Консультації

Чи можуть працювати у виконавчому комітеті близькі особи - одна на посаді керуючого справами, інша - головним спеціалістом в управлінні, підпорядкованому заступнику міського голови з виконавчої роботи?

За умов чинного  на березень 2017 року законодавства - можуть. Адже сьогодні керуючий справами не є прямим начальником головспеца управління, наприклад, економіки. Він його не наймає на роботу, не звільняє, не преміює, не рухає по службі.
Однак за новим законом "Про службу в органах місцевого самоврядування", набуття яким чинності очікується з 1 травня ц.р., відносини змінюються.
Керуючий справами стає прямим начальником усіх службовців цієї категорії (до якої належить головспец будь-якого підрозділу у виконкомі). Він їх призначає, звільняє, підписує їм премії... І тоді робота головспеца в
підпорядкуванні близької особи - керуючого справами стане суперечити статті 27 закону "Про запобігання корупції". Когось з них треба буде або вивести поза межі цього службового зв'язку, або звільнити.

Чи віднесено посаду міського голови міста районного значення до посад з підвищеним рівнем корупційних ризиків?

У «Переліку посад з високим та підвищеним рівнем корупційних ризиків», затвердженому рішенням № 2 НАЗК від 17.06.2016 р., посади міських голів міст як обласного, так і районного значення відсутні.

Пунктом 1 «Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком», затвердженого постановою КМУ від 25 березня 2015 р. № 171, до посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, віднесено посади, які частиною першою статті 14 Закону України “Про службу в органах місцевого самоврядування” віднесені до першої - третьої категорій. Однак посада міського голови міста районного значення віднесена до четвертої категорії.

Виходячи з цього, посада міського голови міста районного значення чинним законодавством не віднесена ні до посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, ні до посад з підвищеним корупційним ризиком.

 

Який порядок проходження спецперевірки новозатвердженим заступником сільського голови?

За частиною 1 статті 56 закону «Про запобігання корупції» спецперевірка здійснюється стосовно осіб, які претендують на посади, віднесені до посад з підвищеним корупційним ризиком. Посада заступника сільського голови віднесена до таких посад рішенням НАЗК від 17.06.2016 р. № 2.

«Порядок проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком» затверджений постановою КМУ від 25.03.2015 р. № 171.

Відповідно до абзацу 1 пункту 3 зазначеного Порядку, «організація проведення спеціальної перевірки покладається на керівника … органу місцевого самоврядування … на зайняття посади в якому претендує особа…». В даному випадку спецперевірку має організувати сільський голова.

Відповідно до пункту 6 Порядку, спеціальна перевірка проводиться за письмовою згодою претендента на посаду на її проведення за формою згідно з додатком 1 до Порядку, яка подається разом із заявою про призначення.

Відповідно до пункту 21 Порядку, спеціальна перевірка стосовно претендентів на посади в органах місцевого самоврядування, призначення (обрання) чи затвердження на які здійснюється місцевою радою, проводиться відповідно до зазначеного Порядку після їх призначення (обрання) чи затвердження на відповідні посади.

У разі ненадання такою особою у встановлений строк згоди на проведення спеціальної перевірки, її повноваження за відповідною посадою достроково припиняються без припинення повноважень депутата ради. Така особа звільняється з посади без прийняття рішення відповідною радою.

Відповідно до пункту 7 Порядку, спеціальна перевірка проводиться у строк, що не перевищує 25 календарних днів з дати надання згоди на її проведення.

Для проведення спеціальної перевірки такі особи протягом трьох робочих днів з дня призначення (обрання) чи затвердження подають до органу місцевого самоврядування документи, визначені пунктом 8 Порядку:

1) письмову згоду на проведення спеціальної перевірки;

2) автобіографію;

3) копію паспорта громадянина України;

4) копії документів про освіту, вчені звання та наукові ступені;

5) медичну довідку про стан здоров’я за формою, затвердженою МОЗ, щодо перебування на обліку в психоневрологічних або наркологічних закладах охорони здоров’я;

6) копію військового квитка або посвідчення особи військовослужбовця (для військовослужбовців або військовозобов’язаних);

7) довідку про допуск до державної таємниці (у разі його наявності);

8) заяву, передбачену частиною першою статті 6 Закону України “Про очищення влади”.

Претендент на посаду подає також декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в порядку, визначеному частиною першою статті 45 Закону України “Про запобігання корупції”, до Національного агентства.

