23 / Січень, 2020
Рахункова палата України представила затверджений рішенням від 26.11.2019 року №33-1 Звіт «Про результати аудиту ефективності використання коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти «Нова українська школа» (далі ‒ Звіт).
Метою проведення аудиту стало встановлення фактичного стану справ щодо обґрунтованості планування, розподілу, своєчасності і повноти перерахування, ефективності та законності використання коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти «Нова українська школа».
Нагадуємо, що цей вид трансферту з державного бюджету місцевим бюджетам запроваджено у 2018 році для реалізації реформи Нової української школи, яка розпочата у початкових класах.
Як зазначено у Звіті, в цілому законодавчо врегульовано правові засади для затвердження в державному бюджеті субвенції, встановлено порядок та умови її надання і використання, стандартизовано вимоги до освіти та матеріально-технічної бази ЗЗСО.
Спрямування у 2018–2019 роках субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам для забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти «Нова українська школа» створило фінансові передумови для виконання заходів Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 №988-р, обумовило виділення з місцевих бюджетів коштів на засадах співфінансування на закупівлю дидактичних матеріалів, музичних інструментів, сучасних меблів, комп’ютерного обладнання, мультимедійного контенту, покращило матеріально-технічне забезпечення початкових класів шкіл та якість освіти.
Водночас, як зазначено у Звіті, нормативно-правове врегулювання питань використання коштів субвенції є недостатнім для забезпечення ефективного використання бюджетних коштів. Так, МОН та Кабінетом Міністрів України не забезпечено нормативно-правове врегулювання питань розподілу і співфінансування з бюджету міста Києва видатків, пов’язаних з використанням коштів субвенції; не встановлено вимог до місцевих органів виконавчої влади/органів місцевого самоврядування щодо співфінансування з місцевих бюджетів відповідних видатків, а також належного інформування про це; МОН не затверджено чіткого та достатнього переліку дидактичних матеріалів, музичних інструментів, сучасних меблів, комп’ютерного обладнання, відповідного мультимедійного контенту для початкових класів, на закупівлю яких мають спрямовуватися кошти субвенції; неналежно сформовано примірний перелік засобів навчання та обладнання для закупівлі за кошти субвенції; затверджено з недотриманням встановлених норм та стандартів окремі вимоги до організації освітнього простору Нової української школи; не узгоджено з Концепцією НУШ вимоги до організації навчальних кабінетів. На думку аудиторів, зазначене створює ризики неефективного використання бюджетних коштів.
Оскільки розпорядниками цієї субвенції за місцевими бюджетами є органи місцевого самоврядування, з метою попередження зазначених у Звіті порушень проаналізуємо основні помилки, допущені колегами під час використання цих коштів.
Таким чином, ідеться про:
Щодо фактів завдання збитків державі та місцевим громадам
-
Придбання шкільних меблів (парт та стільців), які не відповідають вимогам ДСТУ ГОСТ 22046:2004 «Меблі для навчальних закладів», ГОСТу 11015-93 «Столи учнівські. Типи та функціональні розміри», ДСанПіН 5.5.2.008-01 «Державні санітарні правила і норми влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу» (постанова Головного державного санітарного лікаря України від 14.08.2001 № 63) в частині регулювання кута нахилу стільниці парт, маркування ростової групи, наявності підставок для приладдя, розміру площі робочої поверхні стільниці, ваги, форми, розмірів, місткості, стійкості, вандалостійкості конструкцій столів та стільців, призвело до завдання збитків державі та місцевим громадам внаслідок непридатності таких меблів для НУШ.
-
Придбання комп’ютерної техніки з недотриманням вимог Типового переліку комп’ютерної техніки (наказ МОН від 02.11.2017 року № 1440). Як наслідок, не гарантовано створення безпечних умов для здоров’я дітей, сприяння підвищенню їх працездатності, поліпшення психофізіологічного розвитку та зміцнення здоров’я і здобуття ними освіти в нових умовах.
Щодо неефективного (нерезультативного, непродуктивного та неекономного) використання коштів субвенції
-
Придбання засобів навчання (меблів, комп’ютерної техніки, дидактичного матеріалу), що не використовуються в навчальному процесі або вже пошкоджені.
Щодо порушень законодавства з питань публічних закупівель
-
Проведення розпорядниками коштів процедур закупівель всупереч Закону України «Про публічні закупівлі» – неправильне визначення предмета закупівлі, визнання переможцями постачальників, тендерні пропозиції яких щодо наявності обладнання та матеріально-технічної бази, працівників, досвіду виконання подібних договорів не відповідали вимогам тендерної документації.
