Успіхами діляться першопрохідці децентралізації на Полтавщині – Омельницька об’єднана територіальна громада.
Сьогодні на піку розмов – децентралізація – шлях, яким свого часу пішла вся Європа. Навколо об’єднання громад дебатів точиться чимало. Говорять різне: як хороше, так і не зовсім. Інколи на фоні логічної людської боязні за день завтрашній гаряча тема просто обростає міфами із часто негативним забарвленням. Зрозуміло й цілком виправдано людей тривожить: що ж буде, якщо ліквідують райони; невже за довідками доведеться їздити за тридев’ять земель, чи збережуться їхні робочі місця, працюватимуть лікарні, школи, садочки... Відповіді на ці та інші запитання кореспонденти «Села полтавського» вирішили шукати на реальному прикладі. На думку відразу ж спали першопрохідці децентралізації на Полтавщині – Омельницька об’єднана територіальна громада Кременчуцького району. За досвідом та з купою питань у записнику вирушили саме туди.
Відразу ж при в’їзді в Омельник помітили – життя тут вирує на повну: на вулицях працює техніка, ведуться роботи з благоустрою, окремі будівлі реставруються. Подумалося: невже це результати децентралізації? Бо ж не всюди таке побачиш… На сьогодні більшість сіл є дотаційними, і все, що отримають «ізгори», – то й їхнього. А відтак і можливості для поля дій досить скромні.
Ще кілька хвилин – і ми на прийомі особисто у голови Омельницької ОТГ Олександри Шереметьєвої та її заступника Світлани Неіленко. Відразу ж наша розмова набуває активного та жвавого діалогу. Із перших слів стає зрозуміло, чому саме Олександра Іванівна очолила громаду та власне підхопила реформу з об’єднання громад. Бо кожна її думка б’є фонтаном енергії, рішучості та обізнаності, а кожна друга фраза – гідна авторського афоризму!
– Це – мій перший заступник Світлана Анатоліївна, з нею по об’єктах «лаємося» конкретно, – відрекомендовує пані Шереметьєва. – Обмірковуємо з нею кожен крок, дію, об’єкт. Бо насправді, гроші великі зайшли. Боюся, щоб встигнути все освоїти раціонально й обдумано. Планів багато…
– Олександро Іванівно, з почутого відразу виникає питання – навіщо вона, ота децентралізація, невже без неї аж ніяк не можна?
– А ви мені покажіть необ’єднану територіальну громаду, яка залучила понад 12 мільйонів гривень за рік. Покажіть! І я скажу, що вона не потрібна. Ні я, ні ви не знайдете такого прикладу. Колись я теж була запеклим противником децентралізації. Так от, коли порахували гроші, то я побачила, що до цього бюджет 4 необ’єднаних громад (Демидівської, Запсільської, Рокитнянської та Омельника) був 4,2 млн. грн, а стане 17,9 млн. грн. І ми відкрито сказали про це людям, розповіли, навели аргументи. Розмова йшла у кожному дворі і з кожним особисто. Більшість підтримала це об’єднання заради примноження добробуту, збереження рідних сіл. Щоб вони отримали другий шанс на оновлення, розвиток своїх територій. Бо зрозумійте: ніхто не приїде з Києва чи Полтави створювати нам тут хороше життя. Ми самі повинні його зробити. Тому наш лозунг, гасло в роботі на щодень «А хто, як не ми?». Звичайно, були й заклики залишити все, як є. Але нащо ж тоді наперебій говорити, що село гине? Ми не побоялися почати реформу управління нашими територіями. Коли цей процес стартував, почала змінюватися свідомість людей, у громаду «прийшли» кошти. І в нас, перш за все, є величезна кадрова спроможність ефективно ними розпоряджатися. У нас чимало молодих, амбітних людей. Сьогодні середній вік наших працівників – 35 років. На моє глибоке переконання, саме люди, їхній високий кадровий потенціал є родзинкою, візиткою нашої громади.
Що буде завтра – життя покаже, але точно впевнена: кошти, які ми залучили сьогодні, в нас ніхто не забере. Ніхто! А тим, хто ще й досі продовжує нарікати, кажу: шановні песимісти, відійдіть і не заважайте нам.
- А де ж брати гроші?
- Безперечно, об’єднання тільки тоді матиме сенс, коли громади будуть економічно сильними й спроможними взяти на себе широкі повноваження у вирішенні місцевих проблем. Тому повноваження, контроль і фінансові ресурси – це три кити, без яких модель самоврядування ефективною бути не може. Пригадую, якось у спілкуванні керівник однієї успішної агрофірми сказав: «Ніщо так не стимулює, як капіталовкладення». Із громадами ситуація аналогічна. Тільки отримавши достатні економічні інструменти, можна «братися» за ЖКГ, освіту, інфраструктуру сіл… На законодавчому рівні йдеться, перш за все, про податки і збори, прямі міжбюджетні відносини з Державним бюджетом, державні субвенції. Але й це, виявляється, ще не всі надходження... Для себе громади мають реальну можливість… заробити! Як? За рахунок реалізації найрізноманітніших проектів.
