Консультації
Рада та її виконавчий комітет є окремими органами місцевого самоврядування і відповідно окремими юридичними особами (частина перша статті 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»). Тому у разі необхідності створюється окремо апарат ради та апарат виконкому. У місцевому самоврядуванні апаратом визнаються всі посадові особи, інші працівники, які перебувають у трудових відносинах з органом місцевого самоврядування, що діє як колегіальний орган, і забезпечують його діяльність.
Якщо обсяг роботи по раді та загальна чисельність працівників по всіх органах місцевого самоврядування територіальної громади є невеликою, то для уникнення дублювання посадових обов’язків спеціалістів, спрощення діловодства та бухгалтерського обліку апарат ради зазвичай не створюється. Достатньо наявності лише апарату виконкому, на який покладено функції забезпечення діяльності ради. У даному випадку голова, секретар ради, керуючий справами, заступники голови та інші посадові особи включаються до апарату виконкому. Посадові оклади посадових осіб апарату виконавчого комітету ради, що представляє інтереси об’єднаної територіальної громади визначаються відповідним органом місцевого самоврядування з урахуванням додатку 50 постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 р. № 268.
Правовий статус посадових осіб місцевого самоврядування визначається Законом України «Про службу в органах самоврядування в Україні» (далі – Закон). Статтями 14, 15 Закону передбачено посаду - керуючий справами виконавчого апарату районної ради. Для вказаної посади не передбачено посад заступників. Законом також не передбачено можливості поєднання кількох посад в одній. Вказаний випадок суперечить класифікації посад, за якою посада керуючого справами віднесена до п’ятої категорії, а посади керівників структурних підрозділів виконавчого апарату районної ради – до шостої.
Творення складних посад вважаємо неправильним. Поєднання кількох посад (правових статусів) в одній посаді (складній посаді) призводить до руйнування логіки побудови ієрархії посад. Тому питання перерозподілу обов’язків повинно вирішуватися зміною затверджених переліків обов’язків відповідних посад (у посадових інструкціях) без зміни назв посад. Покладення обов’язків відсутнього керівника необхідно здійснювати на іншу посадову особу без зміни назви посади останньої. У останній ситуації виплачується доплата за виконання обов'язків тимчасово відсутнього керівника. Загалом питання належної винагороди за займаною посадою варто вирішувати за рахунок преміювання відповідно до особистого вкладу.
Щодо можливості створення професійної спілки освітян в ОТГ
Відповідно до статті 6 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» громадяни України мають право на основі вільного волевиявлення без будь-якого дозволу створювати профспілки, вступати до них та виходити з них на умовах і в порядку, визначених їх статутами, брати участь у роботі профспілок. Згідно з частиною першою статті 8 цього Закону з метою виконання своїх статутних завдань профспілки, їх організації (якщо це передбачено статутом) мають право на добровільних засадах створювати обʼєднання (ради, федерації, конфедерації тощо) за галузевою, територіальною або іншою ознакою, а також входити до складу обʼєднань та вільно виходити з них. Отже, в обʼєднаній територіальній громаді може бути створена профспілка освітян. При цьому така профспілка матиме статус місцевого обʼєднання (згідно з частиною третьою статті 9 Закону України «Про обʼєднання громадян» до місцевих обʼєднань належать обʼєднання, діяльність яких поширюється на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці або регіону. Територія діяльності самостійно визначається обʼєднанням громадян).
Поряд із тим зауважуємо, що відповідно до частини третьої статті 12 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» забороняється втручання державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, роботодавців, їх об'єднань у статутну діяльність профспілок, їх організацій та обʼєднань.
Щодо порядку створення професійної спілки освітян
Згідно з частиною першою статті 14 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» профспілки діють відповідно до законодавства та своїх статутів. Зауважуємо, що частина третя статті 14 цього Закону містить вимогу до змісту статуту (положення) профспілки. Звертаємо увагу, що відповідно до частини другої статті 14 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» статути (положення) профспілок приймаються зʼїздами, конференціями, установчими або загальними зборами членів профспілки відповідного рівня і не повинні суперечити законодавству України. Процедура легалізації профспілки виписана у статті 16 цього Закону. Йдеться про легалізацію шляхом повідомлення на відповідність заявленому статусу. При цьому для легалізації профспілок, обʼєднань профспілок їх засновники або керівники виборних органів подають заяви. До заяви додаються статут (положення), протокол з'їзду, конференції, установчих або загальних зборів членів профспілки з рішенням про його затвердження, відомості про виборні органи, наявність організацій профспілки у відповідних адміністративно-територіальних одиницях, про засновників обʼєднань.
Зразок статуту працівників освіти і науки знаходиться за посиланням https://www.pon.org.ua/statut/
Щодо членства у профспілці працівників освіти
Згідно з частиною першою статті 7 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» членами профспілок можуть бути особи, які працюють на підприємстві, в установі або організації незалежно від форм власності і видів господарювання, у фізичної особи, яка використовує найману працю, особи, які забезпечують себе роботою самостійно, особи, які навчаються в навчальному закладі. Однак відповідно до статті 12 Закону України «Про обʼєднання громадян» членами громадських організацій, окрім молодіжних та дитячих, можуть бути особи, які досягли 14 років. Вік членів молодіжних та дитячих громадських організацій визначається їх статутами в межах, встановлених законами України. Громадські організації можуть не мати фіксованого індивідуального членства. У діяльності громадських організацій у випадках, передбачених їх статутами, можуть брати участь колективні члени.
При цьому варто зауважити, що відповідно до частини першої статті 7 Закону України «Про обʼєднання громадян» ніхто не може бути примушений до вступу в будь-яке обʼєднання громадян.
Аналітичний центр АМУ
Департамент заробітної плати та умов праці Мінсоцполітики на звернення органів місцевого самоврядування щодо реалізації положень Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 р. № 100, у зв’язку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 24.05.2017 № 353 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 р. № 268 та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» роз’яснює (http://www.msp.gov.ua/news/13503.html):
Перелік випадків в яких обчислення середньої заробітної плати здійснюється з урахуванням положень Порядку визначено пунктом 1.
Пунктом 2 Порядку встановлено, що обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.
У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов’язана відповідна виплата.
Відповідно до пункту 10 Порядку у випадку підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими колективними договорами (угодами) в розрахунковому періоді і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітну плату, включаючи премії та інші виплати, що враховуються під час обчислення середньої заробітної плати (в тому числі збереження середнього заробітку), за проміжок часу до підвищення коригують на коефіцієнт їх підвищення.
Разом з тим, абзацом сьомим пункту 2 Порядку передбачено, що у разі зміни структури заробітної плати з одночасним підвищенням посадових окладів працівників органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до актів законодавства період до зміни структури заробітної плати виключається з розрахункового періоду.
Відповідно до абзацу восьмого пункту 2 Порядку у разі, коли зміна структури заробітної плати з одночасним підвищенням посадових окладів працівників органів державної влади та органів місцевого самоврядування відбулася у період, протягом якого за працівником зберігається середня заробітна плата, а також коли заробітна плата у розрахунковому періоді не зберігається, обчислення середньої заробітної плати провадиться з урахуванням виплат, передбачених працівникові згідно з умовами оплати праці, що встановлені після підвищення посадових окладів.
Згідно з статтею 2 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата складається з основної заробітної плати, додаткової заробітної плати (надбавки, премії тощо) та інших заохочувальних та компенсаційних виплат. Зміна складових заробітної плати або їх питомої ваги призводить до зміни структури заробітної плати.
Відповідно до пункту 10 Порядку у випадку підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими колективними договорами (угодами) в розрахунковому періоді і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітну плату, включаючи премії та інші виплати, що враховуються під час обчислення середньої заробітної плати (в тому числі збереження середнього заробітку), за проміжок часу до підвищення коригують на коефіцієнт їх підвищення.
Разом з тим, абзацом сьомим пункту 2 Порядку передбачено, що у разі зміни структури заробітної плати з одночасним підвищенням посадових окладів працівників органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до актів законодавства період до зміни структури заробітної плати виключається з розрахункового періоду.
Відповідно до абзацу восьмого пункту 2 Порядку у разі, коли зміна структури заробітної плати з одночасним підвищенням посадових окладів працівників органів державної влади та органів місцевого самоврядування відбулася у період, протягом якого за працівником зберігається середня заробітна плата, а також коли заробітна плата у розрахунковому періоді не зберігається, обчислення середньої заробітної плати провадиться з урахуванням виплат, передбачених працівникові згідно з умовами оплати праці, що встановлені після підвищення посадових окладів.
Згідно з статтею 2 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата складається з основної заробітної плати, додаткової заробітної плати (надбавки, премії тощо) та інших заохочувальних та компенсаційних виплат. Зміна складових заробітної плати або їх питомої ваги призводить до зміни структури заробітної плати.
Отже, з прийняттям постанови № 353 відбулася зміна структури заробітної плати з одночасним підвищенням посадових окладів працівникам органів місцевого самоврядування. Тому період до зміни структури заробітної плати виключається з розрахункового періоду.
Доброго дня. Відповідно до частини першої статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі" цей Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень. Також під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що зазначена вище, замовники повинні дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, установлених цим Законом, та можуть використовувати електронну систему закупівель з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору.
Оскільки статтею 17 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено,що відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності, органам місцевого самоврядування може встановлювати поріг для використовувати електронну систему закупівель стосовно підпорядкованих йому комунальних підприємст, установ та організацій, який не буде суперчити частини першої статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі".
Якихось особливих для службовців місцевого самоврядування дисциплінарних стягнень законодавством не передбачено.
Відповідно до статті 147 Кодексу законів про працю,
"За порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки
один з таких заходів стягнення:
1) догана;
2) звільнення.
Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути
передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні
стягнення".
Тобто, статутом територіальної громади та/або Положенням про дисципліну, що
затверджується виконкомом, можуть бути передбачені й інші стягнення.
Якщо буде бажання такі інші стягнення запровадити, можна розглянути
доцільність запровадження тих стягнень, які передбачені чинним законом "Про
державну службу", стаття 66:
"1) зауваження;
2) догана;
3) попередження про неповну службову відповідність;
4) звільнення з посади ".
Рада або виконавчий комітет на підставі постанови 268 затверджують власні схеми посадових окладів (абз. 2 п.1). У таких схемах потрібно прирівняти начальника служби, до відповідної посади (через кому). Логічно для даного
випадку - це начальник відділу у складі виконкому (додаток 50). Назва посади фахівця з публічних закупівель повинна починатися з терміну "спеціаліст". Наприклад "спеціаліст І категорії". Посадові обов'язки можна викласти у
посадовій інструкції, а також у назві структурного підрозділу, а не у назві посади або якщо потрібно, то додати до назви посади "спеціаліст І категорії з питань публічних закупівель". У такому випадку він ітиме по додатку 50 або
рідше по 51. Посада "адміністратор сайту" може йти як посадова особа аналогічно попередній посаді, або бути прийнята за звичайним трудовим договором не по постанові 268 з назвою відповідно до класифікатора професій,
або бути прирівняна до якоїсь категорії службовців по додатку 55.
Відповідно до статті 36 Кодексу законів про працю України у разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників (пункт 1 частини першої статті 40).
Таким чином, факт передачі навчального закладу від РДА до ОТГ не може бути підставою для припинення трудового договору (звільнення працівника).
Якщо після прийняття навчального закладу, ОТГ буде здійснювати упорядкування структури закладу, скорочення його чисельності або штату, то за умови дотримання порядку, передбаченого ст. 49-2 КЗпП України, звільнення працівника можливо.
У ситуації, коли після передачі закладу нічого не міняється, підстави для звільнення працівників відсутні.
Про зміну назви навчального закладу робиться відповідний запис у трудову книжку відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мінпраці, Мінюсту та Мінсоцзахисту від 29.07.1993 № 58, зареєстрованої у Мінюсті 17.08.1993 за № 110.
Так, пунктом 2.15 вказаної Інструкції передбачено:
«2.15. Якщо за час роботи працівника назва підприємства змінюється, то про це окремим порядком у графі 3 трудової книжки робиться запис: «Підприємство таке-то з такого-то числа перейменоване на таке-то», а у графі 4 проставляється підстава перейменування – наказ (розпорядження), його дата і номер.».
Процедура прийняття на роботу працівників визначається нормами КЗпП України (ст.ст. 21, 24, 25, 26, 27 тощо).
Питання продовження строкових трудових договорів регулюється статтею 391 Кодексу законів про працю України, згідно з якою після закінчення строку трудового договору, якщо трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не вимагає їх припинення, дія цього договору вважається продовженою на невизначений строк.
Відповідно до частини другої статті 26 Закону України «Про загальну середню освіту» призначення на посаду та звільнення з посади керівника державного та комунального загальноосвітнього навчального закладу здійснює відповідний орган управління освітою. Призначення на посаду та звільнення з посади заступників керівника та інших педагогічних працівників державного та комунального загальноосвітнього навчального закладу здійснюється відповідним органом управління освітою за поданням керівника загальноосвітнього навчального закладу. Призначення на посаду та звільнення з посади інших працівників державного та комунального загальноосвітнього навчального закладу здійснює його керівник.
У випадку, якщо надалі потрібно буде призначити керівника чи педагогічного працівника загальноосвітнього навчального закладу ОТГ, а при цьому орган управління освітою не є юридичною особою, відповідне призначення здійснюється виконавчим органом селищної ОТГ, що має такий статус. Це повноваження регулюється частиною третьою статті 52 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», згідно з якою сільська, селищна, міська рада може прийняти рішення про розмежування повноважень між її виконавчим комітетом, відділами, управліннями, іншими виконавчими органами ради та сільським, селищним, міським головою в межах повноважень, наданих цим Законом виконавчим органам сільських, селищних, міських рад. Таким органом може бути, наприклад, виконавчий комітет. Адже відповідно до частини першої статті 52 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради може розглядати і вирішувати питання, віднесені цим Законом до відання виконавчих органів ради.
Аналітичний центр АМУ
Відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про відпустки» за бажанням працівника у разі його звільнення (крім звільнення за порушення трудової дисципліни) йому має бути надано невикористану відпустку з наступним звільненням. Датою звільнення в цьому разі є останній день відпустки.
Згідно з частиною першою статті 24 Закону України «Про відпустки» у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки. Відповідно до частини третьої цієї ж статті у разі переведення працівника на роботу на інше підприємство грошова компенсація за не використані ним дні щорічних відпусток за його бажанням повинна бути перерахована на рахунок підприємства, на яке перейшов працівник.
Поряд із тим варто памʼятати, що за бажанням працівника частина щорічної відпустки замінюється грошовою компенсацією. При цьому тривалість наданої працівникові щорічної та додаткових відпусток не повинна бути менше ніж 24 календарних дні.
Отже, у Вашій ситуації може бути два варіанта вирішення цього питання:
- Педагогічним працівникам має бути виплачена частина грошової компенсації за невикористані відпустки районним відділом освіти, а інша частина грошової компенсації за 24 календарні дні перерахована на рахунок відділу освіти селищної ради ОТГ для забезпечення оплати відпусток педагогічних працівників зазначеної тривалості у цьому році.
- Районний відділ освіти має повністю перерахувати грошову компенсацію на рахунок відділу освіти селищної ради ОТГ для забезпечення грошової компенсації та оплати відпусток педагогічних працівників тривалістю не менше 24 календарних днів.
Аналітичний центр АМУ
Відповідно до частини другої статті 1 Закону України «Про державну службу» «державний службовець – це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов’язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби». Отже, в органах місцевого самоврядування працюють не державці службовці, а посадові особи органів місцевого самоврядування, які виконують делеговані державою або власні повноваження.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад належить затвердження за пропозицією сільського, селищного, міського голови структури виконавчих органів ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів відповідно до типових штатів, затверджених Кабінетом Міністрів України, витрат на їх утримання.
Отже, органи місцевого самоврядування самостійно затверджують структуру виконавчих органів ради, загальну чисельність апарату ради та її виконавчих органів, виходячи із фінансових можливостей ради.
Відповідно до пункту 1.3 Примірного положення про відділ (управління) освіти виконавчого комітету міської ради, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 01.04.2003 № 192, відділ (управління) освіти фінансується за рахунок коштів місцевого бюджету. Гранична чисельність, фонд оплати праці працівників відділу (управління) та видатки на його утримання встановлюються радою за рекомендаціями Міністерства освіти і науки України.
При цьому структура і штатний розпис відділу (управління) освіти складаються за рекомендаціями Міністерства освіти і науки України та затверджуються головою ОТГ за поданням завідуючого (начальника) відділу (управління) освіти.
При складанні штатних розписів згідно з вищенаведеним наказом відділу освіти варто врахувати основні функції відділу освіти, розподіливши відповідно обовʼязки між працівниками, та передбачити посаду завідувача (начальника) відділу освіти та спеціалістів. Ці працівники є посадовими особами органів місцевого самоврядування.
Окрім того, окремо як юридична особа або ж як структурна одиниця у відділі освіти може бути створений методичний кабінет відповідно до Положення про районний (міський) методичний кабінет центр, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 08.12.2008 № 1119. Штатний розпис методичного кабінету затверджується з урахуванням напрямів методичної роботи, передбачених цим Положенням. Працівники методичного кабінету належать до педагогічних працівників, тому вони не мають статус посадових осіб органів місцевого самоврядування.
Також статусу посадових осіб органів місцевого самоврядування не мають технічні працівники, обслуговуючий персонал відділу освіти.
Аналітичний центр АМУ
