17 / Січень, 2019
17 січня Верховна Рада України прийняла Закон України «Про соціальні послуги» №4607, який є фундаментальним у сфері соціального забезпечення. Закон розділяє повноваження Міністерства, органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
 
Асоціація міст України протягом двох років брала активну участь у доопрацьованні законопроекту спільно з парламентським Комітетом у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю та Мінсоцполітики.
АМУ не підтримувала норму законопроекту, яка визначає вимоги до органів місцевого самоврядування щодо кількості працівників соціального забезпечення (1 соціальний менеджер на 10 тис. населення; 1 фахівець на 1000 осіб, які проживають у місті, та на 500 осіб, які проживають у селі чи селищі). За підрахунками АМУ, норма не враховує особливості населених пунктів та щільності населення, та спричинила б додаткові видатки з місцевих бюджетів у розмірі 1,5 млрд грн на утримання такого апарату. 
Представник Голови Асоціації міст України в Парламенті, народний депутат України Оксана Продан під час розгляду законопроекту поінформувала, що АМУ виступає за виключення норми, яка міститься у пункті 12 ч.4 ст.11, та наголосила на необхідності врахування цієї позиції при його прийнятті.
Асоціація міст України дякує О.Продан за відстоювання інтересів місцевого самоврядування та парламенту за підтримку позиції АМУ у Законі України «Про соціальні послуги».
 
Норми Закону, що стосуються місцевого самоврядування:
 
Основні повноваження місцевого рівня:
  • визначення потреб у соціальних послугах, інформування населення про перелік соціальних послуг, їх зміст і порядок надання;
  • виявлення вразливих груп населення та СЖО;
  • надання базових соціальних послуг; 
  • підвищення кваліфікації надавачів соціальних послуг;
  • координація діяльності суб’єктів системи надання соціальних послуг;
  • забезпечення ведення Реєстру соціальних послуг на місцевому рівні;
  • здійснення моніторингу надання соціальних послуг та контролю за цільовим використанням бюджетних коштів;
  • здійснення контролю за додержанням вимог Закону;
До базових соціальних послуг, які надаються на місцевому рівні, віднесено:
  • догляд вдома, денний догляд;
  • підтримане проживання;
  • соціальна адаптація;
  • соціальна інтеграція та реінтеграція;
  • надання притулку;
  • екстрене  (кризове) втручання;
  • консультування;
  • соціальний супровід;
  • представництво інтересів;
  • посередництво (медіація);
  • соціальна профілактика;
  • натуральна допомога;
  • фізичний супровід осіб з інвалідністю, які мають  порушення опорно-рухового апарату та пересуваються на кріслах колісних, порушення зору;
  • переклад жестовою мовою;
  • догляд та виховання дітей в умовах, наближених до сімейних;
  • супровід під час інклюзивного навчання;
  • інформування.
Законом встановлено державний стандарт соціальних послуг.
Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію з 1 січня 2020 року.
 

 

 

  

Сторінку розроблено в рамках проекту
«Розробка курсу на зміцнення місцевого самоврядування в Україні» (ПУЛЬС)