02 / Жовтень, 2019
Асоціація міст України розглянула лист Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій від 17.09.2019 №04-24/20-41 щодо надання зауважень та пропозицій до проєкту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення соціальних гарантій дітей та сімей з дітьми» (№2085 від 06.09.2019).
Законопроєктом пропонується, зокрема:
-
розширити категорії дітей та учнів, які забезпечуються безкоштовним харчуванням в навчальних закладах;
-
встановити пільговий проїзд для дітей, учнів та студентів;
-
встановити граничний розмір плати батьків за харчування дітей в дошкільних навчальних закладах;
1. Щодо розширення категорій дітей та учнів, які забезпечуються безкоштовним харчуванням у закладах освіти
Законопроєктом надається право безкоштовного харчування:
-
дітям із числа внутрішньо переміщених осіб у загальноосвітніх навчальних закладах;
-
всім учням 1-4 класів у загальноосвітніх навчальних закладах;
-
всім учням із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям», у загальноосвітніх навчальних закладах;
-
дітям з неповних та багатодітних сімей у професійно-технічних навчальних закладах.
По-перше, Законопроєкт передбачає додаткові видатки з місцевих бюджетів для організації харчування нових категорій дітей. Автором не запропоновані розрахунки з відповідними джерелами покриття додаткових видатків. Зазначаємо, що згідно з частиною третьою статті 142 Конституції України витрати органів місцевого самоврядування, що виникли внаслідок рішень органів державної влади, компенсуються державою. АМУ пропонує передбачити механізм такої компенсації.
По-друге, перелік пільгових категорій дітей (діти з неповних та багатодітних сімей) у пропонованій Законопроєктом редакції Закону України «Про охорону дитинства» не узгоджуються із переліком пільгових категорій, передбачених у Законі України «Про професійну (професійно-технічну) освіту». Зазначене спричинить правову колізію у законодавстві. АМУ пропонує її усунути цю законодавчу колізію.
2. Щодо встановлення пільгового проїзду для дітей, учнів та студентів
Законопроєктом надається право на пільговий проїзд до місця навчання і додому дітям дошкільного віку, учням і студентам закладів загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а у сільській місцевості – безкоштовно. Також, учням і студентам закладів загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти надається право на пільговий проїзд по території України залізничним, водним, автомобільним транспортом протягом року.
По-перше, норма Закону України «Про охорону дитинства» у редакції Законопроєкту щодо пільгового проїзду не відповідає статті 32 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», статті 56 Закону України «Про освіту», статті 21 Закону України «Про загальну середню освіту» та статті 38 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту». Відповідно до вищезазначених законів органам місцевого самоврядування надано право (а не встановлено зобов’язання) забезпечувати пільговий проїзд у порядку та розмірах, визначених ними. АМУ вважає за необхідне усунути цю законодавчу колізію.
По-друге, встановлення імперативної норми (обов’язковості) пільгового проїзду передбачає додаткові видатки з місцевих бюджетів. Автором не запропоновані розрахунки з відповідними джерелами покриття додаткових видатків, що суперечить статті 142 Конституції України. АМУ пропонує передбачити механізм такої компенсації.
3. Щодо встановлення граничного розміру плати батьків за харчування дітей дошкільних навчальних закладах
Законопроєктом передбачається, що батьки або особи, які їх замінюють, вносять плату за харчування дітей у державному та комунальному закладі дошкільної освіти у розмірі, що не перевищує 60 відсотків (у міській місцевості) та 40 відсотків (у сільській місцевості) від вартості харчування на день.
Такі зміни обмежують можливість органів місцевого самоврядування повноцінно встановлювати диференційовану плату за харчування у дошкільних навчальних закладах. Вважаємо, що частка вищезазначеної плати батьків повинна залежати лише від спроможності місцевих бюджетів і не регулюватись Законом. В іншому ж випадку – зазначена норма передбачає додаткові видатки з місцевих бюджетів. Автором не запропоновані розрахунки з відповідними джерелами покриття додаткових видатків, що суперечить статті 142 Конституції України. АМУ пропонує передбачити механізм такої компенсації.
Асоціація міст України не підтримує Законопроєкт № 2085 від 06.09.2019 у чинній редакції та пропонує Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів повернути його автору законодавчої ініціативи на доопрацювання
Аналітичний центр АМУ
Галузь:
