Консультації
Законом України від 11 липня 2002 року №93-IV «Про статус депутатів місцевих рад», визначено, що депутат місцевої ради (сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної) є повноважним і рівноправним членом відповідної ради – представницького органу місцевого самоврядування. Разом з цим, статтею 16 Закону України від 21 травня 1997 року №280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.
Порядком застосування електронного цифрового підпису органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями державної форми власності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 року №1452 передбачено, що відповідальна особа установи забезпечує, зокрема, подання до акредитованого центру сертифікації ключів (далі – АЦСК) інформації, необхідної для отримання послуг, пов’язаних з електронним цифровим підписом.
Таким чином, надання АЦСК ІДД ДФС (Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту Державної фіскальної служби) послуг електронного цифрового підпису депутатам місцевої ради (сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної) здійснюється через відповідальну особу, визначену окремим розпорядженням голови (керівника) такої ради.
Детальну інформацію щодо порядку отримання послуг електронного цифрового підпису органами місцевого самоврядування можна переглянути тут: http://acskidd.gov.ua/reglament#k61
Асоціація міст України дотримується наступної позиції стосовно звернень правоохоронних органів до органів місцевого самоврядування щодо надання документів.
Відповідно до частини другого статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто правоохоронний орган звертаючись до органу місцевого самоврядування щодо надання документів повинен чітко вказати відповідну норму закону, якою він керується. У свою чергу орган місцевого самоврядування повинен надати відповідні документи у порядку та обсязі встановленому законом.
Найчастіше відповідні питання виникають щодо звернень прокуратури, яка раніше мала функцію загального нагляду за дотриманням законодавства. На сьогодні пунктом 2 частини першої статті 2, частиною першою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» на прокуратуру покладено функцію представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених вказаним Законом. Це єдина функція прокуратури, яка може супроводжуватися витребуванням документів від органів місцевого самоврядування. Частинами другою та третою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» встановлено умови, що є обов’язковими для здійснення такої функції:
1) представництво в суді інтересів фізичної особи здійснюється лише у випадках, якщо така особа не спроможна самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження через недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність, а законні представники або органи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси такої особи, не здійснюють або неналежним чином здійснюють її захист;
2) представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб’єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Відповідно до абзаців першого-другого частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Абзацами п’ятим-сьомим частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено лише два винятки, коли прокуратура може витребувати та отримувати матеріали та їх копії від органу місцевого самоврядування:
1) якщо орган місцевого самоврядування є суб’єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження захисту законних інтересів держави, і виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді (нездійснення або неналежне здійснення повноважень суб’єкта владних повноважень);
2) у разі відсутності суб’єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесений захист законних інтересів держави, а також у разі представництва інтересів громадянина з метою встановлення наявності підстав для представництва.
Тобто звернення прокуратури повинно стосуватися лише встановлення наявності підстав для представництва, що вказані у частинах другій та третій статті 23 Закону України «Про прокуратуру», для конкретної справи.
Отже якщо звернення прокуратури не відповідає вищенаведеним вимогам, то цілком правомірною буде відмова органу місцевого самоврядування у наданні запитаних документів прокуратурі на час до надання нею належного правового обґрунтування такого звернення, наявності обґрунтування необхідності встановлення підстав для представництва. Якщо вказані вимоги будуть виконані, то звернення підлягає виконанню у обсязі, який є необхідним для звернення до суду для встановлення такого представництва.
Чинним станом на лютий 2017 року законом "Про службу в органах місцевого самоврядування" таке не передбачено.
Однак див. закон "Про державну службу", стаття 22 частина 6:
"6. Під час передачі або делегування повноважень і функцій від державного органу до органу місцевого самоврядування переведення державного службовця на посаду служби в органах місцевого самоврядування здійснюється без обов’язкового проведення конкурсу в разі відповідності його професійної компетентності кваліфікаційним вимогам до відповідної посади та за умови вступу на службу вперше за результатами конкурсу".
Наприклад, утворилася ОТГ, виконавчий орган якої тепер виконує на своїй території функції, які раніше виконувала РДА. Значить службовець, що займався цим в РДА, може бути переведений для виконання тих самих функцій до виконавчого органу ОТГ.
Відповідно до статті 10 закону «Про службу в органах місцевого самоврядування»:
«Проведення конкурсу, випробування та стажування при прийнятті
на службу в органи місцевого самоврядування здійснюється в
порядку, визначеному законодавством України про державну службу».
Частиною 2 постанови Кабміну від 25.03.2016 № 246 «Про затвердження Порядку проведення конкурсу на зайняття посад державної служби» передбачено, що :
« Порядок проведення конкурсу на заміщення вакантних посад державних службовців, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2002 р. № 169 (Офіційний вісник України, 2002 р., № 8, ст. 351), застосовується під час прийняття на службу в органи місцевого самоврядування відповідно до Закону України “Про службу в органах місцевого самоврядування”.