-
Проведення розпорядниками коштів процедур закупівель всупереч Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» – надання пропозицій без накладення на них цифрового підпису.
-
Проведення процедур закупівель дидактичних матеріалів з ознаками зговору учасників, а також підробки протоколів засідань тендерного комітету.
-
Проведення процедур закупівель шкільних меблів, дидактичних матеріалів, комп’ютерної і мультимедійної техніки через систему Prozorro, що спричинило неекономне використання бюджетних коштів (закупівлі за вартістю, значно вищою за середні ринкові ціни).
Щодо виконання договірних відносин
-
Укладання та виконання договорів із закупівлі шкільних меблів, комп’ютерного обладнання, дидактичних засобів з порушенням вимог Закону України «Про публічні закупівлі», Господарського Кодексу України та Цивільного Кодексу України. Зазначене спричинено укладанням і виконанням договорів, які не відповідають тендерним пропозиціям в частині вимог до параметрів шкільних парт; порушенням встановленого терміну постачання товарів (після початку навчального року із затримкою на 1–4 місяці); незастосуванням передбачених договорами штрафних санкцій за недотримання термінів постачання товарів. При цьому недотримання встановленого терміну постачання є найбільш поширеним порушенням.
Щодо ведення бухгалтерського обліку
-
Порушення вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Порядку застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі (наказ Мінфіну від 29.12.2015 № 1219), а також інші недоліки в частині оприбуткування та відображення товарно-матеріальних цінностей на відповідному рахунку. Йдеться про неоприбуткування як основних засобів комплектів меблів шкільних, ноутбуки, приладдя навчальні (дидактичні матеріали); закупівлю дидактичних матеріалів та шкільних меблів у складі видатків розвитку, а не видатків споживання; непідтвердження даними щорічної інвентаризації в інвентарних картах приймання-передачі частини комплектів; відсутність інвентарних номерів на окремих матеріальних цінностях.
Щодо інших недоліків при управлінні бюджетними коштами
-
Прийняття розпорядниками коштів комплектів дидактичного матеріалу без надання постачальниками висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи, що передбачено укладеними договорами. Як наслідок, безпечність придбаних навчальних засобів (друкованої продукції та ігор) не підтверджено і не гарантовано.
-
Придбання предметів, не передбачених Примірним переліком засобів навчання та обладнання навчального і загального призначення для навчальних кабінетів початкової школи (наказ МОН від 13.02.2018 № 137), що є результатом прийнятих неякісних управлінських рішень.
-
Порушення прав громадян внаслідок незабезпечення їх відповідно до вимог законодавства коштами для здійснення поточних витрат під час службового відрядження (авансом).
-
Безпідставне відшкодування витрат на відрядження.
Окрім того, у Звіті наведені основні негативні фактори, якими є незабезпечення МОН належного правового регулювання питань використання коштів субвенції, розпорядниками коштів субвенції – придбання якісних і сучасних меблів, організації нового освітнього простору відповідно до Концепції НУШ, що зумовлені такими причинами:
-
Невідповідність площі приміщень шкіл критеріям щодо організації в них осередків для вільного розвитку творчої особистості дитини. Як наслідок, такі осередки або взагалі не створюються, або створюються за межами приміщення класу. Ідеться про переповненість класів, наявність приміщень перших класів, що мають площу, яка є менше допустимої, тощо.
-
Створення нерівних умов для здобуття освіти внаслідок незабезпечення (непослідовного забезпечення) повною мірою навчальних закладів необхідними засобами навчання, що не дає можливості більш ефективно реалізовувати освітні програми відповідно до Концепції НУШ.
-
Неналежність проведення моніторингового дослідження впливу рівня матеріально-технічного забезпечення на рівень компетенції учнів для визначення ефекту впровадження Концепції НУШ.
У загальних висновках до Звіту Рахункової палати України зазначено, що розпорядники субвенції за місцевими бюджетами не забезпечили належний внутрішній контроль за управлінням коштами субвенції та коштами місцевих бюджетів на засадах співфінансування.
Результати аудиту направлені до Верховній Раді України, комітетам Верховної Ради України з питань бюджету та з питань освіти, науки та інновацій, Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини, Уповноваженому Президента України з прав дитини, Кабінету Міністрів України, Міністерству освіти і науки України, Міністерству охорони здоров'я України, Міністерству розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, а також Генеральну прокуратуру України.
Рекомендуємо органам місцевого самоврядування (органам управління освітою) ознайомитись зі Звітом та проаналізувати власну бюджетну діяльність у частині використання коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти «Нова українська школа».
Аналітичний центр АМУ
Галузь:
