15 / Квітень, 2020
Незадекларована робота має суттєвий вплив на всіх: вона ставить працівників в умови, що мають безліч ризиків, перешкоджає чесній конкуренції, підриває державні фінанси, соціальний захист та соціальну згуртованість. Процес перетворення незадекларованої праці на задекларовану вимагає спільного і цілісного підходу, залучаючи роботодавців, працівників, а також їх представницькі органи. Задекларована робота приносить користь усьому суспільству: держава отримує податок і сплачує внески, пов’язані з соціальним страхуванням, для фінансування основних соціальних послуг, працівники - необхідний захист та гарантії (наприклад, оплата відпусток та тимчасової непрацездатності, пенсійні внески та безпечні умови праці), компанії можуть конкурувати на ринку на рівних умовах. Саме тому одним з основних напрямів роботи інспекторів праці є зниження рівня незадекларованої праці.
Є два способи безпосереднього впливу на рівень незадекларованої праці: інформаційно-роз’яснювальна робота та, власне, інспекційні відвідування і застосування фінансових санкцій до роботодавців, які вдаються до використання незадекларованої праці. При цьому, лише збалансоване поєднання цих двох інструментів дозволяє досягнути бажаної мети – сприяння переходу незадекларованої праці в задекларовану. Інформаційна робота без повноважень, що дозволяють ефективно контролювати та робити використання незадекларованої праці економічно невигідною, не матиме належного результату, так само як і стохастична контрольно-наглядова діяльність зі значним розміром відповідальності не забезпечить сталий вплив на рівень незадекларованої праці.
Так, обмеження повноважень та зменшення кількості інспекційних відвідувань з питань виявлення незадекларованої праці при збереженні темпів роз’яснювальної роботи призводить до зменшення кількості задекларованих працівників. Наприклад, після визнання нечинною у травні 2019 року постанови Кабміну від 26.04.2017 №295, якою був затверджений Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, відбулося різке зниження кількості застрахованих осіб. Зокрема з травня по грудень 2019 року кількість працівників, що підлягали загальнообов’язковому соціальному страхуванню, зменшилась на 82 тис. осіб.
Разом з тим, відновлення роботи інспекторів з використанням усього комплексу повноважень якісно впливає на зміну динаміки працевлаштування.
На початку цього року було заплановано і проведено інформаційну та інспекційну кампанії на підприємствах оптової/роздрібної торгівлі, організації харчування та тимчасового розміщування. Зазначені сфери господарювання, як свідчать дані Держстату, мають досить високий ризик використання незадекларованої праці.
За результатами цієї роботи динаміка працевлаштування у сферах господарювання, у яких проводилась пілотна кампанія, зросла на 25% у порівнянні з відповідним періодом минулого року. Загалом  же за результатами кампанії кількість працівників, що підлягають загальнообов’язковому соціальному страхуванню, зросла по всім сферам господарювання на 41 тис. осіб.
Таким чином, відслідковується чітка тенденція до коливань кількості застрахованих осіб залежно від обмеження або поновлення повноважень інспекторів праці. Обмеження повноважень зменшують ефективність впливу інспекторів праці на недобросовісних роботодавців, натомість поновлення таких повноважень сприяє поновленню процесу укладення трудових договорів з працівниками.
Обмеження, пов’язані із запровадженням карантинних заходів, знизили темпи інформаційних та інспекційних заходів. Після закінчення таких заходів контрольні заходи будуть відновлені та продовжена робота по виявленню незадекларованих працівників, в першу чергу, у найбільш ризикованих сферах діяльності (будівництво, сільське господарство, транспорт, кур’єрська доставка).
Державна служба України з питань праці звертає увагу роботодавців на недопустимість використання роботи працівників без укладення трудових договорів. Допуск до роботи незадекларованих працівників тягне за собою кримінальну, адміністративну та фінансову відповідальність.
 
 

 

 

  

Сторінку розроблено в рамках проекту
«Розробка курсу на зміцнення місцевого самоврядування в Україні» (ПУЛЬС)