Як визначено пунктом 9 Порядку, перевірка відомостей щодо претендента на посаду під час проведення спеціальної перевірки проводиться:

1) Д(ержавна)С(удова)А(дміністрація) - щодо наявності в Єдиному державному реєстрі судових рішень відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності;

2) МВС - щодо наявності судимості, її зняття, погашення;

3) Мін’юстом і НКЦПФР - щодо наявності в особи корпоративних прав;

4) Мін’юстом - щодо наявності в Єдиному державному реєстрі осіб, щодо яких застосовано положення Закону України “Про очищення влади”, відомостей про претендента на посаду;

5) Національним агентством - щодо наявності в Єдиному державному реєстрі осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, відомостей про претендента на посаду, а також щодо достовірності відомостей, зазначених особою у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік;

6) МОЗ, відповідним структурним підрозділом обласної держадміністрації - щодо відомостей про стан здоров’я претендента на посаду (в частині перебування на обліку в психоневрологічних або наркологічних закладах охорони здоров’я);

7) МОН, відповідним структурним підрозділом обласної держадміністрації, центральним органом виконавчої влади, якому підпорядкований навчальний заклад, керівником навчального закладу - щодо освіти, наявності у претендента на посаду наукового ступеня, вченого звання;

8) СБУ - щодо наявності в особи допуску до державної таємниці, а також щодо відношення особи до військового обов’язку (в частині персонально-якісного обліку військовозобов’язаних СБУ);

9) Міноборони, військовими комісаріатами областей - щодо відношення особи до військового обов’язку (крім випадків персонально-якісного обліку військовозобов’язаних СБУ).

Як передбачено пунктом 10 Порядку, не пізніше наступного дня після одержання письмової згоди претендента на посаду на проведення спеціальної перевірки сільський голова має надіслати до відповідних державних органів, до компетенції яких належить питання проведення спеціальної перевірки, зазначених у пункті 9 цього Порядку, або до їх територіальних органів (за наявності) запит про перевірку відомостей щодо претендента на посаду за формою згідно з додатком 2 до Порядку.

До запиту додаються копії:

документів, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 8 цього Порядку, - всім органам (підрозділам), які проводитимуть перевірку відомостей щодо особи;

документів, зазначених у підпунктах 4-8 пункту 8 цього Порядку, - органам (підрозділам), які проводитимуть перевірку відомостей, зазначених у пункті 9 цього Порядку.

Відповідно до пункту 11 Порядку, інформація про результати перевірки, підписана керівником органу, який проводив перевірку, подається у семиденний строк з дати надходження запиту до органу, який надіслав відповідний запит.

Відповідно до пункту 13 Порядку, претендент на посаду, щодо якого за результатами спеціальної перевірки встановлено обставини, які є підставою для відмови у призначенні (обранні) на посаду, вважається таким, що не пройшов спеціальної перевірки.

Відповідно до пункту 14 Порядку орган, на посаду в якому претендує особа, на підставі одержаної інформації готує довідку про результати спеціальної перевірки за формою згідно з додатком 3 до Порядку.

Відповідно до пункту 18 Порядку, довідка про результати спеціальної перевірки додається до документів, поданих претендентом на посаду, або особової справи, якщо прийнято рішення про його призначення (обрання) на посаду.

Відповідно до пункту 19 Порядку, документи, що подані претендентом на посаду для проведення спеціальної перевірки, у разі призначення (обрання) його на посаду передаються для зберігання в особовій справі, а в разі відмови у призначенні (обранні) на посаду повертаються претендентові на посаду під розписку.

Відповідно до пункту 21 Порядку, в разі встановлення за результатами перевірки призначеної (обраної) посадової особи органу місцевого самоврядування обставин, які є підставою для відмови у призначенні (обранні) чи затвердженні на посаду, повноваження такої особи за відповідною посадою достроково припиняються без припинення повноважень депутата ради. Така особа звільняється з посади без прийняття рішення відповідною радою.

Чи можна здійснювати оплату громадської приймальні депутата місцевої ради за рахунок коштів місцевого бюджету?

Відповідно до п.5 ч.1 статті 10 закону «Про статус депутатів місцевих рад» депутат повинен визначити місце прийому виборців і вести регулярний прийом.
Таким чином, він сам обирає місце для громадської приймальні. Як із запропонованих йому апаратом, так і інших приміщень.
Відповідно до ч. 4 статті 12, так і з низки інших норм цього закону,  органи місцевого самоврядування зобов’язані сприяти депутату в організації прийому громадян.
Чи можуть вони оплачувати приміщення для цього з місцевого бюджету? Підставою для такої оплати може бути ч. 7 статті 16, згідно з якою витрати, пов’язані з проведенням звітів депутатів чи їхніх зустрічей з
виборцями здійснюються за рахунок місцевих бюджетів у межах затверджених на ці цілі видатків.
Але,  бачимо, є умова: лише якщо видатки на ці цілі передбачені в місцевому бюджеті.
Якщо таких видатків не передбачено, і рада не погоджується їх передбачати в бюджеті, то, очевидно, депутат має погодитися на ведення прийому виборців у запропонованому радою приміщені комунальної власності, за яке
платити не потрібно.
 