Частиною 13 постанови Кабміну від 15.02.2002 «Про затвердження Порядку проведення конкурсу на заміщення вакантних посад державних службовців» передбачено, що:
«Особи, які бажають взяти участь у конкурсі, подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у порядку, визначеному Законом України “Про запобігання корупції”.
За статтею 45 Закону України “Про запобігання корупції”:
«1. Особи, зазначені у пункті 1, підпункті "а" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов’язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
3. Особа, яка претендує на зайняття посади, зазначеної у пункті 1, підпункті "а" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, до призначення або обрання на відповідну посаду подає в установленому цим Законом порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік».
Відповідно до п. 2 «Прикінцевих положень» Закону України “Про запобігання корупції”, суб’єкти декларування могли подавати декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру в порядку, встановленому Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції" (тобто неелектронні) лише до початку роботи системи подання та оприлюднення відповідно до Закону “Про запобігання корупції” декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Про початок роботи системи подання та оприлюднення відповідно до цього Закону декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, мало бути прийнято рішення Національного агентства з питань запобігання корупції.
Таке рішення Національним агентством прийнято 10.06.2016 р. під №2.
Відповідно до нього з 1 січня 2017 року система подання та оприлюднення декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування розпочала свою роботу для всіх суб’єктів декларування.
З цього часу інші форми подання декларацій не визнаються.
Якщо колишній виборній посадовій особі (голова, секретар ради) не запропоновано роботу рівня заступника голови ОТГ, вона може взяти участь у конкурсах на інші посади у виконавчому комітеті ради – наприклад, керівника підрозділу чи спеціаліста. Адже прийняття на ці посади відбувається за відкритим конкурсом.
Крім того, відповідно до частини другої статті 33 закону «Про статус депутатів місцевих рад», «депутату місцевої ради, який працював у раді на постійній
основі, після закінчення таких повноважень надається попередня робота (посада), а за її відсутності - інша рівноцінна робота (посада) на тому самому або, за згодою депутата, на іншому
підприємстві, в установі, організації». Це саме стосується колишнього сільського, селищного, міського голови.
Якщо такої немає, колишня виборна особа має шукати собі іншу роботу на загальних засадах – відповідно до своєї професії за освітою чи іншу. В тому числі зайнятися підприємницькою діяльністю.
Тією ж частиною другою статті 33 закону про статус депутата місцевої ради передбачено, що «у разі неможливості надання відповідної роботи (посади), на період працевлаштування за колишнім депутатом місцевої ради зберігається, але не більше шести місяців, середня заробітна плата, яку він одержував на виборній посаді у раді, що виплачується з відповідного місцевого бюджету. У разі, якщо
колишній депутат місцевої ради має право на пенсійне забезпечення або йому призначена пенсія за віком, по інвалідності, у зв'язку із втратою годувальника, за вислугу років відповідно до закону, за
ним не зберігається середня заробітна плата, яку він одержував на виборній посаді в раді». Це ж стосується колишнього сільського, селищного, міського голови.
Очевидно, що в ОТГ цю середню заробітну плату колишній виборній особі має виплачувати зі свого місцевого бюджету рада ОТГ, як правонаступник припиненої сільської ради.
Далі там же передбачено, що «час, коли колишній депутат тимчасово не працював у зв'язку з неможливістю надання йому попередньої або рівноцінної роботи (посади) безпосередньо після закінчення строку його повноважень, зараховується, але не більше шести місяців, до страхового стажу і стажу роботи (служби) за спеціальністю, за якою депутат працював до обрання у місцеву раду, де він виконував свої обов'язки на
постійній основі.»
Відповідно до абзацу першого частини першої «Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття ПОСАД ЯКІ ПЕРЕДБАЧАЮТЬ ЗАЙНЯТТЯ ВІДПОВІДАЛЬНОГО АБО ОСОБЛИВО ВІДПОВІДАЛЬНОГО СТАНОВИЩА, та ПОСАД З ПІДВИЩЕНИМ КОРУПЦІЙНИМ РИЗИКОМ», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 р. № 171, «спеціальна перевірка проводиться стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком».
П’ятим абзацом зазначеної частини названого Порядку визначено, що ПОСАДАМИ ЯКІ ПЕРЕДБАЧАЮТЬ ЗАЙНЯТТЯ ВІДПОВІДАЛЬНОГО АБО ОСОБЛИВО ВІДПОВІДАЛЬНОГО СТАНОВИЩА, є, зокрема, «посади, які частиною першою статті 14 Закону України “Про службу в органах місцевого самоврядування” віднесені до першої - третьої категорій»;
Якщо ваша посада належить до названих категорій, то ви спецперевірці підлягаєте.
Якщо посада, на зайняття якої ви претендуєте, до першої-третьої категорій не належить, то треба перевірити, чи не віднесено її до посад з підвищеним корупційним ризиком.
Щодо ПОСАД З ПІДВИЩЕНИМ КОРУПЦІЙНИМ РИЗИКОМ, то останнім абзацом частини першої «Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком» передбачено, що перелік таких посад затверджується Національним агентством з питань запобігання корупції (НАЗК).
