкеті було виокремлено наступні пункти, які характеризують інвестиційні пропозиції:

102 територіальні громади заповнили цей розділ анкети. Є досить цікаві інвестиційні пропозиції, які стосуються таких напрямів: створення індустріальних парків, гірськолижного рекреаційного парку, будівництва туристичної інфраструктури, кінотеатру, аеропорту, водноспортивного оздоровчого комплексу, ресторанно-готельного комплексу, бальнеологічного комплексу, сокоекстрактного заводу, сонячної електростанції, вирощування енергетичної лози та ін. Обсяг інвестицій варіюється від 1,0 млн грн до 10 млрд грн. Термін окупності проєктів – від 1 року до 25 років.

Подальші кроки АМУ у цьому напрямі: усі заповнені форми інвестиційних пропозицій, які Асоціація міст України отримала через анкетування, будуть систематизовані за єдиною стандартною формою та надіслані, перш за все, Міністерству розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України, Торгово-промисловій палаті України, а також опубліковані на офіційному сайті АМУ. Асоціація сприятиме у наданні ОМС максимальної допомоги щодо поширення такої важливої інформації серед усіх зацікавлених сторін.