У Луцьку майже чверть будинків відмовилася від послуг ЖЕКів. Самоорганізація в місті сягнула такого рівня, що тут навіть відкрили центр, де голови успішних ОСББ навчають новачків економити енергоресурси та ефективно використовувати кредити на утеплення. Деякі ОСББ ризикнули взяти позики понад 3 млн грн, а загальний кредитний портфель луцьких будинків перевищив 20 млн грн. У виграші і люди, і міський бюджет, який завдяки грамотному енергоменеджменту показує скорочення видатків на енергоносії на 12% за рік, а це 5 млн грн і лише у бюджетних установах. Як у Луцьку вдалося змінити свідомість людей, які самі стали локомотивом енергоефективності?
Критична підтримка
"Було непросто, і кажу вам правду: без підтримки держави, без програм компенсації за кредити ми б ніколи не досягли таких результатів", — зізнається Юлія Сабатюк, яку в Луцьку більше знають як керівника руху за створення ОСББ. Хоча, насправді, це ім'я добре відоме не тільки лучанам. Його також знають спільнота експертів з енергоефективності та українські урядовці, що мають справу з житловою сферою та енергозбереженням. Вона починала як голова одного з ОСББ, збираючи під своє крило все нові й нові структури самоорганізованих мешканців. Зараз Юлія Сабатюк керує цілою асоціацією із 40 ОСББ. Хвалитися є чим. Зустріч відбувається в новенькому офісі Центру енергоефективності та енергозбереження, який запрацював 3 жовтня в будинку, де діє ОСББ і де саме тривають роботи з теплоізоляції. Риштування помітно навіть з вікон центру. Схожий центр працює і в Долині, але там — це комунальне підприємство, а тут — заслуга небайдужих лучан.
"За час своєї роботи я помітила, що найважче — переконати людей. І в цьому центрі ми будемо проводити тренінги для всіх, кому цікава комунальна тематика. Без різниці — це голова ОСББ чи власник квартири", — пояснює Сабатюк.
"До нас у Луцьк на екскурсії їздять делегації з усієї України вчитися вести комунальне господарство. Ми даємо прості алгоритми: як створити ОСББ, як працювати з людьми, які енергозберігаючі заходи застосовувати. Це безкоштовно. До чиновників такої довіри нема, хай які б вони не були прогресивні і як би часто не повторювали, що кредити на утеплення — це добре", — додає вона.
Хоча чиновникам люди мало вірять, один з критичних компонентів, який дозволив Луцьку досягти перших значних результатів, — державна підтримка заходів з енергоефективності через програму "Теплі кредити". Експерти кажуть, що зупинка програми може загрожувати подальшим успіхам у підвищенні енергоефективності по всій країні. Напередодні представники уряду повідомили, що у 2017 році на реалізацію програми закладається 400 млн грн.
Головне - наочність
Регіональний Центр енергоефективності та енергозбереження, який недавно відкрили у Луцьку, — теж результат співпраці між міською владою, активними самоорганізованими містянами та донорськими структурами. Міськрада надала приміщення, донори закупили техніку і забезпечили навчання для працівників, партнери з комерційних будівельних фірм зробили ремонт. Крім організованих тренінгів тут можна отримати і просто консультацію щобудня з 9 до 17 год. Головний принцип навчання у центрі — наочність. Людям показують конкретні будинки із зробленими роботами з теплоізоляції та платіжки до і після ремонту. Популярна практика — водити слухачів до мешканців модернізованих будинків, щоб вони розповіли, чи стало тепліше жити. Недавно у Луцьку модернізовано черговий будинок з ОСББ. Цей процес навіть знайшов своє відображення у коротенькому відеоролику, який просто і доступно пояснює, як модернізувати свою оселю.
