Глобинська об’єднана територіальна громада в ешелоні тих, які об’єдналися одними з перших. У серпні минулого року тут відзначили річницю з часу створення. Тож нині, коли вже чимало зроблено і є з чим порівнювати, глобинський голова Станіслав Джусь упевнено заявляє, що громада обрала правильний шлях розвитку, бо лише в об’єднанні є перспектива в невеликих міст і сіл. Про життя до і після, бюджет, реалізовані проекти, проблеми й перспективи Глобинської ОТГ читайте в інтерв’ю зі Станіславом Джусем інтернет-виданню "Новини Полтави".
– Станіславе Васильовичу, скільки сільських рад об’єднує нині ваша громада?
– Глобинська ОТГ об’єднала п’ять сільських й одну міську громаду, туди входять 23 населені пункти. Процес об’єднання, думаю, як і в інших, був нелегким. Зіткнулися з тим, що в багатьох людей було нерозуміння й несприйняття реформи децентралізації. Ми почали з того, що проаналізували фінансові зміни, які можуть настати з об’єднанням. Прорахували перспективи нашого бюджетного потенціалу та проаналізували подальший розвиток громади після об’єднання. І лише після цього пішли до наших сусідів із пропозицією створити потужну громаду, що нам і вдалося зробити. Відверто кажучи, багато провели зустрічей, розробили програма інформування населення, регулярно випускали інформаційні бюлетені, щоб кожен громадянин міг ознайомитися з пропозиціями й проектами рішень, які будуть приймати щодо об’єднання громади. Слава Богу, ми потрапили в першу чергу, і 13 серпня 2015 року обласна рада затвердила створення Глобинської об’єднаної територіальної громади.
Завершили рік із бюджетм, який зріс із 18 до 83 мільйонів гривень і це винятково власні надходження
– Розкажіть, які були бюджети сіл до об’єднання та з яким бюджетом закінчила громада минулий рік? Який кошторис затвердили на 2017-й?
– Якщо взяти бюджетні надходження всіх сільських громад разом із міським бюджетом із розрахунку 2015 року, то бюджет на завершення становив 18,5 мільйона гривень. На 2016 рік прогнозували 53 мільйони гривень (ідеться лише про власні надходження, без субвенцій). Але ми плідно попрацювали і, завдяки підприємствам, які розташовані на нашій території й платять податки (ТОВ «Глобинський м’ясокомбінат», ПАТ «Глобинський переробний завод», ТОВ АПО «Цукровик Полтавщини»), у нас показники суттєво змінилися: завершили рік із власними надходженнями майже 83 мільйони гривень.
– Як розподіляєте ці кошти?
– Ми розробили багато інфраструктурних проектів. Це насамперед стосується ремонту доріг та освітлення вулиць. Якщо взяти освітлення, то ми облаштували близько 700 освітлювальних точок, це близько 43 кілометрів. Також розпочали ремонтувати ті об’єкти, які в селах давно були бажаними й перспективними, але без фінансування це неможливо було зробити. Насамперед це ремонти сільських клубів, дитячих садків, будівництво шляхом реконструкції при школі дитячого садка в селі Бабичівка, шляхом заміни даху та утеплення частини приміщення, дитячого навчального закладу №4 в місті Глобине, ремонт ФАПу та інші. Узагалі за минулий рік завершили 61 проект. Визначали пріоритетність об’єктів після спілкування з депутатами від сільських територій та зі старостами. Тому на сьогодні в нас жоден староста чи депутат від тієї території, що приєдналася, не розчарований. І бажання працювати далі є, бо, я ще раз наголошую, зроблені об’єкти та продовжуються капітальні ремонти на об’єктах, про відродження яких люди мріяли не один рік. Щодо інших проектів, то минулого року за кошти державного фонду регіонального розвитку (ДФРР) ми придбали сучасну потужну техніку для комунального господарства, зокрема екскаватор, автомобільну вишку. Також купили шкільний автобус.
– Нещодавно Глобинська ОТГ виграла проект GIZ із самоорганізації населення «Сприяння створенню органів самоорганізації населення для залучення мешканців громади до безпосередньої участі у прийнятті та реалізації рішень розвитку Глобинської ОТГ». Розкажіть трохи більше про цей проект, яка його мета?