Чи зобов'язаний депутат складати на вимогу виборців акти обстеження матеріально-побутових умов, підтверджувати фактичне проживання громадянина тощо

Відповідно до ч. 5 статті 10 закону «Про статус депутатів місцевих рад», депутат зобов’язаний «розглядати  пропозиції,  звернення, заяви і скарги членів територіальної громади, вживати заходів щодо забезпечення їх оперативного вирішення». Виходячи з цього, він зобов’язаний «складати на вимогу виборців акти обстеження матеріально-побутових умов, підтверджувати фактичне проживання громадянина тощо», якщо з відповідними зверненнями до нього звертаються виборці, і якщо це забезпечує оперативне вирішення їхніх проблем.
 

Чи може державний службовець перейти на службу в органи місцевого самоврядування без конкурсу

Чинним законом "Про службу в органах місцевого самоврядування" таке не передбачено.
Однак див. закон "Про державну службу", стаття 22 частина 6:
"6. Під час передачі або делегування повноважень і функцій від державного
органу до органу місцевого самоврядування переведення державного службовця
на посаду служби в органах місцевого самоврядування здійснюється без обов’язкового
проведення конкурсу в разі відповідності його професійної компетентності
кваліфікаційним вимогам до відповідної посади та за умови вступу на службу
вперше за результатами конкурсу".
В подібному випадку можна цією нормою скористатися.
Наприклад, утворилася ОТГ, виконавчий орган якої тепер виконує на своїй території функції, які раніше виконувала РДА. Значить службовець, що займався цим в РДА, може бути переведений для виконання тих самих функцій до виконавчого органу ОТГ без конкурсу.
 

Чи повинні спеціалісти органів місцевого самоврядуванна подавати е-декларацію

Так, якщо вони є службовцями місцевого самоврядування.

Частиною 1 статті 45 закону "Про запобігання корупції" передбачено подання декларацій особами, зазначеними у пункті 1 частини першої статті 3 зазначеного Закону. А  той пункт 1 включає підпункт "в": "державні службовці, посадові особи місцевого самоврядування" - без виділення окремих категорій.
Термін "посадова особа місцевого самоврядування"  є рівнозначним терміну "службовець місцевого самоврядування".
Пунктом 6 частини 3 Прикінцевих положень до нового закону "Про службу в органах місцевого самоврядування" передбачено у підпункті «в» пункту 1 частини третьої закону "Про запобігання корупції" слова «посадові особи місцевого самоврядування» замінити словами «... службовці місцевого самоврядування» .
Після набуття чинності новим законом "Про службу в органах місцевого самоврядування" та розподілу відповідною радою працівників органів місцевого самоврядування на службовців органів місцевого самоврядування і обслуговуючий персонал працівники, віднесені до обслуговуючого персоналу, не повинні будуть заповнювати е-декларацій.
 

Чи може до складу виконавчого комітету сільської (селищної) ради входити (бути членом виконкому) депутат районної, обласної ради.

Закон про місцеве самоврядування, зокрема частина 7 статті 51 не передбачає обмежень і заборон щодо сумісництва для членів виконавчого комітету, які не працюють у ньому на постійній основі.
Отож, на нашу думку, депутат районної чи обласної ради може бути членом виконавчого комітету ради ОТГ, якщо він не є штатним працівником цього виконавчого комітету.
 

Чи повинна особа, затверджена на посаді заступника сільського, селищного, міського голови складати мандат депутата районної, обласної ради

Відповідно до частини 3 статті 51 закону "Про місцеве самоврядування в Україні" заступник голови є членом виконавчого комітету ради за посадою.
Відповідно до частини 7 тієї самої статті на заступника голови, як на члена виконавчого комітету, що працює у ньому на постійній основі, поширюються вимоги щодо обмеження сумісності його діяльності з іншою роботою
(діяльністю), встановлені цим же Законом для сільського, селищного, міського голови.
Відповідно до частини 4 статті 12 того ж закону сільський, селищний, міський голова не може бути депутатом будь-якої ради.
Отже, й заступник не може бути депутатом будь-якої ради.
І особа, погодившись стати заступником сільського, селищного, міського голови, має скласти мандат депутата районої чи обласної ради.

Чи належать до членів сім’ї суб’єкта декларування батьки, які проживають, в іншому населеному пункті та повнолітні діти, які проживають окремо? Чи потрібно дані про таких осіб вносити в е-декларацію?

Відповідно до абзацу 14 частини 1 статті 1 Закону України "Про запобігання корупції" "члени сім’ї - особи, які перебувають у шлюбі, а також їхні діти, у тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою і піклуванням, інші особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки (крім осіб, взаємні права та обов’язки яких не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі;".
Норма не передбачає винятків для членів сім'ї, які проживають окремо. Таким чином, вважаємо, дані про таких осіб потрібно вносити в декларацію.
 

Вертикальні вкладки

 

 

  

Сторінку розроблено в рамках проекту
«Розробка курсу на зміцнення місцевого самоврядування в Україні» (ПУЛЬС)