Міськрада сплатить відсотки
У Луцьку хваляться, що саме за прикладом їхнього міста пішла вся країна. Це стосується одразу двох програм. "Перша — програма розвитку і сприяння ОСББ Луцька, яку перейняли багато міст. Ми це зробили ще 2011 року. Йдеться про співфінансування ремонтів у будинках. Місто виділяє гроші лише тим будинкам, які мають ОСББ. Це спонукає до їх створення. Друга програма — відшкодування відсотків за кредитами. У Луцьку це працює так: 40% кредиту покриває держбюджет, міський бюджет бере на себе виплату відсотків банку. На прикладі цих програм у 2015 році з'явилася державна", — пояснює голова ради голів ОСББ, член виконкому Луцької міськради Роман Бондарук. У Сабатюк є презентації, які вона показує недовірливим лучанам. Тут розшифровані всі показники програми кредитування на прикладі ОСББ "Явір-2011". Саме цей будинок став першим в Україні, мешканці якого наважилися на кредит. "Я ненавиділа фізику, а тут довелося вчити гігакалорії", — сміється Юлія. "Індивідуальний тепловий пункт (ІТП) монтується три дні. Після запуску обладнання ми вже через місяць побачили, що заплатили менше наполовину. Це був гуртожиток. Уявіть. А після утеплення будинку це ще 30% від тієї половини. Як тільки люди починають платити менше, вони одразу стають прогресивними, бо бачать економію", — додає вона. Дані щодо витрат мешканців різних будинків Луцька — переконливий аргумент на користь заходів з підвищення енергоефективності. Якщо в середньому по місту за опалення квадратного метра люди платять майже 14 грн, то для утеплених будинків ця сума не перевищує 8,65 грн. Це з урахуванням виплати за кредитами на утеплення. Так, ОСББ "Явір-2011" взяло дві позики. Перша пішла на встановлення ІТП, друга — на модернізацію будинку. З урахуванням того, що 40% вартості матеріалів за кредитом покрила держава, а проценти взяла на себе міськрада, сплачувати доводиться зовсім небагато: 3 грн за кв м, що рівнозначно платі за утримання будинку.
Добре реноме
Щороку місто виділяє все більше грошей на енергоефективність, виходить уже понад 20 млн грн щороку. Ефект від економії завдяки цим вкладенням окуповує себе вже за кілька років. У залученні міжнародних ресурсів Луцьк теж на перших позиціях в Україні. Перший проект у співпраці з європейцями лучани почали реалізовувати ще 2012 року і з того часу мають реноме надійного партнера. Багато проектів уже завершено, ще більше — на етапі підготовки. "За бюджетні та кредитні гроші від міжнародних організацій ми встановили ІТП у всіх лікарнях міста, поміняли вікна і двері в багатьох садках і школах, проводимо реконструкції та модернізації котелень, міняємо трубопроводи, модернізували насоси водоканалу і забезпечили подачу води цілодобово за менші гроші. Маємо і майже завершену енергоефективну будівлю. Це 21-ша гімназія, де крім встановлення ІТП, утеплено басейн і фасади", — каже Патракеєв. Рух Луцька до енергоефективності триватиме, адже цьому сприяють і високий рівень самоорганізації громади, і кваліфікована підтримка з боку міської влади. Ще одним важливим фактором є довіра міжнародних фінансових структур, що з'явилася в результаті успішної роботи міста над проектами. Один з проявів такої довіри — домовленості з ЄБРР про фінансування проектів з енергоефективності в місті на загальну суму 14 млн євро, з яких 4 млн євро — це грант фонду Е5Р. Важлива для міста співпраця з Північною екологічною фінансовою корпорацією (NEFCO), яка надає кредити для впровадження заходів з енергоефективності у бюджетних закладах та комунальних підприємствах під низькі відсотки. Загальна вартість проектів NEFCO, які знаходяться на різних стадіях реалізації у місті, становить близько 8,5 млн євро. Для Луцька це значні гроші та помітний фінансовий важіль. Крок за кроком столиця Волині наближається до енергоефективності. Це унікальний для України випадок, коли старання влади були підтримані і помножені на ініціативність та небайдужість громади. Ця синергія поступово дає результат.