Про свій успішний досвід залучення додаткових коштів таким чином розповідає Олександра Іванівна далі: «І коли ми порахували гроші, коли отримали державну субвенцію, почали співпрацювати з Despro, GIZ, PAUCI, ПРООН* та ін., – для нас відкрилися широкі можливості. Одним словом, активність – це умова успіху. Ми щойно чули про бодай якийсь конкурс проектів із можливістю залучення коштів на нашу територію, відразу брали в ньому участь. Можливо, ще й крапка в умовах не стояла, а ми вже були першими на черзі до участі, першими стукали в усі двері!»
«Хочемо, щоб було, як у місті»
За благоустрій своїх територій, а відтак і якісні зміни у житті їх мешканців, тут узялися серйозно. Наприклад, завдяки реалізації проекту «Вуличне освітлення» засвітилися вулиці сіл Запсілля, Щербаки, Омельник, Демидівка. Про це раніше тільки мріяти могли.
Наразі в Демидівці втілюють у життя проект із облаштування садочка – «Реконструкції частини НВК під ДНЗ «Веснянка» із влаштуванням харчового блоку» на суму запланованих коштів – 584692 грн. Хоча, говорять, діток і мало, але ж є перспективи. Дошкільний заклад буде сучасним, із хорошим якісним ремонтом на роки, а не на місяць чи два. А ще другого дихання надають культурі: триває реалізація проекту «З реконструкції сільського клубу по вул. Шевченка, 3» загальною вартістю 380821 грн, а до проведення фольклорного свята «Демидівська лелека» придбано нову апаратуру та два потужні радіомікрофони.
Важливі проекти діють і в Запсіллі. На часі «Капітальний ремонт клубу» на суму запланованих коштів 118280 грн. Уже сьогодні люди мають змогу порівняти «до» і «після». До – стояла сільська напіврозвалена хата. Сьогодні – «вимальовується» достойне приміщення для проведення культурних заходів. Також тут розгорнули проект «Капітальний ремонт ФАПу» на суму запланованих коштів 388326 грн. А ще тривають роботи із забезпечення населення якісною питною водою у рамках проекту «Водогін».
Що стосується Рокитного, то у життя втілюють проект «Капітальний ремонт дороги по вул. Макаренка» на суму запланованих коштів 130277 грн. Проведено ремонтні роботи в місцевій школі, придбано до закладу відповідну оргтехніку. (До речі, саме освітню галузь Омельницька ОТГ взяла за пріоритет. У контексті цього акцент роблять і на створення комфортних умов для навчання, і безпосередньо на поглиблення знань. Як доказ – придбано інтерактивні дошки у початкові класи шкіл, а також по одній у дошкільні заклади. Це стало можливим завдяки проекту «Модернізація освітньоінформаційного простору шляхом придбання інтерактивних дошок із супроводжуючими комп’ютерними комплексами для Омельницької ОТГ», – авт.).
В Омельницькій сільській раді теж заплановано чимало проектів до реалізації, серед яких – «Капітального ремонту покрівлі дитячого садка з розробкою навісу над балконом та його внутрішнім спорядженням», «Реконструкцію приміщень будови Омельницької сільської ради», «Будівництво водогону системи водопостачання і водовідведення для водозабезпечення мешканців села Омельник», «Придбання шкільного автобуса для громади».
Детальніше хотілося б зупинитися на «Трансформуванні Омельницького сільського Будинку культури в громадський культурноспортивний комплекс «Дивограй». Стимулом до такого масштабного перетворення Олександра Шереметьєва називає приклад сусідньої Польщі: «Ми були шоковані, як там використовують будинки культури – величезні споруди не пустують і не чекають поодиноких виступів. Задіяний у щогодинній роботі кожен квадратний метр! Усе поділено на зони: там малюють, там вишивають, там музей прекрасний, там мобільні актові зали, а там уже обід справляють. Клуб завантажений кожного дня і отримує від цього дохід». Зауважимо, що крок до такого культурного наповнення свого БК в Омельнику зробили ще до децентралізації. Йдеться про проект створення музею імені Володимира Вернадського, на який було виділено, в тому числі, й кошти з обласного бюджету. Музей розташований на другому поверсі БК і вже багато років працює на туристичну перспективу та імідж Омельника. Загалом же з обсягу виконаних і запланованих робіт «Дивограй» дійсно повинен стати місцевим дивом. До речі, у фойє оновленого закладу планують розташувати ЦНАП (Центр надання адміністративних послуг), про який ітиметься далі…
ЦНАП – проект, що став серцем громади
Конкурсний проект GIZ щодо створення та функціонування центрів надання адміністративних послуг на територіях громад став для Омельницької ОТГ ще одним ствердним кроком уперед. Бо далеко не в кожній громаді діє ЦНАП. Щоб «узяти» перемогу в цьому проекті, доклали чимало зусиль. Перш за все, йдеться про кадрову спроможність поглиблено виконувати свою роботу. Відтак із 50 представлених у конкурсі проектів, Омельницька ОТГ потрапила до двадцятки кращих, а потім і до переможної дванадцятки.
Але поява на території ЦНАПу аж ніяк не означала закриття сільських рад. На сьогодні всі адмінбудівлі повністю завантажені. Не звільнено жодного працівника – голови сільрад стали старостами, секретарі – адміністраторами в Центрі надання адміністративних послуг. Вони пройшли відповідні навчання, тренінги, навчилися виконувати обсяг робіт більш детально і поглиблено. Бо й створювали ЦНАП із метою наближення послуг до людини, а не навпаки, переконує Олександра Шереметьєва.
– І не треба їхати з далеких Щербухів у Омельник за довідкою, як розказують. Це все балаканина. Або, як раніше, долати 30 кілометрів до Кременчука. Людина замовляє документ в адміністратора і через два дні його забирає. Все! – зауважує Олександра Іванівна.
Таким чином, сьогодні більшість довідок можуть видаватися без проблем і особливих затрат часу. Наприклад, про склад сім'ї – на другий день після надсилання запиту буде в сільраді. Дозволили проводити старостам і нотаріальні дії, а отже, й із наданням довідок про смерть чи народження також не буде проблем. У ЦНАПі працюють реєстратор із міграційної служби, кур’єр «військового столу». В перспективі додати працівника Пенсійного фонду та архітектора. При виконкомі Омельницької сільської ради почали функціонувати відділ соціального захисту населення, відділ культури та туризму, відділ освіти, а отже, й додалося нових робочих місць.
– Із довідками проблем немає: ні часових, ні просторових, – підсумовує пані Шереметьєва, – проблема отут (і Олександра Іванівна підносить пальця до голови). Ми поміняли перше і основне – це свідомість. Ми не ті, якими були раніше, й працюємо в новому форматі, який стимулює людей бути обізнаними, знати свої права, цікавитися станом справ у сусідів. Так, проблем багато, та я не бачу жодної такої, яку не можна вирішити.
Оксана Лукаш, газета "Село Полтавське", Кременчуцький район
Довідка «СП»
До складу Омельницької об’єднаної територіальної громади ввійшло 20 населених пунктів, де проживає 5487 осіб. Площа громади – 109 кв. км. Адміністративним центром територіальної громади є село Омельник, у якому розміщені її органи місцевого самоврядування. На території громади працюють: 3 дошкільних навчальних заклади, які нині відвідують 342 маленьких громадян об’єднаної громади; 3 загальноосвітніх навчальних заклади – 568 учнів; одна амбулаторія загальної практики – сімейної медицини; 6 ФАПів; 7 аптечних кіосків; 4 відділення поштового зв’язку; філія Ощадбанку; 6 бібліотекфілій; 4 будинки культури; 23 підприємства торгівлі; 25 фермерських господарств.
Що люди кажуть
Завідувач Омельницької АЗПСМ Сергій Клименко:
– Реконструкцію амбулаторії почали з 2006 року в декілька етапів. І після кожного – тривале затишшя… Вибачте за порівняння, але ми працювали, як на вокзалі: півамбулаторії зроблено із середини, а ззовні… І от нині знову надійшли гроші в рамках проекту «Реконструкція амбулаторії загальної практики – сімейної медицини з перебудовою покрівлі на ганку та будівництвом навісу над пандусом та входом в амбулаторію». Ми освоюємо 900 тис. грн, і роботи, як бачите, ідуть повним ходом. Сподіваємося і на допомогу з придбання медобладнання. Амбулаторія обслуговує до 5000 населення. Наші пацієнти задоволені, що її не закривають, а навпаки розбудовують. Це, безперечно, вплине і на якість надання послуг: працюватимуть нові стоматологічний, фізіо, маніпуляцій, оглядовий кабінети, реєстратура, дитяча консультація. В середині приміщення відведено місце для аптеки та пральні. В амбулаторії працює 12 медпрацівників, і жодного з них, що дуже важливо, не скоротили.
Директор Омельницького ліцею Ольга Яроменок:
– Наше об’єднання не було чимось штучним, неочікуваним. До нього ми йшли, готувалися, прагнули. Я особисто теж була в складі багатьох делегацій із обміну досвідом і зрозуміла, що децентралізація – наше зелене світло. Якщо говорити практично, на прикладі ліцею, то зроблено багато. Поперше, ми не скоротили жодного робочого місця, а навпаки додали технічного персоналу. Подруге, залучили кошти на ремонт величезного спортивного залу. Бо за всі 35 років існування школи повноцінно його проводили тільки один раз. Нині в цьому залі вирує життя, і навіть ввечері, допізна, тут світяться вікна – діти проводять заняття з величезним задоволенням. За сприяння Омельницької сільської ради тонкощам волейболу дітей навчає професіонал своєї справи Леонід Борисович Сохін.