– Ми недарма вибрали таку тему проекту, аби побороти пасивність жителів та активно залучити їх до роботи, щоб люди розуміли, що робить влада. Крім того, на сесії прийняли ще одну програму, яка передбачає співучасть громадян у фінансуванні проектів. Ідеться про бюджет участі. Передбачається, що люди до 10% вноситимуть власні кошти або залучатимуть спонсорські. Але це буде їхня ініціатива, це ті об’єкти, які визначать вони самі. І бюджет участі передбачає насамперед не фінансовий аспект, а те, що люди більш свідомо і відповідально будуть ставитися до тих об’єктів й надбання, які створюють.
– Реформування охорони здоров’я передбачає надання повноважень об’єднаним громадам на управління первинною ланкою медицини та перспективи створення вторинної ланки медицини. Що вже почали робити в цьому напрямку у вашій громаді?
– Ви знаєте, ми ще минулого року намагалися знайти шляхи розв’язання проблемних питань, які виникли в медичній галузі. Але, на жаль, створення Центру первинної медико-санітарної допомоги (ПМСД), згідно з законодавством, передбачалося тільки на районному рівні. У сьогоднішній концепції реформи медицини передбачено, що ПМСД можна створювати лише в тих населених пунктах, де кількість населення перевищує 50 тисяч осіб. У нас населення менше – 15 з половиною тисячі. Реформа нова, але, схоже, рухатиметься вона швидкими темпами. Бо передбачено, що вже з липня обслуговування населення на вторинній ланці буде забезпечуватися тільки після того, коли людина матиме направлення від лікаря сімейної медицини, який обслуговуватиме пацієнта на договірних засадах. Тому ми не стоїмо осторонь і намагатимемося зробити за стислий термін на базі амбулаторії комунальний заклад для того, щоб у нас була можливість через додаткову програму заохочувати працювати в нашій громаді молодих кваліфікованих спеціалістів, надавати їм житло, відповідну заробітну плату. На базі амбулаторії хочемо також створити мобільний комплекс для обстеження. Для цього вже передбачені кошти на капітальний ремонт цього приміщення та придбання частково обладнання та комп’ютерної техніки. Тому що здоров’я громадян –це один із пріоритетних напрямків, про який необхідно дбати.
– Чи не у всіх об’єднаних громадах нині гостро стоїть кадрове питання. Не вистачає кваліфікованих спеціалістів. Яких спеціалістів потребують найбільше у Вас?
– Відверто кажучи, нам у цьому плані трохи легше, ніж сільським громадам. Тому що ми районний центр, тож кадровий потенціал є. Коли була утворена громада, оголосили конкурс на ряд вакансій, багато спеціалістів прийшло до нас працювати, адже в нас суттєво збільшилися повноваження. Звісно, є проблемні питання, наприклад, у галузі будівництва, бо кваліфікованого архітектора, який би працював на сільській території, навіть на районному рівні, дуже важко знайти. Тому для мотивації будемо пропонувати високу зарплатню.
– Польська команда спеціалістів працювала над розробкою стратегії розвитку Глобинської громади на 2017-2025 роки. Ознайомте з головними напрямками стратегії. Чи готова вона вже?
– Стратегія розвитку Глобинської громади нині на завершальному етапі. Минулого тижня робоча група її доопрацьовувала. Через випуск інформаційного бюлетеня ми ознайомимо з нею наших громадян. Можливо, вони внесуть ще свої пропозиції. Основні її тези – це інвестиції в інфраструктуру громади для підвищення якості життя людей, піклування про навколишнє середовище, всебічний розвиток сільських територій, підтримка й розвиток умов для створення місцевого бізнесу, використання природного потенціалу й історико-культурної спадщини для розвитку туризму. Але загалом ця стратегія потрібна для розвитку громади та подальшого залучення грантових коштів, адже це суттєва практика європейських країн, завдяки чого вони і мають суттєвий ефект розвитку. Думаю, що наш Уряд незабаром поставить таку вимогу, як обов’язкову, адже в тій самій Польщі стратегія розвитку є основною умовою для отримання фінансування з урядових програм на інфраструктурні об’єкти громади.
Готові приєднати до себе інші громади
– Якби у Верховній Раді проголосували нарешті у другому читанні за проект закону, який дозволяє добровільне приєднання територіальних громад, чи розширювали б ви межі Глобинської ОТГ?
– Відверто кажучи, багато надходило пропозицій від сільських рад щодо приєднання до нашої громади. Тому що люди бачать результат, бачать, якими темпами ми змінюємо інфраструктуру. Глобинська ОТГ має фінансові перспективи, оскільки наш бюджет не дотаційний, у нас реверсна дотація – держава забирає з бюджету громади у свій понад вісім мільйонів гривень. Думаю, що наступного року це вилучення може бути ще більшим. Ці доходи ідуть із розрахунку на одного жителя, тож, якщо зважено підійти до вирішення цього питання та за бажання інших громад, ми могли б їх приєднати до себе, щоб вказані кошти залишалися для розвитку громади в цілому і, звичайно ж, тих сіл, які до нас приєдналися. (На момент підготовки статті у Верховній Раді ще не прийняли у другому читанні та в цілому проект Закону України №4772 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо добровільного приєднання територіальних громад, прим.авт.)
– На Вашу думку, прийняття яких законопроектів першочергово потрібно для ефективного продовження реформи децентралізації?
– Надзвичайно важливий законопроект – надання місцевим радам можливості розпоряджатися землею за межами населених пунктів. І хотілося б, аби на законодавчому рівні більш детальніше були прописані норми щодо реформи саме в медичній галузі.
– Розкажіть про головні напрямки роботи, заплановані у вашій ОТГ на цей рік.
– Усі плани озвучити просто нереально, адже наші депутати і сільські старости активно долучилися до роботи. Тому тільки програма соціально-економічного розвитку передбачає роботи на 145 об’єктах цього року. Думаю, що це, звісно, амбітні плани, але намагатимемося зробити максимально. Із початку року вже розпочали роботу з розробки проектів, тому що ні для кого не секрет, що зараз міжбюджетні відносини дуже зрегульовані й складні, починаючи з програм, бюджетних паспортів, розробки проектів, проходження експертиз, проведення тендерних процедур або закупівлі через систему ProZorro. Щодо інфраструктурних об’єктів, то серед них можу визначити як головні ті, які направлені на ремонт доріг, хоча в нас ця проблема більш-менш розв’язана, але територія досить велика, тому дороги за зимовий період пошкоджуються. Передбачено багато роботи зі створення освітлювальної мережі. Будемо й надалі ремонтувати амбулаторії та ФАПи. Ще минулоріч навчальний рік 2016-2017 оголосили в нас роком освіти, ми почали ремонти в школах. У Глобинській ЗОШ №3 замінили опалювальну систему, у Глобинській гімназії встановили нові вікна, в інших навчальних закладах на території міста замінили 130 вікон. В інших школах громади, яких загалом у нас 9, частково зробили поточні та капітальні ремонти, будемо завершувати технічне оснащення шкіл. Для цього нам надійшло 4,5 млн грн освітньої субвенції. Але, думаю, доведеться додавати й свої кошти ще й для ремонтів кабінетів. На проект ДФРР у нас поданий об’єкт щодо термомодернізації ДНЗ №1, найбільшого в нашій громаді.
Будемо завершувати реконструкцію очисних споруд міста, для того щоб запрацювала центральна каналізаційна система. Замінюємо насоси на свердловинах міста з системою «Каскад» із можливістю диспетчеризації для постачання та регуляції тиску води безпосередньо в мережі, без залучення старих принципів постачання води через вежі. Таким чином людина на відстані регулює тиск у системі, і при цьому вода подається якісніше і водночас економніше. Адже якщо ми не будемо турбуватися про економію і зменшення енерговитрат для надання комунальних послуг, то доведеться частіше переглядати тарифи. Поки що ж нам вдається утримувати тарифи одними з найнижчих в області. У планах нашої громади на цей рік придбання чотирьох автобусів для комунального підприємства для пасажирських перевезень.
– Щоб Ви побажали тим, хто стоїть на порозі об’єднання?
– Не вагатися, правильно розрахувати свій потенціал, зробити перспективний план тих громад, які входитимуть до об’єднання, і не стояти на місці. Успіху всім на цьому шляху і хай наша Полтавщина завдяки цій реформі стає ще потужнішою, гарнішою, та комфортнішою для проживання наших громадян.