Такий «Перелік посад з високим та підвищеним рівнем корупційних ризиків» затверджений Рішенням НАЗК від 17.06.2016 р. № 2.
Якщо посада, на яку ви претендуєете, у цьому переліку є, то спецперевірці ви підлягаєте. Якщо вона в переліку відсутня, то ви спецперевірці не підлягаєте.
6 грудня Верховною Радою прийнято закон “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” (проект був внесений Кабінетом Міністрів 15.09.2016 та зареєстрований за №5130), а станом на 27 грудня він був підписаний Президента України.
Зазначеним Законом змінено частину шосту статті 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» і викладено її в наступній редакції:
Стаття 21. Оплата праці, відпустки та пенсійне забезпечення
...
Пенсійне забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування, які мають стаж служби в органах місцевого самоврядування та/або державної служби не менше 10 років, здійснюється у порядку, визначеному законодавством України про державну службу. Пенсія в частині, що не перевищує розміру пенсії із солідарної системи, що призначається відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виплачується за рахунок коштів Пенсійного фонду України. Частина пенсії, що перевищує цей розмір, виплачується за рахунок коштів Державного бюджету України. Тимчасово, у період по 31 грудня 2017 року, посадовим особам місцевого самоврядування (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, та осіб, на яких поширюється дія Закону України „Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист”), у період служби в органах місцевого самоврядування, пенсії призначені відповідно до законодавства України, розмір яких перевищує 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються в розмірі 85 відсотків призначеного розміру, але не менше 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до статті 22 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", до стажу служби в органах місцевого самоврядування зараховується період роботи на посадах, на які поширюється дія
цього Закону, а також на посадах і в органах, час роботи в яких зараховується до стажу державної служби.
Стаж державної служби визначається відповідно до статті 46 Закону України «Про державну службу» та Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 25.03.2016 № 229.
Для рад об’єднаних громад окремого порядку проведення першої сесії законом «Про місцеве самоврядування в Україні» або іншим законом не визначено. Тому при цьому належить керуватися нормами статті 46 закону «Про місцеве самоврядування в Україні».
Зокрема, перша сесія новообраної ради сільської, селищної, міської об’єднаної громади має бути скликана відповідною територіальною виборчою комісією не пізніш як через два тижні після реєстрації новообраних депутатів ради в кількості не менше двох третин загального складу депутатів. Перше пленарне засідання першої сесії відкриває голова зазначеної територіальної виборчої комісії, який інформує раду про підсумки виборів депутатів, а також про підсумки виборів відповідно сільського, селищного, міського голови. З моменту визнання повноважень депутатів ради нового скликання та новообраного сільського, селищного, міського голови відповідно до статті 42 цього Закону головує на пленарних засіданнях ради першої сесії новообраний голова.
У разі якщо на час проведення першої сесії відповідний сільський, селищний, міський голова не обраний, про що на сесії ради інформує голова територіальної виборчої комісії, рада обирає тимчасову президію з числа депутатів ради в кількості трьох - п'яти осіб. Члени тимчасової президії почергово головують на пленарних засіданнях ради до обрання секретаря ради. З часу обрання секретаря ради він головує на пленарних засіданнях ради.
Рішення про скликання сесії ради відповідно до частин четвертої, шостої та восьмої цієї статті доводиться до відома депутатів і населення не пізніш як за 10 днів до сесії, а у виняткових випадках - не пізніш як за день до сесії із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається внести на розгляд ради.
Сесія ради є повноважною, якщо в її пленарному засіданні бере участь більше половини депутатів від загального складу ради.
Законом також передбачено, що регламент ради затверджується не пізніш, як на другій сесії. До того часу рада може керуватися регламентом ради попереднього скликання.
Оскільки у ради об’єднаної громади ради попереднього скликання не було, вона може, на нашу думку, прийняти рішення тимчасово, до ухвалення свого регламенту, керуватися регламентом колишньої ради адміністративного центру об’єднаної громади.
Законодавча вимога щодо ухвалення на першій чи на будь-якій сесії статуту громади відсутня. Він має бути ухвалений тоді, коли буде належним чином підготовлений.
Відсутня вимога також щодо затвердження на першій сесії складу виконавчого комітету ради. Відповідно до частини 2 статті 8 Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад», після завершення повноважень сільських, селищних, міських рад, обраних територіальними громадами, що об’єдналися, їхні виконавчі комітети продовжують здійснювати свої повноваження до затвердження сільською, селищною, міською радою, обраною об’єднаною територіальною громадою, персонального складу її виконавчого комітету. Протягом зазначеного строку сільський, селищний, міський голова, обраний об’єднаною територіальною громадою, очолює такі виконавчі комітети та входить до їх персонального складу.
Після завершення повноважень сільського голови, який одноособово виконував функції виконавчого органу сільської ради у територіальній громаді, що увійшла до об’єднаної територіальної громади, відповідні функції одноособово виконує сільський, селищний, міський голова, обраний об’єднаною територіальною громадою, з дня набуття ним повноважень до затвердження відповідною сільською, селищною, міською радою персонального складу її виконавчого комітету.
